ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Самослав Желіба
2024.05.20

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 255460
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.149 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.144 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2024.10.15 15:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 00:02:13 ]
За те, що статись має хоч колись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-11 00:04:59 ]
Тоді здімаємо угору кубки, і чокаючись дивимося в очі, тому до кого тягнемось рукою!
Не відведи очей і станеш братом, чи ж бо сестрою, а можливо й більше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 00:08:20 ]
тільки відгони з плеча Дон Жуана, бо він зараз впаде в кубок :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 00:11:18 ]
Прекрасна ніч за нас підняла повний келих,
Життя шумує в нім, як молоде вино...
Прощання, милий, то завжди великий гріх,
Хоча мені усе тепер одно.
А спогади... Я змию їх дощем...
Ми будем друзями, якщо дозволить осінь.
Хоч в серці залишився тихий щем, -
Мене на царство вже коронували роси!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 00:15:49 ]
Та я готовий плавати в бокалі, але вино у мене не проходить! Дихніть на мене Кралечко і Мріє, можливо так я захмілію?
О, і ще раз, справді добре, - о Кралечко, у вас чудові груди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 00:50:27 ]
це вам, мабуть, від хмелю подвоїлось... я про об"єм, а не про кількість :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-11 00:08:13 ]
О, коло вже сає дружнім, тож вип"єм за щасливеє кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-11 00:11:29 ]
Оце в десятку, друже, в очі глянь!
Нехай не буде Дами поміж нами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 00:14:33 ]
О з власного буремного досвіду знаю, що значно гірше, коли між Дамами стає Кавалер :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 00:17:20 ]
Скажу по-правді, я таким прийомом постійно користався - дуууже зручно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 00:18:53 ]
воно і видно, як тобі тепер ? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-11 00:18:30 ]
Було в поета перше кохання, тільки жили вони в різних країнах, і ці кордони їх таки розділили. А він страждав на віддалі і писав вірші. Й один із них глибокий вийшов, "Листи" він звався.
У далечі зірниць сумує тихе небо,
Вже промені надій не виринуть з імли,
Я знаю, що мої листи дійшли до тебе,
Але до серця твого, мабуть, не дійшли.
І з коханою його доля не зв"язала, але цей вірш, опублікований у пресі два серця люблячих поєднав.
Колись у молодості, сидячи в товаристві у гуртожитку, він прочитав цей вірш. І раптом одна
дівчина, власне заміжня жінка схопилася і обняла його і стала дякувати за вірш.
Вона зустрічалася з хлопцем. Потім він пішов до війська, і вони листувалися. Поім він перестав відповідати. Вона переживала, і не знала, що робити. Раптом у газеті натрапила на цей вірш. Переписала його, і послала коханому. Очевидно, вірш його вразив, і він став відповідати на її листи. Поім повернувся з війська і вони одружилися. А яке це щастя для поета, хоч та, хто його надихнула, не стала його, а лишилася мрією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 00:20:19 ]
мною?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-11 00:22:45 ]
Хай краще буде нам по дамі, друже, до яких доскочемо на конях до їхніх балконів, а Жуан лізтиме у вікно по драбині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 00:25:53 ]
Я нині дух, а завтра я готовий хоч рачки головою вниз і по драбині, але торкнутись апетитної сіднички!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 00:24:30 ]
А я писав у юності далекій листи за свого друга дамі серця...
О як писав - розкішно і сміливо...

Але нічого доброго не вийшло з того. Вони узяли шлюб, вона чекала потім, що він їй схожим чином заспіває. а він мовчав, усе мовчав, й мовчав, - не візьме ж він мене з собою в ліжко!

Так от із тих часів я і почав любити Дам, а першу, спокусив лише листами!

Тож сенс у тому, що спокусу не можна переносити в листи!

О Мріє, заслужив я поцілунок (якби мене ця Краля Рудокоса бачити могла, то вже давно поцілувала б міцно)?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 00:29:46 ]
Хто вам таке сказав, Жуане?! До речі, я вас бачила у плоті, коли іще розпусною була. Та і тоді чогось не цілувала! А зараз...ну хіба б з жалю - бо ж серце маю добре і велике...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 01:22:04 ]
Я відчуваю речі ці, напевно,
крім Зеня, ну а Зеньо - де він зараз,
у ліжку вашому давно не було мужа,
а я отут, до ваших послуг, ну ж бо,
замовте слово Мрії, поцілує,
і ваш навіки я, принаймні тиждень!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 01:40:48 ]
Жуане! Цирк на дроті з вами! Чи ж ви забули - я була Суккуба - у ліжку я проводила життя! Оце от кілька днів, як дивна стала. Тому не хочу я від вас нічого: ні ночі, ані тижня. Се ля ві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 00:34:25 ]
листи у ліжко не потягнеш, так,
але до ліжка шлях вони полегшать :)

о Маньєристе, а що скажеш ти
на це ниття від Дона нашого Жуана?
його ж до тебе Майстер причепив? то цілувати або так лишити?


1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   43   Переглянути все