
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.21
19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві
2025.08.21
14:46
Із Бориса Заходера
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
2025.08.21
09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег.
От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи
2025.08.21
06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
2025.08.20
21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
2025.08.20
18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
2025.08.20
10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
2025.08.20
09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
2025.08.20
05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
2025.08.20
05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
2025.08.19
22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
2025.08.19
21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
2025.08.19
14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
2025.08.19
13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ассоль
М
Ассоль
М
2025.08.19
13:10
Із Бориса Заходера
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
2025.08.19
13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юлія БережкоКамінська (1982) /
Публіцистика
Гітара по колу збирає друзів!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Гітара по колу збирає друзів!
Вогнище, печена картопля, душевні пісні Миколи Ричкова (поета, пісняра, вченого, соціолога, археолога, автора наукових книжок, члена Ірпінського культурологічного товариства ім. Д.Х.Паламарчука), знайомство з новими друзями та їхньою творчістю – піснями і віршами - ось такий літній вечір у лісопарковій зоні біля Уваровського дому залишився у пам`яті тих, хто відгукнувся на запрошення.
Задум провести подібний захід визрів уже давно: під час тих творчих вечорів, які проходять в Увароському домі не завжди є можливість вислухати кожного відвідувача, познайомитися з ним. Та й не кожен відважується вийти на сцену і прочитати, скажімо, свого вірша чи заспівати пісню поряд із виступаючими. Зате біля вогню та ще і в тісному колі (учасників вечора було трохи менше 30 осіб) – подібні виступи були навіть дуже доречними. Особливо приємною несподіванкою стало відкриття творчих здібностей Олександра Редича, постійного відвідувача Уваровського дому. Років 20 тому він часто брав до рук гітару, писав власні пісні, любив виконувати твори популярних на той час гуртів та співаків. Та захоплення це у буднях, навантажених різними справами, не знайшло підтримки. І лише зараз, як зізнався сам Олександр, під впливом тої творчої атмосфери, яка панує в Уваровському дому, знову закортіло згадати колишній репертуар, та ще здобрити його новими творами. В якості подарунка для усіх присутніх вперше прозвучала пісня, написана ним на вірші Ніли Висоцької, яка, до речі, також була на цьому вечорі. Більше години Олександр Редич разом з усіма учасниками «Гітари по колу» співав пісні, знайомі і улюблені, мабуть, ще з дитинства.
Вогонь і творчість, як виявилося, зібрали чимало цікавих людей, серед яких був і заслужений артист України Борис Іванович Лобода, якого часто можна послухати по Національному радіо. Він прочитав цілий цикл віршів, присвячений матері, та ще й заграв на сопілці. Вкотре була з нами письменниця Євгенія Більченко, порадувавши усіх звісткою про вихід своєї першої книжки поезії «Моя революція». Приєдналася до гурту також і художниця Вікторія Новосельська, чиї роботи зараз експонуються у Ворзелі, і поетеса Ондо Лінде, і журналістка Раїса Вахралеєва, і члени літературної студії «Дебют» О.Єрмаков, Л.Подолинна, В.Симоненко, і директор Будинку творчості композиторів О.І.Куц.
Як знати, а, може, з часом подібні вечори стануть традицією і на цьому місці через декілька років буде, скажімо, пісенно-поетичний фестиваль?
Юлія Бережко-Камінська.
http://ikt.at.ua/publ/8
Задум провести подібний захід визрів уже давно: під час тих творчих вечорів, які проходять в Увароському домі не завжди є можливість вислухати кожного відвідувача, познайомитися з ним. Та й не кожен відважується вийти на сцену і прочитати, скажімо, свого вірша чи заспівати пісню поряд із виступаючими. Зате біля вогню та ще і в тісному колі (учасників вечора було трохи менше 30 осіб) – подібні виступи були навіть дуже доречними. Особливо приємною несподіванкою стало відкриття творчих здібностей Олександра Редича, постійного відвідувача Уваровського дому. Років 20 тому він часто брав до рук гітару, писав власні пісні, любив виконувати твори популярних на той час гуртів та співаків. Та захоплення це у буднях, навантажених різними справами, не знайшло підтримки. І лише зараз, як зізнався сам Олександр, під впливом тої творчої атмосфери, яка панує в Уваровському дому, знову закортіло згадати колишній репертуар, та ще здобрити його новими творами. В якості подарунка для усіх присутніх вперше прозвучала пісня, написана ним на вірші Ніли Висоцької, яка, до речі, також була на цьому вечорі. Більше години Олександр Редич разом з усіма учасниками «Гітари по колу» співав пісні, знайомі і улюблені, мабуть, ще з дитинства.
Вогонь і творчість, як виявилося, зібрали чимало цікавих людей, серед яких був і заслужений артист України Борис Іванович Лобода, якого часто можна послухати по Національному радіо. Він прочитав цілий цикл віршів, присвячений матері, та ще й заграв на сопілці. Вкотре була з нами письменниця Євгенія Більченко, порадувавши усіх звісткою про вихід своєї першої книжки поезії «Моя революція». Приєдналася до гурту також і художниця Вікторія Новосельська, чиї роботи зараз експонуються у Ворзелі, і поетеса Ондо Лінде, і журналістка Раїса Вахралеєва, і члени літературної студії «Дебют» О.Єрмаков, Л.Подолинна, В.Симоненко, і директор Будинку творчості композиторів О.І.Куц.
Як знати, а, може, з часом подібні вечори стануть традицією і на цьому місці через декілька років буде, скажімо, пісенно-поетичний фестиваль?
Юлія Бережко-Камінська.
http://ikt.at.ua/publ/8
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію