Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в результаті.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
2025.12.12
19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
2025.12.12
14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Северин Вельзеульський (1991) /
Іншомовна поезія
Отрывок из поэмы "Повесть странника Моджо: фантазии летящего хиппи."
Я знаю что кощунство -
Не жертвой быть средь вас,
Ведь ярое безумство
Подвластно ветру в гнева час.
Ветра - власть воздуха!
Откройте мне мятежность,
Чтоб я вдохнул той бури духа
И преподнес стихии доблесть.
Ветер
Безумец!Сумасшедший!
Зачем посмел просить
Меня стихию,смертный?
Моджо
Я знаю что мне жить,
Не даст спокойно рок;
Блаженства carpe diem*,
Попробовать хочу сей сок,
Смешать с душевным морем.
Хочу я ввысь подняться во общем,
Эфирного глотнуть напитка
И смело жертвую я всем,
Чтоб обрести:
Души покой мой на века.
Ветер
Не то Икар ступает
В то самое болото,
Не то мечтатель чует
Все крики грёз in petto*.
Кто есть ты странник,кто?
Моджо
Как бард и пилигрим
Спокойно я иду в то место,
Где всем мечтаниям моим
Настанет совершение!
За словом слово,речь
Скрывала и моление.
Ну как?Ему да не помочь?!
Всё громче грело солнце,
Боязнь укрылась сном
И с криком билось сердце -
В нем счастье истекало ручьем.
Моджо
Моих фантазий баловство
Дает всё больше воли
Которым дышит божество,
Не зная нашей боли.
И я всё ел свою добычу:
Минут - тех яблок счастье.
Не знал что путь свой косо мечу,
Один лишь ego во внимание.
Мой Моджо стал уверен:
Кто делает лишь благо для людей,
Воистину блажен
И зла любого он сильней.
Но очень,очень жаль,
Мы поздно мудрого находим,
Лишь щедрую печаль
Мы мигом в дом приводим.
Для хиппи время рока
Как раз-то и настало -
Он чувствовал что смерть близка
И крылья...О горе! Их не стало!
По телу лился воск,
Вокруг летали перья;
Он отключил свой мозг
Чтоб умереть без всякого страданья.
Последний раз увидел всё,
Чем радовался глаз -
Хрусталь разбился вовсе,
Хоть крепким был алмаз.
А повести рассказ
Имеет продолжение:
Живет плоть только раз,
Но дух имеет вечное дыханье.
курсы английского
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Отрывок из поэмы "Повесть странника Моджо: фантазии летящего хиппи."
Моджо
Я знаю что кощунство -
Не жертвой быть средь вас,
Ведь ярое безумство
Подвластно ветру в гнева час.
Ветра - власть воздуха!
Откройте мне мятежность,
Чтоб я вдохнул той бури духа
И преподнес стихии доблесть.
Ветер
Безумец!Сумасшедший!
Зачем посмел просить
Меня стихию,смертный?
Моджо
Я знаю что мне жить,
Не даст спокойно рок;
Блаженства carpe diem*,
Попробовать хочу сей сок,
Смешать с душевным морем.
Хочу я ввысь подняться во общем,
Эфирного глотнуть напитка
И смело жертвую я всем,
Чтоб обрести:
Души покой мой на века.
Ветер
Не то Икар ступает
В то самое болото,
Не то мечтатель чует
Все крики грёз in petto*.
Кто есть ты странник,кто?
Моджо
Как бард и пилигрим
Спокойно я иду в то место,
Где всем мечтаниям моим
Настанет совершение!
За словом слово,речь
Скрывала и моление.
Ну как?Ему да не помочь?!
Всё громче грело солнце,
Боязнь укрылась сном
И с криком билось сердце -
В нем счастье истекало ручьем.
Моджо
Моих фантазий баловство
Дает всё больше воли
Которым дышит божество,
Не зная нашей боли.
И я всё ел свою добычу:
Минут - тех яблок счастье.
Не знал что путь свой косо мечу,
Один лишь ego во внимание.
Мой Моджо стал уверен:
Кто делает лишь благо для людей,
Воистину блажен
И зла любого он сильней.
Но очень,очень жаль,
Мы поздно мудрого находим,
Лишь щедрую печаль
Мы мигом в дом приводим.
Для хиппи время рока
Как раз-то и настало -
Он чувствовал что смерть близка
И крылья...О горе! Их не стало!
По телу лился воск,
Вокруг летали перья;
Он отключил свой мозг
Чтоб умереть без всякого страданья.
Последний раз увидел всё,
Чем радовался глаз -
Хрусталь разбился вовсе,
Хоть крепким был алмаз.
А повести рассказ
Имеет продолжение:
Живет плоть только раз,
Но дух имеет вечное дыханье.
курсы английского
*Carpe diem(лат.) - лови мгновение
*in petto(iтал.) - в грудях
*ego(лат.) - я
курсы английского
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
