ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 286809
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.154 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2026.05.24 12:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 16:19:36 ]
Красиво як!

"Чорнії брови, карії очі..."

А голос ваш глибокий, не дивуюсь,
що дами вас кохають так нестямно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:12:12 ]
Як дивно... я змінилась... отак чогось ураз.
Немов в єстві відкрилась містерія образ,
Які я завдавала, бо ж мусила, Боги!
Інтриги, що снувала, - мої вже вороги!

оооо....
Як мені це все осточортіло!
Не життя, а дикий карнавал.
Танці, вина, свічі, інше тіло,
Шабаш плоті, пам"яті обвал.
Як же гидко, як , о смертні, гидко!
Як ненавиджу усе, що я роблю!
Ти, далекий, все осудиш, знаю,
Але я і це благословлю!

... лиш де той далекий і хто він...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:26:09 ]
Ви, схоже, трохи захмеліли, Донно,
сльоза тече по милому обличчі,
хто залишив цей слід ( напевно Зеньо,
у пам'яті її його "пісні",
але цікавить, бачу, й Ланселот),
о схоже тільки ніч врятує серце!
(І насолода тіла від кохання)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:37:05 ]
До чого, прошу вас, тут Зеньо? Та власне всі ці зені в минулому, яким я не пишаюсь, хоч й не моя провина в тім, що так сотворено богами мою сутність.
Я завжди була бунтівною серед усіх сукуб, чинила зле лише із злими й не рушила сон вірних юнаків.За це й покарано мене засланням на ваш острів...Та час пройшов, а я замість розкаятись в бунтарстві, олюднилась ... чи як...
Що жде мене тепер? Яка покара? Хоч гірше що. за власну совість і її гризу???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:46:25 ]
Як що чекає? Чули - нині свято!
Цариці-жінки, кожна з вас вночі,
до променя найпершого, царівна -
і кожен муж, якому на плече
ви ніжку покладете босу,
повинен буде вам служити вірно!

Ні ногу вгору підіймать не треба, мужчини падатимуть вам до ніг, при зустрічі,
тож трохи оголити, і наступити...

А я ж бо, слава Богу, безтілесний,
тож можу сам для себе буть царем...

Одначе, я лечу до Маньєриста, мене чомусь до нього прив'язали,
до вечора, о звабнице, до ночі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:19:57 ]
О мудра Мріє, хоч молодші Ви за мене, та мудріші!
Усі митці, кому дав Бог таланту, дитинні справді, так воно і є, і я скакати рад від щастя, що Ви мене
тепер поцілували, як той малюк, що тато дав цукерку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:26:01 ]
гляди, не зашибись, малюк :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:35:45 ]
До Кралі!

В Вас ноша нелегка,
Я розумію, та не засуджую я Вас,
Не завжди робимо ми те, чого бажаєм,
Стаєм жорстокими, бо треба наказать
Людей бездушних, кляих казнокрадів.
Колись із скелі їх скидали в море,
Тепер вони - в Парламенті сидять
І учать нас, як жити!
Корупції це гідра,
Я б теж разом із Вами їх "мочив",
За меч узявшись.
Робить так може
Лиш душа шляхетна і прекрасна,
Як Ваша.

Але розслабмось трохи.

Співає (жартівливо):

Дід рудий, баба руда,
Батько рудий, мати руда,
Бра рудий, сестра руда,
І я рудий, руду взяв,
Бо рудую вподобав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:41:07 ]
Ще кілька днів тому б я реготала,
А потім обіймала ласо вас...
З сьогодні - Ні! Змінилась я, пропала
В мені ця тяга до миттєвих ласк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:40:15 ]
Сьогодні свято уночі - всі дами
отримують можливість царювати,
і лицарі, забувши слово "ні",
повинні підкорятися наказам,
без крові, зрозуміло, і дебошів...

Тож варта відпочити, хто ж бо знає,
що дами вимагатимуть вночі.

Он Маньєрист пішов до келіїї,
цей сили завжди мудро направляє!

Готуймося до кращого зі свят!...

(Хоча, не раз бувало, свято це
проводилось і в інший зовсім час.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:42:10 ]
До Мрії: ось, ось вони - ті кігтики мрійливі, для них також потрібний добрий щит.
Все будет - "зашибись", моя кохана.

Співає:

"Слушай, в чем же дело,
Что ты не имела,
Разве я тебя не одевал,
Кольца и браслеты,
Юбки и жакеты,
Разве я тебе не добывал".

"Мурка, Маруся Климова,
Прости любимого".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:47:02 ]
Ну що ж до вечора, до подвигів нових.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 21:50:19 ]
Хто тебе вигадав, Любове?
Він божевільний був, мабуть.
Це почуття таке чудове,
Але й отруйне, наче ртуть.

Від неї біль і насолода
Сплелися міцно у клубок.
Любов – підступна нагорода:
Красивий з терня нам вінок.

Мабуть, ти створена поетом,
Що теми вичерпав усі.
Навік залишишся секретом
Глибин непізнаних душі.

Хто тебе вигадав, Незнана?
Ніколи це не взнаю я.
Ти – найсолодша з всіх омана
В пустелі нашого життя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 22:33:20 ]
Чудова пісня, особливо про поета
красиво так, - "мабуть ти створена поетом,
Що теми вичерпав усі..." Подайте ручку,
і злізьте з нашої стіни, із високості, -
така красива жінка не повинна
ризикувати без причини, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 22:27:41 ]
А може перенести цю ніч - жіноче свято зваби й сили - на завтра? :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 22:34:40 ]
та щось не видно лицарів безстрашних,
мабуть злякалися. то можна й перенести? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 22:37:14 ]
О, Мріє, вірний друже днів прекрасних,
на серці відчуття, що пив я тиждень,
і сил немає більше, навіть пити далі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 22:39:22 ]
Я проти! Нині, я гадаю, - зумів би повернути собі тіло (о як не як цю звабницю, шатенку, умовив на цілющий поцілунок!).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 22:40:11 ]
то відпочинь, я можу розказати
одну історію, якщо тобі цікаво -
на вічну тему: про любов і кров :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 22:41:41 ]
Ще не умовив, Дон Жуане, не хитри :)


1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   43   Переглянути все