Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
2026.03.13
22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
2026.03.13
21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
2026.03.13
19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
2026.03.13
19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
2026.03.13
19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
2026.03.13
11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
2026.03.13
11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
2026.03.13
05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
2026.03.13
05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія БережкоКамінська (1982) /
Публіцистика
«ВЕЛКОМ ТУ «УВАРОВСЬКИЙ»!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«ВЕЛКОМ ТУ «УВАРОВСЬКИЙ»!
Перший день весни прийшов зі своїми сюрпризами. По-перше: вночі несподівано сніг перетворив вулиці Ворзеля на ідеальні декорації для зйомок будь-якого різдвяного фільму, по-друге, замість творчого вечора Анни Багряної та Володимира Шумейка відбувся інший вечір. Із зовсім іншою Анною. Так, вона також, як і Багряна, пише вірші (якісні вірші!), також член НСПУ, переможець багатьох солідних літературних конкурсів (таких як «Гранослов», «Молоде вино», «Смолоскип», «Любіть Україну!» та ін.), і навіть працює під одним дахом із Багряною – у Києві, на Банковій, у знаменитому Будинку письменників. Однак прізвище її – Малігон. І роман, відзначений премією в «Коронації слова» у неї ще попереду. Сподіваємося.
Не дивлячись на неочікувані зміни програми вечора, напрямок його зберігся – поетично-музичний. Анна Малігон приїхала не сама, а разом зі своїм чоловіком – теж, як не дивно, поетом, а на додачу ще й бардом – Андрієм Медінським. Андрій – випускник Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, колишній старший слідчий прокуратури (нині – юрист-консультант однієї іноземної компанії), своїм письменницьким та вокальним даром Ані нічим на поступається. Модернова поезія, без фальші і лицемірної «хорошості», із правом на власні помилки та обранням свого шляху – непростого, але СВОГО.
І Аня і Андрій привезли із собою свої перші книжки: «Дзвінок у двері» (А.Малігон) та «Велком ту Нигде» (А.Медінський), які викликали у публіки непідробний інтерес. «Я сьогодні познайомилася з талановитими поетами!» - не стримувала своїх емоцій ірпінська поетеса Лариса Юхименко. – «Добротні якісні вірші, і сказати ще щось важко».
Творчі вечори в «Уварівському» зазвичай завершуються своєрідним діалогом із глядачами. Можна не лише висловити свою думку з приводу почутого, а внести пропозиції, поділилися власною творчістю. Так розкриваються і зближуються люди, відкриваються нові імена. Цього разу подібним відкриттям стала творчість одного із жителів Ворзеля, який приніс свої вірші: Володимира Петровича Ткача. Також власні нові поетичні рядки озвучив наш постійний відвідувач – Володимир Симоненко. Цього разу скорботні, присвячені передчасній смерті колеги по перу – Володимира Ольшевського. Вічна вам пам'ять, Володимире Ігоровиче! Була серед глядачів і директриса Київського будинку вчених, яка запросила Аню та Андрія до співпраці.
А щодо вечора молодої талановитої письменниці (поетеси, драматурга, публіцистки, романістки, перекладачки…) Анни Багряної та відомого композитора (який написав музику до таких кінофільмів як «Кайдашева сім`я», «Меланхолійний вальс», «Біля домашнього вогнища») Володимира Шумейка – ті, хто хотів на нього потрапити і з якихось причин не зміг – радійте: він відбудеться! Приходьте до нас 28 березня, о 15:30. Заодно зможете оглянути нову виставку, яку в «Уварівському домі» організовує Республіканський культурологічний центр українського товариства охорони пам`яток історії і культури (м.Київ).
Юлія Бережко-Камінська
Не дивлячись на неочікувані зміни програми вечора, напрямок його зберігся – поетично-музичний. Анна Малігон приїхала не сама, а разом зі своїм чоловіком – теж, як не дивно, поетом, а на додачу ще й бардом – Андрієм Медінським. Андрій – випускник Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, колишній старший слідчий прокуратури (нині – юрист-консультант однієї іноземної компанії), своїм письменницьким та вокальним даром Ані нічим на поступається. Модернова поезія, без фальші і лицемірної «хорошості», із правом на власні помилки та обранням свого шляху – непростого, але СВОГО.
І Аня і Андрій привезли із собою свої перші книжки: «Дзвінок у двері» (А.Малігон) та «Велком ту Нигде» (А.Медінський), які викликали у публіки непідробний інтерес. «Я сьогодні познайомилася з талановитими поетами!» - не стримувала своїх емоцій ірпінська поетеса Лариса Юхименко. – «Добротні якісні вірші, і сказати ще щось важко».
Творчі вечори в «Уварівському» зазвичай завершуються своєрідним діалогом із глядачами. Можна не лише висловити свою думку з приводу почутого, а внести пропозиції, поділилися власною творчістю. Так розкриваються і зближуються люди, відкриваються нові імена. Цього разу подібним відкриттям стала творчість одного із жителів Ворзеля, який приніс свої вірші: Володимира Петровича Ткача. Також власні нові поетичні рядки озвучив наш постійний відвідувач – Володимир Симоненко. Цього разу скорботні, присвячені передчасній смерті колеги по перу – Володимира Ольшевського. Вічна вам пам'ять, Володимире Ігоровиче! Була серед глядачів і директриса Київського будинку вчених, яка запросила Аню та Андрія до співпраці.
А щодо вечора молодої талановитої письменниці (поетеси, драматурга, публіцистки, романістки, перекладачки…) Анни Багряної та відомого композитора (який написав музику до таких кінофільмів як «Кайдашева сім`я», «Меланхолійний вальс», «Біля домашнього вогнища») Володимира Шумейка – ті, хто хотів на нього потрапити і з якихось причин не зміг – радійте: він відбудеться! Приходьте до нас 28 березня, о 15:30. Заодно зможете оглянути нову виставку, яку в «Уварівському домі» організовує Республіканський культурологічний центр українського товариства охорони пам`яток історії і культури (м.Київ).
Юлія Бережко-Камінська
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
