ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.10 09:59
* 74 *
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи

Тетяна Левицька
2026.05.10 07:45
Миті щастя
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.

Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,

Віктор Кучерук
2026.05.10 06:47
* * *
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.

Охмуд Песецький
2026.05.10 00:00
Ні, не про це
Дошкуляє запах димового нікотину, який осів на шторах ще не твоєї квартири, але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим, і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення – ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей і прогулянок - ні, не там, де тусуєть

Кока Черкаський
2026.05.09 21:45
відстраха
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.

Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,

С М
2026.05.09 20:29
Кінець (The Doors @Hollywood Bowl July 5 1968)
нумо вимкни світло геть
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!

до чого оце . . . .

Іван Потьомкін
2026.05.09 19:11
Ной (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.

Роксолана Вірлан
2026.05.09 17:42
Незвід
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,

Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,

Ігор Терен
2026.05.09 17:35
Парадні реляції
Коли війні немає краю
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,

Борис Костиря
2026.05.09 13:33
Листи
Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.

Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту

хома дідим
2026.05.09 09:46
* 73 *
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший

Вячеслав Руденко
2026.05.09 09:25
Айвенго!
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л

Тетяна Левицька
2026.05.09 09:13
До сусіда
— Я прийшла до вас не за цим,
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.

Кока Черкаський
2026.05.08 23:03
Я і Red Bull
Я і Red Bull - друзі,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.

Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,

Олена Побийголод
2026.05.08 21:05
Інститутка (до 1939)
Марія Вега (1898-1980)

Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.

    Бо я – інститутка, дочка камергера,

Охмуд Песецький
2026.05.08 20:33
Міраж
За обрієм шукань, уже не перших,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.

Тремке повітря оптику збиває –
Водночас ти і наче на землі,
А виднієшся перед небокраєм,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ДО МОЄЇ БАНДУРИ
Колись незрячі кобзарі
Бувало, і вночі вставали,
І забувалися у грі,
І тугу серця розганяли.

Минає ніч, минає день,
Далеко я без тебе, люба,
А без твоїх дзвінких пісень
Життя для мене - просто згуба.

У нім бринить печаль сама,
Нехай потрапив і до раю...
Коли на струнах я не граю -
Для мене й літо, як зима.

Бо чим розважить самоту -
Чужі пісні в чужій сторонці -
Лиш істину збагнеш просту -
Життя без тебе - день без сонця.

Докупи пальці я зберу -
Все барабанять пучки збурено,
Вони так імітують гру,
Вони так тужать за бандурою.

І голос рветься із грудей
Понад духовності руїною,
Щоб пробудити всіх людей,
І запалити - Україною.

с. Рибаче, Крим, 7514 р. (від Трипілля)(2006)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-11 17:53:32
Переглядів сторінки твору 10524
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.429 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.429 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 18:46:04 ]
Ярославе, зміна схеми римування у 9-12 рядках - так і було задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 19:17:49 ]
Так. Це щось на зразок модуляції в музиці (перехід з однієї тональності в іншу). Хоча не скажу, що це обмірковано зроблено, це спонтанний вихлюп почуттів з поверненням на "круги своя". І в 17-20 рядках є темпоритмові зміни, як бачите. Це такий поетичний "слалом". Теж спонтанний.
Яр.Чор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 09:54:29 ]
Сподобався вірш.
Вони так імітують гру,
Вони так тужать за бандурою. - не раз помічала як музиканти так роблять:)
З теплом, Варця))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 22:42:21 ]
Радий, що ми вібруємо на одній хвилі, Варваро! Дякую.
Яр.Чорногуз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 15:26:19 ]
Чорногуз без бандури,
Як художник без натури,
Як п"яниця без горілки,
Як те дерево без гілки.
Як ті вірші без поета,
Як Петрарка без сонета.

Вибачте, зупиняюсь, а то розійшлася тут... :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-22 22:38:24 ]
"Фанатичний меломан, він - бандурний наркоман" - я завершу Ваш вірш за Вас таким чином, якщо Ви не проти.
Дякую, Тамаро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 22:08:10 ]
Хороше закінчення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-04 12:31:11 ]
Доброго дня, пане Ярославе. Те, що не коментую Ваші публікації, ще не означає, що я ними не цікавлюся, їх не читаю і не захоплююся ними :).
Відгук хочу залишити саме на цій сторінці, адже
Ваші поезіі душею сплелися з Вашою музичною творчістю. Дякую. З повагою. Зоряна.

Рідної бандури лине голос-щем:
Сонцем промениться, гомонить дощем.
Звукотворить пісню - вічну таїну,
Зачіпа у серці приспану струну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 22:57:15 ]
Дякую, ЗорЯно! Нарешті збагнув, що це Ваше ім"я - рідкісне і гарне. В Києві такого імені не зустрінеш. Дякую і за відгук, хоч Ви так пишете, ніби звітуєте переді мною. Ви нічим не зобов"язані мені і не зобов"язані цікавитися моєю творчістю. Не таке я вже цабе велике. Єдине чим Ви зобов"язані "умовно" - це написати на якийсь із віршів моїх пародію, що за Вас уже зробила Тамара Шевченко.
Дякую за вірш про бандуру. Сьогодні виступав на фестивалі кобзарів у селі Стрітівці на Київщині.
Там себе чудово показали і львів"яни - Людмила Посікіра і і дует Тарас Лазуркевич і Олег Созанський - раджу ходити на їхні виступи, як трапиться нагода. Це - майстри своєї справи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 23:34:39 ]
Ви про бандуру з такою ніжністю, як про кохану жінку!...Справжній музика:)
Обожнюю бандуру! Чарівний інструмент з багатими можливостями. Цієї весни ми запрошували у Запоріжжя Георгія Матвіїва з сольним концертом:)...Ті, хто прийшли, були в захваті))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-12-01 19:50:23 ]
Одного разу бачила, дорогий Ярославе, і чула, як ти гарно граєш на бандурі і співаєш божественно, а ще пишеш такі геніальні вірші!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-12-01 19:55:10 ]
Дякую сердечно, дорога Таню! Натхнення тобі!))))