ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 балада про поцілунок

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-27 01:15:23
Переглядів сторінки твору 18147
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.175 / 5.5  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:12:48 ]

привіт, Миколо!
дяка вам за візит і прочитання.
стільки дефектів, як ви, не нарахував. втім, над зауваженнями - глобально - подумаю...
сама проблемна рима тут для мене - це /пишеться-натішиться/
але (трохи мнецця... але зненацька знаходить вихід) для українського віршування дієслівні рими - то є один з чільних каменів.... це певним чином запаралелює текст з традицією:)))

це не зовсім ідеальний варіант. я ще подумаю.

щироваш.
(а дійсно, може будемо тикати?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:13:09 ]
о-о! Тою! я радий що ти вже є. чи ти й був тут, тільки (хитро мружачись) не виходив із-за лаштунків?:)
насамперед, я тобі, звичайно ж, винен листа :( цур, не сваритися...
так час швидко пролетів за цими святами й роботою - сідав вже не один раз (оглядається довкола - "Ну, правда ж?" - всі одностайно кивають головами). тобто - лист за мною.
взагалі_то, тут така штука... коли "настає" листування - мене прямо ломає: я самий невчасний відповідач на листи. це знають всі. може цьому є який діагноз? (з надією)

дяка за "захист". втім, тут ще треба буде через тиждень_другий уважно подивитись... може де яка літерка... чи аритмічний склад якийсь... чи кома, опять же... бо вночі вже не вичитувалось.

щиротвій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 22:54:17 ]
Отнятая у меня, ночами
Плакавшая обо мне, в нестрогом
Черном платье, с детскими плечами,
Лучший дар, не возвращенный богом,

Заклинаю прошлым, настоящим,
Крепче спи, не всхлипывай спросонок,
Не следи за мной зрачком косящим,
Ангел, олененок, соколенок.

Из камней Шумера, из пустыни
Аравийской, из какого круга
Памяти - в сиянии гордыни
Горло мне захлестываешь туго?

Я не знаю, где твоя держава,
И не знаю, как сложить заклятье,
Чтобы снова потерять мне право
На твое дыханье, руки, платье.
(А.Т.)

Це написав один з моїх найулюбленіших поетів.
Пробачте Лео цей мимовільний перегук :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 23:13:46 ]
ви даремно вибачаєтесь - це й мій улюблений поет.
дякую вам за цей мимовільний перегук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 13:58:41 ]
Тому що у скалі засидівся! Виходьте на світ божий і не сидіть у тих склепах. Я очікував на таку вашу реакцію. Вона нормальна і мене влаштовує. Тож можу перший вам запропонувати мир!
Якщо брати точне визначення то ви будете абсолютно праві, стосовно дієсл. рим Татчина. Але я мав на увазі вцілому систему римування із дієслівними римами, тобто, коли інша частина мови римується із дієсловом. Ви ж розумієте, що це закид дуже умовний для мене і пана Сергія поготів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 14:01:43 ]
Пане Сергію. Я не проти тикати, якщо ви дозволите.
Отже, Сергію. Тобі ті зауваження просто до роздумів, я погоджуюся з тобою, що дієслівна рима є закорінена певною мірою втрадицію, більше того вона у певному прояві є неуникненною. Тому сприймай це як дірект до вищої точки левел апу! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 22:03:08 ]
тобто це вже не directx 9.0, а directx 11 - як мінімум... щось типу того (за звичкою тицяє - скачати на халяву).
ок, Миколо:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 19:29:27 ]
Цілую ніжно
Люблю
Юля
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:31:59 ]
відціловую ніжно навзаєм.
щиротвій:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 19:41:18 ]
Привіт, Сергію! Страсті по страті...))) ЖивЕмо! Удачі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:43:07 ]
привіт, Вітре!
страсті_мордасті... швидше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 19:48:27 ]
Мммм...Вау.

Легким поцілунком у щоку
З ніжністю, Лі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:51:12 ]
Ґммм...Мяу.
добре що не в праве вухо:)
з аналогічною (а мо" ще й більшою) ніжністттттю,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 19:53:00 ]
Мур-мяу? ;)
Та ну його, те право вухо...:) У щоку справжнього поета поцілувати - честь! :)

)*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:56:14 ]
та й поетові честь - підставити щоку.
(поцілували тебе в щоку - підстав другу)
а вухо - то так: умовний рефлекс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 19:59:33 ]
Поцілували в одну щоку - підстав другу, поцілували в обидва вуха - що підставляти...?:)
То ви і другу мені підставили щоку? Ух...Зараз, наберуся сил...Ммм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 20:04:18 ]
А тут я таки з кущів і з сметаною р-р-раз
упс...
у вас тут шури-мурррри
будем щитати у ліве вухо промахнулась


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 20:11:49 ]
до Є.Г.
так то ж така древня штука, що вже практично набула статус "народної мудрості": якщо щось там тебе в одну щоку, то ти одразу й другу наставляй... про всяк випадок.
після щоків і вух - лишається тільки припалити цигареткою носика: пш-ш-ш-ш-ш...
до Ю.З.
сметана - о! - ням_ням :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 20:10:25 ]
Юльцю... Я тільки у щоку (принаймні, про інше він мені не казав) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 20:12:57 ]
казав-казав. тільки не треба про це всім розказувати.


1   2   3   Переглянути все