ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Северин Вельзеульський (1991) / Іншомовна поезія

 Отрывок из поэмы "Повесть странника Моджо: фантазии летящего хиппи."

























курсы английского

Моджо

Я знаю что кощунство -
Не жертвой быть средь вас,
Ведь ярое безумство
Подвластно ветру в гнева час.
Ветра - власть воздуха!
Откройте мне мятежность,
Чтоб я вдохнул той бури духа
И преподнес стихии доблесть.

Ветер

Безумец!Сумасшедший!
Зачем посмел просить
Меня стихию,смертный?

Моджо

Я знаю что мне жить,
Не даст спокойно рок;
Блаженства carpe diem*,
Попробовать хочу сей сок,
Смешать с душевным морем.
Хочу я ввысь подняться во общем,
Эфирного глотнуть напитка
И смело жертвую я всем,
Чтоб обрести:
Души покой мой на века.

Ветер

Не то Икар ступает
В то самое болото,
Не то мечтатель чует
Все крики грёз in petto*.
Кто есть ты странник,кто?

Моджо

Как бард и пилигрим
Спокойно я иду в то место,
Где всем мечтаниям моим
Настанет совершение!

За словом слово,речь
Скрывала и моление.
Ну как?Ему да не помочь?!
Всё громче грело солнце,
Боязнь укрылась сном
И с криком билось сердце -
В нем счастье истекало ручьем.

Моджо

Моих фантазий баловство
Дает всё больше воли
Которым дышит божество,
Не зная нашей боли.
И я всё ел свою добычу:
Минут - тех яблок счастье.
Не знал что путь свой косо мечу,
Один лишь ego во внимание.

Мой Моджо стал уверен:
Кто делает лишь благо для людей,
Воистину блажен
И зла любого он сильней.
Но очень,очень жаль,
Мы поздно мудрого находим,
Лишь щедрую печаль
Мы мигом в дом приводим.
Для хиппи время рока
Как раз-то и настало -
Он чувствовал что смерть близка
И крылья...О горе! Их не стало!
По телу лился воск,
Вокруг летали перья;
Он отключил свой мозг
Чтоб умереть без всякого страданья.
Последний раз увидел всё,
Чем радовался глаз -
Хрусталь разбился вовсе,
Хоть крепким был алмаз.

А повести рассказ
Имеет продолжение:
Живет плоть только раз,
Но дух имеет вечное дыханье.























курсы английского

*Carpe diem(лат.) - лови мгновение
*in petto(iтал.) - в грудях
*ego(лат.) - я























курсы английского





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-22 01:27:56
Переглядів сторінки твору 1099
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.306 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.306 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.670
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2010.07.18 14:30
Автор у цю хвилину відсутній