
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.07
02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
2025.08.06
22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
2025.08.06
21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися.
Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють.
На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші.
Колиш
2025.08.06
11:19
Із Бориса Заходера
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
2025.08.06
00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
2025.08.05
23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
2025.08.05
21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
2025.08.05
20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
2025.08.05
16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
2025.08.05
14:37
Із Бориса Заходера
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
2025.08.05
11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
2025.08.04
21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
2025.08.04
21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!
Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!
Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,
2025.08.04
10:52
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?
2025.08.04
09:28
серпня - день народження унікального німецького музиканта
Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.
Батьки - письменник і балерина,
після
Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.
Батьки - письменник і балерина,
після
2025.08.04
08:53
Із Бориса Заходера
Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!
(2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!
(2025)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Григорій Слободський (1937) /
Поеми
Боролася Украъна
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Боролася Украъна
Молоді ,юні, сміливі
Взяли у руки гвинтівки.
Пішли воювати
За волю країни,
За щастя і спокій
Рідної домівки.
Перший бій прийняли
З фашистською зграю.
Заграли кулемети
Такої музики і досі не знаю.
Війна не буває без крові.
До смерті солдати
Завжди готові!
Повстанська війна -
Це народна сила,
Там не тільки зброя,
У діло ідуть селянські вила.
Народ повстав проти сили,
Яка вічно гнобила,
Ненависть до зграї ворожої
Повстанську армію народила…
Козацька боротьба
Була козачина гетьманська,
Де гуляла воля.
Волею веселитись
Не дала їм доля.
У боротьбі з ворогами
Кров, як вода лилась.
За булаву між собою
Козачина билась.
Вічні чвари та роздори
За князівську владу,
Усе люди побороли
І лихо і зраду.
Були славні перемоги,
Були і поразки.
Життя гарне, лиш буває
У дитячі казки.
Бились мужньо козаки,
Славу здобували,
А то було і на довго
В кризі занепали.
Не губили слави,
Не губили волі
Рвали кайдани на ногах,
Не цурались долі.
Так після перемоги Потоцького
Шляхта лікувала,
Ватага козацька
Сили набирала.
Десять років козаки
Служили ляху.
Появився гетьман смілий
На козацькім шляху.
Луг великий ожив,
Прокинулась воля,
Знову усміхнулась
Козаченькам доля
Знову чути стук сокири
Там мечі кували .
Повернення Хмеля
Від татар чикали.
Випливли чайки з очерету,
Що десять років не пливли
Лише дірки нагадують
Що у бою колись були.
Ожили козаки,
Хмельницький їх повів.
Біля річки Жовті Води
Поляків зустрів.
У ріку полилася
Людська кровиця.
Почервоніла у річки
Прозора водиця.
Козацька слава
До цех пір живе,
І ще довго буде жити
Вічно не помре.
Гей, там поле, а на полі цвіти:
Не по однім ляху заплакали діти,
Гей , там річка , через річку глиця,
Не по однім ляху зосталась вдовиця.
О, так про ту битву
Заспівали люди.
А іще не знали,
що то далі буде.
А далі була битва кровава
Від Чигирина до Корсуна
Пролунала слава.
Ой,не дивуйтеся , добрі люде,
Що на Вкраїні повстало:
Ой, за Дешевим, під Сорокою,
Множество ляхів пропало! …
Так співали кобзарі
І довго співали
Про ту битву козаків
І нам розказали.
Біля міста Зборова,
Як дикого звіря,
Могли взяти у полон
Яна Казимира.
Хмельницький наказав
Табір залишити .
Так судилось королю
Довго ще про жити.
викликало –це рішення
В козаків образу.
Як міг Богдан відпустите
Короля – заразу.
І почався розбрат
Великий, поміж братами,
немов пробігла чорна кішка,
Поміж козаками.
Багато помилок
Було у гетьмана
Та ніяк не гоїлась
народна рана.
Запорозьке козацтво
не терпіло зраду,
не хотіло поклонятись:
ні королю, ні хану.
Сильний Богдан був ватажок.
Умів воювати,
Та не вмів він державу
Нашу збудувати.
У Переяславі Богдан
Зібрав велику раду.
І вирішив піти в уклін
Під московську владу
В Переяславі зійшлися
На велику раду .
Не все військо запорозьке
Ухвалило зраду.
Зажурилася Хмельницького сідая голова,
Що при йому ні сотників,ні полковників нема…
Таку пісню по Україні
Кобзарі співали
Але усе запорожці
Богдану допомагали.
бити шляхту, бити хана
Не помагала козакам
Російська омана.
Тільки угода зі Швецію
1656 року
Розхитали посполиту
Не було доломоги
З московського боку.
Лівобережна Україна
Була під владою Москви
Між сходом і заходом України
Пролягли мости .
Боролися козаченки
Проти царя, ляха, хана
Вибрали Дорошенка
Тай за отамана.
Славно бився Дорошенко
За козацьку волю,
За землю Українську,
За козацьку долю.
Хотів Україну знову з’єднати
Договір між Польщею і Росію
За Андрусівською умовою
Хотів скасувати.
На те склав договір з султаном
Щоб поляків бити
І лівобережну Україну
Січі підкорити.
За булаву козацьку
Точилася зрада
Знову зібралися
Козацька рада
(За пораду Польщі.)
Вибрали гетьманом Ханенка
Заплакала під польським ярмом
Україна ненька.
Після смерті Богдана
Україна стогнала:
Бити турків, татар, ляхів
Русь не допомагала.
Розділила Україну на дві половині
І розділена духовно
Україна нині.
Турки за Дніпро прорвались
Чигирин спалили
від столиці Богданової
попіл залишили.
Плакала Україна
І старий Славутич.
Кругом плач і руїна
Не та уже січ і сила не та
Росія туркам на поталу
Чигирин віддала.
Уже не збиралась
Козацька рада.
Москва старшин
на січ назначала.
Формально січ існувала
Росія в Україні
Фортеці будувала.
Росія українські землі
Ляхам туркам віддавала
Плакала Україна
Під ярмом стогнала.
Співали кобзарі:
Ой, Богдане Богданочку ,
Що ти наробив,
За що нашу Україну
так занапастипа.
КІНЕЦ СІЧІ
Всю козачину Росія
Собі підкорила.
Мазепу над козаками
Гетьманом зробила
Помагав Мазепа бити
Татарів і турків.
Не хотіли козаки
Мазепу любити.
Тому не любили ,
Що писав доноси
Більше влади над січею
У царя він проси.
На правобережні Україні
Поляки гуляли
Палили села і міста
Все Українське
Ляхи плюндрували.
Під проводом Палія
Відсіч дали ляху
Задумав Мазепа Палія
Прибрати із шляху.
Запросив він Палія
До себе на нараду.
Уготовив для нього
Підступну зраду.
Палія полонив
Відав до Росії
І цар - Петро Палія
Відправив до Сибірі.
Ніхто не знав Мазепи
Потайні думи,
Як він серцем і душею
Україну люби.
Він старався все козацтво
В кулак об’єднати
І єдиним кулаком
Царю відсіч дати.
Розпочався поділ України
Між шляхтою, Турками і Росію,
Вже не мали козаки
На когось надію.
Встановлялись на Україні
Межі та кордони
Ніхто уже від тортур
Народ не борони.
Між шведами і Росію
Війна почалася
Україна для свободи
Немає надію.
Немає ватажка ,
щоб підняти люду
Повстав проте царя той
Кого козаки називали юду.
Склав мазепа із Шведами
таємну угоду,
щоб повернути волю
своєму народу.
Не судилося Мазепі
Визволити Україну.
Москалі Батурін перетворили
У велику руїну.
А в городі у Батурині мужиків та жінок
У пень сікли та рубали
Церкви палили,святі ікони
Під ноги топтали
Про вилику трагедію
Кобзарі співали.
Петро над козацтвом
Владу підкорив
Катерина завершила,
Що кат не завершив.
Розігнала січ козацьку
На Кавказ загнала
Чужу землю кавказців
Козакам віддала.
Між Польщею і Австрію
(бодай була не дожила)
Україну на три часті
Вона поділила.
Подалися козаки
За Дон і Дунай
Людські муки милий друже
Ти не забувай!
3 квітня. Слободський.
Далі буде.
Взяли у руки гвинтівки.
Пішли воювати
За волю країни,
За щастя і спокій
Рідної домівки.
Перший бій прийняли
З фашистською зграю.
Заграли кулемети
Такої музики і досі не знаю.
Війна не буває без крові.
До смерті солдати
Завжди готові!
Повстанська війна -
Це народна сила,
Там не тільки зброя,
У діло ідуть селянські вила.
Народ повстав проти сили,
Яка вічно гнобила,
Ненависть до зграї ворожої
Повстанську армію народила…
Козацька боротьба
Була козачина гетьманська,
Де гуляла воля.
Волею веселитись
Не дала їм доля.
У боротьбі з ворогами
Кров, як вода лилась.
За булаву між собою
Козачина билась.
Вічні чвари та роздори
За князівську владу,
Усе люди побороли
І лихо і зраду.
Були славні перемоги,
Були і поразки.
Життя гарне, лиш буває
У дитячі казки.
Бились мужньо козаки,
Славу здобували,
А то було і на довго
В кризі занепали.
Не губили слави,
Не губили волі
Рвали кайдани на ногах,
Не цурались долі.
Так після перемоги Потоцького
Шляхта лікувала,
Ватага козацька
Сили набирала.
Десять років козаки
Служили ляху.
Появився гетьман смілий
На козацькім шляху.
Луг великий ожив,
Прокинулась воля,
Знову усміхнулась
Козаченькам доля
Знову чути стук сокири
Там мечі кували .
Повернення Хмеля
Від татар чикали.
Випливли чайки з очерету,
Що десять років не пливли
Лише дірки нагадують
Що у бою колись були.
Ожили козаки,
Хмельницький їх повів.
Біля річки Жовті Води
Поляків зустрів.
У ріку полилася
Людська кровиця.
Почервоніла у річки
Прозора водиця.
Козацька слава
До цех пір живе,
І ще довго буде жити
Вічно не помре.
Гей, там поле, а на полі цвіти:
Не по однім ляху заплакали діти,
Гей , там річка , через річку глиця,
Не по однім ляху зосталась вдовиця.
О, так про ту битву
Заспівали люди.
А іще не знали,
що то далі буде.
А далі була битва кровава
Від Чигирина до Корсуна
Пролунала слава.
Ой,не дивуйтеся , добрі люде,
Що на Вкраїні повстало:
Ой, за Дешевим, під Сорокою,
Множество ляхів пропало! …
Так співали кобзарі
І довго співали
Про ту битву козаків
І нам розказали.
Біля міста Зборова,
Як дикого звіря,
Могли взяти у полон
Яна Казимира.
Хмельницький наказав
Табір залишити .
Так судилось королю
Довго ще про жити.
викликало –це рішення
В козаків образу.
Як міг Богдан відпустите
Короля – заразу.
І почався розбрат
Великий, поміж братами,
немов пробігла чорна кішка,
Поміж козаками.
Багато помилок
Було у гетьмана
Та ніяк не гоїлась
народна рана.
Запорозьке козацтво
не терпіло зраду,
не хотіло поклонятись:
ні королю, ні хану.
Сильний Богдан був ватажок.
Умів воювати,
Та не вмів він державу
Нашу збудувати.
У Переяславі Богдан
Зібрав велику раду.
І вирішив піти в уклін
Під московську владу
В Переяславі зійшлися
На велику раду .
Не все військо запорозьке
Ухвалило зраду.
Зажурилася Хмельницького сідая голова,
Що при йому ні сотників,ні полковників нема…
Таку пісню по Україні
Кобзарі співали
Але усе запорожці
Богдану допомагали.
бити шляхту, бити хана
Не помагала козакам
Російська омана.
Тільки угода зі Швецію
1656 року
Розхитали посполиту
Не було доломоги
З московського боку.
Лівобережна Україна
Була під владою Москви
Між сходом і заходом України
Пролягли мости .
Боролися козаченки
Проти царя, ляха, хана
Вибрали Дорошенка
Тай за отамана.
Славно бився Дорошенко
За козацьку волю,
За землю Українську,
За козацьку долю.
Хотів Україну знову з’єднати
Договір між Польщею і Росію
За Андрусівською умовою
Хотів скасувати.
На те склав договір з султаном
Щоб поляків бити
І лівобережну Україну
Січі підкорити.
За булаву козацьку
Точилася зрада
Знову зібралися
Козацька рада
(За пораду Польщі.)
Вибрали гетьманом Ханенка
Заплакала під польським ярмом
Україна ненька.
Після смерті Богдана
Україна стогнала:
Бити турків, татар, ляхів
Русь не допомагала.
Розділила Україну на дві половині
І розділена духовно
Україна нині.
Турки за Дніпро прорвались
Чигирин спалили
від столиці Богданової
попіл залишили.
Плакала Україна
І старий Славутич.
Кругом плач і руїна
Не та уже січ і сила не та
Росія туркам на поталу
Чигирин віддала.
Уже не збиралась
Козацька рада.
Москва старшин
на січ назначала.
Формально січ існувала
Росія в Україні
Фортеці будувала.
Росія українські землі
Ляхам туркам віддавала
Плакала Україна
Під ярмом стогнала.
Співали кобзарі:
Ой, Богдане Богданочку ,
Що ти наробив,
За що нашу Україну
так занапастипа.
КІНЕЦ СІЧІ
Всю козачину Росія
Собі підкорила.
Мазепу над козаками
Гетьманом зробила
Помагав Мазепа бити
Татарів і турків.
Не хотіли козаки
Мазепу любити.
Тому не любили ,
Що писав доноси
Більше влади над січею
У царя він проси.
На правобережні Україні
Поляки гуляли
Палили села і міста
Все Українське
Ляхи плюндрували.
Під проводом Палія
Відсіч дали ляху
Задумав Мазепа Палія
Прибрати із шляху.
Запросив він Палія
До себе на нараду.
Уготовив для нього
Підступну зраду.
Палія полонив
Відав до Росії
І цар - Петро Палія
Відправив до Сибірі.
Ніхто не знав Мазепи
Потайні думи,
Як він серцем і душею
Україну люби.
Він старався все козацтво
В кулак об’єднати
І єдиним кулаком
Царю відсіч дати.
Розпочався поділ України
Між шляхтою, Турками і Росію,
Вже не мали козаки
На когось надію.
Встановлялись на Україні
Межі та кордони
Ніхто уже від тортур
Народ не борони.
Між шведами і Росію
Війна почалася
Україна для свободи
Немає надію.
Немає ватажка ,
щоб підняти люду
Повстав проте царя той
Кого козаки називали юду.
Склав мазепа із Шведами
таємну угоду,
щоб повернути волю
своєму народу.
Не судилося Мазепі
Визволити Україну.
Москалі Батурін перетворили
У велику руїну.
А в городі у Батурині мужиків та жінок
У пень сікли та рубали
Церкви палили,святі ікони
Під ноги топтали
Про вилику трагедію
Кобзарі співали.
Петро над козацтвом
Владу підкорив
Катерина завершила,
Що кат не завершив.
Розігнала січ козацьку
На Кавказ загнала
Чужу землю кавказців
Козакам віддала.
Між Польщею і Австрію
(бодай була не дожила)
Україну на три часті
Вона поділила.
Подалися козаки
За Дон і Дунай
Людські муки милий друже
Ти не забувай!
3 квітня. Слободський.
Далі буде.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію