ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Ом (1987) / Критика | Аналітика

 Що шукав козак Мамай?
Кельти і галли у своїй первісній історичній традиції були джерелом різноманітних легенд про шляхетних лицарів, що прославилися своїми героїчними вчинками у «пошуках чаші Грааля», яка, за їхніми словами, мала б принести благодать та щастя. Найбільшою літературною згадкою був саме цей Грааль . Що ж це, і яке відношення він має до нас, українців?

Дослідники констатують, що походження слова «Грааль» невідоме. Якщо ж зробити буквальний переклад, то це «дух гри». В арійських (індоєвропейських) мовах слово «ель, аль, ліль, лель, иль» означає дух, наприклад, Михаїл — «дух могутності», Гавриїл — «дух говоріння, мовлення», шумерське Енліль — «небесний дух», українське Полель — «палаючий, сонячний дух».
У традиційній символіці Граальська чаша означає «серце», «серцевину», «центр» людини — божественне ядро, присутнє в кожній людській душі. На малюнках чаша й серце навіть зображуються подібно — у формі близькій до трикутника. Тому вважається, що Грааль відкривається найбільш гідним, наділеним чистотою серця. Якщо підсумувати, то пошуки чаші Грааля — це радісна, напружена й відповідальна звичаєва Гра-творення задля розкриття свого боголюдського потенціалу шляхом подолання життєвих перешкод та героїчного впорядкування-одухотворення фізичного світу.
Окрім того, кельтська і українська традиції мають спільні арійські корені, тому в них багато подібного. Легендарний король Артур — це сонячний, святий воїн Яр-тур. Згадаймо «Слово о полку Ігоревім»: «Яр-туре Всеволоде! Стоїш ти в обороні, прищеш ти на воїв стрілами, гримиш ти об шоломи мечами харалужними». Про древність цієї традиції свідчить шумерська пісня «Коли я, володарка, сяяла на небесах». У ній володарка Інанна називає свого співрозмовника «Яр туром» — за три тисячоліття до лицарів «круглого столу». До речі, у короля Артура був учитель і радник, друїд Мерлин. Легенди кельтів-галлів приписують цьому магу-характернику походження зі скіфських племен, які мешкали поблизу Дніпровських порогів.
Згідно з цими ж легендами, Грааль відкрився лише святому лицарю Галахаду — найчистішому зі шляхетних лицарів короля Артура. Отже, для оволодіння Граалем треба бути водночас святим і лицарем, брахманом і кшатрієм, священиком і воїном. Ця істина масово і відверто представлена в українській традиції. Картина з образом святого лицаря, що невтомно шукає внутрішнє божественне «Я», була чи не в кожній українській хаті.
Якщо приглянемось уважніше до традиційного образу козака Мамая, то побачимо як він сидить під деревом у позі напівлотос — подібно як Будда, тобто Пробуджений. Слово «древо» буквально перекладається як «дитина сили» (дредрадру — сила, вобоба — дитина). Звідси «друїди-друвіди» — «знавці сили». Потужні тисячолітні дерева є головними індикаторами «місць сили», тобто ділянок з цілющою енергетикою. За переказами великий Будда отримав просвітлення—пробудження під деревом Бо. До речі, подібно до Мерлина, він також походив з запорізьких степів — належав до арійського племені Саків, на що вказує його родове ім’я Сак’ямуні, тобто сак’я-людина. «Сак’я» — це самоназва (сак-я), подібно до «ар’я» (сонце-я або бог-я). З племенем Саків пов’язують назву міста Саки на заході Кримського півострова. Українське походження Будди підтвердив тибетський лама Оле Нідал, коли давав у Києві прес-конференцію у вересні 2000 року. Це офіційна інформація, яку дав великий лама Тибету 17-й Кармапа Тхае Дордже. На території Індії дотепер проживають світлошкірі, високі та блакитноокі індійці, нащадки того самого роду Сакьямуні. Саме такими, за переказами, і були перші зображення Великого Будди, — сказав Оле Нідал.
Важливим атрибутом козака Мамая є митра — коштовний головний убір, що його зазвичай носять єпископи та інші високі духовні особи. Митра в Мамая прикрашена пір’ям, що додатково вказує на зв’язок з небесними силами. Поряд — золота чаша, призначена для ритуального споживання вина. В арійській традиції вино символізує натхнення Святого Духа, який дає людині душевну гармонію, «веселіє серця». Мамай грає на кобзі, на його обличчі спокій, очі дивляться у вічність. За спиною Мамая встромлений у землю спис, до якого прив’язаний кінь — символ Сонця.
Сукупність переліченої символіки вказує на те, що Мамай — духовна особа, носій сонячної традиції, знавець Сили, характерник. Водночас він є воїном — на це прямо вказують спис, шабля, рушниця. В одній особі гармонійно поєднані святий і лицар, священик і воїн. Мамай — це Яр-тур, святий сонячний воїн, арійський стрілець, що перебуває в пошуках Грааля.
Ім’я Мамай означає «ніхто». Це захисне ім’я, яким називалися при зустрічі з випадковими, непевними людьми в Дикому Полі. Той, хто знає твоє справжнє ім’я, має доступ до тебе, зокрема, може на тебе впливати через магічні дії. Тому незнайомим людям казали те, що найлегше було вимовити — «ма-май», подібно як першим словом немовляти найчастіше є «ма-ма». Водночас, окрім «ніхто», ім’я Мамай означає «будь хто». Сенс у тому, що пошук власного божественного «Я» відкритий для всіх.
Беззупинний пошук і дія змушували Мамая мислити і самозаглиблюватися, шукати власне коріння у власному єстві. Будучи, на перший погляд, вигаданим персонажем він постійно шукав причину суспільних проблеми з метою стати щасливим у своїй державі, яка часто була в непростому політичному становищі. І, мабуть, багато хто погодиться, що древній образ славнозвісного козака Мамая є зразком того внутрішнього стану, який ми часто називаємо патріотизмом…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-25 17:19:22
Переглядів сторінки твору 2911
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.449 / 5.19)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.355 / 5.14)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Соціум
Автор востаннє на сайті 2011.06.12 19:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-26 13:52:14 ]
Цікаво і ємно, Наталіє. Жаль, що ви не вказали першоджерел.