ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Самослав Желіба
2024.05.20

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 255433
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.149 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.144 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2024.10.15 15:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-11 01:21:10 ]
Співає цього разу під бандуру:

Ніч яка, Господи, місячна, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядемо вкупочці тут під калиною,
І над панами я пан,
Глянь, моя рибонько, срібною хвилею
Стелеться полем туман.

Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло ні вітру, ні хмар,
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, мов жар.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-11 01:35:52 ]

Убік: навіщо так бо захопився нею,
Чи бісер я метав не той...
Ні, просто куті меду передав.

Тож надобраніч Вам, шляхетне товариство!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 09:05:51 ]

Минув іще один прекрасний день,
багато сталося подій,
проте цікавіше майбутнє - завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 10:41:02 ]
Нечуване рання,
самотній Дон Жуан танцює з тінню танго,
тінь сміється, а Дон Жуан серйозний як ніколи.





Дон Жуан наспівує в такт музиці тіні:

Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи.
Лиш у сні я вас і бачу:
Ви смієтесь, а я плачу.

Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.

Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.

Ви на мене гляділи,
Мене зле зрозуміли.
Я на вас задивився
І навіки залюбився.

Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.

Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.

Як я з вами зустрічався,
Вами щиро любувався,
І на мене ви гляділи —
Спокій серця загубили.

Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.

Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.

Ті безжурні карі очі
Мене будять опівночі,
я глибини їх кохаю,
добровільно потопаю.

Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.

Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 12:25:34 ]
Жуане, що з тобою нині?
Чиї-то очі з розуму звели
тебе, відомого гульвісу й бабія? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 13:14:50 ]
Сказати я не смію,
лише додам до ваших слів, що душу повернув собі і пам'ять.
Тож заново навчаюся всьому...

Я чув, майстриня ви, наяда танцю, так?
Я би просив уклінно провести зі мною
один чи два уроки (відчуття,
що бувши духом всіх дістав конечно...
Тому вона мене й порятувала?)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:23:19 ]
так, бачу, ти змінився
(чи надовго?)

о, милий Доне, танцю не навчитись
так швидко, але ти спроможний
відчути дух його, а рухи - то вторинне.
бо румба - це і пристрасть, і відвертість,
кохання і печаль, і радість, звісно.

ось подивись, як пара ця танцює

http://repka.tv/video/9837


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:33:09 ]
(Ми вже на ти, чудова перспектива,
можливо вчитиме навчителька прекрасна!)

А я що танцював?
Я вибрав танго, бо воно простіше... :(

Але отак, як двоє ті танцюють, і справді важко вивчитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:48:34 ]
диви, який капризний :)
то румбу ти не хочеш?
доведеться мені шукати
іншого партнера ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 20:53:44 ]
Я вас шукав так довго, Мріє, вдень
сказали ви, що йдете і відразу
пропали, як вам те вдалося?
І я не встиг спинити вас, то може,
ви зараз маєте хвилинку вільну,
аби по древніх мурах прогулятись,
чи ж берегом морським, там свіжий вітер.
Ви би й самі пішли, та захисник
прекрасній дамі зовсім не зашкодить.

Я відчуваю, ви розгублені, неначе,
вас кличе хтось, а ви в задумі тихій
не можете відчути, як же краще,
поїхати чи ні, чи тут стояти.
Далекий голос слухати з-за моря...

То що, ходімо на фортечні мури?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 20:59:43 ]
мабуть, я все проспала,
не чула, Доне, що шукав мене :)

на мури, кажеш? можна і на мури,
я полюбляю давнини сліди.
а голос таки був, і досить звабний,
але завчасний, я б сказала так :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 01:05:50 ]
Ви так вважаєте, що він завчасний?
Той голос, що із безміру лунає?

А раптом він замовкне, що тоді?
Що чутимете ви тоді навзаєм?
Як шурхотять піщинки у клепсидрі?
Як дух ваш дорікатиме душі?
Як розростатиметься порожнеча?
О, ні, звичайно, голосів багато,
проблема з вушками, чи ні? Та й це минуще...

Я, Мріє, все те на собі відчув,
тому і тішусь кожним днем тепер.
А жінка - в ліжку, ясно, класна річ,
але, праві ви, і ціна важлива.

Предивна мова, як для Дон Жуана,
але чому би й ні, чому би й ні. :)

Йдемо, о Мріє, в ніч, вона нас кличе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 01:15:05 ]
якщо замовкне, так тому і бути,
але мені приємний сам процес,
а результат - це ніби і фініта...
навіщо ж позбавляти насолоди
тих, хто тою насолодою живе?
якби всі таємниці позникали,
так нудно було б в світі цьому,
найкращому зі всіх земних світів :)

та і ціна... і тут ти правий, Доне.
і взагалі, ти так мене дивуєш :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 01:21:46 ]
Я сам собі дивуюся останнім часом,
замість того, щоби піти у місто,
і лапати кухарок за батони,
я медитую, і кручусь круг тебе,
можливо це підступна чиясь гра?
Аби довкола тебе я крутився?
Прекрасно знаючи - це ні до чого,
ти любиш іншого, а я - недремна стража.

Пішли, я проведу тебе туди,
де будеш ти так мило нудьгувати...

Ні, я не міг сказати так, хтось інший,
о Чорт візьми, як не одне, так інше... :(

(Могла би й обійняти, до грудей
притиснути, була би інша справа...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 01:24:51 ]
Я чую все, не забувайся, хлопче :)
Пішли вже, горе лукове моє :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 01:32:44 ]
:)
(Вдалося розпалити почуття,
а значить, ще не все для нас пропало,
цікаво, а яка вона у ліжку,
перлинка, певно, у твердім горішку!)

Пішли, я проведу вас і покину, :(
хоч вий на місяць (відчуваю, гину!).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-12 21:40:54 ]
Я у захопленні, шановне товариство,
Від ваших слів, чеснот, талантів та
Найбільше тішить ролік про Діану
(Караченцев чарівний!) й чоловік
В рябій сорочці, що співає файно.
Напевне, я послухала би ще.
Панове й пані, о, ясновельможні,
Як буде ваша ласка посилання
Поштовим голубом надішлете мені?
Тим часом оціню красу ландшафтів,
Міць веж, температуру хвиль, альтанки парку...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 22:14:52 ]
вітаю Вас, Салар, у цьому замку,
ці вежі знають стільки таємниць,
історій пристрасних, подеколи печальних,
а інколи смішних. алеї парку
вам їх нашіпотять, лише спитайте.
якщо зустрінете якусь сумнівну тінь,
то не лякайтесь - тут чужі не ходять,
можливо, Ланселот полює на драконів,
а може, й Дон Жуан когось ізнову жде :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-12 22:19:10 ]
я б залюбки спитала у дракона,
чарівна сестро, хто смачнішим був
за ці тисячоріччя. він гурман?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 22:20:11 ]
ви ж не повірите, якщо скажу: вегетарьянець :)


1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   43   Переглянути все