Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.27
15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях
збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях
збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло
2026.02.27
10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?
2026.02.27
10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.
Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.
Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня
2026.02.27
06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
2026.02.27
00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї.
Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди.
Фальсифікації
2026.02.26
22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
2026.02.26
20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
2026.02.26
20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
2026.02.26
20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
2026.02.26
19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –
2026.02.26
17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,
2026.02.26
12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту:
«Що бачить читач, який натрапив на публікацію
2026.02.26
11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
2026.02.26
11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
2026.02.26
09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
2026.02.26
09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юля Сабадишина (1992) /
Публіцистика
Де ж вони, листівки рідною мовою?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Де ж вони, листівки рідною мовою?
Листівка – це зовсім дріб’язкова річ, але, однак, без неї не обходиться жодне свято. Хочеш зробити комусь приємність, поздоровити, зізнатися у почуттях? Це просто: купуй, підписуй та даруй! Якось воно вже так прижилося у нас, що до подарунка має додаватися ще й привітальна листівка. Цей маленький яскравий папірець у руках того, хто дарує, набуває зовсім не дріб’язкового значення, а для того, хто отримує її, має дещо символізувати. Отже, зовнішній вигляд та наповнення листівки – це важливо і варте уваги. Із цим проблем майже не виникає: будь-який кіоск чи магазин запропонує тобі безліч листівочок на різну тематику, із яскравими малюночками, із оригінальними привітаннями. Але ось що мене турбує: чому сьогодні, дивлячись на таке величезне різноманіття, дуже важко знайти привітальну листівку українською мовою?! Це мене хвилює, це мене обурює, адже, можливо, саме у цьому одна із причин того, що нині рідна мова штучно витісняється, люди продовжують спілкуватися «суржиком», а русизми захоплюють наш мовний простір, витісняючи при цьому українські відповідники.
Нещодавно обирала листівку для подружки. Перебрала їх безліч: хотілося чогось оригінального та екстравагантного. І раптом натрапила на одну гарненьку з кошеням, поряд із яким красувалося українське слово «ВІТАЮ». У серці щось аж тьохнуло, і я вирішила скупити усі українські листівки, що були у цьому кіоску. А виявилося їх аж (!) дві, тому особливо великих фінансових втрат я не зазнала. Оце так «купуємо українське»! Можливо б, і купували, але ж де зараз можна зустріти українські товари? А якісні українські товари ─ це або казка, або надто вже дороге задоволення для пересічного громадянина. Ринок держави сьогодні переповнений імпортом, вже аж набридло читати щоразу: «Made in China», «Made in Italy», «Made in USA»…
Щодо листівок рідною мовою, то дуже приємно чути або ж читати у газетах, що сьогодні позиції української мови посилюються: люди помалу переходять з російської на «суржик», а з «суржику» на більш-менш щиру українську. Як же хочеться вірити в це! Але якщо це так, то чому б не допомогти людям якнайшвидше подолати цей бар’єр, створивши навколо них україномовний простір? Адже українські товари, в тому числі й листівки рідною мовою, – це не примха, це вимога часу.
Нещодавно обирала листівку для подружки. Перебрала їх безліч: хотілося чогось оригінального та екстравагантного. І раптом натрапила на одну гарненьку з кошеням, поряд із яким красувалося українське слово «ВІТАЮ». У серці щось аж тьохнуло, і я вирішила скупити усі українські листівки, що були у цьому кіоску. А виявилося їх аж (!) дві, тому особливо великих фінансових втрат я не зазнала. Оце так «купуємо українське»! Можливо б, і купували, але ж де зараз можна зустріти українські товари? А якісні українські товари ─ це або казка, або надто вже дороге задоволення для пересічного громадянина. Ринок держави сьогодні переповнений імпортом, вже аж набридло читати щоразу: «Made in China», «Made in Italy», «Made in USA»…
Щодо листівок рідною мовою, то дуже приємно чути або ж читати у газетах, що сьогодні позиції української мови посилюються: люди помалу переходять з російської на «суржик», а з «суржику» на більш-менш щиру українську. Як же хочеться вірити в це! Але якщо це так, то чому б не допомогти людям якнайшвидше подолати цей бар’єр, створивши навколо них україномовний простір? Адже українські товари, в тому числі й листівки рідною мовою, – це не примха, це вимога часу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Чому сучасні люди майже не посміхаються?"
• Перейти на сторінку •
"Як воно, стояти на порозі дорослого життя???"
• Перейти на сторінку •
"Як воно, стояти на порозі дорослого життя???"
Про публікацію
