ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.03.20 20:37
Міріади сніжинок
у сніговому космосі
бомбардують тебе
мігабайтами інформації.
Снігова людина -
це виліплені зі снігу
страх, безнадія, розпач.
Снігова людина

Євген Федчук
2025.03.20 19:34
Над річку в лісі вогнище горить.
Вже сонечко за обрій полетіло,
У небі перші зорі мерехтіли.
Стих вітерець, в гіллі не шарудить.
Круг вогнища розсілася малеча.
Вже по вечері, трохи хилить в сон,
Дрімота забирає у полон,
Лягає тягарем важким на пле

Тетяна Левицька
2025.03.20 15:41
Приросла до жаги душею,
а до неба бентежним серцем.
Стань зорею на мить моєю.
щоб яса втамувала щем цей.
Думка птахою ріже простір —
і немає кінця ні краю.
В сни лаврові до тебе в гості
несподівано завітаю.

С М
2025.03.20 12:12
на високій кручі хмар
циркова душе кружляй сама
зебри та метелики
місяць & казки
усе що дме в її думках
ирійський вітровій

стало зле несе тобі

Ольга Олеандра
2025.03.20 12:11
Глибокий березень, а за вікном сніжить.
І сніг цілеспрямований й лапатий.
Це охолодження короткочасна мить,
її не варт гнівливо зустрічати.

Можливо, сніг настелить килими
і вляжеться пухким суцільним шаром.
Це замах нещасливої зими,

Юрій Гундарєв
2025.03.20 11:45
Після публікації сторінки мого Читацького щоденника, присвяченої творчості Андрія Любки, я продовжую отримувати запитання: чому мені подобається цей автор?, що варто насамперед почитати з його творів?, чим він цікавий як особистість? тощо. Спробую відпов

Іван Потьомкін
2025.03.20 10:13
У гомін Голосієва, у спомин,
Ставки минувши, висповідь несу.
Іще довкруг оголені дерева,
Травиця назирці іще,
Та вже весни передковічне мрево
Стискає серце в нерозважний щем
І так саднить-розсаджує словами.
Ішов на сповідь, думав

Микола Соболь
2025.03.20 09:36
Крутосхил, Дніпра рівнина гола,
Чортів ріг* над нею височить,
повня червоніє, як ніколи,
лісовик свій покидає скит,
він іде трусити стиглі зорі,
їх сьогодні буде ого-го,
листопадить жовтня ніч надворі,
люди сплять усі до одного…

Віктор Кучерук
2025.03.20 06:29
Поставна, міцна, красива
Церква, наче схов,
Причаїлась сиротливо
Між новобудов.
Будівельники насилу
Їх звели там-сям,
Бо висотки затіснили
Естетичний храм.

Юрій Лазірко
2025.03.19 22:23
it's me -
those sharp words and the blades,
and the void in the heart that is homeless,
events swarms which brought fainting and numbness,
storms in a glass... a shade...

it's me -
this so imperfect tense,

Борис Костиря
2025.03.19 20:39
Я відчуваю, що це порожня
людина, і не в тому
банальному розумінні,
що недалека, а в тому,
що безвільна, що в ній
в'язнеш, як у ваті,
у неї немає власної
думки і голосу.

Іван Потьомкін
2025.03.19 14:49
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Юрій Гундарєв
2025.03.19 09:28
Її прізвища можна й не називати, досить одного імені…
Сьогодні, 19 березня, видатна українська поетеса зустрічає свій 95-й День народження.
Вітаємо!

Час такий швидкоплинний -
рік впаде і розтане…
А поза часом - Ліна,
як духовна константа.

Віктор Кучерук
2025.03.19 07:03
Чом ви, бабцю, зажурились
Й обливаєтесь слізьми?
Бо до Бога у немилість
Потрапляєм вічно ми.
Чом ви, діду, сумувати
Трохи більше почали?
Не беруть мене в солдати
В час неправедний і злий.

Борис Костиря
2025.03.18 20:26
У кам'яних брилах образів
треба знайти найвідповідніший.
Їх омивають хвилі океану,
на їхнє кам'яне тіло
сідають чайки.
Із цих грубих каменів
треба вирізьбити
тонкі почуття,

Іван Потьомкін
2025.03.18 18:43
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо зло
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарина Ромашка
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13

Антіох Відлюдник
2025.02.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Кобзар

Анестезіологу-реаніматологу і кобзареві
Костю Черемському з Харкова присвячую


Він чаклуватиме уміло,
Спокійно зробить все, як треба.
Затисне нитку існування
І нею вишиє життя…
Сини і доньки, їх весілля –
Панно від ліжка і до неба!..
Журба, і радість, і кохання,
І вчасне щире каяття…

Коли ж отам, де тонко - рветься,
Коли всі прилади – безсилі,
То візьме реаніматолог
У поміч кобзу – як набат!..
Й ослаблене озветься серце,
Й зернини, вистраждано-стиглі,
З очей покотяться - до слова:
Все зрозуміло й без присвят…

Кобзар - у білому халаті,
І лікар - в білій вишиванці:
Два серця у одній людині,
Любові дві, і два крила.
Дві грубки у промерзлій хаті,
Де ниці втримуються бранці:
Байдужість, чванство і безсилля…
Від злого кобза вберегла!

26.09.2011.










      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-26 22:59:14
Переглядів сторінки твору 1813
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.822 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.659 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 00:06:39 ]
Гарно, Ларисо!
тільки в одному місці:

Та кОли там, де тонко, рветься

можна було б щось змінити, щзоб не було отого невластивого наголосу в слові "коли".
мені здається, що це не дуже складно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-27 00:10:34 ]
Чудовий вірш, дуже точно передали Ви суть кобзарства, Ларисо.
Воно лікує і освячує душу, особливо коли кобза в руках такої прекрасної людини, лікаря і митця, як Кость Черемський. Він ще й історик кобзарства, притому чи не найкращий в Україні та поза її межами.
Єдина поправка у присвяті виправте: Костю Черемському, а не Черемських.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 17:58:01 ]
Дякую, що допоміг, Ярославе! Виправила і те, й інше. Прізвище - це дуже важливо, а я, бач, помилилася...24.09.11. КОСТЬ ВИСТУПАВ У НАС, У ПІДГОРОДНЬОМУ, НА ДНІ МІСТА. У НАС ЖЕ ТЕПЕР Є ЦЕНТР КОБЗАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА!І того ж дня проводився 5-й мистецький фестиваль "Грай, музико, грай!" Як би то познайомити Черемського з віршем?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-27 10:49:27 ]
Скільки віршів сьогодні гарних! Не пройти мимо.
Дуже сподобалось ("кОли" - не дуже)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 17:59:17 ]
Дякую, Любочко, я виправила вже недолік.