Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.29
20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч
2026.03.29
18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.
За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
З тобою робитиму те, що наснилось,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.
За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
З тобою робитиму те, що наснилось,
2026.03.29
18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а
2026.03.29
14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.
2026.03.29
13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.
Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.
Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха
2026.03.29
12:58
Якось незрозуміло…
Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі…
Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста.
Оточують його
2026.03.29
10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять
2026.03.29
09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод
2026.03.29
08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
2026.03.29
07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.
2026.03.29
06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)
Принесли у землянку посилку –
й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
і згадався рідний дім...
Бо відправлення поштове –
Принесли у землянку посилку –
й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
і згадався рідний дім...
Бо відправлення поштове –
2026.03.29
02:44
Тривога в серці. Морок. П'ята ранку.
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"
2026.03.28
23:30
Якщо довкола тебе крутяться пройдисвіти, це ще не означає, що навколо тебе обертається Земля.
Кожен інший лікар повинен поставити інший діагноз.
Думка поперек звички, мов кістка поперек горла.
Що зверху сплило, те хвиля і виносить.
Інвалідам п
2026.03.28
18:53
коли весна як осінь
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я
2026.03.28
17:58
Ти ще єси і хліб їси насущний,
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк
2026.03.28
15:30
Ми зараз - як пуритани
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.
І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.
І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Поеми
З Єгипту та в Єгипет
Сказали мудреці, що день убивства Ґедалії
встановлено було як піст,
що прирівнюється до посту,
встановленого на день зруйнування Храму
– Дому Всевишнього
Талмуд, Рош-гашана. 18
Йоханан, син Кареяха
Їрмеягу, де пропадаєш ти, коли таке зчинилось?
Їрмеягу
Щойно повернувся з Біньяміни. Кілька дунамів придбав там. Ти ж, певне, чув, що сказав Ґедалья, син Ахікама, як став при владі: «Не бійтеся служити Вавілону. Живіть собі в своїй країні, в своїх оселях. Збирайте виноград, жніте пшеницю. Не знищена Юдея, допоки ми господарюємо на ній. З часом Всевишній знову збере всіх нас отут». І звідусюд юдеї вирушили, аби підтримати Ґедалью...
Йоханан, син Кареяха
Ти знову за своє, співаєш одну й ту ж пісню: відродиться Ізраїль, знов оживе Єрусалим, сміхом розлуняться нині пустельні вулиці його...А не відаєш тим часом, що стоїмо ми зараз всі перед загином.
Їрмеягу
Але чому? Не Вавілон - Всевишній залишив нас, невеличку жменьку, годних обробляти землю, щоб не загинула Юдея. Поставив у наставники не вавілонянина, а праведника нашого – Ґедалью.
Йоханан, син Кареяха
Нема Ґедальї...А невдовзі й нас усіх не стане...
Їрмеягу
Як це нема? Він же, напевно, в Міцпі вершить наші буденні справи?
Йоханан, син Кареяха
Підступно вбито нашого Ґедалью...
Їрмеягу
Вавілонянами?
Йоханан, син Кареяха
Ні, юдеєм. А я ж попереджав Ґедалью, що Ішмаель готує замах, бо ж називав правителя «посібником вавілонян» і навіть «зрадником народу». Дозволу просив я піти і знищити підступника. Не повірив Ґедалья, сказав, що це неправда, навіть у гості Ішмаеля запросив. Прийшов убивця з такими ж, як і сам, головорізами. Не міг знести нащадок роду царського, що не йому, а якомусь там вихідцю із простолюддя доручено владарювати над Юдеєю. Під’юджував ревнивця і цар Амону, обіцяв допомогти, як бранців приведе йому.
Порубав усе застілля Ішмаель і поскидав у яму, а решту Міцпи погнав до покровителя свого. Та не вдалось катюзі все, що він задумав. З товариством наздогнав його я і визволив людей... Певен, що помститься цар Вавілону. Не стільки за Ґедалью, як за вбитих вояків своїх. Спитай, пророче, в Бога, що маємо тепер робити? Яким шляхом іти?
Їрмеягу
Я помолюся Богу нашому і все, що Він порадить, переповім громаді. Ні слова не втаю од вас.
Йоханан, син Кареяха
Хай буде свідком істинним і вірним Господь наш. Все зробимо , що Він пошле нам. Байдуже: гарною чи ні відповідь Господня буде. Слухняно приймемо, аби на краще вийшло для Юдеї.
Їрмеягу (по десяти днях)
Так сказав Господь наш, Бог Ізраїлю: «Якщо залишитесь ви в краю цім, то не зруйную, а відбудую вас. Не стану викорінювать, а насаджати буду. Шкодую, що зло таке вчинив вам. Не бійтесь вавілонського царя, бо Я з вами, щоб врятувати й визволити з-під його руки. Явлю Свою Я милість, і брати ваші повернуться з неволі. Та якщо скажете – не станемо тут жити, в Єгипет підемо. Там, мовляв, безпечніш і хліба повно. Там жити будемо й вклонятися його богам... То знайте: той меч, який вас так лякає тут, настигне вас в Єгипті. Від голоду та мору загинете також. Станете прокляттям і страхіттям, і ганьбою, і вже не бачитимете місця святого цього».
Їрмеягу
(зробивши паузу і простягнувши руки до кагалу)
Брати мої, молю вас слізно, не йдіть в Єгипет, де в рабстві ми були колись. Не йдуть із рабства в рабство. Послухаймо ради Всевишнього!..
Йоханан, син Кареяха
Брешеш ти, пророче. Не говорив тобі таке Господь наш. Це, певне ж, нашептав тобі твій писарчук Барух, син Нейрія, бо ти уже не в змозі як слід вислухати Бога. Обоє ви хочете, щоб усіх нас перебили тут чи приєднали до тих, кого зараз женуть у Вавілон. Та всупереч твоїй брехні, пророче, ми підемо-таки в Єгипет і візьмемо тебе і Баруха з собою. Хочете цього чи ні.
P.S.
Крім Баруха, сина Нейрії, всі, хто пішов у добровільне вигнання, загинули, як і передрікав Господь. Їрмеягу – теж. Александр Македонський, як завоював Єгипет, звелів з почестями перенести останки пророка в Александрію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З Єгипту та в Єгипет
Сказали мудреці, що день убивства Ґедалії
встановлено було як піст,
що прирівнюється до посту,
встановленого на день зруйнування Храму
– Дому Всевишнього
Талмуд, Рош-гашана. 18
Йоханан, син Кареяха
Їрмеягу, де пропадаєш ти, коли таке зчинилось?
Їрмеягу
Щойно повернувся з Біньяміни. Кілька дунамів придбав там. Ти ж, певне, чув, що сказав Ґедалья, син Ахікама, як став при владі: «Не бійтеся служити Вавілону. Живіть собі в своїй країні, в своїх оселях. Збирайте виноград, жніте пшеницю. Не знищена Юдея, допоки ми господарюємо на ній. З часом Всевишній знову збере всіх нас отут». І звідусюд юдеї вирушили, аби підтримати Ґедалью...
Йоханан, син Кареяха
Ти знову за своє, співаєш одну й ту ж пісню: відродиться Ізраїль, знов оживе Єрусалим, сміхом розлуняться нині пустельні вулиці його...А не відаєш тим часом, що стоїмо ми зараз всі перед загином.
Їрмеягу
Але чому? Не Вавілон - Всевишній залишив нас, невеличку жменьку, годних обробляти землю, щоб не загинула Юдея. Поставив у наставники не вавілонянина, а праведника нашого – Ґедалью.
Йоханан, син Кареяха
Нема Ґедальї...А невдовзі й нас усіх не стане...
Їрмеягу
Як це нема? Він же, напевно, в Міцпі вершить наші буденні справи?
Йоханан, син Кареяха
Підступно вбито нашого Ґедалью...
Їрмеягу
Вавілонянами?
Йоханан, син Кареяха
Ні, юдеєм. А я ж попереджав Ґедалью, що Ішмаель готує замах, бо ж називав правителя «посібником вавілонян» і навіть «зрадником народу». Дозволу просив я піти і знищити підступника. Не повірив Ґедалья, сказав, що це неправда, навіть у гості Ішмаеля запросив. Прийшов убивця з такими ж, як і сам, головорізами. Не міг знести нащадок роду царського, що не йому, а якомусь там вихідцю із простолюддя доручено владарювати над Юдеєю. Під’юджував ревнивця і цар Амону, обіцяв допомогти, як бранців приведе йому.
Порубав усе застілля Ішмаель і поскидав у яму, а решту Міцпи погнав до покровителя свого. Та не вдалось катюзі все, що він задумав. З товариством наздогнав його я і визволив людей... Певен, що помститься цар Вавілону. Не стільки за Ґедалью, як за вбитих вояків своїх. Спитай, пророче, в Бога, що маємо тепер робити? Яким шляхом іти?
Їрмеягу
Я помолюся Богу нашому і все, що Він порадить, переповім громаді. Ні слова не втаю од вас.
Йоханан, син Кареяха
Хай буде свідком істинним і вірним Господь наш. Все зробимо , що Він пошле нам. Байдуже: гарною чи ні відповідь Господня буде. Слухняно приймемо, аби на краще вийшло для Юдеї.
Їрмеягу (по десяти днях)
Так сказав Господь наш, Бог Ізраїлю: «Якщо залишитесь ви в краю цім, то не зруйную, а відбудую вас. Не стану викорінювать, а насаджати буду. Шкодую, що зло таке вчинив вам. Не бійтесь вавілонського царя, бо Я з вами, щоб врятувати й визволити з-під його руки. Явлю Свою Я милість, і брати ваші повернуться з неволі. Та якщо скажете – не станемо тут жити, в Єгипет підемо. Там, мовляв, безпечніш і хліба повно. Там жити будемо й вклонятися його богам... То знайте: той меч, який вас так лякає тут, настигне вас в Єгипті. Від голоду та мору загинете також. Станете прокляттям і страхіттям, і ганьбою, і вже не бачитимете місця святого цього».
Їрмеягу
(зробивши паузу і простягнувши руки до кагалу)
Брати мої, молю вас слізно, не йдіть в Єгипет, де в рабстві ми були колись. Не йдуть із рабства в рабство. Послухаймо ради Всевишнього!..
Йоханан, син Кареяха
Брешеш ти, пророче. Не говорив тобі таке Господь наш. Це, певне ж, нашептав тобі твій писарчук Барух, син Нейрія, бо ти уже не в змозі як слід вислухати Бога. Обоє ви хочете, щоб усіх нас перебили тут чи приєднали до тих, кого зараз женуть у Вавілон. Та всупереч твоїй брехні, пророче, ми підемо-таки в Єгипет і візьмемо тебе і Баруха з собою. Хочете цього чи ні.
P.S.
Крім Баруха, сина Нейрії, всі, хто пішов у добровільне вигнання, загинули, як і передрікав Господь. Їрмеягу – теж. Александр Македонський, як завоював Єгипет, звелів з почестями перенести останки пророка в Александрію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
