ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
* * *
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Із варяг у греки
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-05 18:48:43
Переглядів сторінки твору 6791
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.863 / 5.5  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-05 19:02:15 ]
Таке порівняння , Анатолію, на жаль актуальне.
На мою думку ти справився із завданням. Вдалий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-05 19:26:15 ]
Побратиме,друже,
Дякую дуже!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-05 19:38:00 ]
Перша частина лягла на душу, над другою, щоб коментувати ще треба подумати і перечитати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-06 11:55:07 ]
Дуже гарно розгорнута думка. Такий болючий образ степу, а чого варте порівняння - "травинка кожна - наче цвях"!... вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Виктор Кордобин (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-06 16:56:21 ]
Шлях "із варяг у греки" до приходу татар, а тим більше, до їх нападів на козаків (!) занепав давно-давно... От тут варто було вам взяти підручник, як я вам і радив. Просто бред порівнювати славетний торговий шлях з татарськими набігами!
П. С. Шлях "з варяг у греки" вже асфальтований? Прогрес!
П. П. С. Можна не видаляти комент, як ви це зробили минулого разу?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 17:15:37 ]
Аркадію,географічно він там є,був і буде(навіть тоді коли нас з тобою не стане).Синку,тобі що причепитися немає до чого,то перейди на когось іншого.Я розумію:молодий,хочеться себе показати,то ти спробуй-віршами.З найкращими побажаннями.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 17:21:58 ]
Пані Маріє,дякую Вам дуже-дуже!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 17:27:47 ]
Душа бринить,немов струна гітари:
Це- знову вірш сподобався Патарі!
Пані Патаро,пародію знищив бо здалась вона мені надто саркастичною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Виктор Кордобин (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-06 18:27:59 ]
Ні, батьку, просто ...., що такі як ви ставите себе через свій вік вище від таких як я (молодшеньких). Показати я себе ще встигну (ба, навіть вже є дечим похвалитись). Мене ви критикували за а-ля історичний вірш, а самі, батечку, допускаєтеся помилок на рівному місці.

Географічно, ми живемо в Сарматії, ВКЛ, Речі Посполитій, Російській імперіїї, СРСР, ну і що? Це не впливає на стан речей в незалежній Україні. У вашому вірші (до речі чудово написаному) не зберігається принцип історизму. Відчувається якась тяглість від "шляху" до набігів татар, але ці дві речі нічим не пов"язані. І так за "шляхом" може закріпитися негативний підтекст через ваш вірш, хоч сам "шлях" годував Київську Русь. Напишіть краще про Чорне море, що гойдало грецькі човни, козацькі чайки, а тепер гойдає російський чорноморський флот. вам це під силу, та й актуальність - явна.
З надією, що прислухаєтеся до пропозиції.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-06 20:16:16 ]
Аркадію,таке в моєму поетичному арсеналі знайдеться,обіцяю порадую тебе.Вибач,що на "ти",надто ти вже малий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-07 11:07:52 ]
"Скарала" - це в якому сенсі?

Перша частина мені здається більш вдалою - і за думкою, і за формою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Виктор Кордобин (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-07 16:28:20 ]
На "ти" - це вияв перш за все невихованості=) А таке упереджене ставлення - для мене не новина. Не подобається мені таке. Думаю, якби я на сторінці зазначив який небудь 1968 рік, то ви б зі мною говорили абсолютно інакше. Тож з вашого боку - це звичайне пристосуванство, біг на поводку стереотипу=) Щасти вам у творчій праці!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-07 19:03:08 ]
Ну не ображайся,Аркадію.Добре!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-07 19:10:23 ]
Пані Чорнява Жінко,в сенсі "скарала б за добровільне рабство"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-07 19:33:49 ]
Цікаво Ви відповідаєте :) Я ж не питала "за що скарала б" - це зрозуміло і йожику в тумані. Моє питання стосувалося смислового навантаження слова "Скарала" - насварила, побила, вбила?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-07 19:55:01 ]
Убила б ,звичайно.Тоді цноту шанували а не продавали.Думаю це вже йожик теж зрозуміє.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-07 20:49:50 ]
От як, значить. Ну, Ви, скажімо, не знаєте, як було тоді.
А скажіть, Ви б самі убили власну дитину - доньку - за таке? І рука б не здригнулася? І, власне, за що "за таке" - мається на увазі шлюб з "круком"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 08:11:42 ]
Не вбив би ,звичайно,а відлупцював би точно.Ви прекрасно знаєте,що мається на увазі,але провок
уєте.Для чого?Мається на увазі одна з тих сотень тисяч які стали повіями.Таку праматір убила б.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 09:41:27 ]
О, виявляється, то вже є аж сотні тисяч? Звідки така статистика? Нє, ну то капєц!!! То вполовину дурні, то сотні тисяч повій...

А не знаєте, чому цю професією називають найдревнішою? Як це вони дожили до наших днів, якщо їх усіх праматері повбивали? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 12:12:27 ]
Я не провокую. Мені просто хочеться, щоб ті, хто пишуть, відчували вагу слова (перепрошую за банальщину і пафос). Це стосується і тих 20-річних, які граються у слова про смерть, наче це комп"ютерна гра, і вже далеко не 20-річних. Жодна нормальна матір, будь вона навіть прапраматір"ю, не уб"є свою дитину.
І щодо кількості українських повій Ви теж "загнули" - у них в цьому значна конкуренція :)