ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.07 19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.

Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти

Світлана Пирогова
2026.10.07 18:07
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
Вона вже не шукає весняну розраду,
Бо знає: все минає - біль і час чудес.

Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лис

Тетяна Левицька
2026.10.07 15:20
Багряний плющ і жовті клени
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.

Борис Костиря
2026.10.07 14:41
Нехай минають ця сльота,
Сюїта зливи, фуга вітру.
І буде чиста, як сльоза,
Поема істини і віри.
Ми крізь багнюку пропливем
До чистих берегів свободи.
Не треба інших од, поем.
Шукаємо крізь вічність броду.

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Вячеслав Руденко
2026.10.06 12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!

Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Гаврильченко (1989) / Вірші

 Художнику
Образ твору До вишневого видиху «Ах»,-
Де співатимемо алілую,
Блідні губи твої зацілую
До Геєни у синіх очах.
До Голгофи... Диявол і Бог
Позiхнуть, бо Ліліт я і Єва.
Пізнається в торнадо чертог
Та під вітром – стожильні дерева.
У засніженій – скільки віків? –
Ти узрієш горі - хай запізно,-
Як окреслиться лик, що горів,
Мої риси, в погордi залiзнi.
Висотою до інших планет
Намалюєш вулкан на мольберті...
Як життя – до повільної смерті,
Зацілує тебе мій портрет.

2011 р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-27 19:39:11
Переглядів сторінки твору 4014
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.086 / 5.5  (4.691 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 4.898 / 5.5  (4.536 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.08.09 13:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 21:39:55 ]
... заціловувати бліді губи до геєни у синіх очах - занадто по-готівськи... НМСД... Відразу згадується віршик: "Мышцы качал, обливался водой, в гробу он лежит как Арнольд молодой"... А як це : "забути алылую альт"? Автор вірша - жінка, але порівнює себе з Дияволом і Богом, тобто з чоловічими статями, що є принаймні некоректно... Пізнання: "дерева під вітром" - так, але "чертог" в вогні - ні. Бо дерево само бореться - залежно від коріня і т.п., а палац з вогнем не бореться, а вмирає - згорає, тому так сказати про два явищи - порівнювати їх - невірно. Ну, якщо скерувати на Доріано-Греєвську тематику, переробити, може бути цікаво...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 00:08:35 ]
Доброго часу доби, Костянтине. Я люблю готику і декаданс, тому бачу, що досягла якихось результатів:)) Вказані тут також жіночі образи, крім Бога і диявола - Ліліт і Єва. У кожній людині є і інь, і янь. Чоловіче і жіноче начала. Іноді переважає одне, іноді інше - в людях мистецтва часто вони одночасно. Втім, це вже чисто психологічне. Це чисто моя авторська позиція, яка жодним чином не впливає на ваш світогляд. Щодо коректності - сподіваюся, тут видно, що лірична героїня не збирається бути коректною)))
І ніхто у вірші не бореться, ні чертог, ні дерева, - тільки пізнаються - вітром, вогнем, стихіями. Вже не знаю навіть, чому замість одного слова бачиться інше)))
Хоча час покаже. Можливо, з часом знайду тут недоробки. Дякую.

З повагою, А.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 00:15:46 ]
Ледь не забула: альти - це жіночі голоси, співати алілуя - означає вихваляти. "забудеш альтів алілую" Тобто, герой забуде про інших. Хоча, можливо, точніше було б: "пісень алілую" чи ще якось - тут я подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Раїса Плотникова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-18 18:32:34 ]
Вірш, у якому не тільки жіноче, може збурити, але особисто я проти такого розбору, бо можна "розкласти" навіть геніальні речі. Алю, мені імпонує Ваша сміливість і "стожильні дерева". Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-18 19:11:26 ]
Аль, краще таки просто "алілуя", воно, ніби, не відмінюється...
О так, зі сміливістю потрібно встигнути - так, напевно, років до тридцяти, бо потім доводиться її набувати заново, щоправда, на дещо інших підставах...

Та й те, і те - важливе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-23 16:21:21 ]
Дякую!
Щодо слова "алілуя" - подивилася у словнику. Там пишуть, що відмінюється. Співати алілую - значить, надмірно вихваляти.
А сміливість... не знаю. Не дуже я, насправді, смілива. Але коли щось твердо знаю, то завжди твердо стою. Знання для мене - основа й частина сміливості.
З теплим посміхом, Аля.