ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 балада про поцілунок

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-27 01:15:23
Переглядів сторінки твору 19628
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.176 / 5.5  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:12:48 ]

привіт, Миколо!
дяка вам за візит і прочитання.
стільки дефектів, як ви, не нарахував. втім, над зауваженнями - глобально - подумаю...
сама проблемна рима тут для мене - це /пишеться-натішиться/
але (трохи мнецця... але зненацька знаходить вихід) для українського віршування дієслівні рими - то є один з чільних каменів.... це певним чином запаралелює текст з традицією:)))

це не зовсім ідеальний варіант. я ще подумаю.

щироваш.
(а дійсно, може будемо тикати?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:13:09 ]
о-о! Тою! я радий що ти вже є. чи ти й був тут, тільки (хитро мружачись) не виходив із-за лаштунків?:)
насамперед, я тобі, звичайно ж, винен листа :( цур, не сваритися...
так час швидко пролетів за цими святами й роботою - сідав вже не один раз (оглядається довкола - "Ну, правда ж?" - всі одностайно кивають головами). тобто - лист за мною.
взагалі_то, тут така штука... коли "настає" листування - мене прямо ломає: я самий невчасний відповідач на листи. це знають всі. може цьому є який діагноз? (з надією)

дяка за "захист". втім, тут ще треба буде через тиждень_другий уважно подивитись... може де яка літерка... чи аритмічний склад якийсь... чи кома, опять же... бо вночі вже не вичитувалось.

щиротвій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 22:54:17 ]
Отнятая у меня, ночами
Плакавшая обо мне, в нестрогом
Черном платье, с детскими плечами,
Лучший дар, не возвращенный богом,

Заклинаю прошлым, настоящим,
Крепче спи, не всхлипывай спросонок,
Не следи за мной зрачком косящим,
Ангел, олененок, соколенок.

Из камней Шумера, из пустыни
Аравийской, из какого круга
Памяти - в сиянии гордыни
Горло мне захлестываешь туго?

Я не знаю, где твоя держава,
И не знаю, как сложить заклятье,
Чтобы снова потерять мне право
На твое дыханье, руки, платье.
(А.Т.)

Це написав один з моїх найулюбленіших поетів.
Пробачте Лео цей мимовільний перегук :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 23:13:46 ]
ви даремно вибачаєтесь - це й мій улюблений поет.
дякую вам за цей мимовільний перегук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 13:58:41 ]
Тому що у скалі засидівся! Виходьте на світ божий і не сидіть у тих склепах. Я очікував на таку вашу реакцію. Вона нормальна і мене влаштовує. Тож можу перший вам запропонувати мир!
Якщо брати точне визначення то ви будете абсолютно праві, стосовно дієсл. рим Татчина. Але я мав на увазі вцілому систему римування із дієслівними римами, тобто, коли інша частина мови римується із дієсловом. Ви ж розумієте, що це закид дуже умовний для мене і пана Сергія поготів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 14:01:43 ]
Пане Сергію. Я не проти тикати, якщо ви дозволите.
Отже, Сергію. Тобі ті зауваження просто до роздумів, я погоджуюся з тобою, що дієслівна рима є закорінена певною мірою втрадицію, більше того вона у певному прояві є неуникненною. Тому сприймай це як дірект до вищої точки левел апу! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 22:03:08 ]
тобто це вже не directx 9.0, а directx 11 - як мінімум... щось типу того (за звичкою тицяє - скачати на халяву).
ок, Миколо:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 19:29:27 ]
Цілую ніжно
Люблю
Юля
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:31:59 ]
відціловую ніжно навзаєм.
щиротвій:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 19:41:18 ]
Привіт, Сергію! Страсті по страті...))) ЖивЕмо! Удачі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:43:07 ]
привіт, Вітре!
страсті_мордасті... швидше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 19:48:27 ]
Мммм...Вау.

Легким поцілунком у щоку
З ніжністю, Лі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:51:12 ]
Ґммм...Мяу.
добре що не в праве вухо:)
з аналогічною (а мо" ще й більшою) ніжністттттю,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 19:53:00 ]
Мур-мяу? ;)
Та ну його, те право вухо...:) У щоку справжнього поета поцілувати - честь! :)

)*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:56:14 ]
та й поетові честь - підставити щоку.
(поцілували тебе в щоку - підстав другу)
а вухо - то так: умовний рефлекс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 19:59:33 ]
Поцілували в одну щоку - підстав другу, поцілували в обидва вуха - що підставляти...?:)
То ви і другу мені підставили щоку? Ух...Зараз, наберуся сил...Ммм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 20:04:18 ]
А тут я таки з кущів і з сметаною р-р-раз
упс...
у вас тут шури-мурррри
будем щитати у ліве вухо промахнулась


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 20:11:49 ]
до Є.Г.
так то ж така древня штука, що вже практично набула статус "народної мудрості": якщо щось там тебе в одну щоку, то ти одразу й другу наставляй... про всяк випадок.
після щоків і вух - лишається тільки припалити цигареткою носика: пш-ш-ш-ш-ш...
до Ю.З.
сметана - о! - ням_ням :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 20:10:25 ]
Юльцю... Я тільки у щоку (принаймні, про інше він мені не казав) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 20:12:57 ]
казав-казав. тільки не треба про це всім розказувати.


1   2   3   Переглянути все