ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Білоус (1977) / Вірші / різне

 ***
Слова - ріка, матерія примхлива,
Вливається у кров, розходиться по жилах,
То тихо, то пульсуючи у скронях
Холодить пальці і пече в долонях.

Скажи мені, можливо й ризикую,
Слова - ріка, то хай тече й хвилює.
Які введеш у мої вени звуки -
Надії, ласки спокою чи муки?


2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-28 14:58:17
Переглядів сторінки твору 6440
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.069 / 5.5  (4.565 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.339 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.05.29 13:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 15:30:22 ]
Дуже витончена штучка, Зорянко, вийшла - тоненька і беззахисна...

Можливо, для виразності звучання, варто уважніше переглянути знаки пунктуації у другій строфі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-28 16:51:02 ]
Дякую! Я намагалась слідувати Вашим настановам. Цілком приймаю Ваші зауваження і , з Вашого дозволу, правлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 15:56:31 ]
Дуже щиро, Зоряно, дуже влучно. Цей Ваш вірш, наче відлуння мого теперішнього настрою і відчуттів, котрі я б не могла передати краще, як погляд із задзеркалля. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 16:12:55 ]
Я б тільки порадила, якщо дозволите ось тут:
Слова - ріка, по-різному бурхлива
змінити на:
Слова - ріка, то тиха, то бурхлива
Так, воно звучатиме чіткіше, як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-28 16:57:04 ]
Дуже Вам вдячна. Насправді, у першому варіанті так і було (що до задзеркалля, мені приємно, що думки збіглись) як пропонуєте. Але врешті я змінила саме на цей варіант. Чомусь здалось, що виник дисонанс через повтор слова "тиха". Можливо помиляюсь. Але, ще раз, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 22:06:34 ]
А як щодо: "Слова-ріка, жива вода мінлива..."? Чи ще якись Ваш варіант. Пробачте мою настирність.:) Але, не можу не погодитись з Редакцією, що вірш доволі витончений, тож хотілося б аби згадана вище невеличка деталь не псувала враження.
Щиро.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-29 11:27:43 ]
Настирність, інколи, навіть дуже потрібна річ. Я радо приймаю Ваші пропозиції і зауваження. Мені сподобався ваш варіант, але мені потрібно трошки часу на роздуми. Я обов"язково зміню цей рядочок. Дуже важливий погляд зі сторони, тим більшн, що пишу на емоціях і зараз лише починаю знайомитись з всією глибиною віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-19 01:26:29 ]
"Слова-ріка" - цікава метафора! Її можна розвивати і розвивати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-14 18:12:43 ]
Я теж так думаю. Причому в різних площинах розвивати. І не забувати про їх силу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-09 14:30:58 ]
О, та цей вірш, наче мантра сидхів, яка в змозі допомогти подолати земне тяжіння. Сильно Ви зав'язали слово з матерією. Сподобалось.

Зоряно, напевно, потрібно в кінці поставити знак питання, оскільки останнє речення звучить запитально?.. І, може, змістити кому в останньому рядку на одне слово вліво?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-09 16:10:18 ]
Дякую! Спробую поставити знак питання, а кому (як на вашу думку?)я просто приберу. Додам, що тепер мені вже страшно буде друкуватись. Після Вашого "подолання земного тяжіння", буде важко почути щось протилежне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-10 13:09:47 ]
Можна й так... А Ви що, так чутливо реагуєте на будь-які коментарі? Не варто. Варто знати собі ціну. А люди є люди, вони ж, наприклад, і від заздрості можуть навіть геніальний твір опустити своїми коментарями до рівня глибоко графоманського. Не варто таким перейматись, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-11 18:03:18 ]
Цілком згідна з Вами, але імунітет виробляється не відразу, спочатку потрібно перехворіти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 13:34:48 ]

Жіноча краса З.Б.
О, ця несила, слабкості краси -
на вістрі дотику, цілунку, прабажання...
Внизу земля, Господня кузня, - я!
А ви, - о ви! – все там, де обіцяння,
де вина світанкової роси
здіймають ангели за побратання!
А ще (тайком) - за любощів єднання!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 17:19:10 ]
Це просто чудово! Ця "Жіноча краса" зачаровує. Мене вабить кожен рядочок і, навіть, кожне слово. Мені здається це дуже чуттєво. Дякую !!!