ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія БережкоКамінська (1982) /
Публіцистика
СВЯТО ДУШІ У ВОРЗЕЛІ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СВЯТО ДУШІ У ВОРЗЕЛІ
Концерт Романа Коляди, організований у Ворзелі Цетром культури «Уваровський дім», газетою «Ворзельські вісті» та Будинком творчості композиторів відбувся! Жодного вільного місця у залі! Ворзельці та гості селища, шанувальники фортепіанної музики із Бучі, Ірпеня, Гостомеля, Коцюбинського та Києва – зі словами вдячності, із бажанням отримати автограф на дисках та просто потиснути руку маестро, оточили Коляду після виступу. «Давно не були на подібному концерті такої глибокої, ніжної, всеохоплюючої музики», - ділилися своїми враженнями слухачі. «Коляда як музикант – дуже сильний. Не завадило б різноманітності його темам, але усе, що чула – просто прекрасно», - зізналася член НСПУ, власний кореспондент міжнародного щотижневика «Дзеркало тижня» Наталя Вареник.
Вечір піаніста-імпровізатора, поета, музикознавця, ведучого програми «Не останній день» на «Радіо-Ера» FM Романа Коляди проходив в Будинку творчості композиторів, єдиному в України, який і до сьогодні діє та приймає музикантів і поціновувачів музики. «Сьогоднішній концерт був знаковим: те, що він відбувся саме в Будинку композиторів, особисто для мене символізувало щось на зразок «примирення» із композиторами. За фахом я музикознавець, композитором ніколи себе не вважав (мої твори і досі не покладені на ноти, як це має бути), тому виступити тут для мене для мене було значимо», - на завершення додав Коляда.
Концерт Романа Коляди, як зазначила керівник служби у зв’язках з громадськістю Ворзельської селищної ради Алла Багірова, започатковує цілу низку подібних заходів, які проводиться у Ворзелі. Наступний відбудеться уже через тиждень: 11 липня о 16:30 у Центрі культури «Уваровський дім» (вул.В.Жовтня, 37) відкриється перша виставка живопису київської художниці Вікторії Новосельської. Під час відкриття виступатимуть митці, шанувальники творчості Вікторії, сама авторка, а також звучатиме класична музика (труба і фортепіано) у виконанні випускників Київської музичної академії імені П.І.Чайкоського – Юрія і Мирослави Нищоти. Проте самим лише відкриттям виставки вечір не завершиться. Продовжить його багатогранний і талановитий Дмитро Бураго (поет, видавець, філолог, головний редактор журналу «Соты», «Collegium», «Мова і культура», засновник Видавничого дому Дмитра Бураго, організатор фестивалю російської поезії в Україні «Гилея», автор багатьох книг). Зустріч матиме характер експромту – це буде живе спілкування з аудиторією, наповнене також поезією Бураго і музичними творами Баха, Бетховена, Ліста, Шопена, Лисенка (виконуватиме Мирослава Нищота). Не пропустіть! (Вхід вільний).
Ворзельські вечори поетичного слова, живої душевної музики – це спроба об`єднання людей на основі Краси і Гармонії, намагання нагадати, що прекрасне у світі є, і людей, які несуть у собі це – також чимало. Вони часом зовсім поруч, а якщо глибше поглянути у власну душу, то такою людиною є кожен із нас. «Не потрібно мати особливого хисту, аби критикувати те, що навколо є поганим. Краще спробуй створити щось добре!», - радять мудреці. Не лишайтеся осторонь: приєднуйтеся до нас!
Юлія Бережко-Камінська
Довідка: Роман Коляда народився і проживає у Києві, там він навчався у Музичній академії імені Петра Чайковського на музикознавчому факультеті. Ще до закінчення Академії паралельно із заняттями музикою працював редактором та ведучим музичних програм на Українському телебаченні. У 1997 році почав працювати звукорежисером студії "Майдан" радіо "Голос Києва", потім - на радіо "Ера", на "Промені" та на Першій програмі Національного радіо. Зараз – заступник генерального директора "Радіо-Ера" FM.
Десь наприкінці 90-х цікавість близьких людей і знайомих до спонтанних фортепіанних імпровізацій спонукала провести тривалу (більше року) серію суботніх домашніх концертів. Починаючи від 2001 року Роман Коляда дає авторські концерти у різних залах (Будинок Актора, Будинок вчених, зал Фонду сприяння розвитку мистецтв у Києві, зал музею Західного і східного мистецтв в Одесі, камерні зали Львова тощо) виступає у клубах, де атмосфера сприяє кращому сприйняттю його своєрідної, дуже інтимної музики.
Музику Романа Коляди важко втиснути в рамки одного стилю. Це, скоріш за все, поєднання класичної музики, нью-ейдж, традиційної поп- і рок-музики. Її навряд чи можна назвати фоновою. Для того, аби її зрозуміти, важливо уважно слухати, заглиблюючись у музичні фрази – і тоді під зовнішнім, під формою відкривається інший, потаємний зміст. «Слухати цю музику – наче потихеньку пити свіжий чай із м’ятою – торкатися теплої свіжості. Мелодії ростуть із ніжною силою зелених пагонів, вони не ламають обрію – але розсувають простір. І якби можна було говорити про музичне втілення тихого сяйва перлини – то варто було б говорити про це саме зараз. Це... музика тиші. Не порожнечі, а саме – тиші...» - так відгукуються про твори Романа Коляди ті, хто їх уже мав нагоду слухати.
* * *
Р.Коляді
Все на однім замішане законі:
І час, і простір, і життя, і смерть,
Дощі травневі і вітри солоні,
І – музики строката коловерть.
Єдиний подих світу і людини,
Єдина радість і одна біда, -
Усе з`єднала музика і – лине…
Її вже місяць на собі гойда.
Не перекажеш, втиснувши у фразу,
Ні впоперек, ні вздовж не перетнеш.
І кожен понесе її, прекрасну,
В душі своїй, якій немає меж.
Вона звучати в нас не перестане,
Вона вестиме по своїх слідах…
У Ворзелі – концерт фортепіанний.
У Ворзелі сьогодні – Коляда!
Юлія Бережко-Камінська
http://ikt.at.ua/publ/8
Вечір піаніста-імпровізатора, поета, музикознавця, ведучого програми «Не останній день» на «Радіо-Ера» FM Романа Коляди проходив в Будинку творчості композиторів, єдиному в України, який і до сьогодні діє та приймає музикантів і поціновувачів музики. «Сьогоднішній концерт був знаковим: те, що він відбувся саме в Будинку композиторів, особисто для мене символізувало щось на зразок «примирення» із композиторами. За фахом я музикознавець, композитором ніколи себе не вважав (мої твори і досі не покладені на ноти, як це має бути), тому виступити тут для мене для мене було значимо», - на завершення додав Коляда.
Концерт Романа Коляди, як зазначила керівник служби у зв’язках з громадськістю Ворзельської селищної ради Алла Багірова, започатковує цілу низку подібних заходів, які проводиться у Ворзелі. Наступний відбудеться уже через тиждень: 11 липня о 16:30 у Центрі культури «Уваровський дім» (вул.В.Жовтня, 37) відкриється перша виставка живопису київської художниці Вікторії Новосельської. Під час відкриття виступатимуть митці, шанувальники творчості Вікторії, сама авторка, а також звучатиме класична музика (труба і фортепіано) у виконанні випускників Київської музичної академії імені П.І.Чайкоського – Юрія і Мирослави Нищоти. Проте самим лише відкриттям виставки вечір не завершиться. Продовжить його багатогранний і талановитий Дмитро Бураго (поет, видавець, філолог, головний редактор журналу «Соты», «Collegium», «Мова і культура», засновник Видавничого дому Дмитра Бураго, організатор фестивалю російської поезії в Україні «Гилея», автор багатьох книг). Зустріч матиме характер експромту – це буде живе спілкування з аудиторією, наповнене також поезією Бураго і музичними творами Баха, Бетховена, Ліста, Шопена, Лисенка (виконуватиме Мирослава Нищота). Не пропустіть! (Вхід вільний).
Ворзельські вечори поетичного слова, живої душевної музики – це спроба об`єднання людей на основі Краси і Гармонії, намагання нагадати, що прекрасне у світі є, і людей, які несуть у собі це – також чимало. Вони часом зовсім поруч, а якщо глибше поглянути у власну душу, то такою людиною є кожен із нас. «Не потрібно мати особливого хисту, аби критикувати те, що навколо є поганим. Краще спробуй створити щось добре!», - радять мудреці. Не лишайтеся осторонь: приєднуйтеся до нас!
Юлія Бережко-Камінська
Довідка: Роман Коляда народився і проживає у Києві, там він навчався у Музичній академії імені Петра Чайковського на музикознавчому факультеті. Ще до закінчення Академії паралельно із заняттями музикою працював редактором та ведучим музичних програм на Українському телебаченні. У 1997 році почав працювати звукорежисером студії "Майдан" радіо "Голос Києва", потім - на радіо "Ера", на "Промені" та на Першій програмі Національного радіо. Зараз – заступник генерального директора "Радіо-Ера" FM.
Десь наприкінці 90-х цікавість близьких людей і знайомих до спонтанних фортепіанних імпровізацій спонукала провести тривалу (більше року) серію суботніх домашніх концертів. Починаючи від 2001 року Роман Коляда дає авторські концерти у різних залах (Будинок Актора, Будинок вчених, зал Фонду сприяння розвитку мистецтв у Києві, зал музею Західного і східного мистецтв в Одесі, камерні зали Львова тощо) виступає у клубах, де атмосфера сприяє кращому сприйняттю його своєрідної, дуже інтимної музики.
Музику Романа Коляди важко втиснути в рамки одного стилю. Це, скоріш за все, поєднання класичної музики, нью-ейдж, традиційної поп- і рок-музики. Її навряд чи можна назвати фоновою. Для того, аби її зрозуміти, важливо уважно слухати, заглиблюючись у музичні фрази – і тоді під зовнішнім, під формою відкривається інший, потаємний зміст. «Слухати цю музику – наче потихеньку пити свіжий чай із м’ятою – торкатися теплої свіжості. Мелодії ростуть із ніжною силою зелених пагонів, вони не ламають обрію – але розсувають простір. І якби можна було говорити про музичне втілення тихого сяйва перлини – то варто було б говорити про це саме зараз. Це... музика тиші. Не порожнечі, а саме – тиші...» - так відгукуються про твори Романа Коляди ті, хто їх уже мав нагоду слухати.
* * *
Р.Коляді
Все на однім замішане законі:
І час, і простір, і життя, і смерть,
Дощі травневі і вітри солоні,
І – музики строката коловерть.
Єдиний подих світу і людини,
Єдина радість і одна біда, -
Усе з`єднала музика і – лине…
Її вже місяць на собі гойда.
Не перекажеш, втиснувши у фразу,
Ні впоперек, ні вздовж не перетнеш.
І кожен понесе її, прекрасну,
В душі своїй, якій немає меж.
Вона звучати в нас не перестане,
Вона вестиме по своїх слідах…
У Ворзелі – концерт фортепіанний.
У Ворзелі сьогодні – Коляда!
Юлія Бережко-Камінська
http://ikt.at.ua/publ/8
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію