ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Поеми / Зі збірки "Віще, неповторне, головне"

 Шлях до Воскресіння

(Поетичні стації* душі)

Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Віктор Кучерук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Віта Парфенович Віва ЛаВіта 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-04-07 14:13:01
Переглядів сторінки твору 13639
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 15:04:53 ]
привіт, я вражена приємно ось такою майстерною добіркою на тему...

бракує слів, щоб сказати про талановите подання інформації

Любове, натхення Вам і всіх благ


а ці рядки про кохання Марії-Магдалини:

"Не всім жінкам щастить зустрітися з Любов'ю.
А ти зустріла – Вічну і Єдину.
Обранице Христа! Блага! Господь з тобою.
Возрадуйся, Маріє-Магдалино!"

без кохання неможливо бути повністю щасливою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 15:10:35 ]
Потужно, Любо. І щиро - такому віриш.
Я ще повернуся до нього.

До речі, нагадали мені своє давнє вже
http://maysterni.com/publication.php?id=15942


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 15:41:14 ]
Така тема до снаги тільки справжнім майстрам. Звичайно, може будь хто писати про Господа, але як це читатиметься.Вам, Любове, як майстрині вдалося передати Євангельські події і показати грані, які не висвітлені у Писанні. Правда, я завжди дивуюся тому, що Йосипа вважають стареньким. Ми знаємо, що коли Ісус був немовлям (до двох літ) Марія і Йосип втікли в Єгипет. Якщо він був старенький, то як він міг долати таку довгу дорогу туди і назад? Коли Ісусу було 12 років вини всією сім"єю ходили з Назарету в Єрусалим на прощу, про що ви, пані Любцю, описали.Ще плюс 12 років, а Йосип долає такі відстані. Тому я думаю, що старість Йосипа в даному контексті безпідставна і майже міфічна.
Також я б не відважився про почуття Марії до Христа так сміливо говорити.
Вірш мені дуже сподобався.
Дякую.Читаю ще раз))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 15:41:53 ]
Вибачте, не вірш, а поема))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 15:51:21 ]
оце й біда наших чоловіків - вони на багато чого ніяк не можуть відважитися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 17:39:40 ]
якщо я сказав, що не відважився б, то я вже поступив відважно - не побоявся, і вашої зокрема, критики:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:31:10 ]
це не відважно, Володимире, а чесно - не плутайте :)
і потім, у мене не критика була, а репліка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 17:34:27 ]
Мені теж дуже сподобалося. Майстерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:46:35 ]
Щиро дякую, Віто, за Ваші враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 18:51:59 ]
я – таки найважчий в світі хрест!
Якби ж я міг полегшати хоч трохи...
Серце аж заболіло... Плачу, так сильно і проникливо написано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:52:14 ]
Дякую, Любо, за підтримку, за розуміння... Я ж усвідомлюю, що заторкнуте мною у цьому циклі може сприйматися доволі полярно і неоднозначно. Але я, справді, саме так це все відчула... І та Марія-Магдалина кілька днів "ходила за мною"... десь у 2009 році. Тому мені як бальзам на душу Ваші слова "такому віриш". Дякую ще раз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:59:03 ]
Ваше зауваження, мабуть, слушні, Володимире. Я замислювалась над цим, читала деякі роздуми на цю тему... Але вони мене не переконали. Я не бачу Йосифа молодим. У Євангеліє про його вік не вказано. Зате з дитинства пам'ятаю колядку: "Йосиф старенький колише дитятко..." Можливо, це стереотипний образ. Але все одно порівняно з зовсім юною Марією, він був уже зрілим чоловіком, що бачив і знав життя як воно є. Та, якщо я знайду інше більш підходяще слово замість "старого", то я заміню. Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:59:41 ]
Дякую, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 19:05:00 ]
Дякую, Патарочко. Знаєте... мені завжди трохи шкода, що з часом власні вірші уже не сприймаються так, як у перші хвилини, години чи навіть дні, після їх написання. (Та Вам це теж має бути відомо). І я плакала... Дякую за співпереживання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 19:21:35 ]
В мене, напевно, щось є неадекватне в натурі... Я можу писати про носовичка, як про живу істоту, про парасолю... Ось і тут, хоч, не можу сказати, що більш нічого не торкнуло мене за душу, але ці слова Чесного Хреста я ніби почула вголос. Уявила собі його переживання... Я й з вазонами розмовляю, дивна жінка що тут скажеш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 21:07:44 ]
Читала вервичку Ваших віршів, а сльози капали і капали, ще й зараз очі туманяться... Дякую Вам, Любо, за ті відчуття, котрі не можу передати словами.
З глибокою повагою і теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 21:20:41 ]
Єлизавета Горбачевська
*
І так далеко до Христа –
Мені тягнутися несила!
І знову світу я немила -
Цілую праведні вуста.

І так далеко до Христа –
Мене до болю наверта
Незмога бачити лиця
Мого невинного Отця.

І так далеко до Христа –
Мені тягнутися несила!
Я знову темна і журлива
Цілую праведні вуста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-08 09:51:08 ]
У цьому ми з Вами трохи схожі, Патарочко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-08 09:51:58 ]
Дякую, Адель, за таке проникливе прочитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-08 09:53:02 ]
Ці рядки - дуже мені близькі. Дякую, Вітре.