ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.10.06 12:47
Якщо віриш, що можна щось зіпсувати, повір, що можна також і полагодити.
2. Краще вірить у дурниці й ошуканство і вірить також у правду, аніж не вірить ні в що.
3. Той, хто завжди говорить правду, матиме успіх.
4. Усе, що ти бачиш на світі, – це для ви

Ольга Олеандра
2025.10.06 10:55
Страх з усіх радників, мабуть, найгірший.
Страшно російському вурдалаці, тож кількість обстрілів він вчергове збільшив.
Більше смертей. Більше руйнувань. Щось бажане він отримує з цього?
Титул недолюдка, кровопивці, нездари. Більше нічого.

Геовеличч

Артур Курдіновський
2025.10.06 05:53
Зустрілись ми в короткому рядку
Написаного спільним болем вірша.
Моя душа злітала вище й вище
Та мріяла про долю не таку.

Жорстока правда: я тобі ніхто.
Для тебе я навряд чи кимось буду.
Навколо мене - чорний попіл всюди,

М Менянин
2025.10.05 23:31
Коли промінь сонця
сягне твоїх вій –
гайда від віконця
і більше не стій.

Пора, мудрий брате,
настав вже той час
дорослішим стати –

Борис Костиря
2025.10.05 22:40
Чому молода дівчина
так часто буває на кладовищі?
Чому вона ходить туди
щоразу? Молодість і небуття -
що може бути
більш протилежним?
Пам'ять, яка застрягла
у глибоких тріщинах граніту,

Тетяна Левицька
2025.10.05 22:29
Мела вишнева заметіль
і падала додолу цвітом,
як потягло їх звідусіль
один до одного магнітом.

Він воював, як на війні,
за право бути тільки з нею.
У непроглядні дні сумні

Олександр Буй
2025.10.05 21:01
Мед із полиновим присмаком –
Твій поцілунок п’янкий...
Плутать кохання із пристрастю,
Богом благаю, – не смій!

Губи чуттєво калиняться,
Світять смарагди очей...
Жаль тільки час не зупиниться

Олег Герман
2025.10.05 19:38
Нещодавно моя колега розповіла мені про фільм "Газове світло" 1944 року, режисером якого є Джордж К'юкор. Розповідала із захопленням і радила його переглянути. Я глянув і можу поділитися своїм враженням. З точки зору кінематографічності, режисури й сам

Віктор Кучерук
2025.10.05 19:01
Налягає пітьма зусібіч
На незвично безлюдну дорогу, -
Переповнена тишею ніч
Присипляє всілякі тривоги.
Увесь світ у блаженстві заснув,
Бо в безсонні не має потреби, -
Лиш поети й військові без сну
Поглядають на зоряне небо...

Євген Федчук
2025.10.05 18:00
Хто в дитинстві не наслухавсь страшилок усяких.
От увечері зберуться і більші, і менші,
Всядуться навкруг багаття, язиками чешуть.
Нарозказують, що менші аж дрижать від ляку.
Хоч не хочуть показати, що отак їм лячно,
Сидять, слухають, очима по темряв

Марія Дем'янюк
2025.10.05 12:43
Всілися каштанчики
На листках-диванчиках.
Поглядають навкруги
Деревцяток дітлахи.
У коричневій кофтині
Ці каштанчики осінні.
Скучили під шкарлупою,
Гомонять поміж собою.

С М
2025.10.05 04:13
Чекав на перехресті, там де 42-га Стріт
І копав камінчика, що валявся собі
Почув дивний шум, озирнувся всебіч
А причина метушні о просто віч-на-віч
Як тут не дивуватися, удома я лишав його
Але немає сумніву, це мій власний надгробок

До гендляра за

Борис Костиря
2025.10.04 22:30
Із кущів простягаються
сотні рук.
Це руки мовчання.
Катарсис дерев
дає необмежені можливості.
Синтаксис тополь
помножений
на пунктуацію кленів.

Леся Горова
2025.10.04 22:28
Мила ластівко, швидкокрила!
Де щебечеш сьогодні, люба?
Осінь стріла і відлетіла.
Хай тебе оминає згуба,

Хай щасливиться в тому краї,
Де погожі приходять ранки,
День турботливо зігріває,

Олег Герман
2025.10.04 21:05
Завершилась наша подорож лабіринтами свідомості, де замість Мінотавра нас підстерігали набагато підступніші вороги: Провина, Сором, Образа, Заздрість та їхній перфекціоніст-ватажок — Ревнощі. Ми почали з ниючого болю самоосуду, пройшли через паралізуюче в

Іван Потьомкін
2025.10.04 19:58
Так сталося, що у батька зі старшим сином збіглися відпустки, тож вирішили поїхати в Київ, де не були вже кілька років після переїзду в Ізраїль. Хотілося насамперед відвідати дім, в якому мешкали, а головне - школу, де син закінчив десятилітку. І ось н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Двоє

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-06-06 21:15:30
Переглядів сторінки твору 11008
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.798 / 5.5  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:10:38 ]
Мне кажется, что автор не решается сознаться в том, что его друзья рванули все-таки на Запад. Дело в том, как мне кажется, что облака-таки не настолько земные (как и пишет сам автор), как меркантильные. Облака, как правило, находятся над нами, а заканчиваются на горизонте - как раз в том месте, за которым друзей не видать. А над другими действующими лицами совершается, как я начинаю понимать, акт надругательства. Впрочем, как и над многими рабочими и крестьянами во все времена и эпохи.
Стихотворение заканчивается на оптимистической ноте. Друзья устроятся, пришлют вызов - и воцарится спокойная и сытая жизнь на этом ненавистном загнивающем Западе, где, как я смекнул, исходя из стихотворения, не так уж и плохо. По крайней мере, назад никто не возвращается, как в первой стофе. Люди со временем прозревают.
По-моему, так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 10:44:15 ]
Алексію, я ледь сам від сміху не "рванув за облака", поки дочитав твій коментар. :))) Колись так реготав, читаючи оповіданнями Марк Твена. :)
Скопіюю, поки не прийшов автор і не повидаляв наші коментарі, як він це полюбляє. :))) Я от, бач, теж звернув увагу "акт надругательства" :), як ти пишеш, за що й отримав від автора тавро критикана і приєднався до чудової компанії. :)
Але твій коментар - це щось з чимось. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:36:47 ]
Знову - бо знову, були вже там, не сподобалось. Може це взагалі про Аерофлот.

Потапову - плюс мильон, а я думав що Алексий серйозний похмурий чоловік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:53:45 ]
Еге ж, шугають за хмари - туди-сюди, туди-сюди... :))) Так, Алексій - свій хлопець, душа товариства, я давно про це здогадувався. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 10:21:37 ]
Я би в другому рядку порадив замість "Помчали знову" написати "Відходять тихо" або "Крокують вперто" - це буде зрозуміліше (напевно) всім. Вірш справді щемливий, сумний світлий сум і жаль, тому порівняння з Заходом в коментах виглядає зовсім недоречним (на мою думку).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 10:32:05 ]
Іване, та це у нас з Алексієм ремінісценція з "Західною культурою". :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:40:13 ]
Да, это старая история, которая до сих пор закончилась.
Это первое.
А вот и второе.
Тема ухода в иные миры воспета уже не одной плеядой поэтов-графоманов, просто поэтов и поэтов-философов (например, Омаром Хайямом) - причем, не единожды.
В каждом новом стихотворении на эту тему мне как читателю хотелось бы видеть нечто новое и глубокое.
А такие уходы, которые я наблюдаю в четвертой строфе, давно известны - и, более того, ими начинаются поэтические сборники переводов стихотворений восточных поэтов.
Как можно серьезно относиться к перепевам?
Я так и отнесся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:48:30 ]
Вы, уважаемый Иван, нередко забываете о том, что существует поэтическое наследие, и это довольно часто отображается в Вашем отношении к тому или иному произведению. Получается так, что Вы приветствуете топтание на месте.
Даже смешные пародии бывают топтанием на месте. А бывают развитием мысли автора за счет привнесения мысли пародиста. Поэтому не думайте, что я намекаю на Ваше поэтическое увлечение - такое как пародии. Они тоже бывают разными. И мои стихотворения бывают разными - и удачными, и нет. И я всегда иду навстречу читателям, а не занимаю боевую стойку жука-богомола.
Покедова. Я никого не берусь критиковать и поучать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:56:37 ]
Или Вам о поэтическом наследии ничего не известно, и в каждом новом стихотворении на сотни раз известную тематику и с привлечением сотен тех же образов Вы видите новое слово в поэзии. Или же Ваша доброта безгранична.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 11:21:07 ]
Дорогий Олексію! Уявіть собі,що про поетичну спадщину (спАдок) мені все-таки дещо відомо. Як відомо і те, що коли йдеться (пишеться) про делікатні, навіть драматичні чи трагічні речі (як, наприклад, тема "переходу в інші світи") - то це навіть в коментарях потребУє особливого такту. Повірте мені на слово, якщо не відчуваєте самі. Я навіть в пародіях намагаюся цю грань не переходити. Судячи по більшості відгуків, мені це в основному вдається. Тупцювання на місці (в творчому сенсі) ніколи не вітав, як стосовно себе, так і інших авторів(включаючи і Вас).Ви мали змогу особисто в цьому переконатися - безмежна доброта тут ні до чого. І взагалі, на мою думку, нове слово в поезії(в широкому значенні) данО сказати не багатьом. Ми ж з Вами на "Майстернях", ми вчимося... Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 11:27:51 ]
Что там такое с буквой "А" приключилось? Кричите на меня, что ли? В Интернете это так. Странно. Вроде бы не за что. А дальше - буква "У"...
Вы это бросьте - кричать и покрикивать.
Нравится Вам стихотворение - да и на здоровье.
А крики неуместны.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 11:30:33 ]
А в конце и буква "О". Я повторюсь - в переписке большие (строчные) буквы означают крик, возмущение, привлечение внимания. Или все-таки насчет доброты я ошибаюсь. Жаль, конечно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:59:38 ]
Іване, але ж, погодься, перший катрен (і він же - фінальний) звучить пародійно. І саме на це автору і вказують, а він ніяк не зрозуміє, чого ж вони від нього хочуть, ці кляті критикани. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 11:49:48 ]
Дорогий Олексію! Звідки така нервозність? Заспокойтеся, дихайте глибоко і вільно... В переписці великі літери (наприклад "О") означають нАголос. Просто наголос - для зручності ( я ж не знаю, що Ви вже пройшли на мовних курсах, це мало би просто сприяти спілкуванню, в даному випадку з Вами, робити його ще біль комфортнішим і приємнішим. З приязню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 12:10:07 ]
Если это, по-вашему, так обозначается ударение, и это является чем-то обычным (пускай даже отрицательно воспринимаемым текстовым редактором моего персонального компьютера итернет-кафе), то зачем Вы мне указываете места этих ударений? Это ваша проблема, а не моя - возможно, на окраине Украины, но никак не в морском сердце России.
Я не ощущаю никакого комфорта от Ваших нововведений. И насчет нервозности Вы также заблуждаетесь. Люди, которые общаются, а не носят на душах камни своих предрассудков, не могут быть нервозными. Такими и прочими неврастениками чаще всего бывают поэты и прочие творческие личности, а я - обычный читатель.
С наилучшими пожеланиями я завершаю свое посещение этой страницы.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 15:59:04 ]
+1 як на мене, читач направду значно поважніша особа в літературі, ніж автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:58:59 ]
Мене добили,здаюсь,міняю!Спасибі,Іване!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 12:02:55 ]
Затоптало стадо критиканів? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 12:09:48 ]
Ну от, абсолютно змінилось забарвлення вірша після невеличкої заміни. І чого так було відбиватися від критики? А якби не вона, то, може, і не було б цього виправлення, хіба ні? Так що подякуйте і критикам, Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-08 12:27:49 ]
Розумію, Олексію! Хоча всі ми тут в певній мірі поети, хто в більшій, хто в меншій мірі. Ви і читаєте, і публікуєте багато, значить є дотичність до творчих особистостей. Хіба ні?
З найкращими побажаннями навзАєм!
Привіт "морському серцю Росії" від "окрАїни України"!


1   2   3   Переглянути все