ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.04.24 16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Поеми

 Юдофоби

А Я вам кажу: «Любіть ворогів своїх,
благословляйте тих, хто вас проклинає,
творіть добро тим, хто ненавидить вас,
і моліться за тих, хто вас переслідує...»
Євангеліє від св. Матвія,
5.38-39, 43-44
***
Він лікар був добрий...його ви любили...
Я тайни не знаю, за що ви убили...
Хаїме! Ти, може...що зле їм зробив?..
Скажи мені, любий, за що тебе вбили?
Олександр Олесь «Над трупами»
***

Хто я? Що я? Якого я племені-роду?
Та невже мене з іншого взято городу?
І як той, що забив, та лише з офсайду,
Я у власній країні затюканий зайда?
Валерія Богуславська «Навколофутбольне»


Талановиті й безталанні,
Смішать юдеї православних.
Стоять на сцені клари й роми,
Живіт од сміху надриває Русь ...
А поза сценою – то глузи, то погроми,
Гидливе «ЖИД» не сходить з вуст.
Хоч і в безправних є права,
Та б’ють юдея зліва й справа,
І так, і сяк, і навпаки...
І так віки... І так віки
Вершиться-не скінчиться
Над юдеями розправа.
За те, що віддали Пілатові собрата –
«Царя», що до покори кликав люд,
Як невпокорена Юдея
Позбутися воліла римських пут?..
Ні! Інше, юдофоби, тут.
* * *

У сусіда хата біла,
А у мене нема й мила.
Мило є – чогось чортма...
А в Абраші? Чудасія:
Він не садить і не сіє,
Вірить в іншого Месію,
Звідки й як, але все є.
Мабуть, Бог на двох дає.
Тож його – це і моє.
Не переч мені, іудо,
В нашім краю ти ж приблуда.
Фарисейчику нещасний,
Та ж і сонце, бачиш,- наше...
Хочеш бути ближч до раю –
Чимчикуй у свій Ізраїль.
А не хочеш – лізь на сцену
І сміши нас неучених:
Анекдотик про Одесу
Та про «нових руських» дещо...
***
...Талановиті й безталанні,
Смішать юдеї православних.
Живіт од сміху надриває Русь,
А поза сценою то глузи, то погроми,
Гидливе «ЖИД» не сходить з вуст.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-25 07:53:07
Переглядів сторінки твору 2726
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.175 / 5.5  (5.050 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.242 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.24 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 12:00:36 ]
Відверто, широ , правдиво.
Виникає питання: чому послідовники Христа не є Його послідовниками? Христос - юдей, Марія - теж.Уривок із Євангелії , приведений вами на початку вашого твору, красномовно говорить про всеохоплюючу любов. Здавалось, вони мали б любити і їхній народ...То у чому справа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 12:24:50 ]
Мені здається, пане Володимире, якщо кожен із нас не з трибуни, а насамоті, в тверезому стані, не заглиблюючись в історію, спитає себе, чому я ненавиджу незнайомого мені юдея, а заодно з ним і весь його рід, знайде відповідь і поділиться нею з іншими, насамперед з дітьми,може тоді і відпаде потреба писати про юдофобію.
Даруйте за нечітку відповідь на Ваше запитання.
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 12:52:23 ]
Пане Іване, я собі відповідь вже дав - євреї обраний Богом народ.І крапка. Христос - Месія.Крапка.Сприймаю долю кожного народу , як прояв Божого провидіння.Просто хотів від вас більш чіткої відповіді, бо ви там у Єрусалимі, можливо, чіткіше це все усвідомлюєте. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-06-26 18:52:39 ]
Шановний пане Володимире, в Єрусалимі юдеї бачаться дещо не такими, як за межами Ізраїлю. Ті, хто народився тут, не знають слова "ЖИД" в його гидливому значенні. Це свідомі своєї людської гідності (інколи, як на мене, навіть надмірної) люди.
Щодо богообраності, то йдеться про виконання Божих заповідей. І тут ізраїльські юдеї не відзначаються ретельністю. Крім того, що приніс Мойсей на скрижалях, чимало було створено приписів, які б сьогодні варто було змінити чи й скасувати. Власне, цим певною мірою і займався Ісус. Але це вже справа самих юдеїв і дещо таки вже набуло сьогоднішнього бачення.
Юдофобія викликана неприйняттям іншими народами відокремленості, потребою юдеїв жити тільки за своїми законами й традиціями, щоб зберегти себе як народ. І це справді допомогло юдеям вижити, будучи розкиданими по всьому світу.
Усталений погляд на юдеїв як згуртовану однорідну масу розбивається в Ізраїлі, де цілі групи населення більше дбають про права так званих палестинців, аніж ізраїльтян.
Даруйте, що, може, розказую Вам про те, що Ви й самі знаєте. Але я спробував подати свій (певно ж, що схематичний) погляд на цю справу.
Готовий і далі відповідати на Ваші запитання.
З повагою
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-26 19:21:16 ]
Наверное, есть за что любить, скажем, якута или чукчу. Это за обычаи и традиционное гостеприимство.
Есть, за что не любить самих себя - за наплевательское отношение к свободе. Но его можно оправдать, потому что сколько того времени прошло со времен отмены крепостного права? Ровно полтора века. Такой пустяк...
Я до сих пор по морде лица не отличаю многие национальности друг от дружки. Для меня армяне на одно лицо, скажем, с некоторыми мутациями татар.
А о представителях весьма деликатной части населения земного шара я вообще ничего не могу сказать. И не хочу их обсуждать. Но однажды на совершенно безобидный вопрос я услышал такую реплику как "шлимазл", адресованную не мне. Я забыл это слово через в течение нескольких минут, а однажды я вспомнил, перевел, и все понял. Избил бы того жида. Хотя он мог быть всего-навсего обычной единицей населения и полпредом той нации, которая сумела самоопределиться, сумела расселиться, кое-что отхватив, но не обезобразив. И так далее, дойдя до самой-самой Америки и авторизовав определенное количество прочих проблем.

Я к чему клоню. Давайте мы не будем ни о ком.
Разве что об Эзопе и прочих.