Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.15
16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
2026.04.15
12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
2026.04.15
10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
2026.04.15
06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
2026.04.15
05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
2026.04.14
22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
2026.04.14
13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
2026.04.14
13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень.
І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод
2026.04.14
12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
2026.04.14
11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
2026.04.14
11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
2026.04.13
21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,
лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,
лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,
2026.04.13
18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани
дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани
дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна
2026.04.13
15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі
2026.04.13
12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?
2026.04.13
10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юля Сабадишина (1992) /
Публіцистика
Де ж вони, листівки рідною мовою?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Де ж вони, листівки рідною мовою?
Листівка – це зовсім дріб’язкова річ, але, однак, без неї не обходиться жодне свято. Хочеш зробити комусь приємність, поздоровити, зізнатися у почуттях? Це просто: купуй, підписуй та даруй! Якось воно вже так прижилося у нас, що до подарунка має додаватися ще й привітальна листівка. Цей маленький яскравий папірець у руках того, хто дарує, набуває зовсім не дріб’язкового значення, а для того, хто отримує її, має дещо символізувати. Отже, зовнішній вигляд та наповнення листівки – це важливо і варте уваги. Із цим проблем майже не виникає: будь-який кіоск чи магазин запропонує тобі безліч листівочок на різну тематику, із яскравими малюночками, із оригінальними привітаннями. Але ось що мене турбує: чому сьогодні, дивлячись на таке величезне різноманіття, дуже важко знайти привітальну листівку українською мовою?! Це мене хвилює, це мене обурює, адже, можливо, саме у цьому одна із причин того, що нині рідна мова штучно витісняється, люди продовжують спілкуватися «суржиком», а русизми захоплюють наш мовний простір, витісняючи при цьому українські відповідники.
Нещодавно обирала листівку для подружки. Перебрала їх безліч: хотілося чогось оригінального та екстравагантного. І раптом натрапила на одну гарненьку з кошеням, поряд із яким красувалося українське слово «ВІТАЮ». У серці щось аж тьохнуло, і я вирішила скупити усі українські листівки, що були у цьому кіоску. А виявилося їх аж (!) дві, тому особливо великих фінансових втрат я не зазнала. Оце так «купуємо українське»! Можливо б, і купували, але ж де зараз можна зустріти українські товари? А якісні українські товари ─ це або казка, або надто вже дороге задоволення для пересічного громадянина. Ринок держави сьогодні переповнений імпортом, вже аж набридло читати щоразу: «Made in China», «Made in Italy», «Made in USA»…
Щодо листівок рідною мовою, то дуже приємно чути або ж читати у газетах, що сьогодні позиції української мови посилюються: люди помалу переходять з російської на «суржик», а з «суржику» на більш-менш щиру українську. Як же хочеться вірити в це! Але якщо це так, то чому б не допомогти людям якнайшвидше подолати цей бар’єр, створивши навколо них україномовний простір? Адже українські товари, в тому числі й листівки рідною мовою, – це не примха, це вимога часу.
Нещодавно обирала листівку для подружки. Перебрала їх безліч: хотілося чогось оригінального та екстравагантного. І раптом натрапила на одну гарненьку з кошеням, поряд із яким красувалося українське слово «ВІТАЮ». У серці щось аж тьохнуло, і я вирішила скупити усі українські листівки, що були у цьому кіоску. А виявилося їх аж (!) дві, тому особливо великих фінансових втрат я не зазнала. Оце так «купуємо українське»! Можливо б, і купували, але ж де зараз можна зустріти українські товари? А якісні українські товари ─ це або казка, або надто вже дороге задоволення для пересічного громадянина. Ринок держави сьогодні переповнений імпортом, вже аж набридло читати щоразу: «Made in China», «Made in Italy», «Made in USA»…
Щодо листівок рідною мовою, то дуже приємно чути або ж читати у газетах, що сьогодні позиції української мови посилюються: люди помалу переходять з російської на «суржик», а з «суржику» на більш-менш щиру українську. Як же хочеться вірити в це! Але якщо це так, то чому б не допомогти людям якнайшвидше подолати цей бар’єр, створивши навколо них україномовний простір? Адже українські товари, в тому числі й листівки рідною мовою, – це не примха, це вимога часу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Чому сучасні люди майже не посміхаються?"
• Перейти на сторінку •
"Як воно, стояти на порозі дорослого життя???"
• Перейти на сторінку •
"Як воно, стояти на порозі дорослого життя???"
Про публікацію
