ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 268434
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2025.07.15 16:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 13:09:56 ]
Ось Маньєрист, а ген, біля вікна
своєї Башти у задумі Мрія,
вони пішли, і в той же час лишились.

Як Майстер і завбачив наперед,
їх сутності відбились в двох світах,
тут залишивши - Промислу земному -
відбитки форм духовних для нових
надбань в земному існуванні.

Стикаючись отут один із одним,
вони не знатимуть того, що сталось,
у кращому випадку - тільки друзі.
Як те, що відбулось колись і з Майстром... :(

А в світі іншому - у них щасливий шлюб!
Тож, сталося усе найкращим чином?!

Гей братія - давайте розважатись!
Бо день новий прийшов, а з ним нова і радість! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 13:24:14 ]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 13:42:14 ]
Мабуть, я намалюю собі пристрасть -
Шалену, аж до сонця ув очах...
Її плекатиму, мов те мале дитя,
Допоки ж бо сама себе не знищу...

А чом би й ні? Хіба ж є заборони
На щастя шал у миті, що уже
Косу покриє відблиском корони,
Взаємністю від болю вбереже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:13:17 ]
З таким ось тілом й так переживати!
(О чорт візьми, я бачити став зовнє!)
Я дав би вам усе, якби не Зеньо,
ви ж в нього закохались, я також,
не без гріха... Ще й безтілесий... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:26:08 ]
О Жуане! Ви не змінились, а от я - на жаль...
До чого тут тіло? Мені раптом запраглося духовності!
Правда, без тіла її втілення втратить багато... ох!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:54:16 ]
Духовності! :(
Куди вже більше, Кралю!
Я ось одна духовність, абсолютна!

А може тут поможе поцілунок?
І я у всій красі (напевно голим?)
предстану перед вами! Тож цілуйте,

я над губами вашими! І ще раз!..

Ні, не виходить... Як печально...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 13:56:26 ]
А чом би й ні? Хіба ж є заборони
На щастя шал у миті, що уже
Косу покриє відблиском корони,
Взаємністю від болю вбереже.
Так - моя суть це: самоспопелятись
Заради МИТІ, хоч воно й не варт...
І в кожнім починанні помилятись,
Отримуючи болісний свій гарт.
Немає гідних? Чи се я - не варта?
О де б отвіт знайти в глугих пісках!
Вкруж твого серця непідкупна варта,
Тож зірка вичакловується в снах...
Боротися? За тебе чи з собою?
Чи з всеньким світом - зраненій мені?
Кульгає час розп"ятою ходою,
Я гублюся в цій безкінечній тьмі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:14:09 ]
Я буду вам на вухо шепотіти,
хто з них і що задумав, добре?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:54:05 ]
хай і так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 14:21:28 ]
"все те, що відбулось колись і з Майстром... " - це інтригує.
так він щасливий або не щасливий?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:16:31 ]
І вам привіт!
Скажу на вушко, Майстер,
по довгому щасливому життю,
знов поєднав світи, свою Наяду
з'єднав із тою, котра залишилась.
І сам з'єднався - і тепер це дещо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:24:11 ]
це добре, бо найвища справедливість,
коли кохані разом. таку долю
і я для себе хочу, Дон Жуане :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:42:14 ]
Кому б про долю говорити, то мені,
у вас бо груди - ох, і талія, і ... очі,
а ще волосся пахне так, що зараз
я упаду у розріз плаття - до грудей,
це все по-справжньому чи мариво,
і ви смієтеся над рознещасним духом... :(

(Оглянути потрібно їх всіх,
коли вночі купатимуться в морі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 16:09:47 ]
ти заслужив на це, бешкетник, то ж і маєш.
коли б не був ти безтілесним духом,
то ляпаса б зловив. тому радій,
що можеш хоч дивитись і зітхати :)

та не печалься так - у нас ще румба :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:20:15 ]
Але нам з вами, Мріє, важко зрозуміти усе оте, що Обраних хвилює...
Цікавіше, чого це Маньєрист
в задумі дивній ген перебуває.
Та, зрештою, я й сам його спитаю...

Гей Маньєристе, гей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:21:20 ]
Тут стільки Дам, а ти й бровою не ведеш,
когось чекаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 15:36:43 ]
Та Майстра.

Але чого я справді жду того,
кому і так відомо де я!..

(Йдемо-но, Доне, до дівчат, - вони
давно вже тут, чи тільки що з'явились?)

Привіт, Небесні, Дон мені шепоче,
що ви налякані учинком Музограя?!

Він кажуть за Драконом тут ганяв,
і хто кого піймав? Люблю Дракона,
зі мною нещодавно пив горілку!

Чого б це Музограй так розсердився?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:40:18 ]
мабуть, уваги дам не вистачає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-10 15:42:01 ]
(в задумі сам до себе)

О дивина, що з нами це життя
Земне ось виробляє.
Одну кохаєш, а її
Од тебе доля різко відкидає,
В обійми іншого враз віддає,
Тобі ж другої руку пропонує.
Ти спершу геть сахаєшся від неї,
Але покірний духу побратимства,
Приймаєш те, що доля подає,
І раптом у нелюбій щось знаходиш
Приємне і привабливе для себе.
Так в Рудокосій Кралі я відкрив
Шляхетність добру, самозреченість прекрасну
Напротивагу тій кусючій Мрії.
Та може то - лиш щит у неї захисний,
Що ним свою бентегу прикриває.
Побачимо.

(До всіх)

Вітаю все шляхетне товариство!
Нових людей я бачу ще для мене! Господар наш
хай може познайомить.
Привіт Вам, командоре,
й тобі, Жуане, ось моя правиця,
уклін прекрасним дамам всім доземний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:51:12 ]
На вухо з неба:
( Даремно так ти, друже, Музограю
про Мрію, я ось щойно глянув
у неї серце тепле в апетитних
до шалу грудях), о якби тілесним
я знову став, то, всім клянусь,
достойним був би я її любові!)


1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   43   Переглянути все