
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
2025.10.10
19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юлія Гринчук /
Публіцистика
Історія одного натюрморту
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Історія одного натюрморту
Усім привіт! Ми особисто не знайомі, але мені дуже кортить поділитися з вами своєю історією. Звати мене… та зрештою, в мене безліч імен, і кожен вибирає зручне для себе – картина, твір живописного мистецтва, оліографія, малюнок, натюрморт…
Ким і коли я створена, є загадкою навіть для мене. Коли я прокинулась і розплющила замріяні очі, світ зустрів мене запахом олійних фарб, замішаних на осінньому дощі та барвистому листі. Теплі руки дбайливо взяли мене з мольберта, і хвиля життя підхопила, несучи з виставки на виставку, поки не занесла до виставкових зал Художнього музею Луцька, що розташований в історичній частині міста, на території замку Любарта (XVI ст.) в колишньому Будинку повітової канцелярії і шляхетських судів, збудованому у 1789 р. на руїнах княжого палацу.
Не кожному художнику випадає честь виставляти свої твори у цих стінах. Музей проводить суворий відбір. І я відчула себе не просто витвором дбайливих рук художника, а красунею.
«Поруч з класикою не маємо права виставляти роботи низького рівня. У нашого музею високий рівень, і тому виставляти свої роботи в наших залах є не лише престижно, але й почесно», - зазначила директор музею Зоя Навроцька у розмові з журналістами, що часто заходять сюди на організовані працівниками такі цікаві акції та презентації. І я відчула себе ще й цінністю.
Перші дні показу я, окрім себе, не помічала нічого, страх не сподобатися чи викликати негативну реакцію у глядачів затьмарював усе, але у тих, хто дивився на мене, загоралися очі, і ми вже дивилися один на одного, проникаючи прямо в душу. Просте споглядання переросло у спільне бачення світу.
Пізніше я усвідомила, що є не єдиною на стінах, і не лише на мене приходять подивитися, а насолоджуються і моїми сусідками, і що музей об’єднує декілька експозицій, одні з яких є постійними інші – змінними. Колекція сформувалася на основі національної збірки з магнатської галереї князів Радзивилів замку в Олиці, а також – творів образотворчого мистецтва, що зберігалися в музеях Луцька до 1939 року. Звичайно, були й пізніші надходження. Особлива гордість зібрання – єдиний в Україні твір іспанського художника Хусепе де Рібєри – картина «Святий Ієронім» (1644р). А взагалі, у виставкових залах представлений живопис восьми країн Європи: Іспанії, Італії, Фландрії, Франції, Австрії, Німеччини, Англії і Польщі XVII - поч. XX ст.
З часом я почала усвідомлювати, що виставки відрізняються науковим підходом та методичним опрацюванням робіт. Кожен твір образотворчого мистецтва, що виставляється в цьому музеї, має свій номер, який входить в архівний фонд. З кожної виставки у фонд музею художники дарують декілька робіт, поповнюючи скарбницю малярського мистецтва, а тут вони вже зберігаються у відповідних температурному режимі та режимі вологості.
Працівники музею взяли собі за завдання не лише зберігати і впорядковувати твори класичного та сучасного мистецтва, але й активно впливати на сучасне мистецтво, стимулювати його розвиток.
Під час чергової зміни експозиції, мене вразили мої колеги, які прикрашали своїми полотнами сусідні виставкові зали. Барвистість колористики, яка створює ефект мозаїчного зображення, пастозність мазків, широкий впевнений пензель – все говорить про творчу силу руки, що створила ці роботи.
Отак і живемо. Насолоджуємося спілкуванням з прекрасними творами і чудовими людьми.
О, ще одне, ледь не забула, нашому музею виповнюється 35 років. Уявляєте? Який він молодий і одночасно досвідчений. А головне, безцінний, про що свідчать твори мистецтва його фондів )))
Дні роботи музею: середа, четвер, п’ятниця, субота, неділя.
Години роботи:
літній період: 10.00-18.00;
зимовий період: 9.00-17.00.
Директор: Зоя Навроцька.
Тел.: (0332)72-30-75.
Адреса: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 1а.
Ким і коли я створена, є загадкою навіть для мене. Коли я прокинулась і розплющила замріяні очі, світ зустрів мене запахом олійних фарб, замішаних на осінньому дощі та барвистому листі. Теплі руки дбайливо взяли мене з мольберта, і хвиля життя підхопила, несучи з виставки на виставку, поки не занесла до виставкових зал Художнього музею Луцька, що розташований в історичній частині міста, на території замку Любарта (XVI ст.) в колишньому Будинку повітової канцелярії і шляхетських судів, збудованому у 1789 р. на руїнах княжого палацу.
Не кожному художнику випадає честь виставляти свої твори у цих стінах. Музей проводить суворий відбір. І я відчула себе не просто витвором дбайливих рук художника, а красунею.
«Поруч з класикою не маємо права виставляти роботи низького рівня. У нашого музею високий рівень, і тому виставляти свої роботи в наших залах є не лише престижно, але й почесно», - зазначила директор музею Зоя Навроцька у розмові з журналістами, що часто заходять сюди на організовані працівниками такі цікаві акції та презентації. І я відчула себе ще й цінністю.
Перші дні показу я, окрім себе, не помічала нічого, страх не сподобатися чи викликати негативну реакцію у глядачів затьмарював усе, але у тих, хто дивився на мене, загоралися очі, і ми вже дивилися один на одного, проникаючи прямо в душу. Просте споглядання переросло у спільне бачення світу.
Пізніше я усвідомила, що є не єдиною на стінах, і не лише на мене приходять подивитися, а насолоджуються і моїми сусідками, і що музей об’єднує декілька експозицій, одні з яких є постійними інші – змінними. Колекція сформувалася на основі національної збірки з магнатської галереї князів Радзивилів замку в Олиці, а також – творів образотворчого мистецтва, що зберігалися в музеях Луцька до 1939 року. Звичайно, були й пізніші надходження. Особлива гордість зібрання – єдиний в Україні твір іспанського художника Хусепе де Рібєри – картина «Святий Ієронім» (1644р). А взагалі, у виставкових залах представлений живопис восьми країн Європи: Іспанії, Італії, Фландрії, Франції, Австрії, Німеччини, Англії і Польщі XVII - поч. XX ст.
З часом я почала усвідомлювати, що виставки відрізняються науковим підходом та методичним опрацюванням робіт. Кожен твір образотворчого мистецтва, що виставляється в цьому музеї, має свій номер, який входить в архівний фонд. З кожної виставки у фонд музею художники дарують декілька робіт, поповнюючи скарбницю малярського мистецтва, а тут вони вже зберігаються у відповідних температурному режимі та режимі вологості.
Працівники музею взяли собі за завдання не лише зберігати і впорядковувати твори класичного та сучасного мистецтва, але й активно впливати на сучасне мистецтво, стимулювати його розвиток.
Під час чергової зміни експозиції, мене вразили мої колеги, які прикрашали своїми полотнами сусідні виставкові зали. Барвистість колористики, яка створює ефект мозаїчного зображення, пастозність мазків, широкий впевнений пензель – все говорить про творчу силу руки, що створила ці роботи.
Отак і живемо. Насолоджуємося спілкуванням з прекрасними творами і чудовими людьми.
О, ще одне, ледь не забула, нашому музею виповнюється 35 років. Уявляєте? Який він молодий і одночасно досвідчений. А головне, безцінний, про що свідчать твори мистецтва його фондів )))
Дні роботи музею: середа, четвер, п’ятниця, субота, неділя.
Години роботи:
літній період: 10.00-18.00;
зимовий період: 9.00-17.00.
Директор: Зоя Навроцька.
Тел.: (0332)72-30-75.
Адреса: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 1а.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію