ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &
                            І
               &
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
2024.11.19
13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Публіцистика
МАЛОПРИСТОЙНА РЕПЛІКА
ДО ПИТАННЯ ТАК ЗВАНИХ РУСИЗМІВ І НЕ ТІЛЬКИ
Рідною мовою малоросів була мова московська. Тож коли прийшла потреба творити нові українські слова, то малороси мавпували московські слова, перекручуючи їх на українську вимову.
Павло Штепа. Інтернет – Поетичні майстерні
Над теперішнім українським мовознавством, як бачиться мені, нависли такі ж чорні хмари, як ось ця Штепова... Хмари «щирої» любові до української мови. «Маруська так любила Ївана еж задушила го в вбіймах», ― іронізують у народі, ― а українську мову душать в тісних обіймах любові поважні мовознавці... Між тих хмар і хмара русифікації та русизмів – постійно іде дощ! Ах! Топимося в морі сліз!
Буду небагатослівним, але безцеремонним: жива мова с – ала на нашу таку логіку та доводи, вона твориться сама, давно і так, як їй хочеться...
А для українця оптимістичною сьогодні (і вже давно) є така теза: «Ніякої російської мови ніколи не існувало як і автохтонної російської нації!». Такий висновок можна було зробити ще в чорні часи так званої русифікації, виходячи із знання історії, почерпнутого з радянської середньої школи. Не буду надавати ніяких аргументів - це речі очевидні.Російська мова – це покручена українська(руська) з доданими покрученими іншомовними словами...тобто йдеться про наріччя (наречиє) Української і це також очевидний факт , що доведення не потребує.Про які русизми може іти мова?!
Шановні мовознавці! Якщо з ваших трудів викинути плачі та „назидания“, страхи та чорні пророцтва, нав’язливе бажання навчити народ правильно говорити по українськи, то й половини того писання не залишиться, бо Мова є така, яка вона є, а мовознавець, в першу чергу, має її вивчати і вчитись, а не навчати мову, якою їй бути.
Наведу ще одне висловлювання з народу: «Баба, якщо дуже захоче хлопа, то виставит цєцьку, заголит задницю, і в неї все файно вийде без єдного слова» ― і це також мова ! А коли здоровенний чоловік (бицюра) тендітну жінку ненавидить, то лагідним голосом, правильною українською мовою буде говорити про павосуддя, тримаючи ненависну в тюрмі... Але це вже політика... Так і наше мовознавство – суцільна політика...
Вересень 2011 Саландяк Ярослав
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАЛОПРИСТОЙНА РЕПЛІКА
ДО ПИТАННЯ ТАК ЗВАНИХ РУСИЗМІВ І НЕ ТІЛЬКИ
Рідною мовою малоросів була мова московська. Тож коли прийшла потреба творити нові українські слова, то малороси мавпували московські слова, перекручуючи їх на українську вимову.
Павло Штепа. Інтернет – Поетичні майстерні
Над теперішнім українським мовознавством, як бачиться мені, нависли такі ж чорні хмари, як ось ця Штепова... Хмари «щирої» любові до української мови. «Маруська так любила Ївана еж задушила го в вбіймах», ― іронізують у народі, ― а українську мову душать в тісних обіймах любові поважні мовознавці... Між тих хмар і хмара русифікації та русизмів – постійно іде дощ! Ах! Топимося в морі сліз!
Буду небагатослівним, але безцеремонним: жива мова с – ала на нашу таку логіку та доводи, вона твориться сама, давно і так, як їй хочеться...
А для українця оптимістичною сьогодні (і вже давно) є така теза: «Ніякої російської мови ніколи не існувало як і автохтонної російської нації!». Такий висновок можна було зробити ще в чорні часи так званої русифікації, виходячи із знання історії, почерпнутого з радянської середньої школи. Не буду надавати ніяких аргументів - це речі очевидні.Російська мова – це покручена українська(руська) з доданими покрученими іншомовними словами...тобто йдеться про наріччя (наречиє) Української і це також очевидний факт , що доведення не потребує.Про які русизми може іти мова?!
Шановні мовознавці! Якщо з ваших трудів викинути плачі та „назидания“, страхи та чорні пророцтва, нав’язливе бажання навчити народ правильно говорити по українськи, то й половини того писання не залишиться, бо Мова є така, яка вона є, а мовознавець, в першу чергу, має її вивчати і вчитись, а не навчати мову, якою їй бути.
Наведу ще одне висловлювання з народу: «Баба, якщо дуже захоче хлопа, то виставит цєцьку, заголит задницю, і в неї все файно вийде без єдного слова» ― і це також мова ! А коли здоровенний чоловік (бицюра) тендітну жінку ненавидить, то лагідним голосом, правильною українською мовою буде говорити про павосуддя, тримаючи ненависну в тюрмі... Але це вже політика... Так і наше мовознавство – суцільна політика...
Вересень 2011 Саландяк Ярослав
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію