ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

  Зраджена
Немов шкідник зі штату Колорадо,
якого дружно нищать звідусіль,
злочинниця, чужинка, пані Зрада
підступно нищить цвіт, лишає цвіль.

Неначе в третьосортнім анекдоті,
у шафі заховалася вона.
Сидітиме там довго-довго – доти,
аж поки до самотнього вікна

з-за хмари молодик протягне лезо,
співчутливо портретами ковзне…
Подумає господарка тверезо:
«Коханий мій кохає не мене!»

Де зрада – там брехня стосунки нищить.
Де повінь – там розмиті береги.
А місяць з лезом – вище, вище, вище…
Ранковий час пробачити борги…



16.10.2009.







    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-17 01:38:27
Переглядів сторінки твору 3911
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-17 08:34:32 ]
"злочинниця, чужинка, пані Зрада"
"Немов шкідник зі штату Колорадо," -
вдале порівняння

і нічим цих колорадських жуків не доб"єш
кажуть, вони не дуже полюбляють мати справу з ГМО))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 19:11:57 ]
Дякую, Марійко, за відгук, мені так приємно, що Ви відчули підтекст... Мабуть, жінкам треба мати в організмі елемент того ГМО, як протиотруту... Та вся справа в тім, що зраду ми тільки для красного слівця порівнюємо з жуком, а насправді, природа в неї - інша, ксладніша, так? І ГМО не поможе, коли кохання немає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 09:15:07 ]
Після кожної строфи якась внутрішня сила спонукає мене до доволі інтересного, ІМХО, продовження. І я починаю наспівувати усім знайому мелодію: "па-ра-ра-тач-тач-пар'ям-пам-парам, Одєсса-мама ламца-дріца оп-ца-ца".
То так впливає ритміка Вашого вірша і сам вірш, який завдякі їй та змісту нагадує частівку.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 19:19:23 ]
Дякую, Олександре, за Ваш оригінальний відгук. Я подумки цей вірш проказувала плавно, ніби "в роздумах", коли поспішати - нікуди (бо героїня переживає безкінечну для неї ніч)... А, виявляється, можна його і "протарабанити" скороговоркою - і точно, вийде щось схоже на частівку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-17 09:56:22 ]
Та безапеляційна пані Зрада,
До сліз не дослухається вона,
Любов зненацька у людини крАде,
Від ніжних слів лишається... луна.:-(((
Борони, Господи, нас від зрад і усіх іже з нами.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-17 13:38:01 ]
Амінь.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 19:27:20 ]
Мені такі інтересні Ваші коментарі, що я рада хоч такому, короткому (але місткому!), відгуку. Бо Ви після того неприємного Вам "Квазімодо" замовкли, а я чекаю: чи прочитають ще? чи прокоментують ще пан Хмельницький?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 19:23:47 ]
Дякую за продовження! За увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-17 13:39:42 ]
"місяць з лезом" - потужна поетична метафора. Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-17 14:35:56 ]
От чується,що погляд на події - збоку.Думка,висловлена доволі точно.А от почуття..не ваші повністю,хоч також якимось чином пережиті.Все сказано вірно.І водночас,дуже не хочеться вірити,що то дійсно - зрада.Хіба що - помилка.
А от останній рядок - в яблучко!Мабуть,той,хто викликав з небуття зраду,сам був не впевнений,чи воно й дійсно любилося оту кохану,що зітхає при місяці.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-17 14:50:36 ]
Анничко, будь ласонька, поясніть детальніше мені Ваші слова : "І водночас,дуже не хочеться вірити,що то дійсно - зрада.Хіба що - помилка." бо як на мене, то різниці немає. Чи я можу помилятися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 19:42:42 ]
На мою думку, зрада - це стійка, стабільна, свідома, хитра, вертка одиниця. А помилка - це коли щось "натворилось", але сумління - мучить, совість - є, ніжність - є... То ж і є ще відступ назад, до попередніх рубежів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 19:35:00 ]
Анничко, Ви так мене відчуваєте, що аж лякаєте!.. Таки правда: погляд - збоку, в деякій мірі "тарабарщина" - бо про чуже. І почуття у вірші, дійсно, не мої! Хоя і я колись таке пережила (1990), але Ви точно підмітили - вірш - не про себе. ДЯКУЮ, МИ З ВАМИ Й ДОСІ НА ОДНІЙ ХВИЛІ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 22:01:37 ]
Маріанно,думаю,що зрада-це однозначно вибір,що керується недобрим наміром.Зрада потребує щирого і глибокого каяття,щоб можна було пробачити.А помилка викликана радше нерозумом,легковажністю,часом,навіть,випадком.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 22:03:33 ]
Ларисо,я перепрошую,коли так :) Але ж то ви так передаєте віршами відчуття.Дякую Вам!Ми й дійсно відчуваємо дуже схоже! :)