ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.04.22 16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.

Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,

Борис Костиря
2026.04.22 15:20
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.

Дощі відкриють невідомі суті,

Охмуд Песецький
2026.04.22 14:43
Співають пісень вовки,
Надривне нічне сопрано.
Дається зима взнаки,
Радіє весна зарано.
Доходять і до 5-ти,
Буває, нічні морози.
Вона не спішить прийти
З теплом весняної дози.

Олена Побийголод
2026.04.22 07:45
Л.Давидович (1900-1986), В.Драгунський (1913-1972)

Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!

    Нічка за вікном чорніє,

Віктор Кучерук
2026.04.22 05:29
На теплих крилах весняних вітрів
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п

хома дідим
2026.04.21 22:19
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби

Тетяна Левицька
2026.04.21 21:35
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.

Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк

Марія Дем'янюк
2026.04.21 16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.

Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В

Борис Костиря
2026.04.21 14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.

Володимир Бойко
2026.04.21 13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого. Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій. Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог. Дика природа надто чутлива до диких звичаїв. Коли відчуваєш листопад у квітні –

Юрій Гундарів
2026.04.21 12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…

Ігор Шоха
2026.04.21 11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.

ІІ

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Я» (2011) / Критика | Аналітика

 Поет - за гамбурзьким рахунком

...Колись у циркових борців повелося раз на рік збиратись у Гамбурзі й не давати вистави, а при зачинених дверях боротися всерйоз, щоб зрозуміти, хто чого вартий насправді. Звідси й пішов вираз «гамбурзький рахунок».

Образ твору Давайте спробуємо без поспіху, по-чоловічому зважено, висловлювати своє, чоловіче, бачення щодо постаті справжнього автора-поета. Спробуємо скласти перелік його видатних чеснот і слабкостей, зробимо спробу зрозуміти, що дозволено, а що ні, і на якому рівні ще "так", а потім "ні", в чому переваги, а в чому наперед визначені недоліки...

Приклади і паралелі, здобутки і помилки, печальні і неочікувані наслідки...

Зрештою, можна скласти шкалу цінності чоловіка-поета.

А чому саме "За гамбурзьким рахунком", бо, напевно, йдеться про мистецьку суперечку Поета з Прозаїком, Художником, Скульптором, Журналістом, Актором, зі всіма, хто претендує на звання істинного деміурга прекрасного і животворного :)

На цій сторінці, сподіваємося, вдасться створити належний - пункт за пунктом, опис такого собі генія, нехай і не пророка у колі своїх ближніх, чи в своїй батьківщині...
Включаємо лише дієві пункти, які дозволяють сподіватися на той чи той успіх...

Тож, які будуть пропозиції, шановні колеги? :)

Опис

1.
2.
3.
4.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-21 14:13:45
Переглядів сторінки твору 4106
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0.429 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.430 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Чоловічий клуб, аналітика
Автор востаннє на сайті 2014.02.22 15:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 14:55:05 ]
Трохи гумору на цю тему

1
- Скажіть, хто вважається найталановітішім з сучасніх поетів?
- Ну, нас не так вже й багато ...

2.
Редактор розмовляє з молодим автором:
- Скажіть, ви самі написали ці сонети?
- Так.
- У такому випадку, мені дуже приємно з вами познайомитися, містер Петрарка, а я ж-бо, знічев'я думав, що ви давно померли!

3.
Молодий поет запитує відомого критика:
- Що ви думаєте про останні мої вірші?
- Зізнаюся чесно, це найгірше з усього, що я читав.
- Як! Я ж учора продав їх одному видавництву за пристойні гроші!
- А ось це вже мистецтво!

4.
- Скажіть, а ви пишете вірші?
- Думаю, що так, але, право, не впевнений - ніколи не пробував.

5.
Поет говорить приятелю:
- Щоранку, прокинувшись, я насамперед заходжу в Інтернет і вивчаю список найбагатших людей планети. Якщо мого імені там немає, я сідаю і починаю працювати.

6.
- Мова ваших віршів украй бідна, - каже редактор.
- І що? — Відповідає автор, - А хто сказав, що бідність це вада?

7.
Один початкуючий поет приніс відомому критику стос рукописів і попросив висловити свою думку.
- Вам треба якомога більше читати, читати і ще раз читати, - сказав критик.
- А це обов'язково?
- Звичайно! Чим більше ви будете читати, тим менше у вас буде часу для писання.

8.
- Одна рима у вашій поемі мені особливо сподобалася! Думаю, ми її надрукуємо.
— Мою поему?!
— Що ви ... риму!

9.Молодий поет запитує редактора:
- Ви читали мої вірші?
- О, так, юначе. Я читав їх ще задовго до вашого народження.

10.
Поет говорить редактору:
- Кажуть, що геніальність - це хвороба.
- Можливо, та хай це вас не турбує, ви виглядаєте цілком здоровим.

11.
Ось ви, Іване Івановичу, пишете свої вірші, бігаєте по редакціях, а грошей у вас ніколи не буває. Напевно, поезія - невдячне заняття?
Ну що ви, навпаки: дуже навіть вдячна. Які вірші не приносиш до редакції, редактор читає і говорить:
- Дякую вам, не підходить! ..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 15:05:00 ]
12
Розмовляють два критика:
- Як краще всього оцінювати поетичні твори?
- Сміливо завжди кажи, що вони не представляють художньої цінності, тоді ти ризикуєш помилитися лише в одному-двох випадках зі ста.

13.
- Шановний редакторе, я написав ось маленького вірша.
- Ну хіба що маленького, тоді Бог простить ... Але надалі будьте обережнішим! ...

14.
Бездарний поет написав поему й сказав:
- Хочу повісити її на міських воротах, щоб усі її читали і славили.
- Тоді зваж, якщо дізнаються, хто саме написав ці вірші, то тебе повісять поряд з ними.

15.
Один поет прочитав своєму другові свої вірші, які він нещодавно написав, - досить довгі і нудні. Після цього запитав, які саме сподобалися тому найбільше.
- Ті, - відповів друг, - які ти мені ще не читав.

16.
«Поетом можеш ти не бути!" - Сказали поету-початківцю в редакції після прочитання його віршів.
Та він зрозумів це аж надто буквально і став... критиком.

17.
Одного відомого поета запитали, як краще писати, щоб стати відомим.
- Зліва направо, - була відповідь.

18.
- Хто ви?
- Поет!
- Ваше ім'я?
- На жаль, воно ще не відоме. :(

19.
- Ось вийду на пенсію і закінчу нарешті свою збірку віршів.
- О, ви пишете??
- Ні, я читаю ...

20.
- Чи правда, що деякі письменники стають хорошими критиками?
- Так, це як із поганих вин часом виходить хороший оцет.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 15:18:09 ]
21.
Молодий поет дав свої вірші відомому письменнику.
- Скажіть, чи правильно я зробив, вклавши стільки вогню в свої творіння? - Запитав він, коли прийшов забрати рукопис.
- Ні, - відповів письменник, слід було не вогонь вкладати у ваші вірші, а вірші - у вогонь...

22.
Господиня гостеві:
- Будь ласка, прочитайте вашу нову поему.
- Але я не наважуся ... Стільки люду!
- Не хвилюйтеся. Нас ніхто не слухатиме.

23.
Ти зблід, схуд, обріс, нікуди не ходиш ... Що ти робиш цілими днями?
- Пишу вірші.
- Ну і дивак! Навіщо так мучитися, якщо за копійки можна купити готові?!

23.
Кімната одного «невизнаного» поета була завалена цілим возом його невдалих віршів, від яких усі відмовилися. Почалася сувора зима, і піч необхідно було чимось топити. Поет з горя вирішив кинути у грубку кілька пачок своїх віршів, і вона відразу ж розгорілася. Тут заходить сусід і не може зрозуміти в чому справа.
- Що це ви робите?- Заволав він, - це ж ваша праця!
- Ну так! І я вперше в житті грію руки на своїх творах!

24.
Незнайомий чоловік вривається в кабінет редактора і кричить:
- Руки вгору! Життя або гаманець!
- Фу-ти, слава Богу! А я було вирішив, що ви хочете змусити мене читати ваші вірші.

25.
— Знаєте, я вам скажу правду: ваша поема просто алмаз серед інших відомих мені творів!
Пробачте, але в чому ви знаходите подібність?
- О, вона так само не оброблена.

26.
- Скажіть чесно, вам сподобалася моя друга збірка віршів?
- У порівнянні з першою помітний величезний прогрес!
- О, спасибі! А в чім саме?
- Друга ваша книжка на сто сторінок менша.

27.
* * * * * *
- Ось, повертаю вам вашу збірочку. Чудові вірші!
- Так, але деякі сторінки зовсім не розрізані?
- Справді? О, ви знаєте я так захопився вашою поезією, що просто не звертав на це уваги.

28.
* * * * * *
- Ви дуже неуважна, молода людина, - каже редактор.
- О, так, я страшенно розсіяний, але як ви про це здогадалися? — дивується поет.
- З ваших віршів. Ви забуваєте вкладати в них душу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-13 16:17:57 ]
І не приклад, і не паралель, шановний "Я", але як відзвук згадалися два Бориса, "глибоководні" поети - археолог Мозалевський, що жив скромно (це вже пишно сказано), який в експедиціях скидався швидше на сільського аборигена, а не на керівника таких значущих розкопок, та Чичибабіна (Полушина), бухгалтера трамвайно-тролейбусного депо...
Чудові анекдоти принагідно до теми від Майстерень Адміністрації - з них таки можна узяти дещо за "гамбурзьким рахунком"...