Перечитав коментарі, і ось що мені подумалось: а ніхто не хоче звернути увагу, на ті процеси які відбуваються із тими заробітчанами.
Наприклад - 1 хвиля еміграції, всі ці селяни, які втікали від голоду та шукали вільних земель - вони створюють "Просвіти", Українські села в Торонто тощо. 2 хвиля - післявоєнна - вони створюють МУР, ціла купа людей займається україністикою, врешті-решт як такий собі наслідок - Ню-йоркська школа і дивовижний феномен - можливо найцікавіший її поет (україномовний!) Патріція Килина - взагалі не українка.
а що тепер? приїзджає якийсь Петро з Іспанії - і він вже Педро, а його донька української навіть не розуміє. жінки стають головною статтею експорту (разом з трубами великого діаметру), практично ніхто з них на планує повертатись, всі мають в планах влаштуватись там, влаштувати своїх дітей і забути про своє українство як про вилікувану хворобу. На противагу попереднім двом хвилям, третя хоче стрімголов асимілюватись у чуже суспільство і порвати будь-які звязки з Україною (ну, крім майнових, звісно)

Я би, Андрію, не взяв на себе сміливість робити такі узагальнення. Узагальнення - взагалі невдячна справа. Те, що Ви написали, стосується далеко не всіх заробітчан. Навіть, смію завірити Вас, не половини. НЕ знаю, чи Вам приходилось бути на заробітках в дальшому зарубіжжі, а я не по переказах знаю, як люди чекають вихідного дня, щоб сходити до церки,потім поспілкуватися, просто поспівати і ПОГОВОРИТИ на рідній мові. Про фестивалі і свята навіть не кажу... І про вишиванки теж. А вже про економічну складову -то не предмет цієї розмови. Так що перед багатьма з них треба би скинути шапку - вони після БАГАТЬОХ(!) років перебування на чужині говорять чистішою мовою, ніж нові "наші". Та що там - і пишуть краще. І, слава Богу, навіть на ПМ таких прикладів вистачає!

Нормальненька правда жізні )

Валера, сплошные штампы.
Например, "украинец". Это паспортная идентификация, а если самоидентификация, то, как правило, имеются другие названия.
"Не имею работы". Да с такими плакатами на спине и груди миллионы людей стоят, а без таких - миллионы бездельничают.
И с первой строки до последней - штампы, штампы, штампы.
А если иначе написать. Типа "я за***лся не работать".
"Я останусь патриотом". И это штамп. Не знаю, как насчет подохнуть патриотом или изменить Родине, но все равно - как-то веселее.
С "кпынами" - вообще позор. Это же штамп.
"В грош не ставят". А можно ведь написать "Ни в х*й не ставят"? Ведь звучит.
"Жупан" это вообще позор. Припиши булаву - и будет комплект.
А рима "стайни - одностайный" - просто апофеоз.
Давай, Валера, попробуем писать не глаголами и прочими частями речи, но глаголом - т.е. (не воспринимай как штамп) этим глаголом пробуя жечь сердца.
Я не критикую, потому что не критик. А читатель, который в скором времени уедет в Париж.