ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 Повернення на Україну

Вертаюся до тебе, як із вирію.
Шалено м'язи крил міцних напружую.
Зі спрагою кирилицю визбирую
На надписах, розквітлих серцю ружами.

Немов журавка – зерня, биті холодом.
Мов першокласник в «Букварі» затаєно,
Що водить пальцем з недитячим поглядом –
Читаю і не вірю, що читаю їх!

Вертаюся до тебе, мов забігана
Вовчиця, що от-от досягне схованки.
Вриваюсь гостро поглядом, як іклами,
У трав і квітів світ, воскреслий подумки.

Тримай міцніше віжки, дивний віснику!
Неси мене, мов лист, поштовим голубом.
Ніч ворона всіма своїми кінськими
Пришвидшить зустріч не вогнем, а полум'ям.

Рубай мене словами, мов сокирою.
Ще трішки… Захлинаюсь кілометрами.
Вертаюся до тебе, як із вирію.
Із крилами, в обійми розпростертими!..

26.07.2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-12 16:32:50
Переглядів сторінки твору 4447
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.647 / 5.25  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 18:31:16 ]
Юлечко, вірш просто розкішний: емоційно напрудений, динамічний. Я тільки не зрозуміла ось цього речення: "Рубай мене словами, мов сокирою." Це має означати ворожу зустріч з боку того, до кого йде звернення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 21:11:59 ]
Юлечко, вибачте за недогляд, вірш напруЖений, а не те, що вийшло з-за одруківки. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 17:27:22 ]
Щиро дякую, пані Тетяно, за коментарі. Сама розумію, вірш не досконалий. Його треба ще трохи відшліфувати. А щодо слів "Рубай мене словами, як сокирою" також згодна. Трохи грубувато. Вони виражають почуття глибокого напруження, може, навіть стресу, нетерплячості... Може, придумаю щосб краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 19:23:06 ]
Дуже сподобалося. Упевнена, що і Україна чекала на свою дочку з такою ж напругою і любов'ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 17:28:21 ]
Дуже вдячна Вам, пані Олено, за теплі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-13 18:42:12 ]
ой, Юлечко, скоро і я напишу, що ваш вірш проситься до пародії....
раджу лір.героїні визначитися КИМ же вона там бігає?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 18:56:54 ]
Мені сподобалось.
1. Авторська думка зрозуміла. А це непогано для мене як читача, якщо я не помилився.
2. "Ніч ворона всіма своїми кінськими" - це не дуже.
Мабуть, "в обіймах".

З яких єгиптів-еміратів летимо? Там дійсно непогано.

З інтересом,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-08-14 01:23:55 ]
Та я ж не проти, пані Оксано! Буду Вам тільки вдячна. Хоча, чесно кажучи, не розумію Вашого бачення. По Вашому, в одному вірші для певного образу допустиме тільки одне порівняння?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-09-16 17:11:02 ]
та ні, допустимі, звісно, різні порівняння. ваш вірш напружений, з нього енергія пульсує, аж вихлюпується, і це добре. лишень перехід від вовчиці до листа, який голуб має нести, виглядає дивним. тому й написала тоді таке.
нині ж прочитала зовсім інакше.
вірш чистий, пародії не потребує.
де можна авторку зустріти у реальному житті?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-08-14 01:26:51 ]
Пане Гаррібальде! Дякую за коментар! Головне не звідки, а куди. Як то кажуть, в гостях добре, а вдома краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 01:15:35 ]
Щиро дякую, пані Оксано, що завітали ще раз на сторінку цього вірша. Дякую за уточнення. Тепер розумію логіку Вашого зауваження. Воно слушне.
Повірте, я не з тих, хто любить слухати похвальбу. Просто головне, щоб усе було обґрунтоване. Як зараз.
Вірш таки дійсно потребує доопрацювання. Саме для таких цінних порад, як Ваша, я його й надрукувала тут. Проте стараюся все-таки афішувати більш досконалі твори. Але ж сама назва сайту - "... майстерні"! Тому інколи можу дозволити. Маленьке виправдання:-)
На рахунок зустрічі що Ви хотіли сказати. Я так зрозуміла, Ви живете то в Києві, то у Львові. А я - в Кіровограді. В цих містах буваю рідко, але буваю. Було б дуже приємно!
Щиро;)