ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 у плавнях...




Найвища оцінка Віктор Кучерук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Чорногуз 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-26 21:50:45
Переглядів сторінки твору 12961
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.304 / 5.75  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 4.835 / 5.25  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 03:35:14 ]
От і мені надзвичайно сподобалося все, окрім тандему жаби - Ріголетто. Але чогось з поваги і схиляння перед талантом пані Ганни не наважувалася писати. Хоча мені голоси жаб не завжди паскудні, іноді на подвір"ї чую їх з недалечкого озерця, то навіть тішуся, що ще не всі тварини зникають від нашої екології, але не хотілося б, щоб вони кумкали про серце красуні. Пані Ганно, прошу, сприйміть, як скромне побажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 07:03:16 ]
Природа і людина, одвічна краса природи і людського розуму викликають захоплення у мене після прочитаного.
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 08:53:20 ]
І мені в останній строфі пригадалися жаби з мульфільма "Дюймовочка", але я подумала, що це такий авторський хід.

Яка, виявляється, тяга до слова і музики у "мешканців Плавнів"! Там не все так запущено, як гадалося. Гарна, прозора замальовка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 11:01:25 ]
Аню, не зважай. стьобове риголетто у виконанні жабок - на своєму місці іце - одна зі знахідок тексту.
розтлумачу своє бачення для "тих, хто в танку":
автор мав на увазі, що іноді від закоханності хочеться співати навіть глухому і німому, не те що жабкам)
а позиція Ярослава мені нагадує совєцкі часи, коли для малювання чи ліпки Лєніна потрібен був спеціальний дозвіл)
ІМХО)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 16:16:23 ]
Опускатись до Вашого рівня, Фігляре, коментувати аби насолити - я не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 12:05:56 ]
Обожнюю кумкання жаб. Тоді відчуваєш чистоту плеса й живучість природи, адже жаби найпримхливіші чистюлі :)
Чудовий опис, Ганнусю, я би стеблинкою там керувала, а не хворостинкою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 12:10:34 ]
Хто кращий - жаба чи соловей? Не нам вирішувати, Бог створив усіх рівними


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 16:28:53 ]
Безумовно рівними, але кожне має притаманну їй функцію - соловей чи співочий дрозд співають, а жаби кумкають, швидше розмовляють, пащекують, перемивають комусь кісточки. Ви ж музикант, Оксано! Солов"ї,якби змагалися б з жабами у пащекуванні, справді б програли. Ось у цьому і є ота рівність, про яку Ви мовите.
Але якщо ми хочемо все перевернути з ніг на голову - тоді все правильно. Жаби співають арії, а солов"ї - пащекують. Улюблена гра диявола - гра в навпаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 23:58:22 ]
Окрім музичної освіти маю ще і біологічну. Тому мені дивно чути, що жаби комусь перемивають кістки чи пащекують. Не переносьте на них людські вади, Яре... Читайте поезію і насолоджуйтеся нею, ви ж -автор, знаєте, що вірш - не енциклопедія, це тремкий нотний стан серця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 00:13:01 ]
Я і насолоджуюсь. Все, крім місця з жабами, мені подобається, Оксано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 12:49:48 ]
Риска, це коли горизонтально. Може варт подумати ще, Аню? А ось із жабами файно вийшло.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 23:59:01 ]
риска - це коли прямо :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 17:03:27 ]
дайош жабкових арій багато і різних! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 23:26:08 ]
Аню! Класний вірш, класні жаби та їх арії! Ура весні й коханню! "кум-кум-кум" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-30 22:31:17 ]
Цілком підтримую, вірш чудовенький!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 00:49:29 ]
У кого з почуттям гумору все гаразд, ті не образяться.

Весняних днів минає дивний час,
і я, мов кіт, що відгуляв – і спати.
Чудово, що болото біля хати,
там прохолода, там спасіння нас.

Вже перші міні замінили на бікіні,
та я не в стані споглядати ноги.
бо в хаті двадцять, сорок – в напівтіні.
Йду до води від рідного порогу.

А в баби ПМС, їй бздури в голові,
то качка в яблуках, то знову віп-забава,
Казали тато, що брюнетки краще дві,
ніж та фарбована. Ой дорога ти, славо.

Здуріла геть, сто доларів білети,
ще сто на туфлі, двісті на костюм,
а манікюр, вино, а віп-кльозети,
три штуки на кольє й новий парфюм.

Навіщо трати ті, пуста ти голова.
Що, по дорозі ще на оперету?
Ну й що, що там танцює хтось й співа?
Он жаби вже тренують Риголетто.

Який ще тенор? Вуйко Паваротті?
Той, що з Італії на заробітки їде?
У мене опера приватна на болоті,
таке там кумкають, якраз у них флюїди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-29 13:57:32 ]
тече річка невеличка,
в річці кумкає марічка.
ну а жабка на підмостках
он співає флору тоску!

і костюмчик по фігурі,
і лелека на бандурі,
і котисько на ударних,
всі скандують: гарно! гарно!

у партері, на балконах,
жабки, чайки і пітони,
мишки, коники і свині
шаленіють від пуччіні!

ай-ай-ай, яка халепа,
от почув би це джузеппе,
все життя, іще з малого
їв би жаб, і більш нічого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-06-01 12:29:42 ]
Айой, яка дискусія розгорілася з невеличкого експромтика.... Дуже цікаво було прочитати! Стільки думок несподіваних, стільки емоцій... Дякую всім! Люди, я вас люблю!