ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 286812
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.154 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2026.05.24 12:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 15:53:02 ]
Хотів я, мій шляхений господАрю,
для Мрії ніжної ізшити пару
рукавичок
із крил Драконових, зручні вони
в користуванні, коли комусь
потрібно дати здачі -
набридлим залицяльникам, можливо.
Та раз він друг Ваш, о господАрю,
То меч сховаю в піхви.
Візьму вже ліпше кобзу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:56:18 ]
Ні Ланселоте, я тут не Господар, тут інші, схоже Майстер Вищих Магій, та я не знаю, пам'ять я утратив, з душею разом, заодно із тілом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 15:57:17 ]
Жуане, друже, зрозумій, я лиш знайомлюсь, лиш другий день ми бачимося з нею, так в спілкуванні
й пізнаєм одне одного. Вірю я тобі, і сподіваюсь -
хмари розійдуться в очах її прекрасних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:03:48 ]
о, милий Ланселоте, Ви - дитина,
велика, добра та капризна трохи :)
хіба мої слова укусом стали?
вважайте, що я вас ... поцілувала
у щічку...
(він мене смішить):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:00:26 ]
А пан Галантний Маньєрист, біля вікна стояв, господар, наче, мені здається, ми з ним ще й словом не перекинулись і не знайомі, невже пішов, щось тут його не бачу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 16:03:09 ]
Привіт сердечний, Ланселоте мужній!
Я радий, що ти з нами у часи,
коли спиною відчувати маєш друга!

І Дами глянь які! Обидві красні!
Та на душі о терпко так, не можу
чіплятися, можливо прихворів...

А ще яСон тут був - збирав команду,
за чимсь таким хотів він плисти до Харибди,
казав красива дама, хоч і специфічна...

Та бачу інструмент дістав, давай, співай, про щастя і відвагу, і про кохання чарівне, а ми із Доном підтримаємо, і на повні груди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:09:39 ]
Співать завжди я рад в шляхетнім товаристві:

(співає під бандуру)

Мені нічого більш не треба,
Не прагну інших я утіх,
Лише від тебе і до тебе,
Від рук твоїх до губ твоїх.

В тобі одній втону, згорю я,
Розтану як під сонцем сніг,
Всю обцілую, обмилую -
Від рук твоїх до губ твоїх.

Що далі буде - нащо знати,
Навіщо рій думок сумних,
Адже сьогодні ще моя ти -
Від рук твоїх - до губ твоїх.

Мені нічого більш не треба,
Лиш ти, твій голос, погляд, сміх,
Лише від тебе і до тебе,
Від рук твоїх, до губ твоїх.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:13:21 ]
Ах, мій друже! Пісня ця чарівна,
вона мені про когось нагадала...
та що - не відаю, як хмарка пролетіла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:16:39 ]

Мене, напевно. Я ж був запальним!
Хоча можливо і яСона, той, нівроку,
співав тут серенади вам щоночі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:24:08 ]
тебе і так забути неможливо,
якби й хотів :) до речі, де яСон?
ти щось казав таке: "я знаю. де він"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:35:13 ]
(На вушко, знову зазираючи на груди):

Він на Наяду Осені чекав,
але та жінка не його плеча,
вітри мені надули що у нього
синець під оком, і не вийде доки
і сліду не залишиться від нього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:42:18 ]
Жуане, я все бачу, витри слинку :)
ах, так, не можеш? то і не дивись!

так наш герой іще радіти має,
сінцем відбувся та лишився жив,
а якби Майстеру попався він тоді...
ой, навіть думати про це боюся.

коли побачиш, передай привіт,
і хай одужує, невдаха бідолашний :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:53:53 ]
(Невже і справді бачить?) Мила Мріє,
я перед личиком твоїм, в повітрі,
понад губами прямо, - поцілуй!
Можливо з мене зніметься покара!
Я обіцяю, словом, що завгодно,
якщо мене повернеш до людей!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:01:15 ]
не я тебе карала, хитрий Доне,
не в мене й милості проси, нахаба :)
цікаве інше: справді тебе бачу,
і що це значити могло б, не знаєш ти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:11:02 ]
(О, Боже, о надія невловима!
О промінь сонця, рятівний, з-за хмар!!!)

Звичайно бачиш, бо тебе торкався,
всі знають, Майстер, дав тобі талант,
для тебе, значить, перепон немає.
Ти знаєш бо, що робить той, хто може,
ти маєш повне право, - поцілуй!!!

Клянусь, не стану більш тобі я набридати!
Ну що для тебе поцілунок той!
Скількох чоловіків ти цілувала,
я буду на кінці, - такий маленький,
нещасний Дух, врятований тобою! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:19:40 ]
Не скигли, Доне! Донам це не личить.
То значить, Сила є тепер і в мене?
Ще б хтось повідав, що я можу з нею.
Кого б спитати? Може, саме Майстра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:34:59 ]
(О чорт, коли вони у собі силу чують,
то будуть мучити уже до скону...)

Прекрасна Донно, з відчаєм у серці,
тобі кажу, що Майстра тут немає,
він із Наядою своєю, й це надовго,
тож тільки насправді тут у силі
мені вернути чоловіче тіло.
Проси що хочеш, все що маю дам.

Згадай себе - беззахисну, маленьку,
чи ти б таку не пожаліла - нині
таке зі мною, ну, допоможи.
Я буду другом, хочеш, і слугою!

Невже ніхто тебе із нас, чоловіків,
не рятував ніколи, не страждав?

Один маленький поцілунок, я ще тут,
ти можеш і очей не відкривати,
лиш причмокни з думкою про мене,
а я до губ торкнутися зумію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:40:46 ]
Ні, Доне, Майстра я не зраджу.
В думках моїх не ти, і ти це знаєш
(щоправда, я сама не знаю, хто).
Тому неси свою покару чесно,
все має свою ціну, друже мій.

А втім, попереду ще ніч,
плекай надію на щасливі збіги :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 18:53:56 ]
Ні, ні, послухай, Майстер, ні до чого,
він робить все відкрито, всі би знали...

Пішла! Але надію залишила!

Але яка! було б у мене серце,
я закохався би, о, точно б закохався!
До вечора, моя тремка надіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:11:23 ]
Хай Вас обох, о донни чарівні, отак кохання палко огортає!



1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   43   Переглянути все