ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Зародження новітнього бога
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Легенда про Камінне село
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
У Павільйоні Дітей
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Євген Федчук
2020.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 246920
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.144 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2024.05.05 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:56:35 ]
Якби ще можна було з впевненістю означити ту ілюзорну межу, яка відділяє "нормальність" від "ненормальності". Часто з так званими "нормальними" так нудно і тоскно плести макраме спільного життя...

Тому вип"ємо просто за жінок і чоловіків і за всю повноту відчуттів між ними (у будь-яких варіантах) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 18:34:08 ]
На брудершафт?


Олеже, давай веселу!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 18:51:22 ]
Звісно :) Це вельми романтичний спосіб зближення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 19:37:28 ]
Романтика? Так, звичайно, вона нескінченна.
Хоча здавалося, куди вже далі? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 20:15:10 ]
"куди вже далі" - це питання не для нас:
Олімп, Булонський ліс, Еллада, Монпарнас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 10:59:12 ]
Сподіваюсь, ви не з тих, хто за пивом забуває геть усе, навіть чарівні плечики? :) Невже цей обряд був якось пов"язаний із жінкою-і-жінкою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 13:57:47 ]
Я перепрошую, я вже тут, думаю, що протягом півгодини доведу оповідь до часткового завершення, бо ж усі герої ще живі і здорові. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 16:35:13 ]
Дописав, див. на попередній сторінці. :)

Щодо пива, то ви праві, воно абсолютно шкідливе для стосунків Він-Вона!

А жінка-жінка - часто й не гуманно,
якщо за мужа бій між ними, знано! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 17:06:47 ]
та ні, я не про ці примітивні бійки :)
просто вже науявляла, яке несподіване продовження могла мати ця історія. адже відомі випадки, коли помилкова статева зовнішня оболонка прикриває зовсім іншу тілесну сутність. і тоді для людини - це справжня трагедія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 19:40:15 ]
Напевно ви праві,але все спасенне в рамках любові...

Щось ми засумували, вечір однако, приємні передчуття... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 20:10:07 ]
і чим вони зумовлені, ці приємні передчуття? невже невинний брудершафт став причиною? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 23:02:34 ]

Егеж, надихнувся, на брудершафт -
і поглядом, і доторком ледь чутним,
до пружних куполів моєї віри,
невидимої дамам не присутнім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 20:36:08 ]

Куди всі подівалися
Тут стільки вже слідів! І жодного обличчя!
Ну прямо монастир середньовіччя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 20:53:45 ]
То по слідах іди, знайди таємний знак,
що в мурах заховав закоханий юнак :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 21:32:01 ]
Ходив, усе тут обходив - випити ні з ким. :(
Ти п'єш горілку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 21:48:36 ]
Горілку? Мрія?? Любий, як ти міг?!
невже ти сам набратися вже встиг?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 21:59:06 ]
Та ніби ні, ще ось півпляшки є. А можна і вина, це безкоштовно. У сенсі я від тебе, не попрошу нічого, й не надійся. Як той рибак побіля збитого корита лишатися не хочу.
Ось і вино. І кубок кращий, певно ще трипільський, господар свого часу крав не надто, то це йому напевно дарували. Та річ не в нім, а у тобі. Бо щоб тверезою бувала мрія завжди, такого я ніколи і не чув. Як не Гертруда ти, то пий зі мною!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 22:13:22 ]
Чи не Гертруда я? О, ні! І ще раз - ні.
З тобою питиму не тільки з кубку я
(хоча б із золота була ця здобич часу),
з долоней, з губ твоїх, вечірньо-спраглих...
відкриті очі тільки заважають
цим трунком насолоджуватись вдвох.
закрий їх теж - відчуй, як тіло тане
у сутінках. і папоротї тіні
нагадують часи старих мелодій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 23:03:20 ]
(О, раз ти не Гертруда, то на вушко, тобі шепочучи слова любові, я не спинюся на отому "ррррр", хоча "туда" звучало б непогано...)

Ти натякаєш, ми були знайомі? Колись, давно настільки що безумець утратив навіть відчуття - з цією він пив колись, а може навіть й більше...
Та як би не було там - не сьогодні мені шукати у тобі кохання...
Втомився, знищуючи податківців, - відстрілював їх як в бойовику. Точніше податкових поліцаїв...

То після слів цих сядеш трохи далі?
Я хочу просто так поговорити, про різне, про судьбу надстрогу, про те, що жити просто і достойно серед народу нашого ніяк, а серед інших і тим більше - сумно. В пустелі ж бо ті самі гризуни, а змій напевно менше, більше сонця. Але стола немає для письма. Не стану ж я всю дурь цю пам'ятати... Зате в пустелі легше сповідатись. Піски уміють слухати і чути. А тут, як і напишеш путню річ, то більшість читачів не розуміє. Усім давай по лінії загальній, прикрась метафорою страву цю й радій, що читачів нормальних не зосталось...

Що скажеш? Може й долю сповістиш? Утім, про неї я і сам все знаю...

Бери, бери трипільський кубок цей і пий, як пили наші незлобливі предки...

За нас з тобою і за хвилі моря, що перемили тисячі кісток, а нам сьогодні тільки лижуть п'яти.
То - за життя, яке цінує й море!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 23:36:32 ]
ми були знайомі... колись. можливо, в іншому житті.
або і в цьому. бо вони - єдині.
так з гобеленів давніх майстерів
на тебе дивляться такі знайомі очі...

вино - це спогад про липневе сонце,
про виноград, народжений з лози,
про руки, що лозу саджали в землю,
про землю, на якій так довго ми
спостерігаємо за сходом сонця...

як жити - обирає кожен сам собі.
як хочеш просто і достойно - то живи,
не озираючись на читачів і податківців,
вони тобі не хазяї.

а долю... Мрія - не Касандра,
то не питай невідоме мені.

Давай свій кубок! Вип’ємо за нас
і море, що гамує спрагу дня.
З тобою знову мрія (чи твоя?)


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43   Переглянути все