ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Шість грамiв текіли
El Castillo - головна піраміда I.
Adelante mi amigo, adelante!*
Тісно у нічнім сомбреро зорям-песо,
для сеньйора Viento*, мачо-музиканта,
злива - оплески, а в них фієсті гранти,
струни - хвилі биті, а гітара - плесо.

Білі ноти соль - пролиті сльози майя -
в`ються по піску, немов гримучі змії.
У поривах - пісня Viento пробирає -
на косі - кокоси, пеліканну зграю,
сольне джерело висушує на віях.

II.
Рівнодення змолодило Чічен-Іцу* -
з El Castillo* вчора скинуто півроку -
линька світла й тіні, та святий з каплиці
виглядає індіанцем смуглолицим,
в парафіні подорожнім гріє око.

З віку вибилась дорога. В пончо Панчо,
підіймай століття в куряві ледачій,
відливай обличчя пращура на сонці -
короля кориди, Кукулькана* з ранчо.
Курява лягає, дощ за нею плаче.

III.
Мінівен, мов оселедців повна банка,
де за-долар-вдень набито aldeanos*,
а ви їжте-пийте до незмоги янкі,
на cervez-у* стане та текіли склянку
та на дрібку солі - сипати на рану.

Ой важкий той ранок (пильний погляд знизу).
Adelante mi amigo, adelante!
Приготуй для сходу сонця білі ризи,
а для янкі ніжну усмішку без хизи -
ніби ти не вдома, наче емігрант ти.

IV.
Не приймач, та відбираю хвилі чайці,
з Острова Свободи виловив дух рому,
п`ю кигичне реге (я - не на Я-майці),
висохли соль-ноти - натрій з них та кальцій,
Viento на таблетках - мікс ваягри й брому.

Небосхил, мов кома - Команданте слідом,
скручений тютюнно, тягне дим сліпучий,
а країна - сальса, виношено їде,
відчайдушно рветься в "чайках" на Флориду,
лущиться Гаванно та чекає бучі.

V.
То Марії та її Хуана речі -
все що з рук прийшло - в скоробленім пікапі,
горобців немов - у кузові малечі,
в цвіркотінні безперервнім хлебчуть leche*,
з борту - тільки очі та песячі лапи.

І неначе Дон Кіхота шкапа - доля,
дивиться на божий шлях, де справ - немає,
ні "adios"* тобі, ні "como siempre - hola"*,
кукурудзи міх, а два - для бараболі,
усмішка жовтіє від мого "how are you?"

VI.
Доторкаюсь хвилі, а вона - ляклива,
кроки залишаю, а вони - зникомі.
Viento вийшов пальмам розчесати гриви,
і відро з собою взяв набрати зливи,
щоб не порошило, змилося додому...

Музика - з кориди, з тіла - сонце злазить,
я лечу, де холод лізе під колеса,
тут лишаю літу всі дороговкази,
а собі на пам`ять запах миромазий,
де на мапі серця десять в морі песо.

19 Грудня 2008

*Adelante mi amigo, adelante! - Давай мій друже, вперед!
*Viento - Вітер
*Чічен-Іца - давнє місто майя
*El Castillo - головна піраміда, де у час рівнодення
світло і тінь створюють ілюзію змії, котра сповзає з піраміди.
*Кукулькан - бог майя, що ніби то сходить з El Castillo
*aldeanos - селяни
*cerveza - пиво
*leche - молоко
*адіос - допобачення
*como siempre - hola - як завжди - привіт




Найвища оцінка Леся Романчук 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юлія Івченко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-19 20:47:35
Переглядів сторінки твору 6329
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.353 / 5.75  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 5.576 / 6  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2026.11.13 16:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-19 20:55:05 ]
Прийшов привітати всіх, хто любить Св. Миколая і наніс дрібку мексіканського тепла.
Ой хто хто Миколая любить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-19 23:35:27 ]
...Тому Святий Миколай у всякий час помагай...
У тому числі і мандрівникам :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-20 00:18:14 ]
Ми чекаєм Миколая
А луна - Where are you?are you?youyouyouyouyouyouyou...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-20 00:22:25 ]
Мені щастить: до мене вже приходив трохи раніше Мікулаш. А тепер ще й Миколай :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-20 00:26:47 ]
О, файно,
а нам туйка треба ще чекати троха, доки Санта лиші не нагостре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-12-19 23:36:31 ]
Миколаю, Миколай душку на подушку дай!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-20 00:14:32 ]
А в нас сніжок мете - мабуть дійсно ВІН прийде (ну для малих принаймі) - моєму страшому вже скоро 10, але вірить у Миколайця наразі, тільки дещо коффузд, бо є ще Санта. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-12-20 10:15:12 ]
А у нас на Миколая у селі
дід Охрім знайшов в подушці три рублі.
Тож бо!
А про кризу заведуть – б'ємо в п’ятак,
ми ж бо завжди тут судомились „за так”.
Ух!
Од палкої Хуаніти дона Петро
лиш на третій день, але до сліз, приперло.
Тож бо!
Ще у нашому селі жили два Біли,
важко мучились без Монік і текіли.
Ех!
Я спиняв у Санти трактор по ночах.
Та украли в мене трактор, трахтор, трах...
Ах!
Щоб у шал перенести сердечний щем,
плюнь коханій у тарілку із борщем.
Ух!
То ж бо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-12-19 23:49:43 ]
Юрію, симпатична у вас композиція - інший світ, Мексика, приємно, без кризи, сонце, сонце, сонце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-20 00:11:30 ]
Та воно так здається, що без кризи, та й для тих що заробляють $1 на день - вона мало що впливає - а таких там 40%, як не більше. Зате тепленько - можна і під кактyсом переспатись, хоча відпочинкова зона - це тропіки ну і заробіток на туристах дещо кращий ніж десь там у пустелі чи в горах. А так літр бензину - 1.10 десь приблизно.
Відпочинок не є таким вже й дорогим - ну не дорощим ніж для вас там їздити в Єгипет чи Турцію...
Що найбільше подобається - що на курорті - все (майже все, коли не виходити за його межі) фрііііііі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-20 00:38:27 ]
Привіт, курортнику :)Скільки разів на рік ти відпочиваєш? :)
IV грам якийсь дивний, незрозумілий.
"Не приймач, та відбираю хвилі чайці" - ?
"відчайдушно рветься в "чайках" на Флориду" - це ти про колишні радянські державні машини?
А в V грамі зацікавила така дрібничка:
"з борту - тільки очі та песячі лапи" - це в малечі такі рученята? Люди-пси? :))
А от пояснення дуже цікаві!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-20 23:34:06 ]
Привіт, привіт Черунь :)
hola, amigа!
Відпочиваю мало - тому що вор-коголиік (не "ал" наразі)
Хіх!
Зараз криза і більше ніж на два тиждні в році на Карибах мене не стати.
"Не приймач, та відбираю хвилі чайці" - бо чайка хоче сісти, а я не даю,
а приймачі теж відбирають хвилі, нє?
"відчайдушно рветься в "чайках" на Флориду" - ну раз так Тобі уявляється -
то нехай буде так - правда був такий випадок - тільки з грузовиком радєцкім -
з нього зробили плавуче щось і мало не втонули бідаці-кубіноси.
Але, коли писав, то думав про козацькі чайки ;-/ А мо` було б уявити, що
вони тіко мисленно туди рвуться, ну а чайки - то таке що долетить...
"з борту - тільки очі та песячі лапи" - не знаю, бо я бачив тільки лапи, а
мордочки видно не було, ті лапи - то появлялись то зникали, а мо` це якийсь
вурдулака, і це були вовчі лапи. Гммм. Бог, `го знає.
З присмаженою мексіканським сонцем усмішкою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 17:51:31 ]
Шість грамів текіли - як на мене - ту мач. Поки дочитала - голова закрутилася. Як у мексів із солоними огірочками на закусь?
Файно тобі, Юрцю, ти у мексиканів таких оригінальних римочок настріляв! І "безвоздмездно, то єсть даром!"
Ну, адіос, мі аміго, зустрінемось у вовчому лігві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-26 20:46:39 ]
У них правда нашого вовчого брата бракує - одні шакали :)
А теліка - дійсно добра - голова на некст дей не бубу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-26 20:58:52 ]
Юрію, без перебільшень - чудово. Наче сама в Мексиці побувала. І образи дуже гарні, з національним колоритом. Заїдаю їх лимончиком і сіллю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-27 00:30:58 ]
Мучас ґраціас, сеньйорито, :)
Саме так треба текілу пити, лизнувши сіль, шатонути та закусити віз лайм.
Радий, що смакувало.