ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Нескінченна мандрівка
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко (The Rolling Stones)
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Цікава повість
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Мов горіх
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Розмова Едварда ІІІ з Філіппою де Авен на монастирському подвір’ї 25 січня 1327 року в Йорку
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
* * *
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні

Мар'ян Кіхно
2025.12.10 04:17
Мовні штучки
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й. Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення. Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Сповідь
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
В лещатах самоти
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Шарлю Бодлеру (сонет)
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Ти і я
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж

Сергій Губерначук
2025.12.09 15:07
В моїм мезозої…
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
* * *
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Опанувати Галактику
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Я так люблю осінні кольори!.."
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Тетяна Левицька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-25 23:25:18
Переглядів сторінки твору 14151
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 23:10:05 ]
Що тут скажеш, твір - гармонійний композиційно і образно. Бере в полон красою слова.

Два місця видалися не зовсім гладкими для прочитання:
1. Хисткі - можна вжити ХИТКІ (синонім)
2. Й ПРисмерку - через кому?

У Вашому вірші, Світланко, все - по-справжньому. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 23:31:52 ]
Немилозвучність виправив і витер,
Задмухав і завіяв Нечуйвітер :)))

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 00:44:37 ]
Гарно і справжньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:00:10 ]
А у тебе - "тихо і сонячно" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-28 17:37:48 ]
Коментарі твої - не менші перли, чим вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 06:36:50 ]
Дорога Світланко! непідробною щирістю і не по-осінньому палкою чуттєвістю сповнені Ваші рядки;
тут такі автентичні, не штучні образи, а калиновий гребінь – це надзвичайно; дуже сподобався вірш, і справді класичний приклад інтимної лірики :))
але "оголюється серце" – мені якось тут не той-во, стає безборонним, беззахисним, відвертим – Ви це мали на увазі, думаю, але це слово мені тут як отой камінець. на якому я спіткнулася :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 21:49:16 ]
Василинко, назвалися грибом - то лізьте в кошик... Надзвичайно важлива мені Ваша думка, і хоч "оголюється", як на мене, найточніша характеристика, таки зміню! Щоб Ви не спотикалися :)) Тільки от сама "мізки скрутила" у пошуках. "Серця дерев - як наші. О, якби..." - що скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 21:55:54 ]
Світланко, дорога, не міняйте поки що нічого, будь ласка.
це ж я тільки одну думку представляю – воно, може, тут і доречне, тільки я не так сприйняла :))
хай побуде, я ще читатиму, а якщо і далі спотикатимуся, то повідомлю :)))
цьом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 09:49:50 ]
Що не говори,
Ми восени і кращі, і мудріші
+100500
Дуже-дуже сподобався вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:18:28 ]
Не втримаюсь! Таки підморгну ;0)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-27 10:30:54 ]
Я мав на увазі, Світлано, якби не
... Горітиму у синьому вогні
Твоїх очей, неначе сонце - в небі...,
так мабуть і попередніх рядків не було? Егеж?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:16:40 ]
Еге ж. Є запальничка?.. Сань, Ви - мій найулюбленіший любитель поезії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 13:02:45 ]
Я теж люблю осінні кольори,
Та перш за все, твої прекрасні вірші.
Тому мовчи, нічо' не говори
І лиш твори, частіше і побільше!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:13:15 ]
Творити мовчки?.. Ну, оце ти "зря",
Бо говорити - то моя робота :)
А тут - "мовчи!".. Зоря, моя Зоря
Отак прийшла, - і затулила рота :)))

Нічо' більш не скажу! Чмокну тільки у щічку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 22:45:56 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:02:26 ]
Вітряно на моїй сторіночці :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-10-28 09:43:48 ]
Добридень, Світлано!Дякую за відвертість, то відплачую тим же:
Я встиг прочитати перший ІВаш вірш і він припав мені до душі...гребінь... горіти, як сонце в небі...чарівно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-30 18:31:52 ]
Світланцю,
Вотово - браво, бо смачно.
Ну троха ту:
***
"Оголюється серце. О, коли б
По-справжньому зуміла змалювать я" - вото "б П" і то "...ать я" шось таке як братья.
Сіло мені на вухо і каже, що я слон.
***
"І упадуть хиткі осінні брами." - можливо "як упадуть..." - аби не аукалось...
(співає ти-ти - сонце в небі, ти-ти з моря гребінь, ти-ти моя а-сс-аааааа: :)
ПСи
La tua poesia porta il sole nel mio mondo.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 23:41:59 ]
ЛЮбий котик-поліглотик :))) Моя двоюрідна мова із твоїх співаючих уст! :))) Як тут можу не "засіять я"!
Юрку, вірш іще " в доработкє" - так Зеньові і передай. Вичитуйте, зауважуйте: два синіх ока - добре, а штири - ше краще.
Стурбована трохи тим, що коротких форм не любиш - то все одно, що лише на довгоногих дівчат увагу звертати. Усякі форми, Юр, любити треба. Балуваний ти...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:03:39 ]
Мені чомусь ці форми нагадують російські закінчення, тому
якось підсвідомо хочеться їх видовжити...
Та й милосвучність якось інашка... Нє?
А ноги... Кхм... це інша розмова :)
Зеньо...
Га?
Ти які ноги любиш?
Ті шо голені...
Тю... Довгі чи котрокі?
Аби не колесом.


1   2   3   Переглянути все