ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 3)
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
* * *
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
* 186 *
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
«Татарське побоїще» під Сєвськом в липні 1668 року
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
Охоронець
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
* * *
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Всі метелики, мов квіти
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 2)
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Жоржини
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
* 185 *
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
Нетривіальні думки - 11
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
День Міста у Харкові (рондель)
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 1)
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Спостереження Руслана Нюхні́́…
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
Пес і кіт
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, гайда сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
* * *
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 Роздум про...
Журба передмістя—покинута вілла
На підняті плечі доричних колон.
Триматись. Любитись. Не впасти у сон.
Триматись. Цікаво, чи ми б так зуміли.

Креманки твоїх білосніжних долонь
Спокусливо пахли корінням ванілі...

Покої погрузли в німе руйнування,
Та ще пам”ятають панянок і пань,
Прийоми і нитки скупих завірянь,
Що ця ніч ніколи не буде остання.

А ти ще вмовляла уникнути ран,
Що може завдати незріле кохання...

Ти чуєш, як вітер картавить сьогодні?
Дай руку, легенько ступай по стіні,
Застелену в доісторичні вогні.
Це наш горизонт і кордон у безодню.

А ти ще просила знайти у вині,
Того, що відкриє нам брами Господні.

Несіяне поле, розбита дорога,
Ніхто не знайде нас, кохана, тепер.
І віялом -трави на східний манер,
Вітряк на узбіччі як пересторога...

А ти не ждала на легку перемогу,
А ти не годилася на адюльтер,

Аби зрозуміти, стосунки—це міти
Для двох, що пускають вінки по воді,
І разом тікають із виру подій
До себе, розламаним навпіл магнітом.
Здається, що тільки живи і радій,
Виховуй дітей і пиши заповіти.

Занепад уперто продовжує наступ,
Заплутує пам”ять зеленим плющем,
Аби не розбилися стіни ущент,
Аби ми не стали для себе баластом.
А серце лоскоче задавнений щем:
Триматись. Любитись. І просто не впасти.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-11 09:31:40
Переглядів сторінки твору 5487
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.028 / 5.5  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 10:19:22 ]
Добрі і глибокі роздуми, Юлечко.
Сподобались. Закінчення підносить. додає снаги.
По ходу тексту підмітив певні технічні моменти, подаю їх тутай:
Що ця ніч - що ніч ця?
Що може завдати незріле - котрих завдає недозріле?
Того, що відкриє - Того, ХТО відкриє?
І віялом трави - І віялом - трави...?
А ти не ждала на легку перемогу, - А ти й не чекала легку перемогу?

Тримаймось, любімось, злітаймо увись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 10:22:16 ]
Хоча, здається, варіант
А ти й не чекала легку перемогу? - теж невірний, мало б бути:
А ти й не чекала (на) легку перемогу?
Тут ще тра подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 10:31:29 ]
Дякую, Ярославе, за такий змістовний коментар та поради. Не завжди надибаєш уважного читача. Та якщо я виправлю ніЧ Ця-теж тяжкувато читатимуться збіги приголосних, може, подумаю над іншим варіантом. "Того, що відкриє..."я мала на увазі сентенцію "ін віно верітас":)) Тільки істина здатна відкрити Брами Господні, друге питання, якими ми туди увійдемо :)
"віялом трави"--спробуйте себе уявити у полі під час вітру і побачити, в який спосіб хиляться трави...
Ждати, зрештою, синонім до чекати. Добре і так, і так.
Ждатиму Ваших нових відгуків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 11:29:29 ]
Я також звернув увагу на цей рядок:)
Пропоную так:
А ти не чекала - легку перемогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 11:31:41 ]
Юльцю, бачу, що слід мені пояснити свої зауваги.
1. Що ця ніч - тут приходиться ковтати букву Я, робити її ненаголошеною, аби дотримати ритму.
2. знайти у вині ТЕ, що відкриє ... - так би мало бути, а раз вже ТОГО, тоді ХТО відкриє, ось що малося на увазі.
3. віялом - трави - тут між словами пропущений присудок і згідно правил граматичних - повинно стояти тире. Багато хто взагалі не ставить зараз знаків розділових, але ж у цьому творі вони є, тому й підказую.
4. ждАла - тут наголос приходиться змінювати на ждалА, а це попахує російською калькою, тому добре було б шось інше знайти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 12:25:21 ]
Добре, добре, о мій редакторе! Просто бракує часу на перестановки доданків. (що безболісно, виправлю зараз)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2009-09-11 14:56:37 ]
Просто розкішний образ пари як будинку, який час просто руйнує.
Закінчення просто вражає -
"А серце лоскоче задавнений щем:
Триматись. Любитись. І просто не впасти."
Направду - мантра подружнього життя.
Не пам'ятаю чия цитата -"в цій війні ніхто не говорить про перемогу - головне вижити"
Або: "триматись. любитись. і просто не впасти"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:38:10 ]
Андрію, я просто вражена твоїми словами. Мені вони направду здаються дуже щирими. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-11 15:30:43 ]
Вітаю вас Юліє. Перечитав. Насичена композиція, майстерна. Звернув увагу на технічні моменти, які підмітили редактори. Там, де йдеться про легку перемогу не має великої проблеми. Я прочитав його нормально. Була невеличка пауза, затримка у ритмі, але не все так зле. Там де ждала - треба міняти. А так все вражає і зачіпає за нерви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:38:44 ]
Вітаю, Миколо. Давай на ти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 15:47:29 ]
Дуже мені близькмй вірш, Юлечко. Подружнє життя - то ціле мистецтво...Триматись!
До зустрічі на Форумі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 18:55:49 ]
Ов, єс, ми разом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:53:42 ]
Юль,
Писати банальних фраз не буду.
Просто ти одна з тих, котру мені хочеться слухати.
З теплом,
Л.Ю.

***
Триматись. Любитись. І просто не впасти.
Вдивлятись. Чужіти. Ми знову на Ви.
Яка ти сьогодні у мене незгасна.
Посуха. Прослухав. Палає - зловив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 18:55:27 ]
Мати рідна, це краще, ніж я написала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 20:50:43 ]
Гарно і майстерно. Аж боюся коментувати.:)
Юль, як завжди - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-12 23:49:46 ]
"Занепад уперто продовжує наступ", а Вам вдалося реставрувати цю чудову фреску, заплетену плющем і ванільним ароматом! Аж серце лоскоче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-13 11:51:29 ]
Світланочко, дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 10:27:03 ]
Дуже гарно і споглядально-сумно. До речі мені все дуже гладко читалося, як і все у тебе. Не уявляю як можна читати таку чуттєву річ і об шось щей спотикатися... От старі спотикатливі вовки, ну хай собі...

Проте я зі своїм таки всунусь

А ти не ждала на легку перемогу,
А ти не годилася на адюльтер (с) - і шо вона з того дуже щаслива?
та я нічого-нічого можна і не відповідати.
Я лише хотіла сказати, що це не те, чим варто булоб їй заморочуватись... навіть як би вона й "годилася", а як не "годилася" то тим паче. До речі прикольне слово - годилася.

Якісь осінні настрої навколо...
і на останок

Креманки твоїх білосніжних долонь
Спокусливо пахли корінням ванілі (с) - це мені дуже-дуже сподобалось

P.S.
Упс, нафлудила, вибач.