Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
2026.02.24
11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
2026.02.24
05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
2026.02.23
23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
2026.02.23
21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
2026.02.23
17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
2026.02.23
16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
2026.02.23
16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Бард'Інтегратор (1970) /
Публіцистика
/
Листи з Канади
Листи з Канади. І
Хай! )
Мав усяких справ – замотався, тому й не писав. Але вже трохи
оговтався від всього дивного й нового.
Отже, які мої враження:-)
Перших пару днів я себе запитував: а де люди? На вулицях міста, навіть, в центрі – пусто, окрім бомжів, звичайно. Аж потім вияснилося, що всі їздять на машинах – ніхто не ходить пішки. Місто абсолютно не призначене для пішоходів – тротуари є тільки в центрі і в спальних районах.
Далі я подумав, що тут всі страшно бідні – ходять брудні, в пошарпаному та засмальцьованому одязі – а виявляється ні – тут просто так всі ходять:
техніки, вчителі, інженери, медики.
До речі, щодо медиків – рідко коли можна знайти серед них розумного – так, так – тут величезна проблема з кваліфікованим медичним персоналом. Для прикладу, діагноз від сімейного лікаря виглядає приблизно так: «Судячи за результатами Ваших аналізів у Вас можлива хвороба 1 (вірогідність такої хвороби становить 65%), проте не можна бути цілком впевненим, що Ви
хворієте саме цією хворобою, оскільки відповідно до статистичних досліджень, проведених у 2001-2011 рр. з такими аналізами у Вас можлива хвороба 2 (вірогідність 62%), хвороба 3 (вірогідність 45%), хвороба 4 (вірогідність 38%) чи хвороба 5 (вірогідність 37%). Проте з досвіду нашої клініки не відкидається можливість розвитку у Вас хвороби 6 (вірогідність 35%) чи хвороби 7 (вірогідність 32%). Тому, ми Вам пропонуємо повторно пройти здачу аналізів, яка буде коштувати тільки половину суми від попередньої – це подарунок від нашої клініки. Для здачі аналізів Ви можете записатися за таким-то телефоном і Вам передзвонять протягом двох тижнів, щоб призначити дату здачі аналізів протягом наступних двох місяців. А зараз Вам виписується курс знеболюючих таких-то, які Ви будете вживати протягом місяця. Якщо вони Вам не дуже допомагатимуть, то Вам випишуть курс сильніших знеболювальних. Сімейний лікар такий-то і підпис». Дурдом,
правда?
Населення:
Індуси – здебільшого не працюють фізично (сікхи – водії автобусів та таксисти, пенджабі – працюють у всіх іміграційних службах та офісах [коли я ходив по тих всіх еміграційних установах, в мене виникло відчуття, що я потрапив до Індії], хоча тут ще є багато інших національностей Індії, але я не
знаю, як вони називаються; та чітко зберігається система каст, так як і в самій Індії); дуже обурюються, коли їм дати якесь зауваження.
Китайці – здебільшого не працюють фізично – повністю зайняли сферу швидкої їжі (макдональдси і т.д.); дуже важко зрозуміти їхню англійську.
Латиноси (мексиканці, пуерто-ріканці і т.д.) – ліниві, постійно стріляють цигарки і один перед одним вихваляються своєю належністю до певного мафіозного угрупування, хоча, насправді, це – понти.
Араби – здебільшого не працюють фізично – дуже за собою дивляться, а, особливо, мужчини – модна стрижка, чиста сорочка, виглянцувані мешти.
Євреї – здебільшого не працюють фізично – у більшості випадків
перекладають свою роботу на інших, при цьому непогано володіють кількома мовами.
Афро-американці – стараються не працювати фізично, шукають легкої роботи та подачок від уряду.
Молдавани, узбеки, казахи, туркмени, українці – здебільшого працюють фізично – на будовах, автомайстернях, заводах і т.д.
Індіанці – взагалі не працюють, держава дає їм житло, машини, дотації – тільки тому що вони представники корінного населення і типу всі їм зобов’язані тим, що в свій час колонізували їхню землю. Вони п’ють, гуляють, дебоширять, розбивають машини, роблять що хочуть, кайфують від життя – а уряд і далі все їм прощає і опікується ними як дітьми.
Цікавий факт. Ще якось можна працювати простим робітником, коли тебе найняв українець, котрий взяв замовлення у фірми, що належить євреєві, а той, у свою чергу, найнявся субпідрядником до канадійця. Але, коли канадієць наймає єврея, а той – москаля, котрий безпосередньо керує українцями, узбеками, молдаваними – то такий виходить сумбур, такий безлад!!! «Пятилетку в три года» – ніякого планування, графіка роботи, що за чим робити і т.ін.
Що ще цікаве. Абсолютно всі тут човгають ногами – так, човгають ногами! – перші дні я дезорієнтувався від звуків цього човгання (трохи гіперболізую, звичайно), але, справді, всі човгають ногами!!!
Ага. І ще одне. Якщо ти подав руку незнайомій жінці, що виходила з автобуса, то це можна розцінити як сексуальне переслідування або домагання і на тебе можуть подати до суду, забрати все твоє майно і у в’язниці ти будеш працювати на аліменти – моральне відшкодування тій жінці.
Кобіти. В Україні в мене була проблема вибору – всі дуже гарні, красиві, розумні – важко вибрати серед такої великої кількості представників прекрасної половини людства. Тут така ж сама проблема – тільки трохи іншого плану – немає з чого вибирати..! А одягаються просто жахливо, неймовірно негарно, нестильно, часом просто огидно!
Ще цікавий факт. Люди тут постійно щось п’ють або їдять – постійно!!! В автобусах, на вулиці, в офісах, за кермом. Взагалі, водії за кермом можуть читати газету, пити каву... Хоча, при цьому, вони є дуже толерантними – тут тебе ніхто
ніколи не зіб’є – ти можеш, навіть, не дивитися на дорогу, перейти її, читаючи книжку – всі 8 рядів машин чемно зупиняться і почекають поки ти перейдеш автостраду.
А ще вони показують, що є дуже багатофункційними. Що це означає? Краще це пояснити на прикладі. Якось я зауважив дівчину, яка зайшла у вагон міського електротранспорту. Стоячи біля дверей, вона одночасно читала грубезну книжку з анатомії, їла сендвіч, пила кока-колу, слухала музику на плеєрі та відписувала через інтернет (оскільки тут по всьому місту вей-фай та всі мають ай-поди) своїй подрузі е-мейл!!! Чи вона щось вивчила з тої книжки – питання риторичне.
Погода. Зараз тут -8. В лютому в основному було -24...-27, а на вітрі -37.
В полі вночі було до -45.
Як тут розказують, весна тут буває десь тиждень часу в червні. І відразу літо, яке триває липень-серпень. Далі тиждень осені – і відразу в жовтні знову зима. Тут є такий південний вітер «шинук». І як він час від часу дує, то раптово зростає температура та різниця в тиску – а, оскільки в мене тиск понижений, то в такі дні мені голову просто розриває на шматки – мушу пити аспірин та міцну каву. Мої друзі вже знають, що якщо в мене розривається голова – чекай потепління. )
В університетах вчаться, в основному, індуси, китайці та араби. Тут недолюблюють розумних людей. А ще, коли ти звідкись приїхав і хочеш чогось добитися, то очікуй негативного ставлення. Здавав тест з англійської – не добрав 0,75 бала до прохідного. Максимально можна було набрати 8,
прохідний 6,75. А я набрав рівно 6. Тому мене скерували на курси. Хоча, кажуть, що бали спеціально занижують, щоб уряд не поскорочував усі оці англійські курси...
(далі буде)...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Листи з Канади. І
Хай! )Мав усяких справ – замотався, тому й не писав. Але вже трохи
оговтався від всього дивного й нового.
Отже, які мої враження:-)
Перших пару днів я себе запитував: а де люди? На вулицях міста, навіть, в центрі – пусто, окрім бомжів, звичайно. Аж потім вияснилося, що всі їздять на машинах – ніхто не ходить пішки. Місто абсолютно не призначене для пішоходів – тротуари є тільки в центрі і в спальних районах.
Далі я подумав, що тут всі страшно бідні – ходять брудні, в пошарпаному та засмальцьованому одязі – а виявляється ні – тут просто так всі ходять:
техніки, вчителі, інженери, медики.
До речі, щодо медиків – рідко коли можна знайти серед них розумного – так, так – тут величезна проблема з кваліфікованим медичним персоналом. Для прикладу, діагноз від сімейного лікаря виглядає приблизно так: «Судячи за результатами Ваших аналізів у Вас можлива хвороба 1 (вірогідність такої хвороби становить 65%), проте не можна бути цілком впевненим, що Ви
хворієте саме цією хворобою, оскільки відповідно до статистичних досліджень, проведених у 2001-2011 рр. з такими аналізами у Вас можлива хвороба 2 (вірогідність 62%), хвороба 3 (вірогідність 45%), хвороба 4 (вірогідність 38%) чи хвороба 5 (вірогідність 37%). Проте з досвіду нашої клініки не відкидається можливість розвитку у Вас хвороби 6 (вірогідність 35%) чи хвороби 7 (вірогідність 32%). Тому, ми Вам пропонуємо повторно пройти здачу аналізів, яка буде коштувати тільки половину суми від попередньої – це подарунок від нашої клініки. Для здачі аналізів Ви можете записатися за таким-то телефоном і Вам передзвонять протягом двох тижнів, щоб призначити дату здачі аналізів протягом наступних двох місяців. А зараз Вам виписується курс знеболюючих таких-то, які Ви будете вживати протягом місяця. Якщо вони Вам не дуже допомагатимуть, то Вам випишуть курс сильніших знеболювальних. Сімейний лікар такий-то і підпис». Дурдом,
правда?
Населення:
Індуси – здебільшого не працюють фізично (сікхи – водії автобусів та таксисти, пенджабі – працюють у всіх іміграційних службах та офісах [коли я ходив по тих всіх еміграційних установах, в мене виникло відчуття, що я потрапив до Індії], хоча тут ще є багато інших національностей Індії, але я не
знаю, як вони називаються; та чітко зберігається система каст, так як і в самій Індії); дуже обурюються, коли їм дати якесь зауваження.
Китайці – здебільшого не працюють фізично – повністю зайняли сферу швидкої їжі (макдональдси і т.д.); дуже важко зрозуміти їхню англійську.
Латиноси (мексиканці, пуерто-ріканці і т.д.) – ліниві, постійно стріляють цигарки і один перед одним вихваляються своєю належністю до певного мафіозного угрупування, хоча, насправді, це – понти.
Араби – здебільшого не працюють фізично – дуже за собою дивляться, а, особливо, мужчини – модна стрижка, чиста сорочка, виглянцувані мешти.
Євреї – здебільшого не працюють фізично – у більшості випадків
перекладають свою роботу на інших, при цьому непогано володіють кількома мовами.
Афро-американці – стараються не працювати фізично, шукають легкої роботи та подачок від уряду.
Молдавани, узбеки, казахи, туркмени, українці – здебільшого працюють фізично – на будовах, автомайстернях, заводах і т.д.
Індіанці – взагалі не працюють, держава дає їм житло, машини, дотації – тільки тому що вони представники корінного населення і типу всі їм зобов’язані тим, що в свій час колонізували їхню землю. Вони п’ють, гуляють, дебоширять, розбивають машини, роблять що хочуть, кайфують від життя – а уряд і далі все їм прощає і опікується ними як дітьми.
Цікавий факт. Ще якось можна працювати простим робітником, коли тебе найняв українець, котрий взяв замовлення у фірми, що належить євреєві, а той, у свою чергу, найнявся субпідрядником до канадійця. Але, коли канадієць наймає єврея, а той – москаля, котрий безпосередньо керує українцями, узбеками, молдаваними – то такий виходить сумбур, такий безлад!!! «Пятилетку в три года» – ніякого планування, графіка роботи, що за чим робити і т.ін.
Що ще цікаве. Абсолютно всі тут човгають ногами – так, човгають ногами! – перші дні я дезорієнтувався від звуків цього човгання (трохи гіперболізую, звичайно), але, справді, всі човгають ногами!!!
Ага. І ще одне. Якщо ти подав руку незнайомій жінці, що виходила з автобуса, то це можна розцінити як сексуальне переслідування або домагання і на тебе можуть подати до суду, забрати все твоє майно і у в’язниці ти будеш працювати на аліменти – моральне відшкодування тій жінці.
Кобіти. В Україні в мене була проблема вибору – всі дуже гарні, красиві, розумні – важко вибрати серед такої великої кількості представників прекрасної половини людства. Тут така ж сама проблема – тільки трохи іншого плану – немає з чого вибирати..! А одягаються просто жахливо, неймовірно негарно, нестильно, часом просто огидно!
Ще цікавий факт. Люди тут постійно щось п’ють або їдять – постійно!!! В автобусах, на вулиці, в офісах, за кермом. Взагалі, водії за кермом можуть читати газету, пити каву... Хоча, при цьому, вони є дуже толерантними – тут тебе ніхто
ніколи не зіб’є – ти можеш, навіть, не дивитися на дорогу, перейти її, читаючи книжку – всі 8 рядів машин чемно зупиняться і почекають поки ти перейдеш автостраду.
А ще вони показують, що є дуже багатофункційними. Що це означає? Краще це пояснити на прикладі. Якось я зауважив дівчину, яка зайшла у вагон міського електротранспорту. Стоячи біля дверей, вона одночасно читала грубезну книжку з анатомії, їла сендвіч, пила кока-колу, слухала музику на плеєрі та відписувала через інтернет (оскільки тут по всьому місту вей-фай та всі мають ай-поди) своїй подрузі е-мейл!!! Чи вона щось вивчила з тої книжки – питання риторичне.
Погода. Зараз тут -8. В лютому в основному було -24...-27, а на вітрі -37.
В полі вночі було до -45.
Як тут розказують, весна тут буває десь тиждень часу в червні. І відразу літо, яке триває липень-серпень. Далі тиждень осені – і відразу в жовтні знову зима. Тут є такий південний вітер «шинук». І як він час від часу дує, то раптово зростає температура та різниця в тиску – а, оскільки в мене тиск понижений, то в такі дні мені голову просто розриває на шматки – мушу пити аспірин та міцну каву. Мої друзі вже знають, що якщо в мене розривається голова – чекай потепління. )
В університетах вчаться, в основному, індуси, китайці та араби. Тут недолюблюють розумних людей. А ще, коли ти звідкись приїхав і хочеш чогось добитися, то очікуй негативного ставлення. Здавав тест з англійської – не добрав 0,75 бала до прохідного. Максимально можна було набрати 8,
прохідний 6,75. А я набрав рівно 6. Тому мене скерували на курси. Хоча, кажуть, що бали спеціально занижують, щоб уряд не поскорочував усі оці англійські курси...
(далі буде)...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
