ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Андрій Бард'Інтегратор (1970) / Публіцистика / Листи з Канади

 Листи з Канади. І
Образ твору Хай! )
Мав усяких справ – замотався, тому й не писав. Але вже трохи
оговтався від всього дивного й нового.
Отже, які мої враження:-)

Перших пару днів я себе запитував: а де люди? На вулицях міста, навіть, в центрі – пусто, окрім бомжів, звичайно. Аж потім вияснилося, що всі їздять на машинах – ніхто не ходить пішки. Місто абсолютно не призначене для пішоходів – тротуари є тільки в центрі і в спальних районах.

Далі я подумав, що тут всі страшно бідні – ходять брудні, в пошарпаному та засмальцьованому одязі – а виявляється ні – тут просто так всі ходять:
техніки, вчителі, інженери, медики.

До речі, щодо медиків – рідко коли можна знайти серед них розумного – так, так – тут величезна проблема з кваліфікованим медичним персоналом. Для прикладу, діагноз від сімейного лікаря виглядає приблизно так: «Судячи за результатами Ваших аналізів у Вас можлива хвороба 1 (вірогідність такої хвороби становить 65%), проте не можна бути цілком впевненим, що Ви
хворієте саме цією хворобою, оскільки відповідно до статистичних досліджень, проведених у 2001-2011 рр. з такими аналізами у Вас можлива хвороба 2 (вірогідність 62%), хвороба 3 (вірогідність 45%), хвороба 4 (вірогідність 38%) чи хвороба 5 (вірогідність 37%). Проте з досвіду нашої клініки не відкидається можливість розвитку у Вас хвороби 6 (вірогідність 35%) чи хвороби 7 (вірогідність 32%). Тому, ми Вам пропонуємо повторно пройти здачу аналізів, яка буде коштувати тільки половину суми від попередньої – це подарунок від нашої клініки. Для здачі аналізів Ви можете записатися за таким-то телефоном і Вам передзвонять протягом двох тижнів, щоб призначити дату здачі аналізів протягом наступних двох місяців. А зараз Вам виписується курс знеболюючих таких-то, які Ви будете вживати протягом місяця. Якщо вони Вам не дуже допомагатимуть, то Вам випишуть курс сильніших знеболювальних. Сімейний лікар такий-то і підпис». Дурдом,
правда?

Населення:
Індуси – здебільшого не працюють фізично (сікхи – водії автобусів та таксисти, пенджабі – працюють у всіх іміграційних службах та офісах [коли я ходив по тих всіх еміграційних установах, в мене виникло відчуття, що я потрапив до Індії], хоча тут ще є багато інших національностей Індії, але я не
знаю, як вони називаються; та чітко зберігається система каст, так як і в самій Індії); дуже обурюються, коли їм дати якесь зауваження.
Китайці – здебільшого не працюють фізично – повністю зайняли сферу швидкої їжі (макдональдси і т.д.); дуже важко зрозуміти їхню англійську.
Латиноси (мексиканці, пуерто-ріканці і т.д.) – ліниві, постійно стріляють цигарки і один перед одним вихваляються своєю належністю до певного мафіозного угрупування, хоча, насправді, це – понти.
Араби – здебільшого не працюють фізично – дуже за собою дивляться, а, особливо, мужчини – модна стрижка, чиста сорочка, виглянцувані мешти.
Євреї – здебільшого не працюють фізично – у більшості випадків
перекладають свою роботу на інших, при цьому непогано володіють кількома мовами.
Афро-американці – стараються не працювати фізично, шукають легкої роботи та подачок від уряду.
Молдавани, узбеки, казахи, туркмени, українці – здебільшого працюють фізично – на будовах, автомайстернях, заводах і т.д.
Індіанці – взагалі не працюють, держава дає їм житло, машини, дотації – тільки тому що вони представники корінного населення і типу всі їм зобов’язані тим, що в свій час колонізували їхню землю. Вони п’ють, гуляють, дебоширять, розбивають машини, роблять що хочуть, кайфують від життя – а уряд і далі все їм прощає і опікується ними як дітьми.

Цікавий факт. Ще якось можна працювати простим робітником, коли тебе найняв українець, котрий взяв замовлення у фірми, що належить євреєві, а той, у свою чергу, найнявся субпідрядником до канадійця. Але, коли канадієць наймає єврея, а той – москаля, котрий безпосередньо керує українцями, узбеками, молдаваними – то такий виходить сумбур, такий безлад!!! «Пятилетку в три года» – ніякого планування, графіка роботи, що за чим робити і т.ін.

Що ще цікаве. Абсолютно всі тут човгають ногами – так, човгають ногами! – перші дні я дезорієнтувався від звуків цього човгання (трохи гіперболізую, звичайно), але, справді, всі човгають ногами!!!
Ага. І ще одне. Якщо ти подав руку незнайомій жінці, що виходила з автобуса, то це можна розцінити як сексуальне переслідування або домагання і на тебе можуть подати до суду, забрати все твоє майно і у в’язниці ти будеш працювати на аліменти – моральне відшкодування тій жінці.

Кобіти. В Україні в мене була проблема вибору – всі дуже гарні, красиві, розумні – важко вибрати серед такої великої кількості представників прекрасної половини людства. Тут така ж сама проблема – тільки трохи іншого плану – немає з чого вибирати..! А одягаються просто жахливо, неймовірно негарно, нестильно, часом просто огидно!
Ще цікавий факт. Люди тут постійно щось п’ють або їдять – постійно!!! В автобусах, на вулиці, в офісах, за кермом. Взагалі, водії за кермом можуть читати газету, пити каву... Хоча, при цьому, вони є дуже толерантними – тут тебе ніхто
ніколи не зіб’є – ти можеш, навіть, не дивитися на дорогу, перейти її, читаючи книжку – всі 8 рядів машин чемно зупиняться і почекають поки ти перейдеш автостраду.
А ще вони показують, що є дуже багатофункційними. Що це означає? Краще це пояснити на прикладі. Якось я зауважив дівчину, яка зайшла у вагон міського електротранспорту. Стоячи біля дверей, вона одночасно читала грубезну книжку з анатомії, їла сендвіч, пила кока-колу, слухала музику на плеєрі та відписувала через інтернет (оскільки тут по всьому місту вей-фай та всі мають ай-поди) своїй подрузі е-мейл!!! Чи вона щось вивчила з тої книжки – питання риторичне.
Погода. Зараз тут -8. В лютому в основному було -24...-27, а на вітрі -37.
В полі вночі було до -45.
Як тут розказують, весна тут буває десь тиждень часу в червні. І відразу літо, яке триває липень-серпень. Далі тиждень осені – і відразу в жовтні знову зима. Тут є такий південний вітер «шинук». І як він час від часу дує, то раптово зростає температура та різниця в тиску – а, оскільки в мене тиск понижений, то в такі дні мені голову просто розриває на шматки – мушу пити аспірин та міцну каву. Мої друзі вже знають, що якщо в мене розривається голова – чекай потепління. )

В університетах вчаться, в основному, індуси, китайці та араби. Тут недолюблюють розумних людей. А ще, коли ти звідкись приїхав і хочеш чогось добитися, то очікуй негативного ставлення. Здавав тест з англійської – не добрав 0,75 бала до прохідного. Максимально можна було набрати 8,
прохідний 6,75. А я набрав рівно 6. Тому мене скерували на курси. Хоча, кажуть, що бали спеціально занижують, щоб уряд не поскорочував усі оці англійські курси...

(далі буде)...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-04-28 19:27:36
Переглядів сторінки твору 5528
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 2.549 / 5.5  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 2.549 / 5.5  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Культурологічна тематика
Чоловічий клуб, публіцистика
Автор востаннє на сайті 2011.04.28 19:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 19:48:40 ]
Можливо це видасться шановному товариству цікавим. Отож адміністрація умовила одного нашого доброго знайомого до такого ось експерименту. Та вже постфактум, умовила, після того, як перші листи звідти сюди були написані. Тому звиняйте, якщо що - про досконалу літературну форму не йшлося...

Між тим, шановному пану Андрію ми вислали і логін і пароль, можливо йому буде цікаво продовжити таке листування - в публічній формі - і далі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 20:35:46 ]
Дуже цікаво було читати. і стиль не треба змінювати - зараз він живий, а не зарозуміло-причесаний.
Чесно кажучи, деякі речі стали для мене новиною, тим більше цікаво буде почитати продовження.

І наскільки правдиві чутки про "велику і дружну українську діаспору в Канаді"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 20:46:36 ]
Ну це автора особиста думка.
"Лист" - грандіозне переборщення і треба читати його прижмурено, хоча якась доля правди є.
Час-до-часу я буваю в Канаді - не так воно все, ой не так сіро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 20:50:18 ]
Я теж помітив, Юрку, що життя конкретно яскравішає, коли у гаманці повнішає... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 20:55:08 ]
І це є щира правда.
Ну звичайно, коли писати з точки зору батрака - то і Нью Йорк - велика яма.
І що таке "канадієць"? Я не він сам, то його батьки/діди - такі ж емігранти.
Все полягає в тому чи є бажання в людини чогось осягнути і скільки років тій людині,
котра старається "порозумітись" з "новим світом".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 21:03:01 ]
Юрчику, ти буваєш хоч і час від часу, але трішки "не з того боку", так? тебе не хвилюють питання роботи і т.ін. побутові речі :)

автор описав свої враження, які, я так розумію, засновані на його перебуванні в Канаді не "час від часу", а протягом певного періоду життя. І потім Канада ж велика, автор, здається, на її півночі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 21:22:31 ]
Напевно тоді потрібно віднести твір до категорії "Іронічний неореалізм"...
Бо коли по-сейозному читати, то в Україні подумають, що дійсно якясь безвихідь.
Так, Канада є теж різною. Мені цікаво би було дізнатися - де саме перебуває автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 21:00:05 ]
Підсумовуючи власну думку - коли сприймати листа, як стьобувато-гумористичний твір - тоді це "вставляє",
інакше - сірочезна суб`єктивність.