Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.
Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.
Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
2026.10.25
15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
2026.10.25
14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
2026.10.25
14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
2026.10.25
14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
2026.10.25
12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
2026.10.25
07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
2026.10.24
21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
2026.10.24
20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія БережкоКамінська (1982) /
Публіцистика
СВЯТО ДУШІ У ВОРЗЕЛІ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СВЯТО ДУШІ У ВОРЗЕЛІ
Концерт Романа Коляди, організований у Ворзелі Цетром культури «Уваровський дім», газетою «Ворзельські вісті» та Будинком творчості композиторів відбувся! Жодного вільного місця у залі! Ворзельці та гості селища, шанувальники фортепіанної музики із Бучі, Ірпеня, Гостомеля, Коцюбинського та Києва – зі словами вдячності, із бажанням отримати автограф на дисках та просто потиснути руку маестро, оточили Коляду після виступу. «Давно не були на подібному концерті такої глибокої, ніжної, всеохоплюючої музики», - ділилися своїми враженнями слухачі. «Коляда як музикант – дуже сильний. Не завадило б різноманітності його темам, але усе, що чула – просто прекрасно», - зізналася член НСПУ, власний кореспондент міжнародного щотижневика «Дзеркало тижня» Наталя Вареник.
Вечір піаніста-імпровізатора, поета, музикознавця, ведучого програми «Не останній день» на «Радіо-Ера» FM Романа Коляди проходив в Будинку творчості композиторів, єдиному в України, який і до сьогодні діє та приймає музикантів і поціновувачів музики. «Сьогоднішній концерт був знаковим: те, що він відбувся саме в Будинку композиторів, особисто для мене символізувало щось на зразок «примирення» із композиторами. За фахом я музикознавець, композитором ніколи себе не вважав (мої твори і досі не покладені на ноти, як це має бути), тому виступити тут для мене для мене було значимо», - на завершення додав Коляда.
Концерт Романа Коляди, як зазначила керівник служби у зв’язках з громадськістю Ворзельської селищної ради Алла Багірова, започатковує цілу низку подібних заходів, які проводиться у Ворзелі. Наступний відбудеться уже через тиждень: 11 липня о 16:30 у Центрі культури «Уваровський дім» (вул.В.Жовтня, 37) відкриється перша виставка живопису київської художниці Вікторії Новосельської. Під час відкриття виступатимуть митці, шанувальники творчості Вікторії, сама авторка, а також звучатиме класична музика (труба і фортепіано) у виконанні випускників Київської музичної академії імені П.І.Чайкоського – Юрія і Мирослави Нищоти. Проте самим лише відкриттям виставки вечір не завершиться. Продовжить його багатогранний і талановитий Дмитро Бураго (поет, видавець, філолог, головний редактор журналу «Соты», «Collegium», «Мова і культура», засновник Видавничого дому Дмитра Бураго, організатор фестивалю російської поезії в Україні «Гилея», автор багатьох книг). Зустріч матиме характер експромту – це буде живе спілкування з аудиторією, наповнене також поезією Бураго і музичними творами Баха, Бетховена, Ліста, Шопена, Лисенка (виконуватиме Мирослава Нищота). Не пропустіть! (Вхід вільний).
Ворзельські вечори поетичного слова, живої душевної музики – це спроба об`єднання людей на основі Краси і Гармонії, намагання нагадати, що прекрасне у світі є, і людей, які несуть у собі це – також чимало. Вони часом зовсім поруч, а якщо глибше поглянути у власну душу, то такою людиною є кожен із нас. «Не потрібно мати особливого хисту, аби критикувати те, що навколо є поганим. Краще спробуй створити щось добре!», - радять мудреці. Не лишайтеся осторонь: приєднуйтеся до нас!
Юлія Бережко-Камінська
Довідка: Роман Коляда народився і проживає у Києві, там він навчався у Музичній академії імені Петра Чайковського на музикознавчому факультеті. Ще до закінчення Академії паралельно із заняттями музикою працював редактором та ведучим музичних програм на Українському телебаченні. У 1997 році почав працювати звукорежисером студії "Майдан" радіо "Голос Києва", потім - на радіо "Ера", на "Промені" та на Першій програмі Національного радіо. Зараз – заступник генерального директора "Радіо-Ера" FM.
Десь наприкінці 90-х цікавість близьких людей і знайомих до спонтанних фортепіанних імпровізацій спонукала провести тривалу (більше року) серію суботніх домашніх концертів. Починаючи від 2001 року Роман Коляда дає авторські концерти у різних залах (Будинок Актора, Будинок вчених, зал Фонду сприяння розвитку мистецтв у Києві, зал музею Західного і східного мистецтв в Одесі, камерні зали Львова тощо) виступає у клубах, де атмосфера сприяє кращому сприйняттю його своєрідної, дуже інтимної музики.
Музику Романа Коляди важко втиснути в рамки одного стилю. Це, скоріш за все, поєднання класичної музики, нью-ейдж, традиційної поп- і рок-музики. Її навряд чи можна назвати фоновою. Для того, аби її зрозуміти, важливо уважно слухати, заглиблюючись у музичні фрази – і тоді під зовнішнім, під формою відкривається інший, потаємний зміст. «Слухати цю музику – наче потихеньку пити свіжий чай із м’ятою – торкатися теплої свіжості. Мелодії ростуть із ніжною силою зелених пагонів, вони не ламають обрію – але розсувають простір. І якби можна було говорити про музичне втілення тихого сяйва перлини – то варто було б говорити про це саме зараз. Це... музика тиші. Не порожнечі, а саме – тиші...» - так відгукуються про твори Романа Коляди ті, хто їх уже мав нагоду слухати.
* * *
Р.Коляді
Все на однім замішане законі:
І час, і простір, і життя, і смерть,
Дощі травневі і вітри солоні,
І – музики строката коловерть.
Єдиний подих світу і людини,
Єдина радість і одна біда, -
Усе з`єднала музика і – лине…
Її вже місяць на собі гойда.
Не перекажеш, втиснувши у фразу,
Ні впоперек, ні вздовж не перетнеш.
І кожен понесе її, прекрасну,
В душі своїй, якій немає меж.
Вона звучати в нас не перестане,
Вона вестиме по своїх слідах…
У Ворзелі – концерт фортепіанний.
У Ворзелі сьогодні – Коляда!
Юлія Бережко-Камінська
http://ikt.at.ua/publ/8
Вечір піаніста-імпровізатора, поета, музикознавця, ведучого програми «Не останній день» на «Радіо-Ера» FM Романа Коляди проходив в Будинку творчості композиторів, єдиному в України, який і до сьогодні діє та приймає музикантів і поціновувачів музики. «Сьогоднішній концерт був знаковим: те, що він відбувся саме в Будинку композиторів, особисто для мене символізувало щось на зразок «примирення» із композиторами. За фахом я музикознавець, композитором ніколи себе не вважав (мої твори і досі не покладені на ноти, як це має бути), тому виступити тут для мене для мене було значимо», - на завершення додав Коляда.
Концерт Романа Коляди, як зазначила керівник служби у зв’язках з громадськістю Ворзельської селищної ради Алла Багірова, започатковує цілу низку подібних заходів, які проводиться у Ворзелі. Наступний відбудеться уже через тиждень: 11 липня о 16:30 у Центрі культури «Уваровський дім» (вул.В.Жовтня, 37) відкриється перша виставка живопису київської художниці Вікторії Новосельської. Під час відкриття виступатимуть митці, шанувальники творчості Вікторії, сама авторка, а також звучатиме класична музика (труба і фортепіано) у виконанні випускників Київської музичної академії імені П.І.Чайкоського – Юрія і Мирослави Нищоти. Проте самим лише відкриттям виставки вечір не завершиться. Продовжить його багатогранний і талановитий Дмитро Бураго (поет, видавець, філолог, головний редактор журналу «Соты», «Collegium», «Мова і культура», засновник Видавничого дому Дмитра Бураго, організатор фестивалю російської поезії в Україні «Гилея», автор багатьох книг). Зустріч матиме характер експромту – це буде живе спілкування з аудиторією, наповнене також поезією Бураго і музичними творами Баха, Бетховена, Ліста, Шопена, Лисенка (виконуватиме Мирослава Нищота). Не пропустіть! (Вхід вільний).
Ворзельські вечори поетичного слова, живої душевної музики – це спроба об`єднання людей на основі Краси і Гармонії, намагання нагадати, що прекрасне у світі є, і людей, які несуть у собі це – також чимало. Вони часом зовсім поруч, а якщо глибше поглянути у власну душу, то такою людиною є кожен із нас. «Не потрібно мати особливого хисту, аби критикувати те, що навколо є поганим. Краще спробуй створити щось добре!», - радять мудреці. Не лишайтеся осторонь: приєднуйтеся до нас!
Юлія Бережко-Камінська
Довідка: Роман Коляда народився і проживає у Києві, там він навчався у Музичній академії імені Петра Чайковського на музикознавчому факультеті. Ще до закінчення Академії паралельно із заняттями музикою працював редактором та ведучим музичних програм на Українському телебаченні. У 1997 році почав працювати звукорежисером студії "Майдан" радіо "Голос Києва", потім - на радіо "Ера", на "Промені" та на Першій програмі Національного радіо. Зараз – заступник генерального директора "Радіо-Ера" FM.
Десь наприкінці 90-х цікавість близьких людей і знайомих до спонтанних фортепіанних імпровізацій спонукала провести тривалу (більше року) серію суботніх домашніх концертів. Починаючи від 2001 року Роман Коляда дає авторські концерти у різних залах (Будинок Актора, Будинок вчених, зал Фонду сприяння розвитку мистецтв у Києві, зал музею Західного і східного мистецтв в Одесі, камерні зали Львова тощо) виступає у клубах, де атмосфера сприяє кращому сприйняттю його своєрідної, дуже інтимної музики.
Музику Романа Коляди важко втиснути в рамки одного стилю. Це, скоріш за все, поєднання класичної музики, нью-ейдж, традиційної поп- і рок-музики. Її навряд чи можна назвати фоновою. Для того, аби її зрозуміти, важливо уважно слухати, заглиблюючись у музичні фрази – і тоді під зовнішнім, під формою відкривається інший, потаємний зміст. «Слухати цю музику – наче потихеньку пити свіжий чай із м’ятою – торкатися теплої свіжості. Мелодії ростуть із ніжною силою зелених пагонів, вони не ламають обрію – але розсувають простір. І якби можна було говорити про музичне втілення тихого сяйва перлини – то варто було б говорити про це саме зараз. Це... музика тиші. Не порожнечі, а саме – тиші...» - так відгукуються про твори Романа Коляди ті, хто їх уже мав нагоду слухати.
* * *
Р.Коляді
Все на однім замішане законі:
І час, і простір, і життя, і смерть,
Дощі травневі і вітри солоні,
І – музики строката коловерть.
Єдиний подих світу і людини,
Єдина радість і одна біда, -
Усе з`єднала музика і – лине…
Її вже місяць на собі гойда.
Не перекажеш, втиснувши у фразу,
Ні впоперек, ні вздовж не перетнеш.
І кожен понесе її, прекрасну,
В душі своїй, якій немає меж.
Вона звучати в нас не перестане,
Вона вестиме по своїх слідах…
У Ворзелі – концерт фортепіанний.
У Ворзелі сьогодні – Коляда!
Юлія Бережко-Камінська
http://ikt.at.ua/publ/8
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
