ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Самослав Желіба
2024.05.20

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Поеми / Зі збірки "Віще, неповторне, головне"

 Шлях до Воскресіння

(Поетичні стації* душі)

Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Віктор Кучерук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Віва ЛаВіта 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-04-07 14:13:01
Переглядів сторінки твору 12476
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 15:04:53 ]
привіт, я вражена приємно ось такою майстерною добіркою на тему...

бракує слів, щоб сказати про талановите подання інформації

Любове, натхення Вам і всіх благ


а ці рядки про кохання Марії-Магдалини:

"Не всім жінкам щастить зустрітися з Любов'ю.
А ти зустріла – Вічну і Єдину.
Обранице Христа! Блага! Господь з тобою.
Возрадуйся, Маріє-Магдалино!"

без кохання неможливо бути повністю щасливою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 15:10:35 ]
Потужно, Любо. І щиро - такому віриш.
Я ще повернуся до нього.

До речі, нагадали мені своє давнє вже
http://maysterni.com/publication.php?id=15942


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 15:41:14 ]
Така тема до снаги тільки справжнім майстрам. Звичайно, може будь хто писати про Господа, але як це читатиметься.Вам, Любове, як майстрині вдалося передати Євангельські події і показати грані, які не висвітлені у Писанні. Правда, я завжди дивуюся тому, що Йосипа вважають стареньким. Ми знаємо, що коли Ісус був немовлям (до двох літ) Марія і Йосип втікли в Єгипет. Якщо він був старенький, то як він міг долати таку довгу дорогу туди і назад? Коли Ісусу було 12 років вини всією сім"єю ходили з Назарету в Єрусалим на прощу, про що ви, пані Любцю, описали.Ще плюс 12 років, а Йосип долає такі відстані. Тому я думаю, що старість Йосипа в даному контексті безпідставна і майже міфічна.
Також я б не відважився про почуття Марії до Христа так сміливо говорити.
Вірш мені дуже сподобався.
Дякую.Читаю ще раз))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 15:41:53 ]
Вибачте, не вірш, а поема))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 15:51:21 ]
оце й біда наших чоловіків - вони на багато чого ніяк не можуть відважитися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 17:39:40 ]
якщо я сказав, що не відважився б, то я вже поступив відважно - не побоявся, і вашої зокрема, критики:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:31:10 ]
це не відважно, Володимире, а чесно - не плутайте :)
і потім, у мене не критика була, а репліка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 17:34:27 ]
Мені теж дуже сподобалося. Майстерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:46:35 ]
Щиро дякую, Віто, за Ваші враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 18:51:59 ]
я – таки найважчий в світі хрест!
Якби ж я міг полегшати хоч трохи...
Серце аж заболіло... Плачу, так сильно і проникливо написано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:52:14 ]
Дякую, Любо, за підтримку, за розуміння... Я ж усвідомлюю, що заторкнуте мною у цьому циклі може сприйматися доволі полярно і неоднозначно. Але я, справді, саме так це все відчула... І та Марія-Магдалина кілька днів "ходила за мною"... десь у 2009 році. Тому мені як бальзам на душу Ваші слова "такому віриш". Дякую ще раз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:59:03 ]
Ваше зауваження, мабуть, слушні, Володимире. Я замислювалась над цим, читала деякі роздуми на цю тему... Але вони мене не переконали. Я не бачу Йосифа молодим. У Євангеліє про його вік не вказано. Зате з дитинства пам'ятаю колядку: "Йосиф старенький колише дитятко..." Можливо, це стереотипний образ. Але все одно порівняно з зовсім юною Марією, він був уже зрілим чоловіком, що бачив і знав життя як воно є. Та, якщо я знайду інше більш підходяще слово замість "старого", то я заміню. Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 18:59:41 ]
Дякую, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 19:05:00 ]
Дякую, Патарочко. Знаєте... мені завжди трохи шкода, що з часом власні вірші уже не сприймаються так, як у перші хвилини, години чи навіть дні, після їх написання. (Та Вам це теж має бути відомо). І я плакала... Дякую за співпереживання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 19:21:35 ]
В мене, напевно, щось є неадекватне в натурі... Я можу писати про носовичка, як про живу істоту, про парасолю... Ось і тут, хоч, не можу сказати, що більш нічого не торкнуло мене за душу, але ці слова Чесного Хреста я ніби почула вголос. Уявила собі його переживання... Я й з вазонами розмовляю, дивна жінка що тут скажеш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 21:07:44 ]
Читала вервичку Ваших віршів, а сльози капали і капали, ще й зараз очі туманяться... Дякую Вам, Любо, за ті відчуття, котрі не можу передати словами.
З глибокою повагою і теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 21:20:41 ]
Єлизавета Горбачевська
*
І так далеко до Христа –
Мені тягнутися несила!
І знову світу я немила -
Цілую праведні вуста.

І так далеко до Христа –
Мене до болю наверта
Незмога бачити лиця
Мого невинного Отця.

І так далеко до Христа –
Мені тягнутися несила!
Я знову темна і журлива
Цілую праведні вуста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-08 09:51:08 ]
У цьому ми з Вами трохи схожі, Патарочко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-08 09:51:58 ]
Дякую, Адель, за таке проникливе прочитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-08 09:53:02 ]
Ці рядки - дуже мені близькі. Дякую, Вітре.