ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.13 20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.

Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -

М Менянин
2026.10.13 19:53
Охрещених молитва лине
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.

Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві

Світлана Пирогова
2026.10.13 15:12
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.

Борис Костиря
2026.10.13 14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.

Ігор Шоха
2026.10.13 10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.

Вячеслав Руденко
2026.10.13 10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.

Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,

Віктор Кучерук
2026.10.13 07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.

хома дідим
2026.10.12 22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі

С М
2026.10.12 17:23
Наступний дубль? . .
Окей!


Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція

Олена Кіс
2026.10.12 15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.

Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,

Борис Костиря
2026.10.12 12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.

Вячеслав Руденко
2026.10.12 10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…

Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за

Віктор Кучерук
2026.10.12 06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 Роздум про...
Журба передмістя—покинута вілла
На підняті плечі доричних колон.
Триматись. Любитись. Не впасти у сон.
Триматись. Цікаво, чи ми б так зуміли.

Креманки твоїх білосніжних долонь
Спокусливо пахли корінням ванілі...

Покої погрузли в німе руйнування,
Та ще пам”ятають панянок і пань,
Прийоми і нитки скупих завірянь,
Що ця ніч ніколи не буде остання.

А ти ще вмовляла уникнути ран,
Що може завдати незріле кохання...

Ти чуєш, як вітер картавить сьогодні?
Дай руку, легенько ступай по стіні,
Застелену в доісторичні вогні.
Це наш горизонт і кордон у безодню.

А ти ще просила знайти у вині,
Того, що відкриє нам брами Господні.

Несіяне поле, розбита дорога,
Ніхто не знайде нас, кохана, тепер.
І віялом -трави на східний манер,
Вітряк на узбіччі як пересторога...

А ти не ждала на легку перемогу,
А ти не годилася на адюльтер,

Аби зрозуміти, стосунки—це міти
Для двох, що пускають вінки по воді,
І разом тікають із виру подій
До себе, розламаним навпіл магнітом.
Здається, що тільки живи і радій,
Виховуй дітей і пиши заповіти.

Занепад уперто продовжує наступ,
Заплутує пам”ять зеленим плющем,
Аби не розбилися стіни ущент,
Аби ми не стали для себе баластом.
А серце лоскоче задавнений щем:
Триматись. Любитись. І просто не впасти.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-11 09:31:40
Переглядів сторінки твору 5596
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.028 / 5.5  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 10:19:22 ]
Добрі і глибокі роздуми, Юлечко.
Сподобались. Закінчення підносить. додає снаги.
По ходу тексту підмітив певні технічні моменти, подаю їх тутай:
Що ця ніч - що ніч ця?
Що може завдати незріле - котрих завдає недозріле?
Того, що відкриє - Того, ХТО відкриє?
І віялом трави - І віялом - трави...?
А ти не ждала на легку перемогу, - А ти й не чекала легку перемогу?

Тримаймось, любімось, злітаймо увись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 10:22:16 ]
Хоча, здається, варіант
А ти й не чекала легку перемогу? - теж невірний, мало б бути:
А ти й не чекала (на) легку перемогу?
Тут ще тра подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 10:31:29 ]
Дякую, Ярославе, за такий змістовний коментар та поради. Не завжди надибаєш уважного читача. Та якщо я виправлю ніЧ Ця-теж тяжкувато читатимуться збіги приголосних, може, подумаю над іншим варіантом. "Того, що відкриє..."я мала на увазі сентенцію "ін віно верітас":)) Тільки істина здатна відкрити Брами Господні, друге питання, якими ми туди увійдемо :)
"віялом трави"--спробуйте себе уявити у полі під час вітру і побачити, в який спосіб хиляться трави...
Ждати, зрештою, синонім до чекати. Добре і так, і так.
Ждатиму Ваших нових відгуків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 11:29:29 ]
Я також звернув увагу на цей рядок:)
Пропоную так:
А ти не чекала - легку перемогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 11:31:41 ]
Юльцю, бачу, що слід мені пояснити свої зауваги.
1. Що ця ніч - тут приходиться ковтати букву Я, робити її ненаголошеною, аби дотримати ритму.
2. знайти у вині ТЕ, що відкриє ... - так би мало бути, а раз вже ТОГО, тоді ХТО відкриє, ось що малося на увазі.
3. віялом - трави - тут між словами пропущений присудок і згідно правил граматичних - повинно стояти тире. Багато хто взагалі не ставить зараз знаків розділових, але ж у цьому творі вони є, тому й підказую.
4. ждАла - тут наголос приходиться змінювати на ждалА, а це попахує російською калькою, тому добре було б шось інше знайти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 12:25:21 ]
Добре, добре, о мій редакторе! Просто бракує часу на перестановки доданків. (що безболісно, виправлю зараз)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2009-09-11 14:56:37 ]
Просто розкішний образ пари як будинку, який час просто руйнує.
Закінчення просто вражає -
"А серце лоскоче задавнений щем:
Триматись. Любитись. І просто не впасти."
Направду - мантра подружнього життя.
Не пам'ятаю чия цитата -"в цій війні ніхто не говорить про перемогу - головне вижити"
Або: "триматись. любитись. і просто не впасти"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:38:10 ]
Андрію, я просто вражена твоїми словами. Мені вони направду здаються дуже щирими. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-11 15:30:43 ]
Вітаю вас Юліє. Перечитав. Насичена композиція, майстерна. Звернув увагу на технічні моменти, які підмітили редактори. Там, де йдеться про легку перемогу не має великої проблеми. Я прочитав його нормально. Була невеличка пауза, затримка у ритмі, але не все так зле. Там де ждала - треба міняти. А так все вражає і зачіпає за нерви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:38:44 ]
Вітаю, Миколо. Давай на ти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 15:47:29 ]
Дуже мені близькмй вірш, Юлечко. Подружнє життя - то ціле мистецтво...Триматись!
До зустрічі на Форумі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 18:55:49 ]
Ов, єс, ми разом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:53:42 ]
Юль,
Писати банальних фраз не буду.
Просто ти одна з тих, котру мені хочеться слухати.
З теплом,
Л.Ю.

***
Триматись. Любитись. І просто не впасти.
Вдивлятись. Чужіти. Ми знову на Ви.
Яка ти сьогодні у мене незгасна.
Посуха. Прослухав. Палає - зловив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 18:55:27 ]
Мати рідна, це краще, ніж я написала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 20:50:43 ]
Гарно і майстерно. Аж боюся коментувати.:)
Юль, як завжди - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-12 23:49:46 ]
"Занепад уперто продовжує наступ", а Вам вдалося реставрувати цю чудову фреску, заплетену плющем і ванільним ароматом! Аж серце лоскоче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-13 11:51:29 ]
Світланочко, дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 10:27:03 ]
Дуже гарно і споглядально-сумно. До речі мені все дуже гладко читалося, як і все у тебе. Не уявляю як можна читати таку чуттєву річ і об шось щей спотикатися... От старі спотикатливі вовки, ну хай собі...

Проте я зі своїм таки всунусь

А ти не ждала на легку перемогу,
А ти не годилася на адюльтер (с) - і шо вона з того дуже щаслива?
та я нічого-нічого можна і не відповідати.
Я лише хотіла сказати, що це не те, чим варто булоб їй заморочуватись... навіть як би вона й "годилася", а як не "годилася" то тим паче. До речі прикольне слово - годилася.

Якісь осінні настрої навколо...
і на останок

Креманки твоїх білосніжних долонь
Спокусливо пахли корінням ванілі (с) - це мені дуже-дуже сподобалось

P.S.
Упс, нафлудила, вибач.