
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.06
22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
2025.09.06
21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,
2025.09.06
13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках
О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках
О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний
2025.09.06
12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
2025.09.06
11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину:
Боже зранку, всім по чину!
06.09.2025р. UA
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину:
Боже зранку, всім по чину!
06.09.2025р. UA
2025.09.06
07:19
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.
2025.09.06
02:51
Повзучі гади теж літають, якщо їх добряче копнути.
Тим, що живуть у вигаданому світі, краще там і помирати.
Хочеш проблем собі – створи проблеми іншим.
Не дикун боїться цивілізації, а цивілізація дикуна.
Люди якщо і змінюються, то не в кращий
2025.09.05
21:30
Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.
Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.
Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг
2025.09.05
16:40
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.
Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.
Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу
2025.09.05
11:18
Ця ніч,
зла ніч -
зліт Зла!
І чорнота
із-зусебіч
наповза!
зла ніч -
зліт Зла!
І чорнота
із-зусебіч
наповза!
2025.09.05
09:33
Життю радію, мов дитина,
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.
2025.09.05
08:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Карнавал пон
Карнавал пон
2025.09.04
21:59
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.
Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.
Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,
2025.09.04
19:28
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»
2025.09.04
15:42
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний будеш богатир,
Ти мені, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш нашу Вітчизу.
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний будеш богатир,
Ти мені, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш нашу Вітчизу.
2025.09.04
14:28
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Солом'яне з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Солом'яне з
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Василь Дениско (1954) /
Рецензії
Таємниця імператорів
У 2005 році на екрани вийшов документальний фільм французського режисера і сценариста Люка Жаке «Імператорський марш» (La Marche de l’Empereur), відомого у прокаті, як «Птахи 2: Подорож на край світу». Режисеру і всій знімальній групі довелось провести тринадцять місяців у Антарктиці, де температура опускається до –60º С, а швидкість вітру сягає 480 км за годину.
Лейттема фільму “Імператорський марш” – поетично-драматична. Її можна описати (спрощено) монологом самця пінгвіна:
"Подолавши 200 км, я не випадково обрав саме тебе: за запахом, за мелодійним співом, за тоненьким, ледь вигнутим донизу дзьобом, оздобленим оранжевими і рожевими пластинками, та ще за особливим відблиском вушних плям. А як файно ти схиляла голову! Поволі і легко, граційно і журливо завмирала, очікуючи мого доторку до тебе. Я не випустив яєчко на лід і зігрівав його собою, не ївши кільканадцять тижнів. Я чекав тебе, вдивляючись у біле безгоміння. В океані тебе не розірвав на шматки морський лев, і ти повернулася, пройшовши “десять і десять днів, і тисячу і тисячу кроків”. Ми знову зустрілися, тепер уже втрьох, нагодували наше пташеня і вберегли його від хижих поморників. Ми вижили!"
Автори кінокартини наділили імператорських пінгвінів людськими розумом і почуттями. Щось схоже надибуємо в чудовому оповіданні Фазіля Іскандера “Широколобий”, де автор зміг зворушливо змалювати почуття буйвола, що їх розгубили багато хто із нас. Проте закадровий текст, нав’язливий і багатослівний надає світлому гобелену кінострічки ядучих кольорів і відтінків. А головне – цей текст, як на мене, краде, вбиває людську уяву. І тоді починаєш розуміти, що книга має в цьому сенсі величезні переваги.
У той же час, вишукана музика композитора Емілі Сімон панує над глядачем, як погожий вітер, як свобода простору снігів і льоду, як роздолля океану.
Я переконаний, що більшість глядачів, після перегляду фільму “Імператорський марш”, а його, без сумніву, варто подивитися, полюбить цих дивовижних птахів.
Вірю, що невпинний, могутній, усепоглинаючий рух потягу цивілізації, осідланий Homo Sapiens, із гвинтівками і тралами та невгамовною жадібністю, не наздожене марш імператорів. Бо, відштовхнувшись від материка, вкритого льодом, імператор уперше у своєму житті злетів (завдяки кіно). Як довго йому літати в кінопросторі – покаже час.
Насамкінець хочу нагадати глибокодумні слова відомого американського письменника і натураліста Генрі Бестона: “Тварини не менші брати наші і не бідні родичі; вони – інші народи, які разом з нами потрапили в мережу життя, в мережу часу; такі, як і ми, бранці земної пишноти і земних страждань”.
2006
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Таємниця імператорів
У льодовій пустелі я віднайшов дивовижну таємницю
Люк Жаке

Лейттема фільму “Імператорський марш” – поетично-драматична. Її можна описати (спрощено) монологом самця пінгвіна:
"Подолавши 200 км, я не випадково обрав саме тебе: за запахом, за мелодійним співом, за тоненьким, ледь вигнутим донизу дзьобом, оздобленим оранжевими і рожевими пластинками, та ще за особливим відблиском вушних плям. А як файно ти схиляла голову! Поволі і легко, граційно і журливо завмирала, очікуючи мого доторку до тебе. Я не випустив яєчко на лід і зігрівав його собою, не ївши кільканадцять тижнів. Я чекав тебе, вдивляючись у біле безгоміння. В океані тебе не розірвав на шматки морський лев, і ти повернулася, пройшовши “десять і десять днів, і тисячу і тисячу кроків”. Ми знову зустрілися, тепер уже втрьох, нагодували наше пташеня і вберегли його від хижих поморників. Ми вижили!"
Автори кінокартини наділили імператорських пінгвінів людськими розумом і почуттями. Щось схоже надибуємо в чудовому оповіданні Фазіля Іскандера “Широколобий”, де автор зміг зворушливо змалювати почуття буйвола, що їх розгубили багато хто із нас. Проте закадровий текст, нав’язливий і багатослівний надає світлому гобелену кінострічки ядучих кольорів і відтінків. А головне – цей текст, як на мене, краде, вбиває людську уяву. І тоді починаєш розуміти, що книга має в цьому сенсі величезні переваги.
У той же час, вишукана музика композитора Емілі Сімон панує над глядачем, як погожий вітер, як свобода простору снігів і льоду, як роздолля океану.
Я переконаний, що більшість глядачів, після перегляду фільму “Імператорський марш”, а його, без сумніву, варто подивитися, полюбить цих дивовижних птахів.
Вірю, що невпинний, могутній, усепоглинаючий рух потягу цивілізації, осідланий Homo Sapiens, із гвинтівками і тралами та невгамовною жадібністю, не наздожене марш імператорів. Бо, відштовхнувшись від материка, вкритого льодом, імператор уперше у своєму житті злетів (завдяки кіно). Як довго йому літати в кінопросторі – покаже час.
Насамкінець хочу нагадати глибокодумні слова відомого американського письменника і натураліста Генрі Бестона: “Тварини не менші брати наші і не бідні родичі; вони – інші народи, які разом з нами потрапили в мережу життя, в мережу часу; такі, як і ми, бранці земної пишноти і земних страждань”.
2006
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію