Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.22
23:00
замість ПІСЛЯМОВИ)
Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.
2026.03.22
17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
2026.03.22
15:33
Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.
Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С
2026.03.22
13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
2026.03.22
12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю.
Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100.
Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею.
Струнким жінкам так би пасув
2026.03.22
12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
2026.03.22
11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
2026.03.22
10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
2026.03.22
08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин.
Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу».
А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
2026.03.22
05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
2026.03.22
05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій
Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій
Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий
2026.03.22
01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип
2026.03.21
22:05
І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись
2026.03.21
16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам.
Природно, що видалити її зможу
2026.03.21
13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
2026.03.21
09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Поеми
З Єгипту та в Єгипет
Сказали мудреці, що день убивства Ґедалії
встановлено було як піст,
що прирівнюється до посту,
встановленого на день зруйнування Храму
– Дому Всевишнього
Талмуд, Рош-гашана. 18
Йоханан, син Кареяха
Їрмеягу, де пропадаєш ти, коли таке зчинилось?
Їрмеягу
Щойно повернувся з Біньяміни. Кілька дунамів придбав там. Ти ж, певне, чув, що сказав Ґедалья, син Ахікама, як став при владі: «Не бійтеся служити Вавілону. Живіть собі в своїй країні, в своїх оселях. Збирайте виноград, жніте пшеницю. Не знищена Юдея, допоки ми господарюємо на ній. З часом Всевишній знову збере всіх нас отут». І звідусюд юдеї вирушили, аби підтримати Ґедалью...
Йоханан, син Кареяха
Ти знову за своє, співаєш одну й ту ж пісню: відродиться Ізраїль, знов оживе Єрусалим, сміхом розлуняться нині пустельні вулиці його...А не відаєш тим часом, що стоїмо ми зараз всі перед загином.
Їрмеягу
Але чому? Не Вавілон - Всевишній залишив нас, невеличку жменьку, годних обробляти землю, щоб не загинула Юдея. Поставив у наставники не вавілонянина, а праведника нашого – Ґедалью.
Йоханан, син Кареяха
Нема Ґедальї...А невдовзі й нас усіх не стане...
Їрмеягу
Як це нема? Він же, напевно, в Міцпі вершить наші буденні справи?
Йоханан, син Кареяха
Підступно вбито нашого Ґедалью...
Їрмеягу
Вавілонянами?
Йоханан, син Кареяха
Ні, юдеєм. А я ж попереджав Ґедалью, що Ішмаель готує замах, бо ж називав правителя «посібником вавілонян» і навіть «зрадником народу». Дозволу просив я піти і знищити підступника. Не повірив Ґедалья, сказав, що це неправда, навіть у гості Ішмаеля запросив. Прийшов убивця з такими ж, як і сам, головорізами. Не міг знести нащадок роду царського, що не йому, а якомусь там вихідцю із простолюддя доручено владарювати над Юдеєю. Під’юджував ревнивця і цар Амону, обіцяв допомогти, як бранців приведе йому.
Порубав усе застілля Ішмаель і поскидав у яму, а решту Міцпи погнав до покровителя свого. Та не вдалось катюзі все, що він задумав. З товариством наздогнав його я і визволив людей... Певен, що помститься цар Вавілону. Не стільки за Ґедалью, як за вбитих вояків своїх. Спитай, пророче, в Бога, що маємо тепер робити? Яким шляхом іти?
Їрмеягу
Я помолюся Богу нашому і все, що Він порадить, переповім громаді. Ні слова не втаю од вас.
Йоханан, син Кареяха
Хай буде свідком істинним і вірним Господь наш. Все зробимо , що Він пошле нам. Байдуже: гарною чи ні відповідь Господня буде. Слухняно приймемо, аби на краще вийшло для Юдеї.
Їрмеягу (по десяти днях)
Так сказав Господь наш, Бог Ізраїлю: «Якщо залишитесь ви в краю цім, то не зруйную, а відбудую вас. Не стану викорінювать, а насаджати буду. Шкодую, що зло таке вчинив вам. Не бійтесь вавілонського царя, бо Я з вами, щоб врятувати й визволити з-під його руки. Явлю Свою Я милість, і брати ваші повернуться з неволі. Та якщо скажете – не станемо тут жити, в Єгипет підемо. Там, мовляв, безпечніш і хліба повно. Там жити будемо й вклонятися його богам... То знайте: той меч, який вас так лякає тут, настигне вас в Єгипті. Від голоду та мору загинете також. Станете прокляттям і страхіттям, і ганьбою, і вже не бачитимете місця святого цього».
Їрмеягу
(зробивши паузу і простягнувши руки до кагалу)
Брати мої, молю вас слізно, не йдіть в Єгипет, де в рабстві ми були колись. Не йдуть із рабства в рабство. Послухаймо ради Всевишнього!..
Йоханан, син Кареяха
Брешеш ти, пророче. Не говорив тобі таке Господь наш. Це, певне ж, нашептав тобі твій писарчук Барух, син Нейрія, бо ти уже не в змозі як слід вислухати Бога. Обоє ви хочете, щоб усіх нас перебили тут чи приєднали до тих, кого зараз женуть у Вавілон. Та всупереч твоїй брехні, пророче, ми підемо-таки в Єгипет і візьмемо тебе і Баруха з собою. Хочете цього чи ні.
P.S.
Крім Баруха, сина Нейрії, всі, хто пішов у добровільне вигнання, загинули, як і передрікав Господь. Їрмеягу – теж. Александр Македонський, як завоював Єгипет, звелів з почестями перенести останки пророка в Александрію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З Єгипту та в Єгипет
Сказали мудреці, що день убивства Ґедалії
встановлено було як піст,
що прирівнюється до посту,
встановленого на день зруйнування Храму
– Дому Всевишнього
Талмуд, Рош-гашана. 18
Йоханан, син Кареяха
Їрмеягу, де пропадаєш ти, коли таке зчинилось?
Їрмеягу
Щойно повернувся з Біньяміни. Кілька дунамів придбав там. Ти ж, певне, чув, що сказав Ґедалья, син Ахікама, як став при владі: «Не бійтеся служити Вавілону. Живіть собі в своїй країні, в своїх оселях. Збирайте виноград, жніте пшеницю. Не знищена Юдея, допоки ми господарюємо на ній. З часом Всевишній знову збере всіх нас отут». І звідусюд юдеї вирушили, аби підтримати Ґедалью...
Йоханан, син Кареяха
Ти знову за своє, співаєш одну й ту ж пісню: відродиться Ізраїль, знов оживе Єрусалим, сміхом розлуняться нині пустельні вулиці його...А не відаєш тим часом, що стоїмо ми зараз всі перед загином.
Їрмеягу
Але чому? Не Вавілон - Всевишній залишив нас, невеличку жменьку, годних обробляти землю, щоб не загинула Юдея. Поставив у наставники не вавілонянина, а праведника нашого – Ґедалью.
Йоханан, син Кареяха
Нема Ґедальї...А невдовзі й нас усіх не стане...
Їрмеягу
Як це нема? Він же, напевно, в Міцпі вершить наші буденні справи?
Йоханан, син Кареяха
Підступно вбито нашого Ґедалью...
Їрмеягу
Вавілонянами?
Йоханан, син Кареяха
Ні, юдеєм. А я ж попереджав Ґедалью, що Ішмаель готує замах, бо ж називав правителя «посібником вавілонян» і навіть «зрадником народу». Дозволу просив я піти і знищити підступника. Не повірив Ґедалья, сказав, що це неправда, навіть у гості Ішмаеля запросив. Прийшов убивця з такими ж, як і сам, головорізами. Не міг знести нащадок роду царського, що не йому, а якомусь там вихідцю із простолюддя доручено владарювати над Юдеєю. Під’юджував ревнивця і цар Амону, обіцяв допомогти, як бранців приведе йому.
Порубав усе застілля Ішмаель і поскидав у яму, а решту Міцпи погнав до покровителя свого. Та не вдалось катюзі все, що він задумав. З товариством наздогнав його я і визволив людей... Певен, що помститься цар Вавілону. Не стільки за Ґедалью, як за вбитих вояків своїх. Спитай, пророче, в Бога, що маємо тепер робити? Яким шляхом іти?
Їрмеягу
Я помолюся Богу нашому і все, що Він порадить, переповім громаді. Ні слова не втаю од вас.
Йоханан, син Кареяха
Хай буде свідком істинним і вірним Господь наш. Все зробимо , що Він пошле нам. Байдуже: гарною чи ні відповідь Господня буде. Слухняно приймемо, аби на краще вийшло для Юдеї.
Їрмеягу (по десяти днях)
Так сказав Господь наш, Бог Ізраїлю: «Якщо залишитесь ви в краю цім, то не зруйную, а відбудую вас. Не стану викорінювать, а насаджати буду. Шкодую, що зло таке вчинив вам. Не бійтесь вавілонського царя, бо Я з вами, щоб врятувати й визволити з-під його руки. Явлю Свою Я милість, і брати ваші повернуться з неволі. Та якщо скажете – не станемо тут жити, в Єгипет підемо. Там, мовляв, безпечніш і хліба повно. Там жити будемо й вклонятися його богам... То знайте: той меч, який вас так лякає тут, настигне вас в Єгипті. Від голоду та мору загинете також. Станете прокляттям і страхіттям, і ганьбою, і вже не бачитимете місця святого цього».
Їрмеягу
(зробивши паузу і простягнувши руки до кагалу)
Брати мої, молю вас слізно, не йдіть в Єгипет, де в рабстві ми були колись. Не йдуть із рабства в рабство. Послухаймо ради Всевишнього!..
Йоханан, син Кареяха
Брешеш ти, пророче. Не говорив тобі таке Господь наш. Це, певне ж, нашептав тобі твій писарчук Барух, син Нейрія, бо ти уже не в змозі як слід вислухати Бога. Обоє ви хочете, щоб усіх нас перебили тут чи приєднали до тих, кого зараз женуть у Вавілон. Та всупереч твоїй брехні, пророче, ми підемо-таки в Єгипет і візьмемо тебе і Баруха з собою. Хочете цього чи ні.
P.S.
Крім Баруха, сина Нейрії, всі, хто пішов у добровільне вигнання, загинули, як і передрікав Господь. Їрмеягу – теж. Александр Македонський, як завоював Єгипет, звелів з почестями перенести останки пророка в Александрію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
