ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Вкппд20-рНУЗт

 Монолог патріота

Хотів би я не бути українцем,
бо українець, то тяжка робота
Й за неї мало платять в цій країні.
Вже краще просто бути ідіотом.

Юрко Волощак

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-13 11:54:03
Переглядів сторінки твору 11978
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Портрети
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-14 07:55:11 ]
Невже Ви не помітили гірку іронію у цьому вірші, Анатолію? А Вашу "Західну культуру" я все одно не сприймаю. Причому українські злодії-чиновники до того, що вони хочуть користуватися благами західної цивілізації? Зміщені якісь у Вас поняття, Анатолію. Я не в змозі цього зрозуміти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-14 10:35:31 ]
Перечитав коментарі, і ось що мені подумалось: а ніхто не хоче звернути увагу, на ті процеси які відбуваються із тими заробітчанами.
Наприклад - 1 хвиля еміграції, всі ці селяни, які втікали від голоду та шукали вільних земель - вони створюють "Просвіти", Українські села в Торонто тощо. 2 хвиля - післявоєнна - вони створюють МУР, ціла купа людей займається україністикою, врешті-решт як такий собі наслідок - Ню-йоркська школа і дивовижний феномен - можливо найцікавіший її поет (україномовний!) Патріція Килина - взагалі не українка.
а що тепер? приїзджає якийсь Петро з Іспанії - і він вже Педро, а його донька української навіть не розуміє. жінки стають головною статтею експорту (разом з трубами великого діаметру), практично ніхто з них на планує повертатись, всі мають в планах влаштуватись там, влаштувати своїх дітей і забути про своє українство як про вилікувану хворобу. На противагу попереднім двом хвилям, третя хоче стрімголов асимілюватись у чуже суспільство і порвати будь-які звязки з Україною (ну, крім майнових, звісно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-19 10:38:01 ]
Андрію, на мій погляд, Ви просто повторюєте пропагандистські ідеологічні кліше, які нам, як бачимо, успішно нав'язуються. От що означає Ваш вислів: "жінки стають головною статтею експорту"? Де ви бачили Петра, який приїхав з Іспанії і називає себе Педро? Звідкіля така впевненість, що всі українці чимдуж стараються "асимілюватись у чуже суспільство і порвати будь-які звязки з Україною (ну, крім майнових, звісно)"? А Ви не подумали, як себе почуває той українець в Україні, який змушений розмовляти чужинською мовою у себе на Батьківщині, оскільки навкруги нього - чужомовне оточення? І те оточення хоче нав'язати свою мову всій державі. То хто де на чужині? І хто куди асимілюється? Ось над чим варто задуматись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-14 10:47:41 ]
Я би, Андрію, не взяв на себе сміливість робити такі узагальнення. Узагальнення - взагалі невдячна справа. Те, що Ви написали, стосується далеко не всіх заробітчан. Навіть, смію завірити Вас, не половини. НЕ знаю, чи Вам приходилось бути на заробітках в дальшому зарубіжжі, а я не по переказах знаю, як люди чекають вихідного дня, щоб сходити до церки,потім поспілкуватися, просто поспівати і ПОГОВОРИТИ на рідній мові. Про фестивалі і свята навіть не кажу... І про вишиванки теж. А вже про економічну складову -то не предмет цієї розмови. Так що перед багатьма з них треба би скинути шапку - вони після БАГАТЬОХ(!) років перебування на чужині говорять чистішою мовою, ніж нові "наші". Та що там - і пишуть краще. І, слава Богу, навіть на ПМ таких прикладів вистачає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-20 08:19:56 ]
А мені от дивно таке: чому саме до українців завжди вживають термін "заробітчани"? Наприклад, з Західної Європи до США виїхали 170 тис. вчених, оскільки в США їм надали кращі можливості для роботи. Чи хтось їх називає "заробітчани"? Другий приклад. Лауреат Нобелівської премії 2010 р. Андре Гейм виїхав з СРСР і на запитання: "Чи плануєте Ви повернутись у Росію" дав відповідь: "Хіба після реінкарнації".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 09:03:53 ]
Ви мене дивуєте, Віталію.
Ніхто не забороняє їх іменувати науковцями, нехай навіть Ваші чи мої земляки їдуть заробляти - ліпити, тулити стінку до стінки, виносити гівно за напівтрупами etc.
Це теж наука, але наука виживати.
То можете і їх вважати науковцями.
Піонерами чи комсомольцями вони не виглядають, бо уся комсомолія працює у банках та конторах глибокого буріння, а бандота обслуговує владу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-20 09:27:57 ]
Ось бачите, Гаррі, ви теж у полоні нав'язаних пропагандистських кліше: українці - це лише ті, що виконують за кордоном чорну роботу, українки - це лише ті, що їдуть за кордон заробляти власним тілом. Отже, логічно продовжуючи Вашу думку, саме цим всі українці займаються і вдома? Але ж це неправда, і ми всі це прекрасно знаємо! Тоді навіщо щоразу використовуємо нав'язані кимось ідеологічні кліше про українців та українок? Є відповідь, Гаррі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 09:37:54 ]
В мене лежить смс-ками з півдесятка запрошень працювати на городах у бюргерів, де працюють мої однокласники та однокласниці. І жодного - до Сорбонни. А мені подобається Париж - особливо Латинський квартал. І їхати від Княжиів 20 км до Київського возалу півгодини, а потім добу до Парижу. Зовсім поряд. Але ж не запрошують.
То ким мені себе вважати, якщо я поїхав би збирати груші та малину? Ми звикли судити по собі.
А я що, виняток? Заробітчани.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-20 09:44:59 ]
Є такий жарт: "Дивлячись з якими однокласниками порівнювати" Треба, напевно, рівнятись на тих, які чогось досягли. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 09:48:52 ]
Мені тільки залишається сумувати з того приводу, що в нашій школі не навчались загальноосвітнім наукам ні академік Сахаров, ні поет Шевченко, ні Білл Гейтс, а такі селяни як я...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-20 09:56:42 ]
Шевченко теж був кріпаком, а став генієм українського народу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 11:29:44 ]
Нормальненька правда жізні )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-20 11:33:41 ]
Що саме з раніше тут написаного Ви маєте на увазі, Юліє?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 12:26:30 ]
Вірш )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-20 14:53:03 ]
А, дякую! Бо завдяки коментарям вже й про сам вірш якось і забувся.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 12:22:40 ]
Валера, сплошные штампы.
Например, "украинец". Это паспортная идентификация, а если самоидентификация, то, как правило, имеются другие названия.
"Не имею работы". Да с такими плакатами на спине и груди миллионы людей стоят, а без таких - миллионы бездельничают.
И с первой строки до последней - штампы, штампы, штампы.
А если иначе написать. Типа "я за***лся не работать".
"Я останусь патриотом". И это штамп. Не знаю, как насчет подохнуть патриотом или изменить Родине, но все равно - как-то веселее.
С "кпынами" - вообще позор. Это же штамп.
"В грош не ставят". А можно ведь написать "Ни в х*й не ставят"? Ведь звучит.
"Жупан" это вообще позор. Припиши булаву - и будет комплект.
А рима "стайни - одностайный" - просто апофеоз.
Давай, Валера, попробуем писать не глаголами и прочими частями речи, но глаголом - т.е. (не воспринимай как штамп) этим глаголом пробуя жечь сердца.
Я не критикую, потому что не критик. А читатель, который в скором времени уедет в Париж.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-20 15:11:02 ]
Алексію, не бери приклад з Анатолія (Клюска). :) І перестань, будь ласка, вживати матюки з зірочками замість літер всередині слів. :) Це на тебе не схоже. :) Я ж просто дозволив собі трохи пожартувати на рахунок штампів під твоїм віршем (але не забувай, що в кожному жарті є лише частка жарту)... :) Але я не критикував, оскільки не критик. :)
До речі, за розповідями очевидців, у Парижі зараз не так вже й чудово. На вулицях брудно (навіть біля Ейфелевої вежі важко знайти ящик для сміття) і, до того ж, поганий запах... А Лувр біля Ермітажу, кажуть, навіть поряд не стояв. Його можна обійти весь за кілька годин, а Ермітаж і за два дні весь не обійдеш. Але це за розповідями очевидців. Сам я у Парижі не був (на відміну від Ленінграду (тепер Санкт-Петербургу). :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-22 08:37:59 ]
Обратившись к замаскированному мату, я хотел обратить внимание на то, что в твоих произведениях недостает некой вербальной экспрессии, и, возможно, поэтому они кажутся скучными и блеклыми. В силу подобного обстоятельства я нке считаю и свои стихотворения чем-то значительным в Поэзии.
Одни поэты вытягивают на поверхность свои "нетленки" за счет образности - как удачной, так и - нет. Другие - за счет разрывания души, если так можно сказать. Их стихотворения могут выглядеть технически несовершенными, но они достигают читательских сердец за счет какой-то внутренней пружины, лопнувшей на высокой ноте.
Поздравляю тебя со статусом и желаю если не нового отрезка твоего творческого пути, то новых по-сумасшедшему ярких взрывов поэтического таланта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-20 15:14:25 ]
До речі, глянь на перший комент. Навіть Ірванець теж так писав "одностайні у стайні". А я сам придумав, чесно!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-21 11:47:14 ]
Алексию, українець - завжди самоідентифікація (тим більше, що в нашому паспорті нема графи про національність)


1   2   3   Переглянути все