ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.21 21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.

Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,

Світлана Пирогова
2025.06.21 20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Артур Сіренко
2025.06.21 17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Самослав Желіба
2024.05.20

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 264440
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.149 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.144 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2025.06.16 17:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 23:53:01 ]
Напевно й неважливо те, чия ти, зі мною зараз - ось і добре. Ще?
Тепер за вітер, що розносить мрії?
А в тебе губи вже почервоніли - пушок над ними... витерла, навіщо...

Напевно важко бути Мрією?
Хтось мріє про безглузде чи дурне, а ти повинна все оте зносити? Хоча ти Мрія не когось - Поета! А ти багато бачила таких? Які б уміли, не лише тринділи - в Поезії уміли все - будь що!
А то, скажімо, наш ветеринар, якби умів лише топтати кур, то нафіг у селі би й був потрібен!
Хоча тобі їх певно дуже важко одне від одного і відрізняти? І в тих, і в тих палають очі щемко, ти чуєш їхні думи, не слова, які подеколи звучать суцільним матом, чи й думають вони тоді так само?
Якби я чув усі думки писак, то певно здох би, я тобі не заздрю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 00:15:05 ]
За вітер, що народжується в небі,
у нас із ним один родинний дім...

тепер і на долоні вже вино -
то з губ моїх. я до твоїх підношу


Так, бути Мрією - це вирок, а не вибір.
Хоча на пальцях можна рахувати
Поетів справжніх, а не віршомазів,
які і знають тільки рими й ритм,
але не душу слів, що за хребтом тонким
приховують свою дитячу сутність...

Налий іще. І вип’ємо за них,
яких так небагато в цьому світі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-05 09:46:52 ]
За них!
І поцілунок небесам,
за те, що їм наснагу дарували!

Хоча, скажу тобі, якби отим займалися одні лиш небеса, то звідусіль би чувся голий пафос. Бо ж ангели далекі від реалій, нашіптують про все таке, безсмертне, чого, здається, унизу немає. Боюся, що згори не видно те, що вкрай потрібне днем і серед ночі.
Чи не тому - ті, визнані поети, принаймні більшість з них - ще ті піжони. Суцільне "я", немов навколо них лише і крутиться безмежний всесвіт. А хто вони, які на перших шпальтах? Ті - вісім з десяти, а може й дев'ять! Чи не мерзотники - на все для себе здатні?
То чи не ангели їм вуха застять, і очі покривають пеленою? Кому потрібен пафос уст брехливих, чиє життя подібне на помийку? Чи не тому так мало читачів? Бо ж успіх і читання - різні речі. Принаймні в нас, де всі колись читали...
Чи від таких і ангели пішли? Пиячити? Як ти оце зі мною?..

Звичайно, є і ті, що не "вилазять", але такі не ціняться народом. Але чи важить щось загальне визнання, як визнається тільки світський успіх? І кількість зайвих для життя грошей...

Ти певно балувана саме отакими? Чи їхні мрії інші, аніж ти?

З тобою добре, не повіриш, думав, - у тебе ні грудей нема, ні ніжок, одні розплющені безмежно сині очі. А бачу все на місці, все як треба.
А ще скажи, Поеток Мрія є? Це певно щось подібне Аполону? Напівжіноче мовчазне створіння, - доглянуте, і ніжне - тільки очі блищать порою - начебто це Мачо?.. :)

Гайда до моря, бо крупинки солі, на шкірі жінки - суща насолода... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 12:21:38 ]
Колись давно хоробрий Прометей подарував вогонь дитинним людям.
Вони спочатку їм користувались, щоб вижити. А потім – щоб убити.
Усе середньовіччя в чорних мітках від попелищ. Хіба вогонь виною?
Так і поезія. В обранців «божа іскра» запалює багаття несвободи
від слів порядку, що одним підвладний, а іншим не дається, хоч убий.
Хто їм диктує ці рядки, не знаю. Але не впевнена, що тільки білий янгол
своє перо для цього віддає…
А визнання (тим більше офіційне), і шпальти_гроші_слава_гроші – прірва,
кружляння «свєтське», ярмарок облич, душі смітник – квиток в один кінець,
розплата неминуча і безжальна, бо «іскра» гасне, і приходить тьма…
і Мрії вже не видно. Чи була?


Ти теж нівроку, хоч і бестія буваєш, та грі очима вивчився як слід :)

Щодо Поеток Мрії, то бувають такі розклади, любий, ой-йо-йой :)))
Хоча мені миліший врубелывський Демон, ніж мармуровий красень Аполон.

Зануримося в море. Потім ти губами лічитимеш всі краплі на мені :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-05 13:10:15 ]
Ти теж у хвилі линеш голясом?!

Цікаво, звідки ви приходите у піну, аби крізь неї - тут явившись - дошкуляти своїми формами суспільній рівновазі?.. :)

Як солодко гойдаються ці хвилі. Вода прозора, відчуваєш дотик? Ні, це не я - медузи. Я жартую!!!
А ти вже на моїх плечах - нівроку -
приємні доторки грудей і живота, і ще чогось такого. Певно губ?
Тебе хіба не вчили у дитинстві, що пити воду моря небезпечно? Чи може хочеш, аби я замовк, і говорили тільки ладні хвилі? Та вже мовчу - нехай співають хвилі...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 14:32:52 ]
суспільній рівновазі це тільки на користь, повір мені :)

А твої плечі досі ще гарячі,
від ого б це? невже то мої губи
підтримують у них вогонь підшкірний? :)
Не бійся небезпеки - випий моря
краплини, що перлинами блищать
і дражняться, як бісики малі,
там, на ключиці і на животі...

Мовчи, мовчи та уяви собі,
що ми - такі красиві, сильні риби,
торкаючись прозорими тілами,
віддавшись хвилям, пливемо до сонця,
а вітер нам рукою маше в спини,
і жодної душі на горизонті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-05 15:39:56 ]
Ну головне, аби хоч метр суші!.. :)(:

- Дозволь я винесу тебе з води. Бо ніжність стоп і справді надихає. Якби п'ята була у Анни у піску, хтозна, що в голову прийшло би Дон-Жуану? :)
О так, ти вже відкинула покров найменшої із таємниць тілесних, але повір, я дивлячись на ніжку, відкриваю, приховане в тобі все інше... О щира дяка! Ти легка, аж надто...
Я міг тебе б нести в руці одній, а іншою тримав би Командора на відстані від нас. Хороша шпага і він би відступив. У тебе є хтось? схожий, на того ревнивця? Ні, не повірю, як промовиш „ні”!. Та руки видають усе - як обійняли!
Та раз немає тут такого, то двома нести руками значно веселіше.
Про що шепочеш ти мені, бентежно
лоскочучи губами спершу пам’ять?..
Нехай уже було таке, але, як добре, що таке стається знову?.. :)

Ступи на тогу... Руки підійми... Закинь за голову – Гляди угору, нічні боги вітатимуть тебе, доки збиратиму краплини з твого тіла.

Я теж почну згори, і наче річка стікатиму униз по перекатах і заливатиму диханнями жаги ландшафти, невідомі моїй спразі, яка не очі, навіть не долоні, а інше, глибше, - де палаєш ти! Мов жар вулкану проситься назовні...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 18:42:21 ]
Тим дон-жуанам покажи хоч ніжку,
хоч вушко, хоч невинний лікоток –
цього достатньо буде, щоб завестись 

Яка тобі різниця, хто там є,
чи був колись, чи буде ще можливо,
коли з тобою зараз я (твої слова?),
коли від губ твоїх і подиху твого
я завмираю, глядячи на Місяць?
Тобі він не суперник, просто заздрить,
але подумай, доки ще не пізно –
чи варто випускати із вулкану
вогонь, що може все спалити раптом?
Його назад загнати буде важко,
бо Мрія – це не лампа Аладіна,
її кохання – Африка і спека,
яку не всякий смертний переносить.
То ж зупинись або… не зупиняйся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-05 19:25:40 ]

Куди вже тут спинятися :(! - імла
в очах і в праведного встала б мужа,
а в мене поготів, - і крики чайок,
і гострі змахи крил, такі подібні
на лінії чуттєвих уст, які,
злітаючи, шепочуть: "не спиняйся!"..

___

Солоні краплі зібрані частково,
а вже тіла охоплює примарність,
і хвилі дужчають, і скреслий вітер
їх кидає на шалу полотно...

І гасне небо в погляді її,
бо відчуття жіночі вищі неба!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 19:44:01 ]
... і хвилі кішкою вкладалися у ніг,
і сходили зірки в нових сузір’ях,
і Вссесвіт бавився коханням і життям...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-05 19:50:14 ]

Вона замріяно пливла рукою
від підборіддя до його грудей,
і затихала буря в її венах ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 19:52:05 ]
в його ж бо тільки набирала сили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 19:54:28 ]
:)
І так закінчився і розпочався день новий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 20:44:43 ]
спекотний він видався. у всіх сенсах :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-05 20:49:28 ]
І незабутнім. До щему. Це більше аніж вдячність...

О, незбагненна Мріє, я все пробую задати вам запитання, і ніяк ситуація не складається відповідно. Але здається зараз саме вона.

Отже, - чи ви ревнива?
А то Декамерон такий декамеронистий подеколи буває...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 21:02:29 ]
/убік/ (і після всього, що було, на "ви"? оце так зміни :))

Дивлячись що називати ревністю. І потім зовсім не ревнують ті, хто нічого вже не відчувають до об"єкту ревнощів, чи не так?
втім, я розділяю гру й життя. така відповідь задовольнить вас, о, мій незрівняний?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-05 21:26:25 ]
Хіба, це допустимо? Щодо Вас вживати те "задовольняє"? Скажу, що відповідь почута - промінь сонця, тримаючись якого зможу я піднятися по гострому хребту аж до вершини, і при потребі опуститись нижче найглибшої улоговини.
Просто пару днів повинен я згубити на дорогу в одне забуте місто, і всіляке з мандрівником стається - за ночліг мені доводилося якось спати з прекрасною хазяйкою. Та чоловік її був геть вже сивочолим. А, як назло, негода на дворі. тож те і сталось.
Та це лиш гра була, ще те життя. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 21:36:06 ]
хай промінь цей освітлює дорогу,
та не дає згубитись в хащі дикій.
а я - чекатиму на вас.
і будь, що буде...

ПС. Тільки не заграйтесь у мандрах, повертайтеся до Мрії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-05 21:43:52 ]
Я житиму ці дні лише для вас...

Якщо затримаюся я, то дух галантний цілком можливо втілиться і в іншім, - прошу вас, мила, будьте з цим обачні, якщо немає іскорки в очах, тоді не я це! :)(:

Цілую ручку і колінце золоте!

На цих словах заскочив на коня, і той помчав його над сиво-синім морем!





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 21:51:12 ]

(якщо немає іскорки в очах - то це не ви. я це запам"ятаю)

щасти вам у дорозі!


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   43   Переглянути все