Хай до Метра кілометри
Через терня до зірок -
У душі Поета нетрях
Місце знайдеться й на трьох!
То ж не треба падать духом -
Чарки, Метре, витягай,
Наливай в них медовухи,
Будем в ній шукати рай.
А як раю не знайдемо -
Підем далі, в камиші...
Знаю, знов втекла від теми -
Хоч потішусь від душі!

куди ж я без тебе,сестро? )

Тоді пропоную (втрьох! :) тихо-тихенько зайти за ріг, там (за сауною) прихована брама до паралельного світу - потрапляємо прямо у Львів, до Оперного, а якщо іще точніше, за один зі столиків "Бухари" (раз уже про падишаха йдеться). :)
Тільки з часом потрібно визначитися!

Ти без мене, я без тебе? -
Ні! Гайнем на мітлах в небо,
Ще й візьмем з собою третю
Для відьмацьких піруетів,
Закружляєм триєдино,
Ще й в полон візьмем мужчину,
Повтішаємося трішки
І наставим йому... ріжки!

:)(:
Що ви, люба, - дві сестрички
і галантний подорожній,
у французькім Провансалі
це, либонь, у хатці кожній? :)

так тож хранцузи...вони такого хранзюзького в тій любові напридумували - рум"янієш від задоволення, навіть лише від самих спогадів )))

О, мила пастушко, яке у вас вушко,
а ще біля шиї приваблива мушка,
на нашому лузі духмяна копиця,
на три ковтки щастя напевно згодиться? :)(:

Сонечко, бачу, що недаремно розраховую, що мене підтримають красиві і загадково-досвідчені. :)

Так я ж виключно з корисливих намірів )) Бо Декамерон - Декамероном, а якщо Орден залишиться виключно жіночим, то вже буде занадто куртуазно ))

Орден, це святе!
У будь-кого тут піде кругом голова,
хоча і не "менаж...", а лиш "па-де-труа"! :)

Хоча мені найбільше до вподоби "Tombe la neige"

то ви з нами, о Султане моїх думок, не хочете політати??? ооооо...моє вкотре розбите серденько...

"Падает снег,
Ты сегодня не придёшь..."

А Ви коварний, кабальєро ) Знаєте, за які струночки смикнути )

Ще й який!
І не стільки посмикати, скільки ледь чутно торкнутися. :)(:

Роздягайся - інше марно!
Розітру тебе преславно
і закутаю у вовну,
розігрієшся на повну!..