Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.13
10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
2026.10.13
10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
2026.10.13
07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
2026.10.12
22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
2026.10.12
17:23
Наступний дубль? . .
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
2026.10.12
15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
2026.10.12
12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
2026.10.12
10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
2026.10.12
06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
2026.10.11
23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
2026.10.11
22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
2026.10.11
18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
2026.10.11
16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка?
Ні, це не о
2026.10.11
16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
2026.10.11
15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
2026.10.11
12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Ом (1987) /
Публіцистика
Як козаки магами були - трішки історії....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Як козаки магами були - трішки історії....
Про козацьку силу та могутність Січі століттями ходять народні оповіді. Народні розповіді стали мотивом для створення всім відомих козацьких дум. Повні метафор та порівнянь, вони вміщують у собі певну езотеричну інформацію з магічним підтекстом. Гіперболізм переростає в тріумф, а тріумф у магію…
Варто розпочати з того, що українські думи є не лише ліро-епічним жанром літератури, а й скарбницею первісних уявлень корінного населення про світ. Тут ми можемо зустріти елементи різних літературних традицій, починаючи від минулого і закінчуючи модернізованим суспільством. Візьмемо хоча б для прикладу порівняння козака з «васюрським козарлюгою», або «шайтанським сатаною». В обох випадках описується сила та міць запорожців. Крім того, знаходимо на стародавніх козацьких малюнках зображення Івана Богуна, що плив по річці, постеливши поветь. Часто Богуна в народі називали «чарівником, характерником, віщуном». Відома історія про те, що козаки дізнавшись про могутність Богуна, довірили йому гетьманську булаву у бою під Берестечком.
Магами у народі вважали також Івана Підкову, гетьмана Ланцкоронського, полковника Данила Нечая та ін..
Виникає запитання: правда це, чи вигадка? Як могли козаки ловити кулі і ухилятися від пострілів. Швидше це казка, аніж істина, скажете ви. Проте існує відповідь на це непросте запитання і дає її наука езотерика. У езотеричному словнику знаходимо термін Турійя, що позначає один із методів ведення козацьких війн, або іншими словами – уповільнення часу чи стан прискорення. Якщо людина перебуває в цьому магічному стані, то починає прискорено сприймати реальність і прискорюватися згідно цієї реальності. Перехід у стан турійя – це так званий перехід у інший вимір, де час тече за своїм особливим законом.
Якщо мага хтось оточує, то він рухається з неймовірною швидкістю. Це нагадує перебування людини між шарами реальності, де зі свого шару він ще не пішов, але й в іншому ще не з»явився. Коли маг знаходиться в турійя, то не може реально бачити світ і адекватно його сприймати, саме це й дозволяє йому завдавати йому ударів величезної сили.
Для бойових дій козаки застосовували саме такого типу практику, що й збільшувало можливості перемогти ворогів.
Не секрет, що магія застосовувалась і в лікувальних цілях. Хоча пам’ять про методи козацького лікування живе сьогодні лише у фольклорі, проте народна медицина також часто застосовує рецепти з козацької скарбниці. Нажаль сучасникам не дісталося жодного архівного документа, бо перш ніж Січ була ліквідована запорожці спалили всі архівні документи, які знаходилися у Пустельно-Миколаївському і Спасо-Преображенському монастирах.- щоб не потрапили до нечестивих рук.
«Цирульники» - так називали на Січі козаків-лікарів, що володіли мистецтвом лікування отриманих у бою ран без звичних ліків. Використовували вони зазвичай підручні засоби. Лікували травами, землею і перш за все – словом. Магія кожного звуку, який вимовляв лікар до хворого моментально піднімала на ноги навіть «мертвого». Про це свідчать козацькі пісні сакрального змісту.
Козацька магія, безумовно, приховує багато таємниць для істориків, лікарів, біологів, хіміків, фізиків, інженерів. Все, що ми знаємо, тільки вершок айсберга, основа якого ховається в темних глибинах містики і парапсихології. Але відомо одне - духовний рівень наших предків сягає глибин, які, цілком можливо, знаходять свій початок у первісних цивілізаціях, де дух та розум цінувались більше ніж проста усім доступна матерія…
Варто розпочати з того, що українські думи є не лише ліро-епічним жанром літератури, а й скарбницею первісних уявлень корінного населення про світ. Тут ми можемо зустріти елементи різних літературних традицій, починаючи від минулого і закінчуючи модернізованим суспільством. Візьмемо хоча б для прикладу порівняння козака з «васюрським козарлюгою», або «шайтанським сатаною». В обох випадках описується сила та міць запорожців. Крім того, знаходимо на стародавніх козацьких малюнках зображення Івана Богуна, що плив по річці, постеливши поветь. Часто Богуна в народі називали «чарівником, характерником, віщуном». Відома історія про те, що козаки дізнавшись про могутність Богуна, довірили йому гетьманську булаву у бою під Берестечком.
Магами у народі вважали також Івана Підкову, гетьмана Ланцкоронського, полковника Данила Нечая та ін..
Виникає запитання: правда це, чи вигадка? Як могли козаки ловити кулі і ухилятися від пострілів. Швидше це казка, аніж істина, скажете ви. Проте існує відповідь на це непросте запитання і дає її наука езотерика. У езотеричному словнику знаходимо термін Турійя, що позначає один із методів ведення козацьких війн, або іншими словами – уповільнення часу чи стан прискорення. Якщо людина перебуває в цьому магічному стані, то починає прискорено сприймати реальність і прискорюватися згідно цієї реальності. Перехід у стан турійя – це так званий перехід у інший вимір, де час тече за своїм особливим законом.
Якщо мага хтось оточує, то він рухається з неймовірною швидкістю. Це нагадує перебування людини між шарами реальності, де зі свого шару він ще не пішов, але й в іншому ще не з»явився. Коли маг знаходиться в турійя, то не може реально бачити світ і адекватно його сприймати, саме це й дозволяє йому завдавати йому ударів величезної сили.
Для бойових дій козаки застосовували саме такого типу практику, що й збільшувало можливості перемогти ворогів.
Не секрет, що магія застосовувалась і в лікувальних цілях. Хоча пам’ять про методи козацького лікування живе сьогодні лише у фольклорі, проте народна медицина також часто застосовує рецепти з козацької скарбниці. Нажаль сучасникам не дісталося жодного архівного документа, бо перш ніж Січ була ліквідована запорожці спалили всі архівні документи, які знаходилися у Пустельно-Миколаївському і Спасо-Преображенському монастирах.- щоб не потрапили до нечестивих рук.
«Цирульники» - так називали на Січі козаків-лікарів, що володіли мистецтвом лікування отриманих у бою ран без звичних ліків. Використовували вони зазвичай підручні засоби. Лікували травами, землею і перш за все – словом. Магія кожного звуку, який вимовляв лікар до хворого моментально піднімала на ноги навіть «мертвого». Про це свідчать козацькі пісні сакрального змісту.
Козацька магія, безумовно, приховує багато таємниць для істориків, лікарів, біологів, хіміків, фізиків, інженерів. Все, що ми знаємо, тільки вершок айсберга, основа якого ховається в темних глибинах містики і парапсихології. Але відомо одне - духовний рівень наших предків сягає глибин, які, цілком можливо, знаходять свій початок у первісних цивілізаціях, де дух та розум цінувались більше ніж проста усім доступна матерія…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
