Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
2025.12.15
07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
2025.12.15
06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Дениско (1954) /
Проза
Про хімію і патрони
Миколка у школі товаришував з усіма учнями. Його любили, бо він завжди допомагав однокласникам і був дуже щедрим. Відмінних оцінок не мав, однак трійок теж не було. На жаль, поведінка його була незадовільною. Надлишкова енергія, хоча і спрямовувалась переважно на мопеди і мотоцикли, все ж інколи зашкалювала і не вписувалась у правила і кодекси. А ще ж було перше кохання... Які там уроки, які лінійки чи комсомольські збори? Він знав напевно, що після школи стане шофером і поїде з коханою за обрій пізнавати інші світи.
Миколина млява неприязнь до вчителя, який постійно робив йому зауваження і ставив погані оцінки за поведінку, одного разу переросла в конфлікт на уроці хімії. Закінчивши завдання, щоб убити час, хлопець змішав у великій пробірці залишки невідомих розчинів з інших пробірок, що стояли у штативі. Потім, не задумуючись про наслідки, притиснув отвір великим пальцем і збовтав. Несподівано струмені різнокольорової піни під тиском, як із вогнегасника, долетіли навіть до класного журналу на столі вчителя.
Напередодні травневих свят учитель хімії попросив принести, ніби для якогось унікального досліду, срібну монету. Ніхто з класу не приніс, крім Миколи. Це була монета ще царської чеканки. Як виявилося, учитель, вкинувши монету у кислоту, добував таким чином водень для сотень кольорових кульок до першотравневих свят. Обурений Микола на знак протесту на демонстрацію не пішов, а монета випарувалася у космічному просторі під акомпанемент комуністичних пісень і маршів.
Якось, нишпорячи у дідівській клуні, Микола відкопав німецький карабін без прикладу й окремих деталей затвору та патрони. Багато з них були у задовільному стані. Виготовити приклад було просто, а затвор довелося робити у кузні, та ще потім доводити до кондиції з допомогою маленьких напильників. Стріляв Микола у лісі, ховаючись, поки його не „застукали” мисливці. Тікаючи від них, хлопець утопив карабін у річці, а переховати набої не встиг. Учитель хімії знайшов їх поблизу школи (хтось підказав).
Вишикувавши всіх школярів на подвір’ї, дирекція провела затяжну, вербальну виховну роботу і забрала комсомольський квиток у Миколи. Патрони учитель хімії демонстративно вкинув у глибоку яму шкільного туалету. Цієї ж ночі Микола при світлі ліхтарика зірвав дерев’яний поміст у туалеті і, опустивши драбину, зібрав залишки набоїв, які ще не потонули у лайні. А далі, у гарячці, він зробив ще одну жахливу дурницю – додумався мити патрони у відрі шкільного колодязя!..
Ранком літня жінка, технічний працівник школи, особливо не принюхуючись, налила повний бак, призначений для питної води, який стояв у коридорі. І треба ж було одному з перших прийти до школи вчителю хімії. Його напевно мучила спрага – чи то від самогону, чи то від солоних огірків. Розповідали очевидці, що біля бачка з водою він залишив не тільки сніданок, а й вечерю…
2011р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про хімію і патрони
С шурупов сорвись, если станешь привычно привинченый
Є. Євтушенко
Миколка у школі товаришував з усіма учнями. Його любили, бо він завжди допомагав однокласникам і був дуже щедрим. Відмінних оцінок не мав, однак трійок теж не було. На жаль, поведінка його була незадовільною. Надлишкова енергія, хоча і спрямовувалась переважно на мопеди і мотоцикли, все ж інколи зашкалювала і не вписувалась у правила і кодекси. А ще ж було перше кохання... Які там уроки, які лінійки чи комсомольські збори? Він знав напевно, що після школи стане шофером і поїде з коханою за обрій пізнавати інші світи.Миколина млява неприязнь до вчителя, який постійно робив йому зауваження і ставив погані оцінки за поведінку, одного разу переросла в конфлікт на уроці хімії. Закінчивши завдання, щоб убити час, хлопець змішав у великій пробірці залишки невідомих розчинів з інших пробірок, що стояли у штативі. Потім, не задумуючись про наслідки, притиснув отвір великим пальцем і збовтав. Несподівано струмені різнокольорової піни під тиском, як із вогнегасника, долетіли навіть до класного журналу на столі вчителя.
Напередодні травневих свят учитель хімії попросив принести, ніби для якогось унікального досліду, срібну монету. Ніхто з класу не приніс, крім Миколи. Це була монета ще царської чеканки. Як виявилося, учитель, вкинувши монету у кислоту, добував таким чином водень для сотень кольорових кульок до першотравневих свят. Обурений Микола на знак протесту на демонстрацію не пішов, а монета випарувалася у космічному просторі під акомпанемент комуністичних пісень і маршів.
Якось, нишпорячи у дідівській клуні, Микола відкопав німецький карабін без прикладу й окремих деталей затвору та патрони. Багато з них були у задовільному стані. Виготовити приклад було просто, а затвор довелося робити у кузні, та ще потім доводити до кондиції з допомогою маленьких напильників. Стріляв Микола у лісі, ховаючись, поки його не „застукали” мисливці. Тікаючи від них, хлопець утопив карабін у річці, а переховати набої не встиг. Учитель хімії знайшов їх поблизу школи (хтось підказав).
Вишикувавши всіх школярів на подвір’ї, дирекція провела затяжну, вербальну виховну роботу і забрала комсомольський квиток у Миколи. Патрони учитель хімії демонстративно вкинув у глибоку яму шкільного туалету. Цієї ж ночі Микола при світлі ліхтарика зірвав дерев’яний поміст у туалеті і, опустивши драбину, зібрав залишки набоїв, які ще не потонули у лайні. А далі, у гарячці, він зробив ще одну жахливу дурницю – додумався мити патрони у відрі шкільного колодязя!..
Ранком літня жінка, технічний працівник школи, особливо не принюхуючись, налила повний бак, призначений для питної води, який стояв у коридорі. І треба ж було одному з перших прийти до школи вчителю хімії. Його напевно мучила спрага – чи то від самогону, чи то від солоних огірків. Розповідали очевидці, що біля бачка з водою він залишив не тільки сніданок, а й вечерю…
2011р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
