ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.08 05:18
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.

Борис Костиря
2025.07.07 21:54
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Самослав Желіба
2024.05.20

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Поеми

 Юдофоби

А Я вам кажу: «Любіть ворогів своїх,
благословляйте тих, хто вас проклинає,
творіть добро тим, хто ненавидить вас,
і моліться за тих, хто вас переслідує...»
Євангеліє від св. Матвія,
5.38-39, 43-44
***
Він лікар був добрий...його ви любили...
Я тайни не знаю, за що ви убили...
Хаїме! Ти, може...що зле їм зробив?..
Скажи мені, любий, за що тебе вбили?
Олександр Олесь «Над трупами»
***

Хто я? Що я? Якого я племені-роду?
Та невже мене з іншого взято городу?
І як той, що забив, та лише з офсайду,
Я у власній країні затюканий зайда?
Валерія Богуславська «Навколофутбольне»


Талановиті й безталанні,
Смішать юдеї православних.
Стоять на сцені клари й роми,
Живіт од сміху надриває Русь ...
А поза сценою – то глузи, то погроми,
Гидливе «ЖИД» не сходить з вуст.
Хоч і в безправних є права,
Та б’ють юдея зліва й справа,
І так, і сяк, і навпаки...
І так віки... І так віки
Вершиться-не скінчиться
Над юдеями розправа.
За те, що віддали Пілатові собрата –
«Царя», що до покори кликав люд,
Як невпокорена Юдея
Позбутися воліла римських пут?..
Ні! Інше, юдофоби, тут.
* * *

У сусіда хата біла,
А у мене нема й мила.
Мило є – чогось чортма...
А в Абраші? Чудасія:
Він не садить і не сіє,
Вірить в іншого Месію,
Звідки й як, але все є.
Мабуть, Бог на двох дає.
Тож його – це і моє.
Не переч мені, іудо,
В нашім краю ти ж приблуда.
Фарисейчику нещасний,
Та ж і сонце, бачиш,- наше...
Хочеш бути ближч до раю –
Чимчикуй у свій Ізраїль.
А не хочеш – лізь на сцену
І сміши нас неучених:
Анекдотик про Одесу
Та про «нових руських» дещо...
***
...Талановиті й безталанні,
Смішать юдеї православних.
Живіт од сміху надриває Русь,
А поза сценою то глузи, то погроми,
Гидливе «ЖИД» не сходить з вуст.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-25 07:53:07
Переглядів сторінки твору 2535
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.174 / 5.5  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.07.08 11:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 12:00:36 ]
Відверто, широ , правдиво.
Виникає питання: чому послідовники Христа не є Його послідовниками? Христос - юдей, Марія - теж.Уривок із Євангелії , приведений вами на початку вашого твору, красномовно говорить про всеохоплюючу любов. Здавалось, вони мали б любити і їхній народ...То у чому справа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 12:24:50 ]
Мені здається, пане Володимире, якщо кожен із нас не з трибуни, а насамоті, в тверезому стані, не заглиблюючись в історію, спитає себе, чому я ненавиджу незнайомого мені юдея, а заодно з ним і весь його рід, знайде відповідь і поділиться нею з іншими, насамперед з дітьми,може тоді і відпаде потреба писати про юдофобію.
Даруйте за нечітку відповідь на Ваше запитання.
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 12:52:23 ]
Пане Іване, я собі відповідь вже дав - євреї обраний Богом народ.І крапка. Христос - Месія.Крапка.Сприймаю долю кожного народу , як прояв Божого провидіння.Просто хотів від вас більш чіткої відповіді, бо ви там у Єрусалимі, можливо, чіткіше це все усвідомлюєте. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-06-26 18:52:39 ]
Шановний пане Володимире, в Єрусалимі юдеї бачаться дещо не такими, як за межами Ізраїлю. Ті, хто народився тут, не знають слова "ЖИД" в його гидливому значенні. Це свідомі своєї людської гідності (інколи, як на мене, навіть надмірної) люди.
Щодо богообраності, то йдеться про виконання Божих заповідей. І тут ізраїльські юдеї не відзначаються ретельністю. Крім того, що приніс Мойсей на скрижалях, чимало було створено приписів, які б сьогодні варто було змінити чи й скасувати. Власне, цим певною мірою і займався Ісус. Але це вже справа самих юдеїв і дещо таки вже набуло сьогоднішнього бачення.
Юдофобія викликана неприйняттям іншими народами відокремленості, потребою юдеїв жити тільки за своїми законами й традиціями, щоб зберегти себе як народ. І це справді допомогло юдеям вижити, будучи розкиданими по всьому світу.
Усталений погляд на юдеїв як згуртовану однорідну масу розбивається в Ізраїлі, де цілі групи населення більше дбають про права так званих палестинців, аніж ізраїльтян.
Даруйте, що, може, розказую Вам про те, що Ви й самі знаєте. Але я спробував подати свій (певно ж, що схематичний) погляд на цю справу.
Готовий і далі відповідати на Ваші запитання.
З повагою
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-26 19:21:16 ]
Наверное, есть за что любить, скажем, якута или чукчу. Это за обычаи и традиционное гостеприимство.
Есть, за что не любить самих себя - за наплевательское отношение к свободе. Но его можно оправдать, потому что сколько того времени прошло со времен отмены крепостного права? Ровно полтора века. Такой пустяк...
Я до сих пор по морде лица не отличаю многие национальности друг от дружки. Для меня армяне на одно лицо, скажем, с некоторыми мутациями татар.
А о представителях весьма деликатной части населения земного шара я вообще ничего не могу сказать. И не хочу их обсуждать. Но однажды на совершенно безобидный вопрос я услышал такую реплику как "шлимазл", адресованную не мне. Я забыл это слово через в течение нескольких минут, а однажды я вспомнил, перевел, и все понял. Избил бы того жида. Хотя он мог быть всего-навсего обычной единицей населения и полпредом той нации, которая сумела самоопределиться, сумела расселиться, кое-что отхватив, но не обезобразив. И так далее, дойдя до самой-самой Америки и авторизовав определенное количество прочих проблем.

Я к чему клоню. Давайте мы не будем ни о ком.
Разве что об Эзопе и прочих.