ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 290823
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.154 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2026.07.07 09:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-11 01:21:10 ]
Співає цього разу під бандуру:

Ніч яка, Господи, місячна, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядемо вкупочці тут під калиною,
І над панами я пан,
Глянь, моя рибонько, срібною хвилею
Стелеться полем туман.

Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло ні вітру, ні хмар,
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, мов жар.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-11 01:35:52 ]

Убік: навіщо так бо захопився нею,
Чи бісер я метав не той...
Ні, просто куті меду передав.

Тож надобраніч Вам, шляхетне товариство!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 09:05:51 ]

Минув іще один прекрасний день,
багато сталося подій,
проте цікавіше майбутнє - завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 10:41:02 ]
Нечуване рання,
самотній Дон Жуан танцює з тінню танго,
тінь сміється, а Дон Жуан серйозний як ніколи.





Дон Жуан наспівує в такт музиці тіні:

Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи.
Лиш у сні я вас і бачу:
Ви смієтесь, а я плачу.

Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.

Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.

Ви на мене гляділи,
Мене зле зрозуміли.
Я на вас задивився
І навіки залюбився.

Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.

Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.

Як я з вами зустрічався,
Вами щиро любувався,
І на мене ви гляділи —
Спокій серця загубили.

Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.

Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.

Ті безжурні карі очі
Мене будять опівночі,
я глибини їх кохаю,
добровільно потопаю.

Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.

Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 12:25:34 ]
Жуане, що з тобою нині?
Чиї-то очі з розуму звели
тебе, відомого гульвісу й бабія? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 13:14:50 ]
Сказати я не смію,
лише додам до ваших слів, що душу повернув собі і пам'ять.
Тож заново навчаюся всьому...

Я чув, майстриня ви, наяда танцю, так?
Я би просив уклінно провести зі мною
один чи два уроки (відчуття,
що бувши духом всіх дістав конечно...
Тому вона мене й порятувала?)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:23:19 ]
так, бачу, ти змінився
(чи надовго?)

о, милий Доне, танцю не навчитись
так швидко, але ти спроможний
відчути дух його, а рухи - то вторинне.
бо румба - це і пристрасть, і відвертість,
кохання і печаль, і радість, звісно.

ось подивись, як пара ця танцює

http://repka.tv/video/9837


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:33:09 ]
(Ми вже на ти, чудова перспектива,
можливо вчитиме навчителька прекрасна!)

А я що танцював?
Я вибрав танго, бо воно простіше... :(

Але отак, як двоє ті танцюють, і справді важко вивчитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:48:34 ]
диви, який капризний :)
то румбу ти не хочеш?
доведеться мені шукати
іншого партнера ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 20:53:44 ]
Я вас шукав так довго, Мріє, вдень
сказали ви, що йдете і відразу
пропали, як вам те вдалося?
І я не встиг спинити вас, то може,
ви зараз маєте хвилинку вільну,
аби по древніх мурах прогулятись,
чи ж берегом морським, там свіжий вітер.
Ви би й самі пішли, та захисник
прекрасній дамі зовсім не зашкодить.

Я відчуваю, ви розгублені, неначе,
вас кличе хтось, а ви в задумі тихій
не можете відчути, як же краще,
поїхати чи ні, чи тут стояти.
Далекий голос слухати з-за моря...

То що, ходімо на фортечні мури?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 20:59:43 ]
мабуть, я все проспала,
не чула, Доне, що шукав мене :)

на мури, кажеш? можна і на мури,
я полюбляю давнини сліди.
а голос таки був, і досить звабний,
але завчасний, я б сказала так :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 01:05:50 ]
Ви так вважаєте, що він завчасний?
Той голос, що із безміру лунає?

А раптом він замовкне, що тоді?
Що чутимете ви тоді навзаєм?
Як шурхотять піщинки у клепсидрі?
Як дух ваш дорікатиме душі?
Як розростатиметься порожнеча?
О, ні, звичайно, голосів багато,
проблема з вушками, чи ні? Та й це минуще...

Я, Мріє, все те на собі відчув,
тому і тішусь кожним днем тепер.
А жінка - в ліжку, ясно, класна річ,
але, праві ви, і ціна важлива.

Предивна мова, як для Дон Жуана,
але чому би й ні, чому би й ні. :)

Йдемо, о Мріє, в ніч, вона нас кличе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 01:15:05 ]
якщо замовкне, так тому і бути,
але мені приємний сам процес,
а результат - це ніби і фініта...
навіщо ж позбавляти насолоди
тих, хто тою насолодою живе?
якби всі таємниці позникали,
так нудно було б в світі цьому,
найкращому зі всіх земних світів :)

та і ціна... і тут ти правий, Доне.
і взагалі, ти так мене дивуєш :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 01:21:46 ]
Я сам собі дивуюся останнім часом,
замість того, щоби піти у місто,
і лапати кухарок за батони,
я медитую, і кручусь круг тебе,
можливо це підступна чиясь гра?
Аби довкола тебе я крутився?
Прекрасно знаючи - це ні до чого,
ти любиш іншого, а я - недремна стража.

Пішли, я проведу тебе туди,
де будеш ти так мило нудьгувати...

Ні, я не міг сказати так, хтось інший,
о Чорт візьми, як не одне, так інше... :(

(Могла би й обійняти, до грудей
притиснути, була би інша справа...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 01:24:51 ]
Я чую все, не забувайся, хлопче :)
Пішли вже, горе лукове моє :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 01:32:44 ]
:)
(Вдалося розпалити почуття,
а значить, ще не все для нас пропало,
цікаво, а яка вона у ліжку,
перлинка, певно, у твердім горішку!)

Пішли, я проведу вас і покину, :(
хоч вий на місяць (відчуваю, гину!).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-12 21:40:54 ]
Я у захопленні, шановне товариство,
Від ваших слів, чеснот, талантів та
Найбільше тішить ролік про Діану
(Караченцев чарівний!) й чоловік
В рябій сорочці, що співає файно.
Напевне, я послухала би ще.
Панове й пані, о, ясновельможні,
Як буде ваша ласка посилання
Поштовим голубом надішлете мені?
Тим часом оціню красу ландшафтів,
Міць веж, температуру хвиль, альтанки парку...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 22:14:52 ]
вітаю Вас, Салар, у цьому замку,
ці вежі знають стільки таємниць,
історій пристрасних, подеколи печальних,
а інколи смішних. алеї парку
вам їх нашіпотять, лише спитайте.
якщо зустрінете якусь сумнівну тінь,
то не лякайтесь - тут чужі не ходять,
можливо, Ланселот полює на драконів,
а може, й Дон Жуан когось ізнову жде :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-12 22:19:10 ]
я б залюбки спитала у дракона,
чарівна сестро, хто смачнішим був
за ці тисячоріччя. він гурман?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 22:20:11 ]
ви ж не повірите, якщо скажу: вегетарьянець :)


1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   43   Переглянути все