ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Віршоване звертання
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
1921. Наш паровоз
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
* 115 *
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Собі
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
Музика Жовтої Істини
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Поспіх
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Модерн вовни
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Тужливий
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
* * *
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
"П.п"
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Там, за синім обрієм
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

С М
2026.06.16 22:20
Сяйлива миля (The Rolling Stones)
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч

шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям

хома дідим
2026.06.16 21:42
* 114 *
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Нам все ніколи, ніколи...
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
* * *
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Радушинська (1980) / Вірші

 ***
Образ твору Хтось виворожує Різдво між скелець часу.
Хтось виворожує… А чи, як воду, вродить…
Вже на жертовник для снігів проміння чашу
Якийсь мудрець, підперши небо, зводить.

Заходьте, зорі, в хату, колядуйте.
Мій прадід вчив вас як колядувати.
І чуйте, зорі, десь у полі, чуйте,
Метіль для скирт хустки взялася ткати.

Бурмоче ліс, вовтузячись між снами,
Північний вітер зачепився рогом.
Ви колядуйте, зорі!.. Вже у сани
Сідає прадід мій.
Ну, все… Із Богом!..

Почуємось як блискавкою скресне
Над житнім полем, що - от-от родити.
Побачимось, коли на межу весни
Прийдуть, щоб сонцем ранок городити.

Впізнаємось, бо схожі ми, одначе!
А доти – хай зернить кутя і Дідух.
І в яселках – Дитя. Й ніхто не плаче.
…Ви колядуйте щастя мені, діду.

…А потім буде в світі тихо й синьо
І звіздно так! Полегко аж вдихнути!
І колихати Мати буде Сина.
І коляду між скелець часу чути…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-01-03 00:53:02
Переглядів сторінки твору 5297
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.538 / 5.25  (4.597 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.488 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2010.03.26 22:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алісія Пардус (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-03 11:13:10 ]
Чудовий вірш! Недарма його опублікували і в порталі "Захід-Схід", я читала.
Вітаю Вас з Різдвом і Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-03 17:13:59 ]
МЕНІ ВІРШ в цілому сподобався: сюжет,гармонія, задум, ліричність. На мою думку огріхів у цьому вірші забагато, але не буду перелічувати, бо ви засмучуєтеся (ну, звісно не приємно, коли якись "розумник" починає повчати - не буду!). Зроблю два найтиповіших застереження: образність потребує систематизації: як от

* "Вже на жертовник для снігів проміння чашу
Якийсь мудрець" - девять слів - і жодного дієслова. Такі рядки є мертвими, слова неподнаними, образи не викресані...

* "А доти – хай зернить кутя і Дідух" - слово "дідУх" наголос на "У" і за словником Грінченка і за сучасними нормами...

Не думайте, що нападає на Вас - з найкращими і найсвітлішими побажаннями - Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-03 21:18:59 ]
Алісія, спасибі за відгук. Вас також з Новоріччям і Різдвом Христовим!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-03 21:31:28 ]
Вже на жертовник для снігів проміння чашу
Якийсь мудрець, підперши небо, зводить.

Отже, казка має щасливий кінець? Мої щирі вітання!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-03 22:10:17 ]
Справді, Сергію, ця казка - щаслива, бо замішана на диві та вірі. Її охороняє Дух Різдва.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-03 22:14:28 ]
От добре, що Ви повернулись, і я таку звістку буду вже знати сьогодні. Спасибі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-03 22:19:46 ]
А хіба Вам, Сергію, здалося інакше, після прочитання вірша? Чи, пам`ятаючи наше перше непорозуміння в коментарях, вважаєте за потрібне перепитати? Я сердечно рада Вашим зауваженням і відгукам. Чекаю їх. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-03 22:31:13 ]
Ні, Оксано, не інакше, але вірш вистражданий Вами і Ви знаєте більше. Я дійсно зрадів, що Ви повернулись.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-03 22:37:55 ]
Пропоную видалити мої коментарі - все рівно вони Вам не потрібні.
З розумінням, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-03 22:39:13 ]
Різдво - час, коли потрібно замислитися над суттю свого життя. І не завше опісля такої внутрішньої розмови все вимальовується сонячно-метелковими кольорами. Трішки сумно... Трішки страшно... Певно тому й склалося у Вас, Сергію, таке враження. Мабуть, воно спільне для всіх людських істот, котрі здатні мислити і відчувати. Тільки ж потім все буде "...звідзно так! Полегко аж вдихнути!" Дякую за небайдужість!
Зі взаємними симпатіями!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-03 22:47:18 ]
Костянтине, Ви себе недооцінюєте. Ми тут для того й зібралися, щоби спілкуватись і коментувати роботи одне одного. Я просто не маю що Вам відповісти, бо дотримуюсь власної думки. Наголоси у римованих словах інколи змінюються, тим більше, що в моїм краї кажуть саме дІдух. А щодо відсутності дієслова - в мене вийшло саме так... Успіхів!