ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Білоус (1977) / Вірші / різне

 ***
Слова - ріка, матерія примхлива,
Вливається у кров, розходиться по жилах,
То тихо, то пульсуючи у скронях
Холодить пальці і пече в долонях.

Скажи мені, можливо й ризикую,
Слова - ріка, то хай тече й хвилює.
Які введеш у мої вени звуки -
Надії, ласки спокою чи муки?


2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-28 14:58:17
Переглядів сторінки твору 7239
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.069 / 5.5  (4.565 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.339 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.05.29 13:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 15:30:22 ]
Дуже витончена штучка, Зорянко, вийшла - тоненька і беззахисна...

Можливо, для виразності звучання, варто уважніше переглянути знаки пунктуації у другій строфі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-28 16:51:02 ]
Дякую! Я намагалась слідувати Вашим настановам. Цілком приймаю Ваші зауваження і , з Вашого дозволу, правлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 15:56:31 ]
Дуже щиро, Зоряно, дуже влучно. Цей Ваш вірш, наче відлуння мого теперішнього настрою і відчуттів, котрі я б не могла передати краще, як погляд із задзеркалля. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 16:12:55 ]
Я б тільки порадила, якщо дозволите ось тут:
Слова - ріка, по-різному бурхлива
змінити на:
Слова - ріка, то тиха, то бурхлива
Так, воно звучатиме чіткіше, як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-28 16:57:04 ]
Дуже Вам вдячна. Насправді, у першому варіанті так і було (що до задзеркалля, мені приємно, що думки збіглись) як пропонуєте. Але врешті я змінила саме на цей варіант. Чомусь здалось, що виник дисонанс через повтор слова "тиха". Можливо помиляюсь. Але, ще раз, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 22:06:34 ]
А як щодо: "Слова-ріка, жива вода мінлива..."? Чи ще якись Ваш варіант. Пробачте мою настирність.:) Але, не можу не погодитись з Редакцією, що вірш доволі витончений, тож хотілося б аби згадана вище невеличка деталь не псувала враження.
Щиро.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-29 11:27:43 ]
Настирність, інколи, навіть дуже потрібна річ. Я радо приймаю Ваші пропозиції і зауваження. Мені сподобався ваш варіант, але мені потрібно трошки часу на роздуми. Я обов"язково зміню цей рядочок. Дуже важливий погляд зі сторони, тим більшн, що пишу на емоціях і зараз лише починаю знайомитись з всією глибиною віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-19 01:26:29 ]
"Слова-ріка" - цікава метафора! Її можна розвивати і розвивати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-14 18:12:43 ]
Я теж так думаю. Причому в різних площинах розвивати. І не забувати про їх силу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-09 14:30:58 ]
О, та цей вірш, наче мантра сидхів, яка в змозі допомогти подолати земне тяжіння. Сильно Ви зав'язали слово з матерією. Сподобалось.

Зоряно, напевно, потрібно в кінці поставити знак питання, оскільки останнє речення звучить запитально?.. І, може, змістити кому в останньому рядку на одне слово вліво?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-09 16:10:18 ]
Дякую! Спробую поставити знак питання, а кому (як на вашу думку?)я просто приберу. Додам, що тепер мені вже страшно буде друкуватись. Після Вашого "подолання земного тяжіння", буде важко почути щось протилежне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-10 13:09:47 ]
Можна й так... А Ви що, так чутливо реагуєте на будь-які коментарі? Не варто. Варто знати собі ціну. А люди є люди, вони ж, наприклад, і від заздрості можуть навіть геніальний твір опустити своїми коментарями до рівня глибоко графоманського. Не варто таким перейматись, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-11 18:03:18 ]
Цілком згідна з Вами, але імунітет виробляється не відразу, спочатку потрібно перехворіти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 13:34:48 ]

Жіноча краса З.Б.
О, ця несила, слабкості краси -
на вістрі дотику, цілунку, прабажання...
Внизу земля, Господня кузня, - я!
А ви, - о ви! – все там, де обіцяння,
де вина світанкової роси
здіймають ангели за побратання!
А ще (тайком) - за любощів єднання!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 17:19:10 ]
Це просто чудово! Ця "Жіноча краса" зачаровує. Мене вабить кожен рядочок і, навіть, кожне слово. Мені здається це дуже чуттєво. Дякую !!!