ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Ближче до ранку
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 Роздум про...
Журба передмістя—покинута вілла
На підняті плечі доричних колон.
Триматись. Любитись. Не впасти у сон.
Триматись. Цікаво, чи ми б так зуміли.

Креманки твоїх білосніжних долонь
Спокусливо пахли корінням ванілі...

Покої погрузли в німе руйнування,
Та ще пам”ятають панянок і пань,
Прийоми і нитки скупих завірянь,
Що ця ніч ніколи не буде остання.

А ти ще вмовляла уникнути ран,
Що може завдати незріле кохання...

Ти чуєш, як вітер картавить сьогодні?
Дай руку, легенько ступай по стіні,
Застелену в доісторичні вогні.
Це наш горизонт і кордон у безодню.

А ти ще просила знайти у вині,
Того, що відкриє нам брами Господні.

Несіяне поле, розбита дорога,
Ніхто не знайде нас, кохана, тепер.
І віялом -трави на східний манер,
Вітряк на узбіччі як пересторога...

А ти не ждала на легку перемогу,
А ти не годилася на адюльтер,

Аби зрозуміти, стосунки—це міти
Для двох, що пускають вінки по воді,
І разом тікають із виру подій
До себе, розламаним навпіл магнітом.
Здається, що тільки живи і радій,
Виховуй дітей і пиши заповіти.

Занепад уперто продовжує наступ,
Заплутує пам”ять зеленим плющем,
Аби не розбилися стіни ущент,
Аби ми не стали для себе баластом.
А серце лоскоче задавнений щем:
Триматись. Любитись. І просто не впасти.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-11 09:31:40
Переглядів сторінки твору 5125
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.028 / 5.5  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 10:19:22 ]
Добрі і глибокі роздуми, Юлечко.
Сподобались. Закінчення підносить. додає снаги.
По ходу тексту підмітив певні технічні моменти, подаю їх тутай:
Що ця ніч - що ніч ця?
Що може завдати незріле - котрих завдає недозріле?
Того, що відкриє - Того, ХТО відкриє?
І віялом трави - І віялом - трави...?
А ти не ждала на легку перемогу, - А ти й не чекала легку перемогу?

Тримаймось, любімось, злітаймо увись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 10:22:16 ]
Хоча, здається, варіант
А ти й не чекала легку перемогу? - теж невірний, мало б бути:
А ти й не чекала (на) легку перемогу?
Тут ще тра подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 10:31:29 ]
Дякую, Ярославе, за такий змістовний коментар та поради. Не завжди надибаєш уважного читача. Та якщо я виправлю ніЧ Ця-теж тяжкувато читатимуться збіги приголосних, може, подумаю над іншим варіантом. "Того, що відкриє..."я мала на увазі сентенцію "ін віно верітас":)) Тільки істина здатна відкрити Брами Господні, друге питання, якими ми туди увійдемо :)
"віялом трави"--спробуйте себе уявити у полі під час вітру і побачити, в який спосіб хиляться трави...
Ждати, зрештою, синонім до чекати. Добре і так, і так.
Ждатиму Ваших нових відгуків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 11:29:29 ]
Я також звернув увагу на цей рядок:)
Пропоную так:
А ти не чекала - легку перемогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 11:31:41 ]
Юльцю, бачу, що слід мені пояснити свої зауваги.
1. Що ця ніч - тут приходиться ковтати букву Я, робити її ненаголошеною, аби дотримати ритму.
2. знайти у вині ТЕ, що відкриє ... - так би мало бути, а раз вже ТОГО, тоді ХТО відкриє, ось що малося на увазі.
3. віялом - трави - тут між словами пропущений присудок і згідно правил граматичних - повинно стояти тире. Багато хто взагалі не ставить зараз знаків розділових, але ж у цьому творі вони є, тому й підказую.
4. ждАла - тут наголос приходиться змінювати на ждалА, а це попахує російською калькою, тому добре було б шось інше знайти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 12:25:21 ]
Добре, добре, о мій редакторе! Просто бракує часу на перестановки доданків. (що безболісно, виправлю зараз)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2009-09-11 14:56:37 ]
Просто розкішний образ пари як будинку, який час просто руйнує.
Закінчення просто вражає -
"А серце лоскоче задавнений щем:
Триматись. Любитись. І просто не впасти."
Направду - мантра подружнього життя.
Не пам'ятаю чия цитата -"в цій війні ніхто не говорить про перемогу - головне вижити"
Або: "триматись. любитись. і просто не впасти"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:38:10 ]
Андрію, я просто вражена твоїми словами. Мені вони направду здаються дуже щирими. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-11 15:30:43 ]
Вітаю вас Юліє. Перечитав. Насичена композиція, майстерна. Звернув увагу на технічні моменти, які підмітили редактори. Там, де йдеться про легку перемогу не має великої проблеми. Я прочитав його нормально. Була невеличка пауза, затримка у ритмі, але не все так зле. Там де ждала - треба міняти. А так все вражає і зачіпає за нерви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:38:44 ]
Вітаю, Миколо. Давай на ти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 15:47:29 ]
Дуже мені близькмй вірш, Юлечко. Подружнє життя - то ціле мистецтво...Триматись!
До зустрічі на Форумі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 18:55:49 ]
Ов, єс, ми разом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:53:42 ]
Юль,
Писати банальних фраз не буду.
Просто ти одна з тих, котру мені хочеться слухати.
З теплом,
Л.Ю.

***
Триматись. Любитись. І просто не впасти.
Вдивлятись. Чужіти. Ми знову на Ви.
Яка ти сьогодні у мене незгасна.
Посуха. Прослухав. Палає - зловив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 18:55:27 ]
Мати рідна, це краще, ніж я написала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 20:50:43 ]
Гарно і майстерно. Аж боюся коментувати.:)
Юль, як завжди - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-12 23:49:46 ]
"Занепад уперто продовжує наступ", а Вам вдалося реставрувати цю чудову фреску, заплетену плющем і ванільним ароматом! Аж серце лоскоче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-13 11:51:29 ]
Світланочко, дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 10:27:03 ]
Дуже гарно і споглядально-сумно. До речі мені все дуже гладко читалося, як і все у тебе. Не уявляю як можна читати таку чуттєву річ і об шось щей спотикатися... От старі спотикатливі вовки, ну хай собі...

Проте я зі своїм таки всунусь

А ти не ждала на легку перемогу,
А ти не годилася на адюльтер (с) - і шо вона з того дуже щаслива?
та я нічого-нічого можна і не відповідати.
Я лише хотіла сказати, що це не те, чим варто булоб їй заморочуватись... навіть як би вона й "годилася", а як не "годилася" то тим паче. До речі прикольне слово - годилася.

Якісь осінні настрої навколо...
і на останок

Креманки твоїх білосніжних долонь
Спокусливо пахли корінням ванілі (с) - це мені дуже-дуже сподобалось

P.S.
Упс, нафлудила, вибач.