
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2023.06.03
11:56
Мені сняться сни про небо,
що мов батьківське горище.
Видно, в тому є потреба:
звідтіля до Бога ближче.
Там, у тихому надгроззі,
де покриті дерном хмари,
я у снів своїх в облозі,
що мов батьківське горище.
Видно, в тому є потреба:
звідтіля до Бога ближче.
Там, у тихому надгроззі,
де покриті дерном хмари,
я у снів своїх в облозі,
2023.06.03
11:08
я стою на перехресті (до минулого спиною)
і не знаю, що мені робити – як тепер іти?
в голові гранично порожньо - думки жодної
де шукати сліди рідного, правильного шляху!
Переді мною кілька доріг,
які потрібно вибрати.
дороги такі вузькі,
Було те
2023.06.03
08:56
Щоб од думок бодай на час прочахла голова
(Лише у сні думки поволі опадають, наче листя),
Спішу туди, де невгамовне птаство й мудрі дерева
Словам високим надають земного змісту.
Як мудро все ж Господь розпорядивсь,
Поставивши їх поперед чоловіка тін
(Лише у сні думки поволі опадають, наче листя),
Спішу туди, де невгамовне птаство й мудрі дерева
Словам високим надають земного змісту.
Як мудро все ж Господь розпорядивсь,
Поставивши їх поперед чоловіка тін
2023.06.03
05:57
Здощилося небо,
упала додолу жара,
напитися стеблам
і листю вологи пора,
гримить недалеко
і вітер сховався між трав,
здається, що пекла
такого ще червень не знав.
упала додолу жара,
напитися стеблам
і листю вологи пора,
гримить недалеко
і вітер сховався між трав,
здається, що пекла
такого ще червень не знав.
2023.06.03
05:32
З наближенням ранку сіріє надворі
І темної ночі зникає печать, –
В досвітньому небі згасаючі зорі
Дрижать хворобливо і мляво блищать.
З’являються барв невиразні відтінки
І запахи свіжості йдуть звідусіль, –
На сідалі півень горланить так дзвінко,
І темної ночі зникає печать, –
В досвітньому небі згасаючі зорі
Дрижать хворобливо і мляво блищать.
З’являються барв невиразні відтінки
І запахи свіжості йдуть звідусіль, –
На сідалі півень горланить так дзвінко,
2023.06.02
23:52
Крадеться холод поміж віти,
Зникає сонячне тепло.
Й життю твоєму так згоріти
Судилось. Ніби й не було
Веселих молодості років
І зрілих розбуйнілих літ.
А старість робить перші кроки
Зникає сонячне тепло.
Й життю твоєму так згоріти
Судилось. Ніби й не було
Веселих молодості років
І зрілих розбуйнілих літ.
А старість робить перші кроки
2023.06.02
22:11
Існує сила розуму й душі
у спокої своїх думок.
Існує рівновага почуттів
у забутті помилок.
Ти пам'ятаєш той день,
що нагадав про це.
Все залежить лише від тебе,
у спокої своїх думок.
Існує рівновага почуттів
у забутті помилок.
Ти пам'ятаєш той день,
що нагадав про це.
Все залежить лише від тебе,
2023.06.02
21:21
Там де вранішня тиш,
я і сонечко лиш,
та ріки тиховоддя журливе.
Все таке ж, як раніш:
шерхотить ледь комиш,
і тріпоче латаття сяйливе.
Неба вись голуба,
я і сонечко лиш,
та ріки тиховоддя журливе.
Все таке ж, як раніш:
шерхотить ледь комиш,
і тріпоче латаття сяйливе.
Неба вись голуба,
2023.06.02
11:02
Із Д.Мінаєва
Ні, докторе, ти не приходь,
Наука тут не допоможе.
(Із старого романсу)
Жерці латинських прописів – таки
нам радять за дієтою дієту,
Ні, докторе, ти не приходь,
Наука тут не допоможе.
(Із старого романсу)
Жерці латинських прописів – таки
нам радять за дієтою дієту,
2023.06.02
09:55
День поволі згорає. Світло коситься на дахи
Жовтохолодним поглядом. З горизонту
Хмари, здаються повікою над заходом сонця
Птахи,
пролітають над оком плануючи вниз
Знаходячи контур
Карнизу
Домів.
Жовтохолодним поглядом. З горизонту
Хмари, здаються повікою над заходом сонця
Птахи,
пролітають над оком плануючи вниз
Знаходячи контур
Карнизу
Домів.
2023.06.02
08:21
Вночі над нами пролітають кажани
та ще ракети «made in russia»
і падають уламками війни
на все, що споконвіку наше.
Земля тремтить, здригається бетон –
сам сатана іде на полювання.
Дай Бог, недовго нечисті притон
радіти буде. Прийде ніч остання.
та ще ракети «made in russia»
і падають уламками війни
на все, що споконвіку наше.
Земля тремтить, здригається бетон –
сам сатана іде на полювання.
Дай Бог, недовго нечисті притон
радіти буде. Прийде ніч остання.
2023.06.02
05:46
Розорені пожежами двори,
Розорані ракетами городи, –
Зціляють охолодженням вітри
Впереміж із дощами при нагоді.
Від хворості поблякнула земля
І стишено чорніє, а не квітне
З тих пір, як повтікали звідсіля
Господарі від вбивець несусвітніх.
Розорані ракетами городи, –
Зціляють охолодженням вітри
Впереміж із дощами при нагоді.
Від хворості поблякнула земля
І стишено чорніє, а не квітне
З тих пір, як повтікали звідсіля
Господарі від вбивець несусвітніх.
2023.06.02
04:23
Віршика пишу про квіточки,
бо про смерть вкраїнців не гуманно.
Дітки гинуть? Це все балачки.
Головне фейсбук, щоб не забанив.
Цукенберг не бачить цю війну,
українці плачуть, він сміється.
Їх москаль жене на чужину,
б’є багнетом акурат під серце.
бо про смерть вкраїнців не гуманно.
Дітки гинуть? Це все балачки.
Головне фейсбук, щоб не забанив.
Цукенберг не бачить цю війну,
українці плачуть, він сміється.
Їх москаль жене на чужину,
б’є багнетом акурат під серце.
2023.06.02
01:00
Ну здрастуй, літо, здрастуй, літо! -
Загнала спека в холодок.
І я теж літній чи елітний -
Впадаю в паморозь думок.
Уся планета вже тепліє,
І тануть скрізь льодовики.
Лише на теренах росії
Загнала спека в холодок.
І я теж літній чи елітний -
Впадаю в паморозь думок.
Уся планета вже тепліє,
І тануть скрізь льодовики.
Лише на теренах росії
2023.06.02
00:51
На кам’яних островах самотності
Троянди спраглі жадають води
Напередодні грози.
Море вечорів молодого листя
І сердець – мідних шматочків Неба:
Прислухаюсь до цокотіння годинника,
Коли троянди спраглі жадають води.
У Всесвіті яблуневому, серед порож
Троянди спраглі жадають води
Напередодні грози.
Море вечорів молодого листя
І сердець – мідних шматочків Неба:
Прислухаюсь до цокотіння годинника,
Коли троянди спраглі жадають води.
У Всесвіті яблуневому, серед порож
2023.06.01
23:41
Міняю стильний хмарочос
На вікна з виглядом на море.
Розхристаних думок хаОс,
На мирну царину простору.
Коштовне срібло на бджолу,
Що у меду купає літо,
Кредитів чорну кабалу —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На вікна з виглядом на море.
Розхристаних думок хаОс,
На мирну царину простору.
Коштовне срібло на бджолу,
Що у меду купає літо,
Кредитів чорну кабалу —
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2023.05.29
2023.04.06
2023.03.09
2023.03.01
2023.02.18
2023.02.18
2023.02.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Василь Дениско (1954) /
Проза
Про хімію і патрони
Миколка у школі товаришував з усіма учнями. Його любили, бо він завжди допомагав однокласникам і був дуже щедрим. Відмінних оцінок не мав, однак трійок теж не було. На жаль, поведінка його була незадовільною. Надлишкова енергія, хоча і спрямовувалась переважно на мопеди і мотоцикли, все ж інколи зашкалювала і не вписувалась у правила і кодекси. А ще ж було перше кохання... Які там уроки, які лінійки чи комсомольські збори? Він знав напевно, що після школи стане шофером і поїде з коханою за обрій пізнавати інші світи.
Миколина млява неприязнь до вчителя, який постійно робив йому зауваження і ставив погані оцінки за поведінку, одного разу переросла в конфлікт на уроці хімії. Закінчивши завдання, щоб убити час, хлопець змішав у великій пробірці залишки невідомих розчинів з інших пробірок, що стояли у штативі. Потім, не задумуючись про наслідки, притиснув отвір великим пальцем і збовтав. Несподівано струмені різнокольорової піни під тиском, як із вогнегасника, долетіли навіть до класного журналу на столі вчителя.
Напередодні травневих свят учитель хімії попросив принести, ніби для якогось унікального досліду, срібну монету. Ніхто з класу не приніс, крім Миколи. Це була монета ще царської чеканки. Як виявилося, учитель, вкинувши монету у кислоту, добував таким чином водень для сотень кольорових кульок до першотравневих свят. Обурений Микола на знак протесту на демонстрацію не пішов, а монета випарувалася у космічному просторі під акомпанемент комуністичних пісень і маршів.
Якось, нишпорячи у дідівській клуні, Микола відкопав німецький карабін без прикладу й окремих деталей затвору та патрони. Багато з них були у задовільному стані. Виготовити приклад було просто, а затвор довелося робити у кузні, та ще потім доводити до кондиції з допомогою маленьких напильників. Стріляв Микола у лісі, ховаючись, поки його не „застукали” мисливці. Тікаючи від них, хлопець утопив карабін у річці, а переховати набої не встиг. Учитель хімії знайшов їх поблизу школи (хтось підказав).
Вишикувавши всіх школярів на подвір’ї, дирекція провела затяжну, вербальну виховну роботу і забрала комсомольський квиток у Миколи. Патрони учитель хімії демонстративно вкинув у глибоку яму шкільного туалету. Цієї ж ночі Микола при світлі ліхтарика зірвав дерев’яний поміст у туалеті і, опустивши драбину, зібрав залишки набоїв, які ще не потонули у лайні. А далі, у гарячці, він зробив ще одну жахливу дурницю – додумався мити патрони у відрі шкільного колодязя!..
Ранком літня жінка, технічний працівник школи, особливо не принюхуючись, налила повний бак, призначений для питної води, який стояв у коридорі. І треба ж було одному з перших прийти до школи вчителю хімії. Його напевно мучила спрага – чи то від самогону, чи то від солоних огірків. Розповідали очевидці, що біля бачка з водою він залишив не тільки сніданок, а й вечерю…
2011р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про хімію і патрони
С шурупов сорвись, если станешь привычно привинченый
Є. Євтушенко

Миколина млява неприязнь до вчителя, який постійно робив йому зауваження і ставив погані оцінки за поведінку, одного разу переросла в конфлікт на уроці хімії. Закінчивши завдання, щоб убити час, хлопець змішав у великій пробірці залишки невідомих розчинів з інших пробірок, що стояли у штативі. Потім, не задумуючись про наслідки, притиснув отвір великим пальцем і збовтав. Несподівано струмені різнокольорової піни під тиском, як із вогнегасника, долетіли навіть до класного журналу на столі вчителя.
Напередодні травневих свят учитель хімії попросив принести, ніби для якогось унікального досліду, срібну монету. Ніхто з класу не приніс, крім Миколи. Це була монета ще царської чеканки. Як виявилося, учитель, вкинувши монету у кислоту, добував таким чином водень для сотень кольорових кульок до першотравневих свят. Обурений Микола на знак протесту на демонстрацію не пішов, а монета випарувалася у космічному просторі під акомпанемент комуністичних пісень і маршів.
Якось, нишпорячи у дідівській клуні, Микола відкопав німецький карабін без прикладу й окремих деталей затвору та патрони. Багато з них були у задовільному стані. Виготовити приклад було просто, а затвор довелося робити у кузні, та ще потім доводити до кондиції з допомогою маленьких напильників. Стріляв Микола у лісі, ховаючись, поки його не „застукали” мисливці. Тікаючи від них, хлопець утопив карабін у річці, а переховати набої не встиг. Учитель хімії знайшов їх поблизу школи (хтось підказав).
Вишикувавши всіх школярів на подвір’ї, дирекція провела затяжну, вербальну виховну роботу і забрала комсомольський квиток у Миколи. Патрони учитель хімії демонстративно вкинув у глибоку яму шкільного туалету. Цієї ж ночі Микола при світлі ліхтарика зірвав дерев’яний поміст у туалеті і, опустивши драбину, зібрав залишки набоїв, які ще не потонули у лайні. А далі, у гарячці, він зробив ще одну жахливу дурницю – додумався мити патрони у відрі шкільного колодязя!..
Ранком літня жінка, технічний працівник школи, особливо не принюхуючись, налила повний бак, призначений для питної води, який стояв у коридорі. І треба ж було одному з перших прийти до школи вчителю хімії. Його напевно мучила спрага – чи то від самогону, чи то від солоних огірків. Розповідали очевидці, що біля бачка з водою він залишив не тільки сніданок, а й вечерю…
2011р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію