Ох ти, я не читав Ірванця, а написав, як він? А чому незрозумілої іронії? Прочитайте вірш Юрія Волощака, і все стане зрозуміло.

та власне ці лапки збивають мене з думки

Андрію, тоді поясню свою думку. Я не згоден з посилом вірша Юрка Волощака про те, що патріот України - це обов'язково той, хто проживає на її теренах. Про це ж я повідомив у коментарі під віршем і автору. А тоді написав свою літературну відповідь на цей вірш. Якщо отримаю від автора якийсь коментар, повідомлю.)

Валера, а ти часом не змішуєш поняття патріотизму та націоналізму?

На мій погляд, і патріотизм, і націоналізм - це все-таки поняття звужені, які обмежують людину в її розвитку.

та виглядає на те, що будь-яка сталість в поглядах є ознакою обмеженості кругозору; а від такого релятивізму (якщо все відносно) до конформізму (то яке має значення що я роблю) аж надто близько

Поняття релятивізму для мене зв'язане з теорією відносності Ейнштейна, теорією елементарних часток, квантовою механікою, тому не розумію, яким чином воно може перейти у конформізм. Те, як Ви означили останній - це, скоріше, "пофігізм".)

Змінив весь перший катрен і забрав лапки від патріота - так краще, Андрію? Залишив на розсуд читачів здогадуватись, що хотів сказати автор цим віршем.)

направду краще, іронія стала зрозумілою і виправданою.

Дякую, Андрію. От, саме цього я й добивався. А то були випадки, коли мій вірш сприймався "за чисту монету".) Занадто завуальована вже іронія виходила, чи що?)

І сильно князюють українці в Україні, пане Іване?
А зарубіжних українців, між іншим, більше 20 млн. налічується (та їх ще і в 30-х роках минулого століття стільки ж налічувалося). На мій погляд, любов до Батьківщини не залежить від відстані до неї, а якщо і залежить, то хіба у зворотній прогресії. Дякую Вам за відгук.

Та Ви що, Василю - навіть такий пам'ятник є? А де це - Колочава? Але от цікаво, чи є пам'ятник жителям села, які загинули під час громадянської та двох світових воєн, а також від рук різноманітних загарбників, під п'ятою яких перебували українські землі практично весь історично видимий нам час (після Київської Русі)?
А яку б назву Ви запропонували, Василю? Взагалі-то вірш і написаний як відповідь на вірш Юрія Волощака, я ще не уявляю, як його зробити самостійним... Дякую за відгук, Василю.

Насправді - непатріотично, бо ж я став на захист тих, хто ніби-то непатріот. Дякую, Іване, виправив, справді, не зауважив недоречності у згаданому рядку. Дякую за відгук.

Патарочко, це не у мене ти позичила, не запитавши, оригінал, а у Юрка Волощака. Я ж був і залишаюсь прихильником того, що можна лише цитувати іншого автора, в жодному разі не копіюючи на свою авторську сторінку чужий твір цілком, і обов'язково давати джерело, звідки саме цитата і якого автора. Я оригінал (текст вірша Юрка Волощака) подав у примітках для ознайомлення, оскільки мій вірш - це відповідь на його, причому я дотримуюсь думки, протилежної до думки автора оригіналу. Зараз я текст оригіналу забрав, залишивши лише гіперпосилання на вірш. Цього, вважаю, достатньо. Хто захоче, пройде по гіперпосиланню на сторінку Юрка Волощака і прочитає його вірш. Рекомендую і тобі так зробити. Тим більше, що твій вірш цілком читається і як самостійний, на відміну від мого, і тобі навіть, можливо, і не варто у даному випадку посилатися на вірш Юрка Волощака, хіба що як на джерело натхнення. Причому, на мій попгляд, твій погляд на цю проблему співпадає з поглядом автора оригіналу. А твій вірш - це твій вірш, і ніхто не має права вимагати у тебе його видаляти. Це абсолютна твоя власність.