ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Поеми / Зі збірки "Віще, неповторне, головне"

 Шлях до Воскресіння

(Поетичні стації* душі)

Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Віктор Кучерук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Віта Парфенович Віва ЛаВіта 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-07 14:13:01
Переглядів сторінки твору 13736
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 15:04:53 ]
привіт, я вражена приємно ось такою майстерною добіркою на тему...

бракує слів, щоб сказати про талановите подання інформації

Любове, натхення Вам і всіх благ


а ці рядки про кохання Марії-Магдалини:

"Не всім жінкам щастить зустрітися з Любов'ю.
А ти зустріла – Вічну і Єдину.
Обранице Христа! Блага! Господь з тобою.
Возрадуйся, Маріє-Магдалино!"

без кохання неможливо бути повністю щасливою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 15:10:35 ]
Потужно, Любо. І щиро - такому віриш.
Я ще повернуся до нього.

До речі, нагадали мені своє давнє вже
http://maysterni.com/publication.php?id=15942


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 15:41:14 ]
Така тема до снаги тільки справжнім майстрам. Звичайно, може будь хто писати про Господа, але як це читатиметься.Вам, Любове, як майстрині вдалося передати Євангельські події і показати грані, які не висвітлені у Писанні. Правда, я завжди дивуюся тому, що Йосипа вважають стареньким. Ми знаємо, що коли Ісус був немовлям (до двох літ) Марія і Йосип втікли в Єгипет. Якщо він був старенький, то як він міг долати таку довгу дорогу туди і назад? Коли Ісусу було 12 років вини всією сім"єю ходили з Назарету в Єрусалим на прощу, про що ви, пані Любцю, описали.Ще плюс 12 років, а Йосип долає такі відстані. Тому я думаю, що старість Йосипа в даному контексті безпідставна і майже міфічна.
Також я б не відважився про почуття Марії до Христа так сміливо говорити.
Вірш мені дуже сподобався.
Дякую.Читаю ще раз))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 15:41:53 ]
Вибачте, не вірш, а поема))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 15:51:21 ]
оце й біда наших чоловіків - вони на багато чого ніяк не можуть відважитися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 17:39:40 ]
якщо я сказав, що не відважився б, то я вже поступив відважно - не побоявся, і вашої зокрема, критики:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:31:10 ]
це не відважно, Володимире, а чесно - не плутайте :)
і потім, у мене не критика була, а репліка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 17:34:27 ]
Мені теж дуже сподобалося. Майстерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:46:35 ]
Щиро дякую, Віто, за Ваші враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 18:51:59 ]
я – таки найважчий в світі хрест!
Якби ж я міг полегшати хоч трохи...
Серце аж заболіло... Плачу, так сильно і проникливо написано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:52:14 ]
Дякую, Любо, за підтримку, за розуміння... Я ж усвідомлюю, що заторкнуте мною у цьому циклі може сприйматися доволі полярно і неоднозначно. Але я, справді, саме так це все відчула... І та Марія-Магдалина кілька днів "ходила за мною"... десь у 2009 році. Тому мені як бальзам на душу Ваші слова "такому віриш". Дякую ще раз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:59:03 ]
Ваше зауваження, мабуть, слушні, Володимире. Я замислювалась над цим, читала деякі роздуми на цю тему... Але вони мене не переконали. Я не бачу Йосифа молодим. У Євангеліє про його вік не вказано. Зате з дитинства пам'ятаю колядку: "Йосиф старенький колише дитятко..." Можливо, це стереотипний образ. Але все одно порівняно з зовсім юною Марією, він був уже зрілим чоловіком, що бачив і знав життя як воно є. Та, якщо я знайду інше більш підходяще слово замість "старого", то я заміню. Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:59:41 ]
Дякую, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 19:05:00 ]
Дякую, Патарочко. Знаєте... мені завжди трохи шкода, що з часом власні вірші уже не сприймаються так, як у перші хвилини, години чи навіть дні, після їх написання. (Та Вам це теж має бути відомо). І я плакала... Дякую за співпереживання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 19:21:35 ]
В мене, напевно, щось є неадекватне в натурі... Я можу писати про носовичка, як про живу істоту, про парасолю... Ось і тут, хоч, не можу сказати, що більш нічого не торкнуло мене за душу, але ці слова Чесного Хреста я ніби почула вголос. Уявила собі його переживання... Я й з вазонами розмовляю, дивна жінка що тут скажеш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 21:07:44 ]
Читала вервичку Ваших віршів, а сльози капали і капали, ще й зараз очі туманяться... Дякую Вам, Любо, за ті відчуття, котрі не можу передати словами.
З глибокою повагою і теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 21:20:41 ]
Єлизавета Горбачевська
*
І так далеко до Христа –
Мені тягнутися несила!
І знову світу я немила -
Цілую праведні вуста.

І так далеко до Христа –
Мене до болю наверта
Незмога бачити лиця
Мого невинного Отця.

І так далеко до Христа –
Мені тягнутися несила!
Я знову темна і журлива
Цілую праведні вуста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-08 09:51:08 ]
У цьому ми з Вами трохи схожі, Патарочко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-08 09:51:58 ]
Дякую, Адель, за таке проникливе прочитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-08 09:53:02 ]
Ці рядки - дуже мені близькі. Дякую, Вітре.