ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Двоє

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-06 21:15:30
Переглядів сторінки твору 12628
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.798 / 5.5  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:10:38 ]
Мне кажется, что автор не решается сознаться в том, что его друзья рванули все-таки на Запад. Дело в том, как мне кажется, что облака-таки не настолько земные (как и пишет сам автор), как меркантильные. Облака, как правило, находятся над нами, а заканчиваются на горизонте - как раз в том месте, за которым друзей не видать. А над другими действующими лицами совершается, как я начинаю понимать, акт надругательства. Впрочем, как и над многими рабочими и крестьянами во все времена и эпохи.
Стихотворение заканчивается на оптимистической ноте. Друзья устроятся, пришлют вызов - и воцарится спокойная и сытая жизнь на этом ненавистном загнивающем Западе, где, как я смекнул, исходя из стихотворения, не так уж и плохо. По крайней мере, назад никто не возвращается, как в первой стофе. Люди со временем прозревают.
По-моему, так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 10:44:15 ]
Алексію, я ледь сам від сміху не "рванув за облака", поки дочитав твій коментар. :))) Колись так реготав, читаючи оповіданнями Марк Твена. :)
Скопіюю, поки не прийшов автор і не повидаляв наші коментарі, як він це полюбляє. :))) Я от, бач, теж звернув увагу "акт надругательства" :), як ти пишеш, за що й отримав від автора тавро критикана і приєднався до чудової компанії. :)
Але твій коментар - це щось з чимось. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:36:47 ]
Знову - бо знову, були вже там, не сподобалось. Може це взагалі про Аерофлот.

Потапову - плюс мильон, а я думав що Алексий серйозний похмурий чоловік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:53:45 ]
Еге ж, шугають за хмари - туди-сюди, туди-сюди... :))) Так, Алексій - свій хлопець, душа товариства, я давно про це здогадувався. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 10:21:37 ]
Я би в другому рядку порадив замість "Помчали знову" написати "Відходять тихо" або "Крокують вперто" - це буде зрозуміліше (напевно) всім. Вірш справді щемливий, сумний світлий сум і жаль, тому порівняння з Заходом в коментах виглядає зовсім недоречним (на мою думку).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 10:32:05 ]
Іване, та це у нас з Алексієм ремінісценція з "Західною культурою". :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:40:13 ]
Да, это старая история, которая до сих пор закончилась.
Это первое.
А вот и второе.
Тема ухода в иные миры воспета уже не одной плеядой поэтов-графоманов, просто поэтов и поэтов-философов (например, Омаром Хайямом) - причем, не единожды.
В каждом новом стихотворении на эту тему мне как читателю хотелось бы видеть нечто новое и глубокое.
А такие уходы, которые я наблюдаю в четвертой строфе, давно известны - и, более того, ими начинаются поэтические сборники переводов стихотворений восточных поэтов.
Как можно серьезно относиться к перепевам?
Я так и отнесся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:48:30 ]
Вы, уважаемый Иван, нередко забываете о том, что существует поэтическое наследие, и это довольно часто отображается в Вашем отношении к тому или иному произведению. Получается так, что Вы приветствуете топтание на месте.
Даже смешные пародии бывают топтанием на месте. А бывают развитием мысли автора за счет привнесения мысли пародиста. Поэтому не думайте, что я намекаю на Ваше поэтическое увлечение - такое как пародии. Они тоже бывают разными. И мои стихотворения бывают разными - и удачными, и нет. И я всегда иду навстречу читателям, а не занимаю боевую стойку жука-богомола.
Покедова. Я никого не берусь критиковать и поучать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:56:37 ]
Или Вам о поэтическом наследии ничего не известно, и в каждом новом стихотворении на сотни раз известную тематику и с привлечением сотен тех же образов Вы видите новое слово в поэзии. Или же Ваша доброта безгранична.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 11:21:07 ]
Дорогий Олексію! Уявіть собі,що про поетичну спадщину (спАдок) мені все-таки дещо відомо. Як відомо і те, що коли йдеться (пишеться) про делікатні, навіть драматичні чи трагічні речі (як, наприклад, тема "переходу в інші світи") - то це навіть в коментарях потребУє особливого такту. Повірте мені на слово, якщо не відчуваєте самі. Я навіть в пародіях намагаюся цю грань не переходити. Судячи по більшості відгуків, мені це в основному вдається. Тупцювання на місці (в творчому сенсі) ніколи не вітав, як стосовно себе, так і інших авторів(включаючи і Вас).Ви мали змогу особисто в цьому переконатися - безмежна доброта тут ні до чого. І взагалі, на мою думку, нове слово в поезії(в широкому значенні) данО сказати не багатьом. Ми ж з Вами на "Майстернях", ми вчимося... Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 11:27:51 ]
Что там такое с буквой "А" приключилось? Кричите на меня, что ли? В Интернете это так. Странно. Вроде бы не за что. А дальше - буква "У"...
Вы это бросьте - кричать и покрикивать.
Нравится Вам стихотворение - да и на здоровье.
А крики неуместны.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 11:30:33 ]
А в конце и буква "О". Я повторюсь - в переписке большие (строчные) буквы означают крик, возмущение, привлечение внимания. Или все-таки насчет доброты я ошибаюсь. Жаль, конечно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:59:38 ]
Іване, але ж, погодься, перший катрен (і він же - фінальний) звучить пародійно. І саме на це автору і вказують, а він ніяк не зрозуміє, чого ж вони від нього хочуть, ці кляті критикани. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 11:49:48 ]
Дорогий Олексію! Звідки така нервозність? Заспокойтеся, дихайте глибоко і вільно... В переписці великі літери (наприклад "О") означають нАголос. Просто наголос - для зручності ( я ж не знаю, що Ви вже пройшли на мовних курсах, це мало би просто сприяти спілкуванню, в даному випадку з Вами, робити його ще біль комфортнішим і приємнішим. З приязню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 12:10:07 ]
Если это, по-вашему, так обозначается ударение, и это является чем-то обычным (пускай даже отрицательно воспринимаемым текстовым редактором моего персонального компьютера итернет-кафе), то зачем Вы мне указываете места этих ударений? Это ваша проблема, а не моя - возможно, на окраине Украины, но никак не в морском сердце России.
Я не ощущаю никакого комфорта от Ваших нововведений. И насчет нервозности Вы также заблуждаетесь. Люди, которые общаются, а не носят на душах камни своих предрассудков, не могут быть нервозными. Такими и прочими неврастениками чаще всего бывают поэты и прочие творческие личности, а я - обычный читатель.
С наилучшими пожеланиями я завершаю свое посещение этой страницы.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 15:59:04 ]
+1 як на мене, читач направду значно поважніша особа в літературі, ніж автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:58:59 ]
Мене добили,здаюсь,міняю!Спасибі,Іване!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 12:02:55 ]
Затоптало стадо критиканів? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 12:09:48 ]
Ну от, абсолютно змінилось забарвлення вірша після невеличкої заміни. І чого так було відбиватися від критики? А якби не вона, то, може, і не було б цього виправлення, хіба ні? Так що подякуйте і критикам, Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 12:27:49 ]
Розумію, Олексію! Хоча всі ми тут в певній мірі поети, хто в більшій, хто в меншій мірі. Ви і читаєте, і публікуєте багато, значить є дотичність до творчих особистостей. Хіба ні?
З найкращими побажаннями навзАєм!
Привіт "морському серцю Росії" від "окрАїни України"!


1   2   3   Переглянути все