ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Двоє

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-06 21:15:30
Переглядів сторінки твору 10703
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.798 / 5.5  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:10:38 ]
Мне кажется, что автор не решается сознаться в том, что его друзья рванули все-таки на Запад. Дело в том, как мне кажется, что облака-таки не настолько земные (как и пишет сам автор), как меркантильные. Облака, как правило, находятся над нами, а заканчиваются на горизонте - как раз в том месте, за которым друзей не видать. А над другими действующими лицами совершается, как я начинаю понимать, акт надругательства. Впрочем, как и над многими рабочими и крестьянами во все времена и эпохи.
Стихотворение заканчивается на оптимистической ноте. Друзья устроятся, пришлют вызов - и воцарится спокойная и сытая жизнь на этом ненавистном загнивающем Западе, где, как я смекнул, исходя из стихотворения, не так уж и плохо. По крайней мере, назад никто не возвращается, как в первой стофе. Люди со временем прозревают.
По-моему, так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 10:44:15 ]
Алексію, я ледь сам від сміху не "рванув за облака", поки дочитав твій коментар. :))) Колись так реготав, читаючи оповіданнями Марк Твена. :)
Скопіюю, поки не прийшов автор і не повидаляв наші коментарі, як він це полюбляє. :))) Я от, бач, теж звернув увагу "акт надругательства" :), як ти пишеш, за що й отримав від автора тавро критикана і приєднався до чудової компанії. :)
Але твій коментар - це щось з чимось. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:36:47 ]
Знову - бо знову, були вже там, не сподобалось. Може це взагалі про Аерофлот.

Потапову - плюс мильон, а я думав що Алексий серйозний похмурий чоловік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:53:45 ]
Еге ж, шугають за хмари - туди-сюди, туди-сюди... :))) Так, Алексій - свій хлопець, душа товариства, я давно про це здогадувався. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 10:21:37 ]
Я би в другому рядку порадив замість "Помчали знову" написати "Відходять тихо" або "Крокують вперто" - це буде зрозуміліше (напевно) всім. Вірш справді щемливий, сумний світлий сум і жаль, тому порівняння з Заходом в коментах виглядає зовсім недоречним (на мою думку).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 10:32:05 ]
Іване, та це у нас з Алексієм ремінісценція з "Західною культурою". :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:40:13 ]
Да, это старая история, которая до сих пор закончилась.
Это первое.
А вот и второе.
Тема ухода в иные миры воспета уже не одной плеядой поэтов-графоманов, просто поэтов и поэтов-философов (например, Омаром Хайямом) - причем, не единожды.
В каждом новом стихотворении на эту тему мне как читателю хотелось бы видеть нечто новое и глубокое.
А такие уходы, которые я наблюдаю в четвертой строфе, давно известны - и, более того, ими начинаются поэтические сборники переводов стихотворений восточных поэтов.
Как можно серьезно относиться к перепевам?
Я так и отнесся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:48:30 ]
Вы, уважаемый Иван, нередко забываете о том, что существует поэтическое наследие, и это довольно часто отображается в Вашем отношении к тому или иному произведению. Получается так, что Вы приветствуете топтание на месте.
Даже смешные пародии бывают топтанием на месте. А бывают развитием мысли автора за счет привнесения мысли пародиста. Поэтому не думайте, что я намекаю на Ваше поэтическое увлечение - такое как пародии. Они тоже бывают разными. И мои стихотворения бывают разными - и удачными, и нет. И я всегда иду навстречу читателям, а не занимаю боевую стойку жука-богомола.
Покедова. Я никого не берусь критиковать и поучать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:56:37 ]
Или Вам о поэтическом наследии ничего не известно, и в каждом новом стихотворении на сотни раз известную тематику и с привлечением сотен тех же образов Вы видите новое слово в поэзии. Или же Ваша доброта безгранична.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 11:21:07 ]
Дорогий Олексію! Уявіть собі,що про поетичну спадщину (спАдок) мені все-таки дещо відомо. Як відомо і те, що коли йдеться (пишеться) про делікатні, навіть драматичні чи трагічні речі (як, наприклад, тема "переходу в інші світи") - то це навіть в коментарях потребУє особливого такту. Повірте мені на слово, якщо не відчуваєте самі. Я навіть в пародіях намагаюся цю грань не переходити. Судячи по більшості відгуків, мені це в основному вдається. Тупцювання на місці (в творчому сенсі) ніколи не вітав, як стосовно себе, так і інших авторів(включаючи і Вас).Ви мали змогу особисто в цьому переконатися - безмежна доброта тут ні до чого. І взагалі, на мою думку, нове слово в поезії(в широкому значенні) данО сказати не багатьом. Ми ж з Вами на "Майстернях", ми вчимося... Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 11:27:51 ]
Что там такое с буквой "А" приключилось? Кричите на меня, что ли? В Интернете это так. Странно. Вроде бы не за что. А дальше - буква "У"...
Вы это бросьте - кричать и покрикивать.
Нравится Вам стихотворение - да и на здоровье.
А крики неуместны.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 11:30:33 ]
А в конце и буква "О". Я повторюсь - в переписке большие (строчные) буквы означают крик, возмущение, привлечение внимания. Или все-таки насчет доброты я ошибаюсь. Жаль, конечно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:59:38 ]
Іване, але ж, погодься, перший катрен (і він же - фінальний) звучить пародійно. І саме на це автору і вказують, а він ніяк не зрозуміє, чого ж вони від нього хочуть, ці кляті критикани. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 11:49:48 ]
Дорогий Олексію! Звідки така нервозність? Заспокойтеся, дихайте глибоко і вільно... В переписці великі літери (наприклад "О") означають нАголос. Просто наголос - для зручності ( я ж не знаю, що Ви вже пройшли на мовних курсах, це мало би просто сприяти спілкуванню, в даному випадку з Вами, робити його ще біль комфортнішим і приємнішим. З приязню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 12:10:07 ]
Если это, по-вашему, так обозначается ударение, и это является чем-то обычным (пускай даже отрицательно воспринимаемым текстовым редактором моего персонального компьютера итернет-кафе), то зачем Вы мне указываете места этих ударений? Это ваша проблема, а не моя - возможно, на окраине Украины, но никак не в морском сердце России.
Я не ощущаю никакого комфорта от Ваших нововведений. И насчет нервозности Вы также заблуждаетесь. Люди, которые общаются, а не носят на душах камни своих предрассудков, не могут быть нервозными. Такими и прочими неврастениками чаще всего бывают поэты и прочие творческие личности, а я - обычный читатель.
С наилучшими пожеланиями я завершаю свое посещение этой страницы.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 15:59:04 ]
+1 як на мене, читач направду значно поважніша особа в літературі, ніж автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:58:59 ]
Мене добили,здаюсь,міняю!Спасибі,Іване!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 12:02:55 ]
Затоптало стадо критиканів? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 12:09:48 ]
Ну от, абсолютно змінилось забарвлення вірша після невеличкої заміни. І чого так було відбиватися від критики? А якби не вона, то, може, і не було б цього виправлення, хіба ні? Так що подякуйте і критикам, Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 12:27:49 ]
Розумію, Олексію! Хоча всі ми тут в певній мірі поети, хто в більшій, хто в меншій мірі. Ви і читаєте, і публікуєте багато, значить є дотичність до творчих особистостей. Хіба ні?
З найкращими побажаннями навзАєм!
Привіт "морському серцю Росії" від "окрАїни України"!


1   2   3   Переглянути все