ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Самослав Желіба
2024.05.20

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 255386
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.149 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.144 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2024.10.15 15:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:56:35 ]
Якби ще можна було з впевненістю означити ту ілюзорну межу, яка відділяє "нормальність" від "ненормальності". Часто з так званими "нормальними" так нудно і тоскно плести макраме спільного життя...

Тому вип"ємо просто за жінок і чоловіків і за всю повноту відчуттів між ними (у будь-яких варіантах) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 18:34:08 ]
На брудершафт?


Олеже, давай веселу!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 18:51:22 ]
Звісно :) Це вельми романтичний спосіб зближення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 19:37:28 ]
Романтика? Так, звичайно, вона нескінченна.
Хоча здавалося, куди вже далі? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 20:15:10 ]
"куди вже далі" - це питання не для нас:
Олімп, Булонський ліс, Еллада, Монпарнас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 10:59:12 ]
Сподіваюсь, ви не з тих, хто за пивом забуває геть усе, навіть чарівні плечики? :) Невже цей обряд був якось пов"язаний із жінкою-і-жінкою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 13:57:47 ]
Я перепрошую, я вже тут, думаю, що протягом півгодини доведу оповідь до часткового завершення, бо ж усі герої ще живі і здорові. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 16:35:13 ]
Дописав, див. на попередній сторінці. :)

Щодо пива, то ви праві, воно абсолютно шкідливе для стосунків Він-Вона!

А жінка-жінка - часто й не гуманно,
якщо за мужа бій між ними, знано! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 17:06:47 ]
та ні, я не про ці примітивні бійки :)
просто вже науявляла, яке несподіване продовження могла мати ця історія. адже відомі випадки, коли помилкова статева зовнішня оболонка прикриває зовсім іншу тілесну сутність. і тоді для людини - це справжня трагедія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 19:40:15 ]
Напевно ви праві,але все спасенне в рамках любові...

Щось ми засумували, вечір однако, приємні передчуття... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 20:10:07 ]
і чим вони зумовлені, ці приємні передчуття? невже невинний брудершафт став причиною? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 23:02:34 ]

Егеж, надихнувся, на брудершафт -
і поглядом, і доторком ледь чутним,
до пружних куполів моєї віри,
невидимої дамам не присутнім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 20:36:08 ]

Куди всі подівалися
Тут стільки вже слідів! І жодного обличчя!
Ну прямо монастир середньовіччя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 20:53:45 ]
То по слідах іди, знайди таємний знак,
що в мурах заховав закоханий юнак :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 21:32:01 ]
Ходив, усе тут обходив - випити ні з ким. :(
Ти п'єш горілку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 21:48:36 ]
Горілку? Мрія?? Любий, як ти міг?!
невже ти сам набратися вже встиг?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 21:59:06 ]
Та ніби ні, ще ось півпляшки є. А можна і вина, це безкоштовно. У сенсі я від тебе, не попрошу нічого, й не надійся. Як той рибак побіля збитого корита лишатися не хочу.
Ось і вино. І кубок кращий, певно ще трипільський, господар свого часу крав не надто, то це йому напевно дарували. Та річ не в нім, а у тобі. Бо щоб тверезою бувала мрія завжди, такого я ніколи і не чув. Як не Гертруда ти, то пий зі мною!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 22:13:22 ]
Чи не Гертруда я? О, ні! І ще раз - ні.
З тобою питиму не тільки з кубку я
(хоча б із золота була ця здобич часу),
з долоней, з губ твоїх, вечірньо-спраглих...
відкриті очі тільки заважають
цим трунком насолоджуватись вдвох.
закрий їх теж - відчуй, як тіло тане
у сутінках. і папоротї тіні
нагадують часи старих мелодій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 23:03:20 ]
(О, раз ти не Гертруда, то на вушко, тобі шепочучи слова любові, я не спинюся на отому "ррррр", хоча "туда" звучало б непогано...)

Ти натякаєш, ми були знайомі? Колись, давно настільки що безумець утратив навіть відчуття - з цією він пив колись, а може навіть й більше...
Та як би не було там - не сьогодні мені шукати у тобі кохання...
Втомився, знищуючи податківців, - відстрілював їх як в бойовику. Точніше податкових поліцаїв...

То після слів цих сядеш трохи далі?
Я хочу просто так поговорити, про різне, про судьбу надстрогу, про те, що жити просто і достойно серед народу нашого ніяк, а серед інших і тим більше - сумно. В пустелі ж бо ті самі гризуни, а змій напевно менше, більше сонця. Але стола немає для письма. Не стану ж я всю дурь цю пам'ятати... Зате в пустелі легше сповідатись. Піски уміють слухати і чути. А тут, як і напишеш путню річ, то більшість читачів не розуміє. Усім давай по лінії загальній, прикрась метафорою страву цю й радій, що читачів нормальних не зосталось...

Що скажеш? Може й долю сповістиш? Утім, про неї я і сам все знаю...

Бери, бери трипільський кубок цей і пий, як пили наші незлобливі предки...

За нас з тобою і за хвилі моря, що перемили тисячі кісток, а нам сьогодні тільки лижуть п'яти.
То - за життя, яке цінує й море!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 23:36:32 ]
ми були знайомі... колись. можливо, в іншому житті.
або і в цьому. бо вони - єдині.
так з гобеленів давніх майстерів
на тебе дивляться такі знайомі очі...

вино - це спогад про липневе сонце,
про виноград, народжений з лози,
про руки, що лозу саджали в землю,
про землю, на якій так довго ми
спостерігаємо за сходом сонця...

як жити - обирає кожен сам собі.
як хочеш просто і достойно - то живи,
не озираючись на читачів і податківців,
вони тобі не хазяї.

а долю... Мрія - не Касандра,
то не питай невідоме мені.

Давай свій кубок! Вип’ємо за нас
і море, що гамує спрагу дня.
З тобою знову мрія (чи твоя?)


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43   Переглянути все