ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Андрій Бард'Інтегратор (1970) / Публіцистика / Листи з Канади

 Листи з Канади. І
Образ твору Хай! )
Мав усяких справ – замотався, тому й не писав. Але вже трохи
оговтався від всього дивного й нового.
Отже, які мої враження:-)

Перших пару днів я себе запитував: а де люди? На вулицях міста, навіть, в центрі – пусто, окрім бомжів, звичайно. Аж потім вияснилося, що всі їздять на машинах – ніхто не ходить пішки. Місто абсолютно не призначене для пішоходів – тротуари є тільки в центрі і в спальних районах.

Далі я подумав, що тут всі страшно бідні – ходять брудні, в пошарпаному та засмальцьованому одязі – а виявляється ні – тут просто так всі ходять:
техніки, вчителі, інженери, медики.

До речі, щодо медиків – рідко коли можна знайти серед них розумного – так, так – тут величезна проблема з кваліфікованим медичним персоналом. Для прикладу, діагноз від сімейного лікаря виглядає приблизно так: «Судячи за результатами Ваших аналізів у Вас можлива хвороба 1 (вірогідність такої хвороби становить 65%), проте не можна бути цілком впевненим, що Ви
хворієте саме цією хворобою, оскільки відповідно до статистичних досліджень, проведених у 2001-2011 рр. з такими аналізами у Вас можлива хвороба 2 (вірогідність 62%), хвороба 3 (вірогідність 45%), хвороба 4 (вірогідність 38%) чи хвороба 5 (вірогідність 37%). Проте з досвіду нашої клініки не відкидається можливість розвитку у Вас хвороби 6 (вірогідність 35%) чи хвороби 7 (вірогідність 32%). Тому, ми Вам пропонуємо повторно пройти здачу аналізів, яка буде коштувати тільки половину суми від попередньої – це подарунок від нашої клініки. Для здачі аналізів Ви можете записатися за таким-то телефоном і Вам передзвонять протягом двох тижнів, щоб призначити дату здачі аналізів протягом наступних двох місяців. А зараз Вам виписується курс знеболюючих таких-то, які Ви будете вживати протягом місяця. Якщо вони Вам не дуже допомагатимуть, то Вам випишуть курс сильніших знеболювальних. Сімейний лікар такий-то і підпис». Дурдом,
правда?

Населення:
Індуси – здебільшого не працюють фізично (сікхи – водії автобусів та таксисти, пенджабі – працюють у всіх іміграційних службах та офісах [коли я ходив по тих всіх еміграційних установах, в мене виникло відчуття, що я потрапив до Індії], хоча тут ще є багато інших національностей Індії, але я не
знаю, як вони називаються; та чітко зберігається система каст, так як і в самій Індії); дуже обурюються, коли їм дати якесь зауваження.
Китайці – здебільшого не працюють фізично – повністю зайняли сферу швидкої їжі (макдональдси і т.д.); дуже важко зрозуміти їхню англійську.
Латиноси (мексиканці, пуерто-ріканці і т.д.) – ліниві, постійно стріляють цигарки і один перед одним вихваляються своєю належністю до певного мафіозного угрупування, хоча, насправді, це – понти.
Араби – здебільшого не працюють фізично – дуже за собою дивляться, а, особливо, мужчини – модна стрижка, чиста сорочка, виглянцувані мешти.
Євреї – здебільшого не працюють фізично – у більшості випадків
перекладають свою роботу на інших, при цьому непогано володіють кількома мовами.
Афро-американці – стараються не працювати фізично, шукають легкої роботи та подачок від уряду.
Молдавани, узбеки, казахи, туркмени, українці – здебільшого працюють фізично – на будовах, автомайстернях, заводах і т.д.
Індіанці – взагалі не працюють, держава дає їм житло, машини, дотації – тільки тому що вони представники корінного населення і типу всі їм зобов’язані тим, що в свій час колонізували їхню землю. Вони п’ють, гуляють, дебоширять, розбивають машини, роблять що хочуть, кайфують від життя – а уряд і далі все їм прощає і опікується ними як дітьми.

Цікавий факт. Ще якось можна працювати простим робітником, коли тебе найняв українець, котрий взяв замовлення у фірми, що належить євреєві, а той, у свою чергу, найнявся субпідрядником до канадійця. Але, коли канадієць наймає єврея, а той – москаля, котрий безпосередньо керує українцями, узбеками, молдаваними – то такий виходить сумбур, такий безлад!!! «Пятилетку в три года» – ніякого планування, графіка роботи, що за чим робити і т.ін.

Що ще цікаве. Абсолютно всі тут човгають ногами – так, човгають ногами! – перші дні я дезорієнтувався від звуків цього човгання (трохи гіперболізую, звичайно), але, справді, всі човгають ногами!!!
Ага. І ще одне. Якщо ти подав руку незнайомій жінці, що виходила з автобуса, то це можна розцінити як сексуальне переслідування або домагання і на тебе можуть подати до суду, забрати все твоє майно і у в’язниці ти будеш працювати на аліменти – моральне відшкодування тій жінці.

Кобіти. В Україні в мене була проблема вибору – всі дуже гарні, красиві, розумні – важко вибрати серед такої великої кількості представників прекрасної половини людства. Тут така ж сама проблема – тільки трохи іншого плану – немає з чого вибирати..! А одягаються просто жахливо, неймовірно негарно, нестильно, часом просто огидно!
Ще цікавий факт. Люди тут постійно щось п’ють або їдять – постійно!!! В автобусах, на вулиці, в офісах, за кермом. Взагалі, водії за кермом можуть читати газету, пити каву... Хоча, при цьому, вони є дуже толерантними – тут тебе ніхто
ніколи не зіб’є – ти можеш, навіть, не дивитися на дорогу, перейти її, читаючи книжку – всі 8 рядів машин чемно зупиняться і почекають поки ти перейдеш автостраду.
А ще вони показують, що є дуже багатофункційними. Що це означає? Краще це пояснити на прикладі. Якось я зауважив дівчину, яка зайшла у вагон міського електротранспорту. Стоячи біля дверей, вона одночасно читала грубезну книжку з анатомії, їла сендвіч, пила кока-колу, слухала музику на плеєрі та відписувала через інтернет (оскільки тут по всьому місту вей-фай та всі мають ай-поди) своїй подрузі е-мейл!!! Чи вона щось вивчила з тої книжки – питання риторичне.
Погода. Зараз тут -8. В лютому в основному було -24...-27, а на вітрі -37.
В полі вночі було до -45.
Як тут розказують, весна тут буває десь тиждень часу в червні. І відразу літо, яке триває липень-серпень. Далі тиждень осені – і відразу в жовтні знову зима. Тут є такий південний вітер «шинук». І як він час від часу дує, то раптово зростає температура та різниця в тиску – а, оскільки в мене тиск понижений, то в такі дні мені голову просто розриває на шматки – мушу пити аспірин та міцну каву. Мої друзі вже знають, що якщо в мене розривається голова – чекай потепління. )

В університетах вчаться, в основному, індуси, китайці та араби. Тут недолюблюють розумних людей. А ще, коли ти звідкись приїхав і хочеш чогось добитися, то очікуй негативного ставлення. Здавав тест з англійської – не добрав 0,75 бала до прохідного. Максимально можна було набрати 8,
прохідний 6,75. А я набрав рівно 6. Тому мене скерували на курси. Хоча, кажуть, що бали спеціально занижують, щоб уряд не поскорочував усі оці англійські курси...

(далі буде)...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-04-28 19:27:36
Переглядів сторінки твору 6278
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 2.549 / 5.5  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 2.549 / 5.5  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Культурологічна тематика
Чоловічий клуб, публіцистика
Автор востаннє на сайті 2011.04.28 19:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 19:48:40 ]
Можливо це видасться шановному товариству цікавим. Отож адміністрація умовила одного нашого доброго знайомого до такого ось експерименту. Та вже постфактум, умовила, після того, як перші листи звідти сюди були написані. Тому звиняйте, якщо що - про досконалу літературну форму не йшлося...

Між тим, шановному пану Андрію ми вислали і логін і пароль, можливо йому буде цікаво продовжити таке листування - в публічній формі - і далі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 20:35:46 ]
Дуже цікаво було читати. і стиль не треба змінювати - зараз він живий, а не зарозуміло-причесаний.
Чесно кажучи, деякі речі стали для мене новиною, тим більше цікаво буде почитати продовження.

І наскільки правдиві чутки про "велику і дружну українську діаспору в Канаді"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 20:46:36 ]
Ну це автора особиста думка.
"Лист" - грандіозне переборщення і треба читати його прижмурено, хоча якась доля правди є.
Час-до-часу я буваю в Канаді - не так воно все, ой не так сіро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 20:50:18 ]
Я теж помітив, Юрку, що життя конкретно яскравішає, коли у гаманці повнішає... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 20:55:08 ]
І це є щира правда.
Ну звичайно, коли писати з точки зору батрака - то і Нью Йорк - велика яма.
І що таке "канадієць"? Я не він сам, то його батьки/діди - такі ж емігранти.
Все полягає в тому чи є бажання в людини чогось осягнути і скільки років тій людині,
котра старається "порозумітись" з "новим світом".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 21:03:01 ]
Юрчику, ти буваєш хоч і час від часу, але трішки "не з того боку", так? тебе не хвилюють питання роботи і т.ін. побутові речі :)

автор описав свої враження, які, я так розумію, засновані на його перебуванні в Канаді не "час від часу", а протягом певного періоду життя. І потім Канада ж велика, автор, здається, на її півночі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 21:22:31 ]
Напевно тоді потрібно віднести твір до категорії "Іронічний неореалізм"...
Бо коли по-сейозному читати, то в Україні подумають, що дійсно якясь безвихідь.
Так, Канада є теж різною. Мені цікаво би було дізнатися - де саме перебуває автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 21:00:05 ]
Підсумовуючи власну думку - коли сприймати листа, як стьобувато-гумористичний твір - тоді це "вставляє",
інакше - сірочезна суб`єктивність.