ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер листя тополине,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
Кожен день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: неживе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Самослав Желіба
2024.05.20

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 253343
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.144 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2024.07.06 16:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 15:53:02 ]
Хотів я, мій шляхений господАрю,
для Мрії ніжної ізшити пару
рукавичок
із крил Драконових, зручні вони
в користуванні, коли комусь
потрібно дати здачі -
набридлим залицяльникам, можливо.
Та раз він друг Ваш, о господАрю,
То меч сховаю в піхви.
Візьму вже ліпше кобзу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:56:18 ]
Ні Ланселоте, я тут не Господар, тут інші, схоже Майстер Вищих Магій, та я не знаю, пам'ять я утратив, з душею разом, заодно із тілом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 15:57:17 ]
Жуане, друже, зрозумій, я лиш знайомлюсь, лиш другий день ми бачимося з нею, так в спілкуванні
й пізнаєм одне одного. Вірю я тобі, і сподіваюсь -
хмари розійдуться в очах її прекрасних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:03:48 ]
о, милий Ланселоте, Ви - дитина,
велика, добра та капризна трохи :)
хіба мої слова укусом стали?
вважайте, що я вас ... поцілувала
у щічку...
(він мене смішить):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:00:26 ]
А пан Галантний Маньєрист, біля вікна стояв, господар, наче, мені здається, ми з ним ще й словом не перекинулись і не знайомі, невже пішов, щось тут його не бачу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 16:03:09 ]
Привіт сердечний, Ланселоте мужній!
Я радий, що ти з нами у часи,
коли спиною відчувати маєш друга!

І Дами глянь які! Обидві красні!
Та на душі о терпко так, не можу
чіплятися, можливо прихворів...

А ще яСон тут був - збирав команду,
за чимсь таким хотів він плисти до Харибди,
казав красива дама, хоч і специфічна...

Та бачу інструмент дістав, давай, співай, про щастя і відвагу, і про кохання чарівне, а ми із Доном підтримаємо, і на повні груди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:09:39 ]
Співать завжди я рад в шляхетнім товаристві:

(співає під бандуру)

Мені нічого більш не треба,
Не прагну інших я утіх,
Лише від тебе і до тебе,
Від рук твоїх до губ твоїх.

В тобі одній втону, згорю я,
Розтану як під сонцем сніг,
Всю обцілую, обмилую -
Від рук твоїх до губ твоїх.

Що далі буде - нащо знати,
Навіщо рій думок сумних,
Адже сьогодні ще моя ти -
Від рук твоїх - до губ твоїх.

Мені нічого більш не треба,
Лиш ти, твій голос, погляд, сміх,
Лише від тебе і до тебе,
Від рук твоїх, до губ твоїх.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:13:21 ]
Ах, мій друже! Пісня ця чарівна,
вона мені про когось нагадала...
та що - не відаю, як хмарка пролетіла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:16:39 ]

Мене, напевно. Я ж був запальним!
Хоча можливо і яСона, той, нівроку,
співав тут серенади вам щоночі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:24:08 ]
тебе і так забути неможливо,
якби й хотів :) до речі, де яСон?
ти щось казав таке: "я знаю. де він"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:35:13 ]
(На вушко, знову зазираючи на груди):

Він на Наяду Осені чекав,
але та жінка не його плеча,
вітри мені надули що у нього
синець під оком, і не вийде доки
і сліду не залишиться від нього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:42:18 ]
Жуане, я все бачу, витри слинку :)
ах, так, не можеш? то і не дивись!

так наш герой іще радіти має,
сінцем відбувся та лишився жив,
а якби Майстеру попався він тоді...
ой, навіть думати про це боюся.

коли побачиш, передай привіт,
і хай одужує, невдаха бідолашний :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:53:53 ]
(Невже і справді бачить?) Мила Мріє,
я перед личиком твоїм, в повітрі,
понад губами прямо, - поцілуй!
Можливо з мене зніметься покара!
Я обіцяю, словом, що завгодно,
якщо мене повернеш до людей!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:01:15 ]
не я тебе карала, хитрий Доне,
не в мене й милості проси, нахаба :)
цікаве інше: справді тебе бачу,
і що це значити могло б, не знаєш ти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:11:02 ]
(О, Боже, о надія невловима!
О промінь сонця, рятівний, з-за хмар!!!)

Звичайно бачиш, бо тебе торкався,
всі знають, Майстер, дав тобі талант,
для тебе, значить, перепон немає.
Ти знаєш бо, що робить той, хто може,
ти маєш повне право, - поцілуй!!!

Клянусь, не стану більш тобі я набридати!
Ну що для тебе поцілунок той!
Скількох чоловіків ти цілувала,
я буду на кінці, - такий маленький,
нещасний Дух, врятований тобою! :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:19:40 ]
Не скигли, Доне! Донам це не личить.
То значить, Сила є тепер і в мене?
Ще б хтось повідав, що я можу з нею.
Кого б спитати? Може, саме Майстра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:34:59 ]
(О чорт, коли вони у собі силу чують,
то будуть мучити уже до скону...)

Прекрасна Донно, з відчаєм у серці,
тобі кажу, що Майстра тут немає,
він із Наядою своєю, й це надовго,
тож тільки насправді тут у силі
мені вернути чоловіче тіло.
Проси що хочеш, все що маю дам.

Згадай себе - беззахисну, маленьку,
чи ти б таку не пожаліла - нині
таке зі мною, ну, допоможи.
Я буду другом, хочеш, і слугою!

Невже ніхто тебе із нас, чоловіків,
не рятував ніколи, не страждав?

Один маленький поцілунок, я ще тут,
ти можеш і очей не відкривати,
лиш причмокни з думкою про мене,
а я до губ торкнутися зумію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:40:46 ]
Ні, Доне, Майстра я не зраджу.
В думках моїх не ти, і ти це знаєш
(щоправда, я сама не знаю, хто).
Тому неси свою покару чесно,
все має свою ціну, друже мій.

А втім, попереду ще ніч,
плекай надію на щасливі збіги :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 18:53:56 ]
Ні, ні, послухай, Майстер, ні до чого,
він робить все відкрито, всі би знали...

Пішла! Але надію залишила!

Але яка! було б у мене серце,
я закохався би, о, точно б закохався!
До вечора, моя тремка надіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 16:11:23 ]
Хай Вас обох, о донни чарівні, отак кохання палко огортає!



1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   43   Переглянути все