ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 277713
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2026.01.02 14:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 16:19:36 ]
Красиво як!

"Чорнії брови, карії очі..."

А голос ваш глибокий, не дивуюсь,
що дами вас кохають так нестямно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:12:12 ]
Як дивно... я змінилась... отак чогось ураз.
Немов в єстві відкрилась містерія образ,
Які я завдавала, бо ж мусила, Боги!
Інтриги, що снувала, - мої вже вороги!

оооо....
Як мені це все осточортіло!
Не життя, а дикий карнавал.
Танці, вина, свічі, інше тіло,
Шабаш плоті, пам"яті обвал.
Як же гидко, як , о смертні, гидко!
Як ненавиджу усе, що я роблю!
Ти, далекий, все осудиш, знаю,
Але я і це благословлю!

... лиш де той далекий і хто він...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:26:09 ]
Ви, схоже, трохи захмеліли, Донно,
сльоза тече по милому обличчі,
хто залишив цей слід ( напевно Зеньо,
у пам'яті її його "пісні",
але цікавить, бачу, й Ланселот),
о схоже тільки ніч врятує серце!
(І насолода тіла від кохання)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:37:05 ]
До чого, прошу вас, тут Зеньо? Та власне всі ці зені в минулому, яким я не пишаюсь, хоч й не моя провина в тім, що так сотворено богами мою сутність.
Я завжди була бунтівною серед усіх сукуб, чинила зле лише із злими й не рушила сон вірних юнаків.За це й покарано мене засланням на ваш острів...Та час пройшов, а я замість розкаятись в бунтарстві, олюднилась ... чи як...
Що жде мене тепер? Яка покара? Хоч гірше що. за власну совість і її гризу???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:46:25 ]
Як що чекає? Чули - нині свято!
Цариці-жінки, кожна з вас вночі,
до променя найпершого, царівна -
і кожен муж, якому на плече
ви ніжку покладете босу,
повинен буде вам служити вірно!

Ні ногу вгору підіймать не треба, мужчини падатимуть вам до ніг, при зустрічі,
тож трохи оголити, і наступити...

А я ж бо, слава Богу, безтілесний,
тож можу сам для себе буть царем...

Одначе, я лечу до Маньєриста, мене чомусь до нього прив'язали,
до вечора, о звабнице, до ночі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:19:57 ]
О мудра Мріє, хоч молодші Ви за мене, та мудріші!
Усі митці, кому дав Бог таланту, дитинні справді, так воно і є, і я скакати рад від щастя, що Ви мене
тепер поцілували, як той малюк, що тато дав цукерку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:26:01 ]
гляди, не зашибись, малюк :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:35:45 ]
До Кралі!

В Вас ноша нелегка,
Я розумію, та не засуджую я Вас,
Не завжди робимо ми те, чого бажаєм,
Стаєм жорстокими, бо треба наказать
Людей бездушних, кляих казнокрадів.
Колись із скелі їх скидали в море,
Тепер вони - в Парламенті сидять
І учать нас, як жити!
Корупції це гідра,
Я б теж разом із Вами їх "мочив",
За меч узявшись.
Робить так може
Лиш душа шляхетна і прекрасна,
Як Ваша.

Але розслабмось трохи.

Співає (жартівливо):

Дід рудий, баба руда,
Батько рудий, мати руда,
Бра рудий, сестра руда,
І я рудий, руду взяв,
Бо рудую вподобав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:41:07 ]
Ще кілька днів тому б я реготала,
А потім обіймала ласо вас...
З сьогодні - Ні! Змінилась я, пропала
В мені ця тяга до миттєвих ласк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:40:15 ]
Сьогодні свято уночі - всі дами
отримують можливість царювати,
і лицарі, забувши слово "ні",
повинні підкорятися наказам,
без крові, зрозуміло, і дебошів...

Тож варта відпочити, хто ж бо знає,
що дами вимагатимуть вночі.

Он Маньєрист пішов до келіїї,
цей сили завжди мудро направляє!

Готуймося до кращого зі свят!...

(Хоча, не раз бувало, свято це
проводилось і в інший зовсім час.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:42:10 ]
До Мрії: ось, ось вони - ті кігтики мрійливі, для них також потрібний добрий щит.
Все будет - "зашибись", моя кохана.

Співає:

"Слушай, в чем же дело,
Что ты не имела,
Разве я тебя не одевал,
Кольца и браслеты,
Юбки и жакеты,
Разве я тебе не добывал".

"Мурка, Маруся Климова,
Прости любимого".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:47:02 ]
Ну що ж до вечора, до подвигів нових.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 21:50:19 ]
Хто тебе вигадав, Любове?
Він божевільний був, мабуть.
Це почуття таке чудове,
Але й отруйне, наче ртуть.

Від неї біль і насолода
Сплелися міцно у клубок.
Любов – підступна нагорода:
Красивий з терня нам вінок.

Мабуть, ти створена поетом,
Що теми вичерпав усі.
Навік залишишся секретом
Глибин непізнаних душі.

Хто тебе вигадав, Незнана?
Ніколи це не взнаю я.
Ти – найсолодша з всіх омана
В пустелі нашого життя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 22:33:20 ]
Чудова пісня, особливо про поета
красиво так, - "мабуть ти створена поетом,
Що теми вичерпав усі..." Подайте ручку,
і злізьте з нашої стіни, із високості, -
така красива жінка не повинна
ризикувати без причини, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 22:27:41 ]
А може перенести цю ніч - жіноче свято зваби й сили - на завтра? :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 22:34:40 ]
та щось не видно лицарів безстрашних,
мабуть злякалися. то можна й перенести? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 22:37:14 ]
О, Мріє, вірний друже днів прекрасних,
на серці відчуття, що пив я тиждень,
і сил немає більше, навіть пити далі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 22:39:22 ]
Я проти! Нині, я гадаю, - зумів би повернути собі тіло (о як не як цю звабницю, шатенку, умовив на цілющий поцілунок!).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 22:40:11 ]
то відпочинь, я можу розказати
одну історію, якщо тобі цікаво -
на вічну тему: про любов і кров :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 22:41:41 ]
Ще не умовив, Дон Жуане, не хитри :)


1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   43   Переглянути все