ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.05 07:32
На присмак листопад, мов кава,
з гірчинкою холодних днів,
хапає цупко за рукава,
щоб ти із ним погомонів
та ти спішиш, бракує часу,
успіти треба до зими,
а падолист встеляє рясно
багряним листям килими.

Віктор Кучерук
2024.11.05 04:29
Одягатись бідно,
Важко працювати, –
Тільки б не безслідно
Залишити спадок.
Дихати настоєм
Пінистої браги, –
Тільки б перед боєм
Відати відвагу.

Артур Курдіновський
2024.11.04 21:24
Я - ось такий. Та іншим вже не буду.
Виходячи на тихий променад,
Своє минуле бачу скрізь і всюди -
Я з тих, хто озирається назад.

Щоб зовсім не було провальних пауз,
На мене ллється бруд тупих порад.
Сьогодні у житті - суцільний хаос -

Іван Потьомкін
2024.11.04 17:29
Здалось мені, що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що грав у теніс),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...
А головне – без охорони!?.

Микола Дудар
2024.11.04 14:28
Дивись мені, прийдешнє не прогав…
Зіграй в мовчанку, зайві ті розмови
Коли усе усім пороздавав
Лишивши тільки запах від полови…
У лісі ще достатьно вільних місць
Хоча і там, таких як ти, це — розкіш
Як тільки оприлюдниш свою злість —
З тих самих

Володимир Каразуб
2024.11.04 12:00
Все було не так як написано. Дні і ночі тягнулись не реченнями та абзацами,
Роки проминали так само, як минають сьогодні,
І та ж сама різниця була між хатинами та палацами,
Як і різниця між ситими та голодними.
Мечі рубали шоломи, сікли обладунки, ар

Світлана Пирогова
2024.11.04 10:10
Листопадило на душі, листопадило,
Бо осінній повіяв вітер.
Де та юність моя - білоквіття із саду?
Не вернути цвіту на віття.

Листопадило на душі, листопадило.
Де ж широка юності стежка?
Листя золотом, золотом сипало й падало,

Микола Соболь
2024.11.04 06:30
Левон стояв у спіднім: «Де мій меч? –
У лицарів чомусь без компромісу. –
Немає з перцем? Націди бірміксу.
По вінця лий! І вою не переч!» –

Корчма вона і в Африці – корчма.
Хіба важливо, як її охрестять?
Тут дринк один від честі до безчестя,

Віктор Кучерук
2024.11.04 04:40
Накричала, пожурила
Неквапливо, спроквола, –
Пригорнулася безсило
І невинно обняла.
Поцілунками зігріла
Й заспокоїла маля, –
Мовчазна, зніяковіла
Мама лагідна моя…

Іван Потьомкін
2024.11.03 17:37
Хай лиш нагадує шалехет листопад,
Та є і тут моя відрада – осінь:
На небі сіре відступає в просинь,
Опалим листом вітер шарудить...
Птаство Землі Святої в інший край не відліта,
На крилах журавлиних Європа приліта –
На Хулі попоїсть, перепочине,
А

Сонце Місяць
2024.11.03 17:18
звіздар який пильнує хід планет
нагадуючи привид інкубічний
котрий у час коли покличеш тричі
являє свій субтильний силует

з півсотні привідчинених дверей
за ними інші двері невідомі
не то бібліотека — в кожнім томі

Євген Федчук
2024.11.03 14:58
Одній старій удовиці заміж захотілось.
Вона перед парубками так уже вертілась.
Як іде який по вулиці, вона все кидає,
Стане навшпиньки й у віконце стоїть, виглядає.
А то стане біля тину та очима водить,
Коли мимо удівець чи парубок ходить.
А з робот

Микола Дудар
2024.11.03 10:26
Наступний крок: — завмерти би в обіймах…
У кожного свої, і розміри свої
Війна війною… а що нам тії війни
У нас своя. Завдячуємо ЇЙ…
Усі нариви… читка на поверхні
На Божу кару черга… звідусіль
Піди пізнай, що робиться у черзі
Коли Війна сьогодні не

Віктор Кучерук
2024.11.03 07:38
Шахед блудливий грохнувся в дворі,
Жбурляючи осколками повсюди, –
Тріщало скло і чийсь балкон горів,
І кликали на допомогу люди.
Вогонь лизав гарячим язиком
Бетонні стіни й дерев’яні рами,
Поза якими бачив, як повзком
До дитинчати добиралась мама.

Микола Соболь
2024.11.03 04:48
Вокзальний клопіт: радість чи печаль?
Стоять дві тіні на сирім пероні.
Коліс об рейки заскрегоче сталь
і понесе у млу нічну вагони.
Ти будеш виглядати у вікно.
Але чи зможеш долю в нім уздріти?
Зігріє трохи кров терпке вино
і ледь прив’ялі та живі

Іван Потьомкін
2024.11.02 20:14
Квітка розцвітає в піднебессі,
голосом на землю долина
і в суцвітті суголосних Матвієнок
серце стискує й сльозою вирина...
і встає, мов за наказом, зала
і тремтить при звуках «Черемшини»...
За життя хіба ж бо Цісик знала,
що так розжалобить Укра
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ДО МОЄЇ БАНДУРИ
Колись незрячі кобзарі
Бувало, і вночі вставали,
І забувалися у грі,
І тугу серця розганяли.

Минає ніч, минає день,
Далеко я без тебе, люба,
А без твоїх дзвінких пісень
Життя для мене - просто згуба.

У нім бринить печаль сама,
Нехай потрапив і до раю...
Коли на струнах я не граю -
Для мене й літо, як зима.

Бо чим розважить самоту -
Чужі пісні в чужій сторонці -
Лиш істину збагнеш просту -
Життя без тебе - день без сонця.

Докупи пальці я зберу -
Все барабанять пучки збурено,
Вони так імітують гру,
Вони так тужать за бандурою.

І голос рветься із грудей
Понад духовності руїною,
Щоб пробудити всіх людей,
І запалити - Україною.

с. Рибаче, Крим, 7514 р. (від Трипілля)(2006)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-11 17:53:32
Переглядів сторінки твору 9739
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.428 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.428 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.11.05 00:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 18:46:04 ]
Ярославе, зміна схеми римування у 9-12 рядках - так і було задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 19:17:49 ]
Так. Це щось на зразок модуляції в музиці (перехід з однієї тональності в іншу). Хоча не скажу, що це обмірковано зроблено, це спонтанний вихлюп почуттів з поверненням на "круги своя". І в 17-20 рядках є темпоритмові зміни, як бачите. Це такий поетичний "слалом". Теж спонтанний.
Яр.Чор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 09:54:29 ]
Сподобався вірш.
Вони так імітують гру,
Вони так тужать за бандурою. - не раз помічала як музиканти так роблять:)
З теплом, Варця))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 22:42:21 ]
Радий, що ми вібруємо на одній хвилі, Варваро! Дякую.
Яр.Чорногуз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 15:26:19 ]
Чорногуз без бандури,
Як художник без натури,
Як п"яниця без горілки,
Як те дерево без гілки.
Як ті вірші без поета,
Як Петрарка без сонета.

Вибачте, зупиняюсь, а то розійшлася тут... :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-22 22:38:24 ]
"Фанатичний меломан, він - бандурний наркоман" - я завершу Ваш вірш за Вас таким чином, якщо Ви не проти.
Дякую, Тамаро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 22:08:10 ]
Хороше закінчення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-04 12:31:11 ]
Доброго дня, пане Ярославе. Те, що не коментую Ваші публікації, ще не означає, що я ними не цікавлюся, їх не читаю і не захоплююся ними :).
Відгук хочу залишити саме на цій сторінці, адже
Ваші поезіі душею сплелися з Вашою музичною творчістю. Дякую. З повагою. Зоряна.

Рідної бандури лине голос-щем:
Сонцем промениться, гомонить дощем.
Звукотворить пісню - вічну таїну,
Зачіпа у серці приспану струну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 22:57:15 ]
Дякую, ЗорЯно! Нарешті збагнув, що це Ваше ім"я - рідкісне і гарне. В Києві такого імені не зустрінеш. Дякую і за відгук, хоч Ви так пишете, ніби звітуєте переді мною. Ви нічим не зобов"язані мені і не зобов"язані цікавитися моєю творчістю. Не таке я вже цабе велике. Єдине чим Ви зобов"язані "умовно" - це написати на якийсь із віршів моїх пародію, що за Вас уже зробила Тамара Шевченко.
Дякую за вірш про бандуру. Сьогодні виступав на фестивалі кобзарів у селі Стрітівці на Київщині.
Там себе чудово показали і львів"яни - Людмила Посікіра і і дует Тарас Лазуркевич і Олег Созанський - раджу ходити на їхні виступи, як трапиться нагода. Це - майстри своєї справи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 23:34:39 ]
Ви про бандуру з такою ніжністю, як про кохану жінку!...Справжній музика:)
Обожнюю бандуру! Чарівний інструмент з багатими можливостями. Цієї весни ми запрошували у Запоріжжя Георгія Матвіїва з сольним концертом:)...Ті, хто прийшли, були в захваті))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-12-01 19:50:23 ]
Одного разу бачила, дорогий Ярославе, і чула, як ти гарно граєш на бандурі і співаєш божественно, а ще пишеш такі геніальні вірші!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-12-01 19:55:10 ]
Дякую сердечно, дорога Таню! Натхнення тобі!))))