Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.28
21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.
- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.
- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-
2026.08.28
19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.
Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.
Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о
2026.08.28
17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.
2026.08.28
16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда
І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда
І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
2026.08.28
14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?
2026.08.28
11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)
«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)
«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор
2026.08.28
07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.
2026.08.27
21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий
2026.08.27
16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула
2026.08.27
15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.
А харчується вночі.
Умина не калачі,
їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.
під листочком спить щодня.
А харчується вночі.
Умина не калачі,
їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.
2026.08.27
13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.
Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.
Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця
2026.08.27
12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,
Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,
Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,
2026.08.27
10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ
ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.
ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.
2026.08.27
07:17
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.
2026.08.26
21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
2026.08.26
19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили.
Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Ом (1987) /
Публіцистика
Як козаки магами були - трішки історії....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Як козаки магами були - трішки історії....
Про козацьку силу та могутність Січі століттями ходять народні оповіді. Народні розповіді стали мотивом для створення всім відомих козацьких дум. Повні метафор та порівнянь, вони вміщують у собі певну езотеричну інформацію з магічним підтекстом. Гіперболізм переростає в тріумф, а тріумф у магію…
Варто розпочати з того, що українські думи є не лише ліро-епічним жанром літератури, а й скарбницею первісних уявлень корінного населення про світ. Тут ми можемо зустріти елементи різних літературних традицій, починаючи від минулого і закінчуючи модернізованим суспільством. Візьмемо хоча б для прикладу порівняння козака з «васюрським козарлюгою», або «шайтанським сатаною». В обох випадках описується сила та міць запорожців. Крім того, знаходимо на стародавніх козацьких малюнках зображення Івана Богуна, що плив по річці, постеливши поветь. Часто Богуна в народі називали «чарівником, характерником, віщуном». Відома історія про те, що козаки дізнавшись про могутність Богуна, довірили йому гетьманську булаву у бою під Берестечком.
Магами у народі вважали також Івана Підкову, гетьмана Ланцкоронського, полковника Данила Нечая та ін..
Виникає запитання: правда це, чи вигадка? Як могли козаки ловити кулі і ухилятися від пострілів. Швидше це казка, аніж істина, скажете ви. Проте існує відповідь на це непросте запитання і дає її наука езотерика. У езотеричному словнику знаходимо термін Турійя, що позначає один із методів ведення козацьких війн, або іншими словами – уповільнення часу чи стан прискорення. Якщо людина перебуває в цьому магічному стані, то починає прискорено сприймати реальність і прискорюватися згідно цієї реальності. Перехід у стан турійя – це так званий перехід у інший вимір, де час тече за своїм особливим законом.
Якщо мага хтось оточує, то він рухається з неймовірною швидкістю. Це нагадує перебування людини між шарами реальності, де зі свого шару він ще не пішов, але й в іншому ще не з»явився. Коли маг знаходиться в турійя, то не може реально бачити світ і адекватно його сприймати, саме це й дозволяє йому завдавати йому ударів величезної сили.
Для бойових дій козаки застосовували саме такого типу практику, що й збільшувало можливості перемогти ворогів.
Не секрет, що магія застосовувалась і в лікувальних цілях. Хоча пам’ять про методи козацького лікування живе сьогодні лише у фольклорі, проте народна медицина також часто застосовує рецепти з козацької скарбниці. Нажаль сучасникам не дісталося жодного архівного документа, бо перш ніж Січ була ліквідована запорожці спалили всі архівні документи, які знаходилися у Пустельно-Миколаївському і Спасо-Преображенському монастирах.- щоб не потрапили до нечестивих рук.
«Цирульники» - так називали на Січі козаків-лікарів, що володіли мистецтвом лікування отриманих у бою ран без звичних ліків. Використовували вони зазвичай підручні засоби. Лікували травами, землею і перш за все – словом. Магія кожного звуку, який вимовляв лікар до хворого моментально піднімала на ноги навіть «мертвого». Про це свідчать козацькі пісні сакрального змісту.
Козацька магія, безумовно, приховує багато таємниць для істориків, лікарів, біологів, хіміків, фізиків, інженерів. Все, що ми знаємо, тільки вершок айсберга, основа якого ховається в темних глибинах містики і парапсихології. Але відомо одне - духовний рівень наших предків сягає глибин, які, цілком можливо, знаходять свій початок у первісних цивілізаціях, де дух та розум цінувались більше ніж проста усім доступна матерія…
Варто розпочати з того, що українські думи є не лише ліро-епічним жанром літератури, а й скарбницею первісних уявлень корінного населення про світ. Тут ми можемо зустріти елементи різних літературних традицій, починаючи від минулого і закінчуючи модернізованим суспільством. Візьмемо хоча б для прикладу порівняння козака з «васюрським козарлюгою», або «шайтанським сатаною». В обох випадках описується сила та міць запорожців. Крім того, знаходимо на стародавніх козацьких малюнках зображення Івана Богуна, що плив по річці, постеливши поветь. Часто Богуна в народі називали «чарівником, характерником, віщуном». Відома історія про те, що козаки дізнавшись про могутність Богуна, довірили йому гетьманську булаву у бою під Берестечком.
Магами у народі вважали також Івана Підкову, гетьмана Ланцкоронського, полковника Данила Нечая та ін..
Виникає запитання: правда це, чи вигадка? Як могли козаки ловити кулі і ухилятися від пострілів. Швидше це казка, аніж істина, скажете ви. Проте існує відповідь на це непросте запитання і дає її наука езотерика. У езотеричному словнику знаходимо термін Турійя, що позначає один із методів ведення козацьких війн, або іншими словами – уповільнення часу чи стан прискорення. Якщо людина перебуває в цьому магічному стані, то починає прискорено сприймати реальність і прискорюватися згідно цієї реальності. Перехід у стан турійя – це так званий перехід у інший вимір, де час тече за своїм особливим законом.
Якщо мага хтось оточує, то він рухається з неймовірною швидкістю. Це нагадує перебування людини між шарами реальності, де зі свого шару він ще не пішов, але й в іншому ще не з»явився. Коли маг знаходиться в турійя, то не може реально бачити світ і адекватно його сприймати, саме це й дозволяє йому завдавати йому ударів величезної сили.
Для бойових дій козаки застосовували саме такого типу практику, що й збільшувало можливості перемогти ворогів.
Не секрет, що магія застосовувалась і в лікувальних цілях. Хоча пам’ять про методи козацького лікування живе сьогодні лише у фольклорі, проте народна медицина також часто застосовує рецепти з козацької скарбниці. Нажаль сучасникам не дісталося жодного архівного документа, бо перш ніж Січ була ліквідована запорожці спалили всі архівні документи, які знаходилися у Пустельно-Миколаївському і Спасо-Преображенському монастирах.- щоб не потрапили до нечестивих рук.
«Цирульники» - так називали на Січі козаків-лікарів, що володіли мистецтвом лікування отриманих у бою ран без звичних ліків. Використовували вони зазвичай підручні засоби. Лікували травами, землею і перш за все – словом. Магія кожного звуку, який вимовляв лікар до хворого моментально піднімала на ноги навіть «мертвого». Про це свідчать козацькі пісні сакрального змісту.
Козацька магія, безумовно, приховує багато таємниць для істориків, лікарів, біологів, хіміків, фізиків, інженерів. Все, що ми знаємо, тільки вершок айсберга, основа якого ховається в темних глибинах містики і парапсихології. Але відомо одне - духовний рівень наших предків сягає глибин, які, цілком можливо, знаходять свій початок у первісних цивілізаціях, де дух та розум цінувались більше ніж проста усім доступна матерія…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
