ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 277715
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2026.01.02 14:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 15:53:02 ]
Хотів я, мій шляхений господАрю,
для Мрії ніжної ізшити пару
рукавичок
із крил Драконових, зручні вони
в користуванні, коли комусь
потрібно дати здачі -
набридлим залицяльникам, можливо.
Та раз він друг Ваш, о господАрю,
То меч сховаю в піхви.
Візьму вже ліпше кобзу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:56:18 ]
Ні Ланселоте, я тут не Господар, тут інші, схоже Майстер Вищих Магій, та я не знаю, пам'ять я утратив, з душею разом, заодно із тілом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 15:57:17 ]
Жуане, друже, зрозумій, я лиш знайомлюсь, лиш другий день ми бачимося з нею, так в спілкуванні
й пізнаєм одне одного. Вірю я тобі, і сподіваюсь -
хмари розійдуться в очах її прекрасних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:03:48 ]
о, милий Ланселоте, Ви - дитина,
велика, добра та капризна трохи :)
хіба мої слова укусом стали?
вважайте, що я вас ... поцілувала
у щічку...
(він мене смішить):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:00:26 ]
А пан Галантний Маньєрист, біля вікна стояв, господар, наче, мені здається, ми з ним ще й словом не перекинулись і не знайомі, невже пішов, щось тут його не бачу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 16:03:09 ]
Привіт сердечний, Ланселоте мужній!
Я радий, що ти з нами у часи,
коли спиною відчувати маєш друга!

І Дами глянь які! Обидві красні!
Та на душі о терпко так, не можу
чіплятися, можливо прихворів...

А ще яСон тут був - збирав команду,
за чимсь таким хотів він плисти до Харибди,
казав красива дама, хоч і специфічна...

Та бачу інструмент дістав, давай, співай, про щастя і відвагу, і про кохання чарівне, а ми із Доном підтримаємо, і на повні груди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:09:39 ]
Співать завжди я рад в шляхетнім товаристві:

(співає під бандуру)

Мені нічого більш не треба,
Не прагну інших я утіх,
Лише від тебе і до тебе,
Від рук твоїх до губ твоїх.

В тобі одній втону, згорю я,
Розтану як під сонцем сніг,
Всю обцілую, обмилую -
Від рук твоїх до губ твоїх.

Що далі буде - нащо знати,
Навіщо рій думок сумних,
Адже сьогодні ще моя ти -
Від рук твоїх - до губ твоїх.

Мені нічого більш не треба,
Лиш ти, твій голос, погляд, сміх,
Лише від тебе і до тебе,
Від рук твоїх, до губ твоїх.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:13:21 ]
Ах, мій друже! Пісня ця чарівна,
вона мені про когось нагадала...
та що - не відаю, як хмарка пролетіла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:16:39 ]

Мене, напевно. Я ж був запальним!
Хоча можливо і яСона, той, нівроку,
співав тут серенади вам щоночі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:24:08 ]
тебе і так забути неможливо,
якби й хотів :) до речі, де яСон?
ти щось казав таке: "я знаю. де він"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:35:13 ]
(На вушко, знову зазираючи на груди):

Він на Наяду Осені чекав,
але та жінка не його плеча,
вітри мені надули що у нього
синець під оком, і не вийде доки
і сліду не залишиться від нього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:42:18 ]
Жуане, я все бачу, витри слинку :)
ах, так, не можеш? то і не дивись!

так наш герой іще радіти має,
сінцем відбувся та лишився жив,
а якби Майстеру попався він тоді...
ой, навіть думати про це боюся.

коли побачиш, передай привіт,
і хай одужує, невдаха бідолашний :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:53:53 ]
(Невже і справді бачить?) Мила Мріє,
я перед личиком твоїм, в повітрі,
понад губами прямо, - поцілуй!
Можливо з мене зніметься покара!
Я обіцяю, словом, що завгодно,
якщо мене повернеш до людей!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:01:15 ]
не я тебе карала, хитрий Доне,
не в мене й милості проси, нахаба :)
цікаве інше: справді тебе бачу,
і що це значити могло б, не знаєш ти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:11:02 ]
(О, Боже, о надія невловима!
О промінь сонця, рятівний, з-за хмар!!!)

Звичайно бачиш, бо тебе торкався,
всі знають, Майстер, дав тобі талант,
для тебе, значить, перепон немає.
Ти знаєш бо, що робить той, хто може,
ти маєш повне право, - поцілуй!!!

Клянусь, не стану більш тобі я набридати!
Ну що для тебе поцілунок той!
Скількох чоловіків ти цілувала,
я буду на кінці, - такий маленький,
нещасний Дух, врятований тобою! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:19:40 ]
Не скигли, Доне! Донам це не личить.
То значить, Сила є тепер і в мене?
Ще б хтось повідав, що я можу з нею.
Кого б спитати? Може, саме Майстра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:34:59 ]
(О чорт, коли вони у собі силу чують,
то будуть мучити уже до скону...)

Прекрасна Донно, з відчаєм у серці,
тобі кажу, що Майстра тут немає,
він із Наядою своєю, й це надовго,
тож тільки насправді тут у силі
мені вернути чоловіче тіло.
Проси що хочеш, все що маю дам.

Згадай себе - беззахисну, маленьку,
чи ти б таку не пожаліла - нині
таке зі мною, ну, допоможи.
Я буду другом, хочеш, і слугою!

Невже ніхто тебе із нас, чоловіків,
не рятував ніколи, не страждав?

Один маленький поцілунок, я ще тут,
ти можеш і очей не відкривати,
лиш причмокни з думкою про мене,
а я до губ торкнутися зумію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:40:46 ]
Ні, Доне, Майстра я не зраджу.
В думках моїх не ти, і ти це знаєш
(щоправда, я сама не знаю, хто).
Тому неси свою покару чесно,
все має свою ціну, друже мій.

А втім, попереду ще ніч,
плекай надію на щасливі збіги :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 18:53:56 ]
Ні, ні, послухай, Майстер, ні до чого,
він робить все відкрито, всі би знали...

Пішла! Але надію залишила!

Але яка! було б у мене серце,
я закохався би, о, точно б закохався!
До вечора, моя тремка надіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:11:23 ]
Хай Вас обох, о донни чарівні, отак кохання палко огортає!



1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   43   Переглянути все