ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.20 17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

С М
2026.04.19 21:41
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами

Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність

Охмуд Песецький
2026.04.19 11:03
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (кочегарю)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-21 22:11:43
Переглядів сторінки твору 11174
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 21:55:12 ]
Уже никому ничего не грозит.
С истопником проведена беседа.
Как высотник привыкает к высоте, забывая о многих метрах пропасти под ногами, так и люди иных профессий забывают об опасности - и не столько своей жизни, как жизни, окружающей их - с ее кольцевыми маршрутами трамваев, мостами, а главное - с людьми.
У меня приятель был, который за лошадьми присматривал, добрейшей души человеком. А был приятель из докторов. Редчайший циник. Но мастер своего дела. Он мне как-то плечо вправлял. Я себя ощущал тряпичной куклой. Но эта кукла выздоровела и благополучно живет и доныне.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 21:53:55 ]
Добре кочегарити, пане Олексію. Схоже, що від надмірно- емоційного стану, ваш твір самопереплавився. Відбувся природній процес відокремлення шлаку від золота. Змаліло, зміліло ваше чтиво... Проте, привабливості не втратило ні на йоту. Навпаки, читається на одному подиху. Тепер - шедевр. Спробую перейняти від вас досвід, якщо не заперечуєте, бо судячи з ваших дописувань, простіру для росту в мене вистачає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 22:05:28 ]
Я видел Ваше стихотворение, на страничке возле которого было большое количество отзывов, а, м.б., и советов. Хотел было подключиться и я, но увидел, что оно то ли печаталось, то ли прошло более или менее серьезные испытания - и я отказал себе в своем участии. И дело не в Вас и не в нем.
Я вижу, как люди цепко держатся за свои творческие достижения - я имею в виду произведения. Среди последних есть такие, которые нужно осмысливать, принимая во внимание поэтические предпочтения автора как его своеобразную поэтическую нишу, а есть и такие, что хочется по-доброму посочувствовать читателям той недавней эпохи, которым оно адресовалось (приходило в дом в ворохе газет с рекламой и прочей беллетристикой покупательского направления) и себе, что пытаюсь заниматься, по-моему, совершенно бесполезным занятием.
И возвращаюсь к себе.
Спасибон за теплое слово.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-01-24 00:00:39 ]
Олексей! Неужели критическая точка? Держись, парень! Знал бы ты, как лиричен мир с твоим присутствием... Не унывай, пожалуйста1ё


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 20:38:48 ]
Я с лирикой, наверное, "завязываю", Васильевич. Ибо лишняя она в нынешней суровой жизни, и годится, м.б., разве что для ночных упражнений под одеялом или для охоты с фоторужьем. Еще для ботаников-мальчиков и сентиментальных дедов старшего пред- и после- пенсионного возраста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-24 12:08:47 ]
І я пам'ятаю одного дядька. Пішов на болото зимою, покосити трохи по люду на підстилку худобі. Якраз облава була на "славних лицарів" УПА. Навіть не розбиралися - зимою і з косою, значить носив в схрон їсти банді. 25 років Воркути. Але після краху товариша Сталіна випустили. Зняли судимість, вибачилися. Мовляв, помилочка вийшла. Тільки сім років "корисного воркутинського клімату" за вину без вини не повернули.
А в нас вугілля тепер навіть донецького немає. Кажуть дорого, а платити у вас немає чим. Скоро і земельку будуть віднімати, щоб виправити "перекоси жовтня сімнадцятого". То-то сміху буде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 20:34:05 ]
Земля должна быть в руках рачительного хозяина.
А история, рассказанная тобой, страшная.
Я же мужикам в палате вот уже как неделю другие рассказываю.
Удач-дач-дач.
Я не ожидал такого внимания.


1   2   3   Переглянути все