ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Висоцький (1938 - 1980) / Вірші

 1966-1
Образ твору Песня-сказка
о старом доме на Новом Арбате

Стоял тот дом, всем жителям знакомый, -
Его еще Наполеон застал, -
Но вот его назначили для слома,
Жильцы давно уехали из дома,
Но дом пока стоял...

Холодно, холодно, холодно в доме.

Парадное давно не открывалось,
Мальчишки окна выбили уже,
И штукатурка всюду осыпалась, -
Но что-то в этом доме оставалось
На третьем этаже...

Ахало, охало, ухало в доме.

И дети часто жаловались маме
И обходили дом тот стороной, -
Объединясь с соседними дворами,
Вооружась лопатами, ломами,
Вошли туда гурьбой

Дворники, дворники, дворники тихо.

Они стоят и недоумевают,
Назад спешат, боязни не тая:
Вдруг там Наполеонов дух витает!
А может, это просто слуховая
Галлюцинация?..

Боязно, боязно, боязно дворникам.

Но наконец приказ о доме вышел,
И вот рабочий - тот, что дом ломал, -
Ударил с маху гирею по крыше,
А после клялся, будто бы услышал,
Как кто-то застонал

Жалобно, жалобно, жалобно в доме.

...От страха дети больше не трясутся:
Нет дома, что два века простоял,
И скоро здесь по плану реконструкций
Ввысь этажей десятки вознесутся -
Бетон, стекло, металл...

Весело, здорово, красочно будет...

1966


Песня
о конькобежце на короткие дистанции,
которого заставили бежать на длинную

Десять тысяч - и всего один забег
остался.
В это время наш Бескудников Олег
зазнался:
Я, говорит, болен, бюллетеню, нету сил -
и сгинул.
Вот наш тренер мне тогда и предложил:
беги, мол.

Я ж на длинной на дистанции помру -
не охну, -
Пробегу, быть может, только первый круг -
и сдохну!
Но сурово эдак тренер мне: мол, на-
до, Федя, -
Главно дело - чтоб воля, говорит, была
к победе.

Воля волей, если сил невпроворот, -
а я увлекся:
Я на десять тыщ рванул, как на пятьсот -
и спекся!
Подвела меня - ведь я предупреждал! -
дыхалка:
Пробежал всего два круга - и упал, -
а жалко!

И наш тренер, экс- и вице-чемпион
ОРУДа,
Не пускать меня велел на стадион -
иуда!
Ведь вчера еще мы брали с ним с тоски
по банке -
А сегодня он кричит: "Меняй коньки
На санки!"

Жалко тренера - он тренер неплохой, -
ну и бог с ним!
Я ведь нынче занимаюся борьбой
и боксом, -
Не имею больше я на счет на свой
сомнений:
Все вдруг стали очень вежливы со мной,
и - тренер...

1966


x x x

Бродят
По свету люди
разные,
Грезят они о чуде -
Будет или не будет!

Стук - и в этот вечер
Вдруг тебя замечу!

Вот это чудо.
Да!

Скачет
По небу всадник -
облако,
Плачет дождем и градом, -
Значит, на землю надо.

Здесь чудес немало
Есть - звезда упала.

Вот и чудо.
Да.

Знаешь!
Я с чудесами -
запросто...
Хочешь, моргни глазами -
Тотчас под небесами!

Я заклятье знаю,
Ну скажи: "Желаю!"

Вот и чудо.
Да!

1966


x x x

Вот и настал этот час опять,
И я опять в надежде,
Но... можешь ты - как знать! -
Не прийти совсем или опоздать!

Но поторопись, постарайся прийти и прийти без опозданья,
Мы с тобой сегодня обсудим лишь самую главную тему из тем.
Ведь пойми: ты пропустишь не только час свиданья -
Можешь ты забыть, не прийти, не прийти, опоздать насовсем.

Мне остается лишь наблюдать
За посторонним счастьем,
Но... продолжаю ждать -
Мне уж почти нечего терять.

Ладно! Опоздай! Буду ждать! Приходи! Я как будто не замечу.
И не беспокойся - сегодня стихами тебе не надоем!
Ведь пойми: ты пропустишь не только эту встречу -
Можешь ты забыть, не прийти, не прийти, опоздать насовсем.

Диктор давно уж устал желать
Людям спокойной ночи.
Парк надо закрывать,
Диктор хочет спать, а я буду ждать.

Ничего, что поздно, я жду. Приходи, я как будто не замечу,
Потому что точность, наверное, - свойство одних лишь королей,
Ведь пойми: ты пропустишь не просто эту встречу!..
Так поторопись, я ведь жду, это нужно, как можно скорей!

1966


x x x

Экспресс Москва - Варшава, тринадцатое место, -
В приметы я не верю - приметы ни при чем:
Ведь я всего до Минска, майор - всего до Бреста, -
Толкуем мы с майором, и каждый - о своем.

Я ему про свои неполадки,
Но ему незнакома печаль:
Материально - он в полном порядке,
А морально... Плевать на мораль!

Майор неразговорчив - кончал войну солдатом, -
Но я ему от сердца - и потеплел майор.
Но через час мы оба пошли ругаться матом,
И получился очень конкретный разговор.

Майор чуть-чуть не плакал, что снова уезжает,
Что снова под Берлином еще на целый год:
Ему без этих немцев своих забот хватает, -
Хотя бы воевали, а то - наоборот...

Майор сентиментален - не выдержали нервы:
Жена ведь провожала, - я с нею говорил.
Майор сказал мне после: "Сейчас не сорок первый,
А я - поверишь, парень! - как снова пережил".

1966


x x x

При всякой погоде -
Раз надо, так надо -
Мы в море уходим
Не на день, не на два.

А на суше - ромашка и клевер,
А на суше - поля залило, -
Но и птицы летят на Север,
Если им надоест тепло.

Не заходим мы в порты -
Раз надо, так надо, -
Не увидишь Босфор ты,
Не увидишь Канады.

Море бурное режет наш сейнер,
И подчас без земли тяжело, -
Но и птицы летят на Север,
Если им надоест тепло.

По дому скучаешь -
Не надо, не надо, -
Зачем уплываешь
Не на день, не на два!

Ведь на суше - ромашка и клевер,
Ведь на суше - поля залило...
Но и птицы летят на Север,
Если им надоест тепло.

1966




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-29 16:02:06
Переглядів сторінки твору 1791
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.74)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.09.29 15:53
Автор у цю хвилину відсутній