ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.16 23:43
* 204 *
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
***
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
Проникнення осені
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
В креветках, у сріблі…
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
Репост прозріння
       .           І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння...
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Олешки в блокаді
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
* * *
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Молитва
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
* * *
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Скрипалі
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
Стукаю, не чуєш? (The Rolling Stones)
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
* 203 *
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Гадюка
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
* * *
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Я так люблю осінні кольори!.."
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Тетяна Левицька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-25 23:25:18
Переглядів сторінки твору 15036
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 23:10:05 ]
Що тут скажеш, твір - гармонійний композиційно і образно. Бере в полон красою слова.

Два місця видалися не зовсім гладкими для прочитання:
1. Хисткі - можна вжити ХИТКІ (синонім)
2. Й ПРисмерку - через кому?

У Вашому вірші, Світланко, все - по-справжньому. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 23:31:52 ]
Немилозвучність виправив і витер,
Задмухав і завіяв Нечуйвітер :)))

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 00:44:37 ]
Гарно і справжньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:00:10 ]
А у тебе - "тихо і сонячно" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-28 17:37:48 ]
Коментарі твої - не менші перли, чим вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 06:36:50 ]
Дорога Світланко! непідробною щирістю і не по-осінньому палкою чуттєвістю сповнені Ваші рядки;
тут такі автентичні, не штучні образи, а калиновий гребінь – це надзвичайно; дуже сподобався вірш, і справді класичний приклад інтимної лірики :))
але "оголюється серце" – мені якось тут не той-во, стає безборонним, беззахисним, відвертим – Ви це мали на увазі, думаю, але це слово мені тут як отой камінець. на якому я спіткнулася :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 21:49:16 ]
Василинко, назвалися грибом - то лізьте в кошик... Надзвичайно важлива мені Ваша думка, і хоч "оголюється", як на мене, найточніша характеристика, таки зміню! Щоб Ви не спотикалися :)) Тільки от сама "мізки скрутила" у пошуках. "Серця дерев - як наші. О, якби..." - що скажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 21:55:54 ]
Світланко, дорога, не міняйте поки що нічого, будь ласка.
це ж я тільки одну думку представляю – воно, може, тут і доречне, тільки я не так сприйняла :))
хай побуде, я ще читатиму, а якщо і далі спотикатимуся, то повідомлю :)))
цьом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 09:49:50 ]
Що не говори,
Ми восени і кращі, і мудріші
+100500
Дуже-дуже сподобався вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:18:28 ]
Не втримаюсь! Таки підморгну ;0)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-27 10:30:54 ]
Я мав на увазі, Світлано, якби не
... Горітиму у синьому вогні
Твоїх очей, неначе сонце - в небі...,
так мабуть і попередніх рядків не було? Егеж?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:16:40 ]
Еге ж. Є запальничка?.. Сань, Ви - мій найулюбленіший любитель поезії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 13:02:45 ]
Я теж люблю осінні кольори,
Та перш за все, твої прекрасні вірші.
Тому мовчи, нічо' не говори
І лиш твори, частіше і побільше!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:13:15 ]
Творити мовчки?.. Ну, оце ти "зря",
Бо говорити - то моя робота :)
А тут - "мовчи!".. Зоря, моя Зоря
Отак прийшла, - і затулила рота :)))

Нічо' більш не скажу! Чмокну тільки у щічку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 22:45:56 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:02:26 ]
Вітряно на моїй сторіночці :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-10-28 09:43:48 ]
Добридень, Світлано!Дякую за відвертість, то відплачую тим же:
Я встиг прочитати перший ІВаш вірш і він припав мені до душі...гребінь... горіти, як сонце в небі...чарівно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-30 18:31:52 ]
Світланцю,
Вотово - браво, бо смачно.
Ну троха ту:
***
"Оголюється серце. О, коли б
По-справжньому зуміла змалювать я" - вото "б П" і то "...ать я" шось таке як братья.
Сіло мені на вухо і каже, що я слон.
***
"І упадуть хиткі осінні брами." - можливо "як упадуть..." - аби не аукалось...
(співає ти-ти - сонце в небі, ти-ти з моря гребінь, ти-ти моя а-сс-аааааа: :)
ПСи
La tua poesia porta il sole nel mio mondo.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 23:41:59 ]
ЛЮбий котик-поліглотик :))) Моя двоюрідна мова із твоїх співаючих уст! :))) Як тут можу не "засіять я"!
Юрку, вірш іще " в доработкє" - так Зеньові і передай. Вичитуйте, зауважуйте: два синіх ока - добре, а штири - ше краще.
Стурбована трохи тим, що коротких форм не любиш - то все одно, що лише на довгоногих дівчат увагу звертати. Усякі форми, Юр, любити треба. Балуваний ти...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:03:39 ]
Мені чомусь ці форми нагадують російські закінчення, тому
якось підсвідомо хочеться їх видовжити...
Та й милосвучність якось інашка... Нє?
А ноги... Кхм... це інша розмова :)
Зеньо...
Га?
Ти які ноги любиш?
Ті шо голені...
Тю... Довгі чи котрокі?
Аби не колесом.


1   2   3   Переглянути все