Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
2026.09.10
06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
2026.09.09
21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
2026.09.09
19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
2026.09.09
14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
2026.09.09
13:21
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
2026.09.09
12:53
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
2026.09.09
12:31
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
2026.09.09
12:01
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.
Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.
Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи
2026.09.09
08:50
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.
Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.
Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юля Сабадишина (1992) /
Публіцистика
Де ж вони, листівки рідною мовою?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Де ж вони, листівки рідною мовою?
Листівка – це зовсім дріб’язкова річ, але, однак, без неї не обходиться жодне свято. Хочеш зробити комусь приємність, поздоровити, зізнатися у почуттях? Це просто: купуй, підписуй та даруй! Якось воно вже так прижилося у нас, що до подарунка має додаватися ще й привітальна листівка. Цей маленький яскравий папірець у руках того, хто дарує, набуває зовсім не дріб’язкового значення, а для того, хто отримує її, має дещо символізувати. Отже, зовнішній вигляд та наповнення листівки – це важливо і варте уваги. Із цим проблем майже не виникає: будь-який кіоск чи магазин запропонує тобі безліч листівочок на різну тематику, із яскравими малюночками, із оригінальними привітаннями. Але ось що мене турбує: чому сьогодні, дивлячись на таке величезне різноманіття, дуже важко знайти привітальну листівку українською мовою?! Це мене хвилює, це мене обурює, адже, можливо, саме у цьому одна із причин того, що нині рідна мова штучно витісняється, люди продовжують спілкуватися «суржиком», а русизми захоплюють наш мовний простір, витісняючи при цьому українські відповідники.
Нещодавно обирала листівку для подружки. Перебрала їх безліч: хотілося чогось оригінального та екстравагантного. І раптом натрапила на одну гарненьку з кошеням, поряд із яким красувалося українське слово «ВІТАЮ». У серці щось аж тьохнуло, і я вирішила скупити усі українські листівки, що були у цьому кіоску. А виявилося їх аж (!) дві, тому особливо великих фінансових втрат я не зазнала. Оце так «купуємо українське»! Можливо б, і купували, але ж де зараз можна зустріти українські товари? А якісні українські товари ─ це або казка, або надто вже дороге задоволення для пересічного громадянина. Ринок держави сьогодні переповнений імпортом, вже аж набридло читати щоразу: «Made in China», «Made in Italy», «Made in USA»…
Щодо листівок рідною мовою, то дуже приємно чути або ж читати у газетах, що сьогодні позиції української мови посилюються: люди помалу переходять з російської на «суржик», а з «суржику» на більш-менш щиру українську. Як же хочеться вірити в це! Але якщо це так, то чому б не допомогти людям якнайшвидше подолати цей бар’єр, створивши навколо них україномовний простір? Адже українські товари, в тому числі й листівки рідною мовою, – це не примха, це вимога часу.
Нещодавно обирала листівку для подружки. Перебрала їх безліч: хотілося чогось оригінального та екстравагантного. І раптом натрапила на одну гарненьку з кошеням, поряд із яким красувалося українське слово «ВІТАЮ». У серці щось аж тьохнуло, і я вирішила скупити усі українські листівки, що були у цьому кіоску. А виявилося їх аж (!) дві, тому особливо великих фінансових втрат я не зазнала. Оце так «купуємо українське»! Можливо б, і купували, але ж де зараз можна зустріти українські товари? А якісні українські товари ─ це або казка, або надто вже дороге задоволення для пересічного громадянина. Ринок держави сьогодні переповнений імпортом, вже аж набридло читати щоразу: «Made in China», «Made in Italy», «Made in USA»…
Щодо листівок рідною мовою, то дуже приємно чути або ж читати у газетах, що сьогодні позиції української мови посилюються: люди помалу переходять з російської на «суржик», а з «суржику» на більш-менш щиру українську. Як же хочеться вірити в це! Але якщо це так, то чому б не допомогти людям якнайшвидше подолати цей бар’єр, створивши навколо них україномовний простір? Адже українські товари, в тому числі й листівки рідною мовою, – це не примха, це вимога часу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Чому сучасні люди майже не посміхаються?"
• Перейти на сторінку •
"Як воно, стояти на порозі дорослого життя???"
• Перейти на сторінку •
"Як воно, стояти на порозі дорослого життя???"
Про публікацію
