ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Білоус (1977) / Вірші / різне

 ***
Слова - ріка, матерія примхлива,
Вливається у кров, розходиться по жилах,
То тихо, то пульсуючи у скронях
Холодить пальці і пече в долонях.

Скажи мені, можливо й ризикую,
Слова - ріка, то хай тече й хвилює.
Які введеш у мої вени звуки -
Надії, ласки спокою чи муки?


2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-28 14:58:17
Переглядів сторінки твору 7016
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.069 / 5.5  (4.565 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.339 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.05.29 13:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-28 15:30:22 ]
Дуже витончена штучка, Зорянко, вийшла - тоненька і беззахисна...

Можливо, для виразності звучання, варто уважніше переглянути знаки пунктуації у другій строфі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-28 16:51:02 ]
Дякую! Я намагалась слідувати Вашим настановам. Цілком приймаю Ваші зауваження і , з Вашого дозволу, правлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 15:56:31 ]
Дуже щиро, Зоряно, дуже влучно. Цей Ваш вірш, наче відлуння мого теперішнього настрою і відчуттів, котрі я б не могла передати краще, як погляд із задзеркалля. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 16:12:55 ]
Я б тільки порадила, якщо дозволите ось тут:
Слова - ріка, по-різному бурхлива
змінити на:
Слова - ріка, то тиха, то бурхлива
Так, воно звучатиме чіткіше, як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-28 16:57:04 ]
Дуже Вам вдячна. Насправді, у першому варіанті так і було (що до задзеркалля, мені приємно, що думки збіглись) як пропонуєте. Але врешті я змінила саме на цей варіант. Чомусь здалось, що виник дисонанс через повтор слова "тиха". Можливо помиляюсь. Але, ще раз, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-28 22:06:34 ]
А як щодо: "Слова-ріка, жива вода мінлива..."? Чи ще якись Ваш варіант. Пробачте мою настирність.:) Але, не можу не погодитись з Редакцією, що вірш доволі витончений, тож хотілося б аби згадана вище невеличка деталь не псувала враження.
Щиро.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-29 11:27:43 ]
Настирність, інколи, навіть дуже потрібна річ. Я радо приймаю Ваші пропозиції і зауваження. Мені сподобався ваш варіант, але мені потрібно трошки часу на роздуми. Я обов"язково зміню цей рядочок. Дуже важливий погляд зі сторони, тим більшн, що пишу на емоціях і зараз лише починаю знайомитись з всією глибиною віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-19 01:26:29 ]
"Слова-ріка" - цікава метафора! Її можна розвивати і розвивати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-14 18:12:43 ]
Я теж так думаю. Причому в різних площинах розвивати. І не забувати про їх силу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-09 14:30:58 ]
О, та цей вірш, наче мантра сидхів, яка в змозі допомогти подолати земне тяжіння. Сильно Ви зав'язали слово з матерією. Сподобалось.

Зоряно, напевно, потрібно в кінці поставити знак питання, оскільки останнє речення звучить запитально?.. І, може, змістити кому в останньому рядку на одне слово вліво?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-09 16:10:18 ]
Дякую! Спробую поставити знак питання, а кому (як на вашу думку?)я просто приберу. Додам, що тепер мені вже страшно буде друкуватись. Після Вашого "подолання земного тяжіння", буде важко почути щось протилежне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-10 13:09:47 ]
Можна й так... А Ви що, так чутливо реагуєте на будь-які коментарі? Не варто. Варто знати собі ціну. А люди є люди, вони ж, наприклад, і від заздрості можуть навіть геніальний твір опустити своїми коментарями до рівня глибоко графоманського. Не варто таким перейматись, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-11 18:03:18 ]
Цілком згідна з Вами, але імунітет виробляється не відразу, спочатку потрібно перехворіти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 13:34:48 ]

Жіноча краса З.Б.
О, ця несила, слабкості краси -
на вістрі дотику, цілунку, прабажання...
Внизу земля, Господня кузня, - я!
А ви, - о ви! – все там, де обіцяння,
де вина світанкової роси
здіймають ангели за побратання!
А ще (тайком) - за любощів єднання!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Білоус (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 17:19:10 ]
Це просто чудово! Ця "Жіноча краса" зачаровує. Мене вабить кожен рядочок і, навіть, кожне слово. Мені здається це дуже чуттєво. Дякую !!!