ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Остання нота
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
* * *
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра (квартон)
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
* 63 *
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Записки дяді Жори. Записка 2. Мій друг #владімірмаяковский
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Щастя це тепла зброя (The Beatles)
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
* * *
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Професор і множинність алкогольного буття
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Вибране і вибрані-2
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
За життя
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
* * *
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Його поезія не згасне! (віланела). Пам'яті Ярослава Чорногуза
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
* 61 *
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Облога Вишгорода у вересні-листопаді 1173 року
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Чистої води
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 Роздум про...
Журба передмістя—покинута вілла
На підняті плечі доричних колон.
Триматись. Любитись. Не впасти у сон.
Триматись. Цікаво, чи ми б так зуміли.

Креманки твоїх білосніжних долонь
Спокусливо пахли корінням ванілі...

Покої погрузли в німе руйнування,
Та ще пам”ятають панянок і пань,
Прийоми і нитки скупих завірянь,
Що ця ніч ніколи не буде остання.

А ти ще вмовляла уникнути ран,
Що може завдати незріле кохання...

Ти чуєш, як вітер картавить сьогодні?
Дай руку, легенько ступай по стіні,
Застелену в доісторичні вогні.
Це наш горизонт і кордон у безодню.

А ти ще просила знайти у вині,
Того, що відкриє нам брами Господні.

Несіяне поле, розбита дорога,
Ніхто не знайде нас, кохана, тепер.
І віялом -трави на східний манер,
Вітряк на узбіччі як пересторога...

А ти не ждала на легку перемогу,
А ти не годилася на адюльтер,

Аби зрозуміти, стосунки—це міти
Для двох, що пускають вінки по воді,
І разом тікають із виру подій
До себе, розламаним навпіл магнітом.
Здається, що тільки живи і радій,
Виховуй дітей і пиши заповіти.

Занепад уперто продовжує наступ,
Заплутує пам”ять зеленим плющем,
Аби не розбилися стіни ущент,
Аби ми не стали для себе баластом.
А серце лоскоче задавнений щем:
Триматись. Любитись. І просто не впасти.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-11 09:31:40
Переглядів сторінки твору 5264
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.028 / 5.5  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 10:19:22 ]
Добрі і глибокі роздуми, Юлечко.
Сподобались. Закінчення підносить. додає снаги.
По ходу тексту підмітив певні технічні моменти, подаю їх тутай:
Що ця ніч - що ніч ця?
Що може завдати незріле - котрих завдає недозріле?
Того, що відкриє - Того, ХТО відкриє?
І віялом трави - І віялом - трави...?
А ти не ждала на легку перемогу, - А ти й не чекала легку перемогу?

Тримаймось, любімось, злітаймо увись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 10:22:16 ]
Хоча, здається, варіант
А ти й не чекала легку перемогу? - теж невірний, мало б бути:
А ти й не чекала (на) легку перемогу?
Тут ще тра подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 10:31:29 ]
Дякую, Ярославе, за такий змістовний коментар та поради. Не завжди надибаєш уважного читача. Та якщо я виправлю ніЧ Ця-теж тяжкувато читатимуться збіги приголосних, може, подумаю над іншим варіантом. "Того, що відкриє..."я мала на увазі сентенцію "ін віно верітас":)) Тільки істина здатна відкрити Брами Господні, друге питання, якими ми туди увійдемо :)
"віялом трави"--спробуйте себе уявити у полі під час вітру і побачити, в який спосіб хиляться трави...
Ждати, зрештою, синонім до чекати. Добре і так, і так.
Ждатиму Ваших нових відгуків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 11:29:29 ]
Я також звернув увагу на цей рядок:)
Пропоную так:
А ти не чекала - легку перемогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 11:31:41 ]
Юльцю, бачу, що слід мені пояснити свої зауваги.
1. Що ця ніч - тут приходиться ковтати букву Я, робити її ненаголошеною, аби дотримати ритму.
2. знайти у вині ТЕ, що відкриє ... - так би мало бути, а раз вже ТОГО, тоді ХТО відкриє, ось що малося на увазі.
3. віялом - трави - тут між словами пропущений присудок і згідно правил граматичних - повинно стояти тире. Багато хто взагалі не ставить зараз знаків розділових, але ж у цьому творі вони є, тому й підказую.
4. ждАла - тут наголос приходиться змінювати на ждалА, а це попахує російською калькою, тому добре було б шось інше знайти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 12:25:21 ]
Добре, добре, о мій редакторе! Просто бракує часу на перестановки доданків. (що безболісно, виправлю зараз)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2009-09-11 14:56:37 ]
Просто розкішний образ пари як будинку, який час просто руйнує.
Закінчення просто вражає -
"А серце лоскоче задавнений щем:
Триматись. Любитись. І просто не впасти."
Направду - мантра подружнього життя.
Не пам'ятаю чия цитата -"в цій війні ніхто не говорить про перемогу - головне вижити"
Або: "триматись. любитись. і просто не впасти"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:38:10 ]
Андрію, я просто вражена твоїми словами. Мені вони направду здаються дуже щирими. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-11 15:30:43 ]
Вітаю вас Юліє. Перечитав. Насичена композиція, майстерна. Звернув увагу на технічні моменти, які підмітили редактори. Там, де йдеться про легку перемогу не має великої проблеми. Я прочитав його нормально. Була невеличка пауза, затримка у ритмі, але не все так зле. Там де ждала - треба міняти. А так все вражає і зачіпає за нерви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:38:44 ]
Вітаю, Миколо. Давай на ти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-09-11 15:47:29 ]
Дуже мені близькмй вірш, Юлечко. Подружнє життя - то ціле мистецтво...Триматись!
До зустрічі на Форумі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 18:55:49 ]
Ов, єс, ми разом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 15:53:42 ]
Юль,
Писати банальних фраз не буду.
Просто ти одна з тих, котру мені хочеться слухати.
З теплом,
Л.Ю.

***
Триматись. Любитись. І просто не впасти.
Вдивлятись. Чужіти. Ми знову на Ви.
Яка ти сьогодні у мене незгасна.
Посуха. Прослухав. Палає - зловив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 18:55:27 ]
Мати рідна, це краще, ніж я написала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 20:50:43 ]
Гарно і майстерно. Аж боюся коментувати.:)
Юль, як завжди - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-12 23:49:46 ]
"Занепад уперто продовжує наступ", а Вам вдалося реставрувати цю чудову фреску, заплетену плющем і ванільним ароматом! Аж серце лоскоче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-13 11:51:29 ]
Світланочко, дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 10:27:03 ]
Дуже гарно і споглядально-сумно. До речі мені все дуже гладко читалося, як і все у тебе. Не уявляю як можна читати таку чуттєву річ і об шось щей спотикатися... От старі спотикатливі вовки, ну хай собі...

Проте я зі своїм таки всунусь

А ти не ждала на легку перемогу,
А ти не годилася на адюльтер (с) - і шо вона з того дуже щаслива?
та я нічого-нічого можна і не відповідати.
Я лише хотіла сказати, що це не те, чим варто булоб їй заморочуватись... навіть як би вона й "годилася", а як не "годилася" то тим паче. До речі прикольне слово - годилася.

Якісь осінні настрої навколо...
і на останок

Креманки твоїх білосніжних долонь
Спокусливо пахли корінням ванілі (с) - це мені дуже-дуже сподобалось

P.S.
Упс, нафлудила, вибач.