ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю Я -- український блюз
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Про малий вінок ронделів
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
Стріла часу
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 Роздум про...
Журба передмістя—покинута вілла
На підняті плечі доричних колон.
Триматись. Любитись. Не впасти у сон.
Триматись. Цікаво, чи ми б так зуміли.

Креманки твоїх білосніжних долонь
Спокусливо пахли корінням ванілі...

Покої погрузли в німе руйнування,
Та ще пам”ятають панянок і пань,
Прийоми і нитки скупих завірянь,
Що ця ніч ніколи не буде остання.

А ти ще вмовляла уникнути ран,
Що може завдати незріле кохання...

Ти чуєш, як вітер картавить сьогодні?
Дай руку, легенько ступай по стіні,
Застелену в доісторичні вогні.
Це наш горизонт і кордон у безодню.

А ти ще просила знайти у вині,
Того, що відкриє нам брами Господні.

Несіяне поле, розбита дорога,
Ніхто не знайде нас, кохана, тепер.
І віялом -трави на східний манер,
Вітряк на узбіччі як пересторога...

А ти не ждала на легку перемогу,
А ти не годилася на адюльтер,

Аби зрозуміти, стосунки—це міти
Для двох, що пускають вінки по воді,
І разом тікають із виру подій
До себе, розламаним навпіл магнітом.
Здається, що тільки живи і радій,
Виховуй дітей і пиши заповіти.

Занепад уперто продовжує наступ,
Заплутує пам”ять зеленим плющем,
Аби не розбилися стіни ущент,
Аби ми не стали для себе баластом.
А серце лоскоче задавнений щем:
Триматись. Любитись. І просто не впасти.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-11 09:31:40
Переглядів сторінки твору 5166
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.028 / 5.5  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 10:19:22 ]
Добрі і глибокі роздуми, Юлечко.
Сподобались. Закінчення підносить. додає снаги.
По ходу тексту підмітив певні технічні моменти, подаю їх тутай:
Що ця ніч - що ніч ця?
Що може завдати незріле - котрих завдає недозріле?
Того, що відкриє - Того, ХТО відкриє?
І віялом трави - І віялом - трави...?
А ти не ждала на легку перемогу, - А ти й не чекала легку перемогу?

Тримаймось, любімось, злітаймо увись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 10:22:16 ]
Хоча, здається, варіант
А ти й не чекала легку перемогу? - теж невірний, мало б бути:
А ти й не чекала (на) легку перемогу?
Тут ще тра подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 10:31:29 ]
Дякую, Ярославе, за такий змістовний коментар та поради. Не завжди надибаєш уважного читача. Та якщо я виправлю ніЧ Ця-теж тяжкувато читатимуться збіги приголосних, може, подумаю над іншим варіантом. "Того, що відкриє..."я мала на увазі сентенцію "ін віно верітас":)) Тільки істина здатна відкрити Брами Господні, друге питання, якими ми туди увійдемо :)
"віялом трави"--спробуйте себе уявити у полі під час вітру і побачити, в який спосіб хиляться трави...
Ждати, зрештою, синонім до чекати. Добре і так, і так.
Ждатиму Ваших нових відгуків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 11:29:29 ]
Я також звернув увагу на цей рядок:)
Пропоную так:
А ти не чекала - легку перемогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 11:31:41 ]
Юльцю, бачу, що слід мені пояснити свої зауваги.
1. Що ця ніч - тут приходиться ковтати букву Я, робити її ненаголошеною, аби дотримати ритму.
2. знайти у вині ТЕ, що відкриє ... - так би мало бути, а раз вже ТОГО, тоді ХТО відкриє, ось що малося на увазі.
3. віялом - трави - тут між словами пропущений присудок і згідно правил граматичних - повинно стояти тире. Багато хто взагалі не ставить зараз знаків розділових, але ж у цьому творі вони є, тому й підказую.
4. ждАла - тут наголос приходиться змінювати на ждалА, а це попахує російською калькою, тому добре було б шось інше знайти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 12:25:21 ]
Добре, добре, о мій редакторе! Просто бракує часу на перестановки доданків. (що безболісно, виправлю зараз)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2009-09-11 14:56:37 ]
Просто розкішний образ пари як будинку, який час просто руйнує.
Закінчення просто вражає -
"А серце лоскоче задавнений щем:
Триматись. Любитись. І просто не впасти."
Направду - мантра подружнього життя.
Не пам'ятаю чия цитата -"в цій війні ніхто не говорить про перемогу - головне вижити"
Або: "триматись. любитись. і просто не впасти"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:38:10 ]
Андрію, я просто вражена твоїми словами. Мені вони направду здаються дуже щирими. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-11 15:30:43 ]
Вітаю вас Юліє. Перечитав. Насичена композиція, майстерна. Звернув увагу на технічні моменти, які підмітили редактори. Там, де йдеться про легку перемогу не має великої проблеми. Я прочитав його нормально. Була невеличка пауза, затримка у ритмі, але не все так зле. Там де ждала - треба міняти. А так все вражає і зачіпає за нерви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:38:44 ]
Вітаю, Миколо. Давай на ти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 15:47:29 ]
Дуже мені близькмй вірш, Юлечко. Подружнє життя - то ціле мистецтво...Триматись!
До зустрічі на Форумі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 18:55:49 ]
Ов, єс, ми разом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:53:42 ]
Юль,
Писати банальних фраз не буду.
Просто ти одна з тих, котру мені хочеться слухати.
З теплом,
Л.Ю.

***
Триматись. Любитись. І просто не впасти.
Вдивлятись. Чужіти. Ми знову на Ви.
Яка ти сьогодні у мене незгасна.
Посуха. Прослухав. Палає - зловив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 18:55:27 ]
Мати рідна, це краще, ніж я написала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 20:50:43 ]
Гарно і майстерно. Аж боюся коментувати.:)
Юль, як завжди - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-12 23:49:46 ]
"Занепад уперто продовжує наступ", а Вам вдалося реставрувати цю чудову фреску, заплетену плющем і ванільним ароматом! Аж серце лоскоче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-13 11:51:29 ]
Світланочко, дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 10:27:03 ]
Дуже гарно і споглядально-сумно. До речі мені все дуже гладко читалося, як і все у тебе. Не уявляю як можна читати таку чуттєву річ і об шось щей спотикатися... От старі спотикатливі вовки, ну хай собі...

Проте я зі своїм таки всунусь

А ти не ждала на легку перемогу,
А ти не годилася на адюльтер (с) - і шо вона з того дуже щаслива?
та я нічого-нічого можна і не відповідати.
Я лише хотіла сказати, що це не те, чим варто булоб їй заморочуватись... навіть як би вона й "годилася", а як не "годилася" то тим паче. До речі прикольне слово - годилася.

Якісь осінні настрої навколо...
і на останок

Креманки твоїх білосніжних долонь
Спокусливо пахли корінням ванілі (с) - це мені дуже-дуже сподобалось

P.S.
Упс, нафлудила, вибач.