ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 277726
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2026.01.02 14:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:56:35 ]
Якби ще можна було з впевненістю означити ту ілюзорну межу, яка відділяє "нормальність" від "ненормальності". Часто з так званими "нормальними" так нудно і тоскно плести макраме спільного життя...

Тому вип"ємо просто за жінок і чоловіків і за всю повноту відчуттів між ними (у будь-яких варіантах) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 18:34:08 ]
На брудершафт?


Олеже, давай веселу!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 18:51:22 ]
Звісно :) Це вельми романтичний спосіб зближення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 19:37:28 ]
Романтика? Так, звичайно, вона нескінченна.
Хоча здавалося, куди вже далі? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 20:15:10 ]
"куди вже далі" - це питання не для нас:
Олімп, Булонський ліс, Еллада, Монпарнас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 10:59:12 ]
Сподіваюсь, ви не з тих, хто за пивом забуває геть усе, навіть чарівні плечики? :) Невже цей обряд був якось пов"язаний із жінкою-і-жінкою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 13:57:47 ]
Я перепрошую, я вже тут, думаю, що протягом півгодини доведу оповідь до часткового завершення, бо ж усі герої ще живі і здорові. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 16:35:13 ]
Дописав, див. на попередній сторінці. :)

Щодо пива, то ви праві, воно абсолютно шкідливе для стосунків Він-Вона!

А жінка-жінка - часто й не гуманно,
якщо за мужа бій між ними, знано! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 17:06:47 ]
та ні, я не про ці примітивні бійки :)
просто вже науявляла, яке несподіване продовження могла мати ця історія. адже відомі випадки, коли помилкова статева зовнішня оболонка прикриває зовсім іншу тілесну сутність. і тоді для людини - це справжня трагедія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 19:40:15 ]
Напевно ви праві,але все спасенне в рамках любові...

Щось ми засумували, вечір однако, приємні передчуття... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 20:10:07 ]
і чим вони зумовлені, ці приємні передчуття? невже невинний брудершафт став причиною? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 23:02:34 ]

Егеж, надихнувся, на брудершафт -
і поглядом, і доторком ледь чутним,
до пружних куполів моєї віри,
невидимої дамам не присутнім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 20:36:08 ]

Куди всі подівалися
Тут стільки вже слідів! І жодного обличчя!
Ну прямо монастир середньовіччя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 20:53:45 ]
То по слідах іди, знайди таємний знак,
що в мурах заховав закоханий юнак :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 21:32:01 ]
Ходив, усе тут обходив - випити ні з ким. :(
Ти п'єш горілку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 21:48:36 ]
Горілку? Мрія?? Любий, як ти міг?!
невже ти сам набратися вже встиг?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 21:59:06 ]
Та ніби ні, ще ось півпляшки є. А можна і вина, це безкоштовно. У сенсі я від тебе, не попрошу нічого, й не надійся. Як той рибак побіля збитого корита лишатися не хочу.
Ось і вино. І кубок кращий, певно ще трипільський, господар свого часу крав не надто, то це йому напевно дарували. Та річ не в нім, а у тобі. Бо щоб тверезою бувала мрія завжди, такого я ніколи і не чув. Як не Гертруда ти, то пий зі мною!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 22:13:22 ]
Чи не Гертруда я? О, ні! І ще раз - ні.
З тобою питиму не тільки з кубку я
(хоча б із золота була ця здобич часу),
з долоней, з губ твоїх, вечірньо-спраглих...
відкриті очі тільки заважають
цим трунком насолоджуватись вдвох.
закрий їх теж - відчуй, як тіло тане
у сутінках. і папоротї тіні
нагадують часи старих мелодій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 23:03:20 ]
(О, раз ти не Гертруда, то на вушко, тобі шепочучи слова любові, я не спинюся на отому "ррррр", хоча "туда" звучало б непогано...)

Ти натякаєш, ми були знайомі? Колись, давно настільки що безумець утратив навіть відчуття - з цією він пив колись, а може навіть й більше...
Та як би не було там - не сьогодні мені шукати у тобі кохання...
Втомився, знищуючи податківців, - відстрілював їх як в бойовику. Точніше податкових поліцаїв...

То після слів цих сядеш трохи далі?
Я хочу просто так поговорити, про різне, про судьбу надстрогу, про те, що жити просто і достойно серед народу нашого ніяк, а серед інших і тим більше - сумно. В пустелі ж бо ті самі гризуни, а змій напевно менше, більше сонця. Але стола немає для письма. Не стану ж я всю дурь цю пам'ятати... Зате в пустелі легше сповідатись. Піски уміють слухати і чути. А тут, як і напишеш путню річ, то більшість читачів не розуміє. Усім давай по лінії загальній, прикрась метафорою страву цю й радій, що читачів нормальних не зосталось...

Що скажеш? Може й долю сповістиш? Утім, про неї я і сам все знаю...

Бери, бери трипільський кубок цей і пий, як пили наші незлобливі предки...

За нас з тобою і за хвилі моря, що перемили тисячі кісток, а нам сьогодні тільки лижуть п'яти.
То - за життя, яке цінує й море!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 23:36:32 ]
ми були знайомі... колись. можливо, в іншому житті.
або і в цьому. бо вони - єдині.
так з гобеленів давніх майстерів
на тебе дивляться такі знайомі очі...

вино - це спогад про липневе сонце,
про виноград, народжений з лози,
про руки, що лозу саджали в землю,
про землю, на якій так довго ми
спостерігаємо за сходом сонця...

як жити - обирає кожен сам собі.
як хочеш просто і достойно - то живи,
не озираючись на читачів і податківців,
вони тобі не хазяї.

а долю... Мрія - не Касандра,
то не питай невідоме мені.

Давай свій кубок! Вип’ємо за нас
і море, що гамує спрагу дня.
З тобою знову мрія (чи твоя?)


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43   Переглянути все