ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.12.20 22:56
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш

Тетяна Левицька
2025.12.20 16:04
В ресторані удвох
до готелю лиш крок,
що бракує тобі, жінко зимна?
Чи тепер все одно,
чи коньяк, чи вино —
замовляєш гірке капучино.
Ще надія жива,
у очах — кропива,

Борис Костиря
2025.12.20 12:54
Безсоння, як страшна пустеля,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.

Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,

Юрко Бужанин
2025.12.20 12:42
Сидить Критик
на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах. Воно стосувалося сектор

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Маркел Ориб (1978) / Вірші

 ***
Где же то нежное, хрупкое, белое,
Нами рожденное, нами забытое.
Темные родинки, жесты несмелые,
Губы горячие, сердце открытое.

Слезы хмельные от вереска синего,
Пыльные розы застыли, небрежные.
Пали ресницы, покрытые инеем,
Правобережные, левобережные.

Снова пронзает дождливые сумерки
Наше молчанье, разлуку таившее.
Тихие улочки, старые дворики,
Осень холодная, взгляды остывшие.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-18 14:15:09
Переглядів сторінки твору 3723
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.445 / 5.5  (4.425 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 5.113 / 5.5  (4.208 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.883
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.10.20 20:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-19 01:21:36 ]
Вечно холодные, вечно свободные,
Нет у вас родины, нет вам изгнания?.. :)

Хрупкое, нежное.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маркел Ориб (Л.П./М.К.) [ 2009-12-19 02:34:04 ]
Да, вы правы :) По ритму получилось очень похоже на Лермонтовские тучки :) Если я не ошбаюсь, то это 4-стопный дактиль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-31 12:16:28 ]
Красивий вірш вийшов - особливо з натяками на можливе продовження Лєрмонтовських мотивів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Н Н (Л.П./М.К.) [ 2010-04-28 23:03:17 ]
Очень мелодичное стихотворение, виртуозно инструментованное.
"Правобережные, левобережные" меня вообще потрясло до глубины души.
И мне кажется, что четырехстопный дактиль не приватизировали ни г-н Лермонтов, ни г-н Тургенев...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маркел Ориб (Л.П./М.К.) [ 2010-04-29 00:41:58 ]
Спасибо! И вдвойне спасибо за правобережные и левобережные - в этих двух словах действительно много смысла было для меня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-04-29 09:03:39 ]
Нємаловажной примєтой, уважаємий автор, єсть і то, что стіхотворєніє, созданноє Вамі, как нєльзя болєє удачно поєтся под мєлодію романса "Бєлой чєрємухі гроздья душистиє". Когда я его чітал своєй бабушке по тєлєфону, она вдруг запєла... Послєдній раз я слишал єє пєніє єщє малишом в колибєлі.

С уваженієм,
Г.П.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-04-29 09:10:17 ]
Ой, опіска.
"Єґо" і "єйо".
Правобєрєжность і лєвобєрєжность в послєднєє врємя стало как нєльзя болєє банальним сімволом, которий стал означать раздєл нашей (по крайнєй мєрє, моєй) страни. І ето пєчально.

Бивайтє здоровим.
Єслі мой коммєнтарій Вам покажется офф-топовим,
то єґо можно удаліть.
Я нє протів удалєнія.