ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.23 20:32
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно

Вячеслав Руденко
2026.05.23 19:42
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати

Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Двоє

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-06 21:15:30
Переглядів сторінки твору 11768
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.798 / 5.5  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:10:38 ]
Мне кажется, что автор не решается сознаться в том, что его друзья рванули все-таки на Запад. Дело в том, как мне кажется, что облака-таки не настолько земные (как и пишет сам автор), как меркантильные. Облака, как правило, находятся над нами, а заканчиваются на горизонте - как раз в том месте, за которым друзей не видать. А над другими действующими лицами совершается, как я начинаю понимать, акт надругательства. Впрочем, как и над многими рабочими и крестьянами во все времена и эпохи.
Стихотворение заканчивается на оптимистической ноте. Друзья устроятся, пришлют вызов - и воцарится спокойная и сытая жизнь на этом ненавистном загнивающем Западе, где, как я смекнул, исходя из стихотворения, не так уж и плохо. По крайней мере, назад никто не возвращается, как в первой стофе. Люди со временем прозревают.
По-моему, так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 10:44:15 ]
Алексію, я ледь сам від сміху не "рванув за облака", поки дочитав твій коментар. :))) Колись так реготав, читаючи оповіданнями Марк Твена. :)
Скопіюю, поки не прийшов автор і не повидаляв наші коментарі, як він це полюбляє. :))) Я от, бач, теж звернув увагу "акт надругательства" :), як ти пишеш, за що й отримав від автора тавро критикана і приєднався до чудової компанії. :)
Але твій коментар - це щось з чимось. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:36:47 ]
Знову - бо знову, були вже там, не сподобалось. Може це взагалі про Аерофлот.

Потапову - плюс мильон, а я думав що Алексий серйозний похмурий чоловік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:53:45 ]
Еге ж, шугають за хмари - туди-сюди, туди-сюди... :))) Так, Алексій - свій хлопець, душа товариства, я давно про це здогадувався. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 10:21:37 ]
Я би в другому рядку порадив замість "Помчали знову" написати "Відходять тихо" або "Крокують вперто" - це буде зрозуміліше (напевно) всім. Вірш справді щемливий, сумний світлий сум і жаль, тому порівняння з Заходом в коментах виглядає зовсім недоречним (на мою думку).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 10:32:05 ]
Іване, та це у нас з Алексієм ремінісценція з "Західною культурою". :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:40:13 ]
Да, это старая история, которая до сих пор закончилась.
Это первое.
А вот и второе.
Тема ухода в иные миры воспета уже не одной плеядой поэтов-графоманов, просто поэтов и поэтов-философов (например, Омаром Хайямом) - причем, не единожды.
В каждом новом стихотворении на эту тему мне как читателю хотелось бы видеть нечто новое и глубокое.
А такие уходы, которые я наблюдаю в четвертой строфе, давно известны - и, более того, ими начинаются поэтические сборники переводов стихотворений восточных поэтов.
Как можно серьезно относиться к перепевам?
Я так и отнесся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:48:30 ]
Вы, уважаемый Иван, нередко забываете о том, что существует поэтическое наследие, и это довольно часто отображается в Вашем отношении к тому или иному произведению. Получается так, что Вы приветствуете топтание на месте.
Даже смешные пародии бывают топтанием на месте. А бывают развитием мысли автора за счет привнесения мысли пародиста. Поэтому не думайте, что я намекаю на Ваше поэтическое увлечение - такое как пародии. Они тоже бывают разными. И мои стихотворения бывают разными - и удачными, и нет. И я всегда иду навстречу читателям, а не занимаю боевую стойку жука-богомола.
Покедова. Я никого не берусь критиковать и поучать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:56:37 ]
Или Вам о поэтическом наследии ничего не известно, и в каждом новом стихотворении на сотни раз известную тематику и с привлечением сотен тех же образов Вы видите новое слово в поэзии. Или же Ваша доброта безгранична.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 11:21:07 ]
Дорогий Олексію! Уявіть собі,що про поетичну спадщину (спАдок) мені все-таки дещо відомо. Як відомо і те, що коли йдеться (пишеться) про делікатні, навіть драматичні чи трагічні речі (як, наприклад, тема "переходу в інші світи") - то це навіть в коментарях потребУє особливого такту. Повірте мені на слово, якщо не відчуваєте самі. Я навіть в пародіях намагаюся цю грань не переходити. Судячи по більшості відгуків, мені це в основному вдається. Тупцювання на місці (в творчому сенсі) ніколи не вітав, як стосовно себе, так і інших авторів(включаючи і Вас).Ви мали змогу особисто в цьому переконатися - безмежна доброта тут ні до чого. І взагалі, на мою думку, нове слово в поезії(в широкому значенні) данО сказати не багатьом. Ми ж з Вами на "Майстернях", ми вчимося... Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 11:27:51 ]
Что там такое с буквой "А" приключилось? Кричите на меня, что ли? В Интернете это так. Странно. Вроде бы не за что. А дальше - буква "У"...
Вы это бросьте - кричать и покрикивать.
Нравится Вам стихотворение - да и на здоровье.
А крики неуместны.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 11:30:33 ]
А в конце и буква "О". Я повторюсь - в переписке большие (строчные) буквы означают крик, возмущение, привлечение внимания. Или все-таки насчет доброты я ошибаюсь. Жаль, конечно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:59:38 ]
Іване, але ж, погодься, перший катрен (і він же - фінальний) звучить пародійно. І саме на це автору і вказують, а він ніяк не зрозуміє, чого ж вони від нього хочуть, ці кляті критикани. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 11:49:48 ]
Дорогий Олексію! Звідки така нервозність? Заспокойтеся, дихайте глибоко і вільно... В переписці великі літери (наприклад "О") означають нАголос. Просто наголос - для зручності ( я ж не знаю, що Ви вже пройшли на мовних курсах, це мало би просто сприяти спілкуванню, в даному випадку з Вами, робити його ще біль комфортнішим і приємнішим. З приязню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 12:10:07 ]
Если это, по-вашему, так обозначается ударение, и это является чем-то обычным (пускай даже отрицательно воспринимаемым текстовым редактором моего персонального компьютера итернет-кафе), то зачем Вы мне указываете места этих ударений? Это ваша проблема, а не моя - возможно, на окраине Украины, но никак не в морском сердце России.
Я не ощущаю никакого комфорта от Ваших нововведений. И насчет нервозности Вы также заблуждаетесь. Люди, которые общаются, а не носят на душах камни своих предрассудков, не могут быть нервозными. Такими и прочими неврастениками чаще всего бывают поэты и прочие творческие личности, а я - обычный читатель.
С наилучшими пожеланиями я завершаю свое посещение этой страницы.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 15:59:04 ]
+1 як на мене, читач направду значно поважніша особа в літературі, ніж автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:58:59 ]
Мене добили,здаюсь,міняю!Спасибі,Іване!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 12:02:55 ]
Затоптало стадо критиканів? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 12:09:48 ]
Ну от, абсолютно змінилось забарвлення вірша після невеличкої заміни. І чого так було відбиватися від критики? А якби не вона, то, може, і не було б цього виправлення, хіба ні? Так що подякуйте і критикам, Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 12:27:49 ]
Розумію, Олексію! Хоча всі ми тут в певній мірі поети, хто в більшій, хто в меншій мірі. Ви і читаєте, і публікуєте багато, значить є дотичність до творчих особистостей. Хіба ні?
З найкращими побажаннями навзАєм!
Привіт "морському серцю Росії" від "окрАїни України"!


1   2   3   Переглянути все