ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.10.18 05:33
Я уявити не можу,
Що в найсолодшому сні
Буде на тебе хтось схожий
Снитись манливо мені.
Серце немає тривоги,
Що десь в оселях близьких
Томляться губи вологі
Без поцілунків моїх.

Євген Федчук
2024.10.17 15:51
Скинувши Сатанаїла на землю із кодлом,
Янголів Господь на небі сотворив для себе,
Бо ж помічників багато для роботи треба.
Літали вони по небу, як пташки навколо.
Та найбільше приглядівся Йому ангел Миха.
Такий уже він проворний, за всім устигає.
От

Сонце Місяць
2024.10.17 11:56
пів біди визира із вікна
от цікаво —
а мож нецікаво
добрий ранок вьєт нам
якщо газ є зваримо каву

в конволюції мозковій
не притрушеній обстрілом поки

Пиріжкарня Асорті
2024.10.17 10:07
маяк!
працює без лімітів
і дня нема без маячні
маячник навіть і не мріє
про сни нічні

2024

Микола Дудар
2024.10.17 09:27
Не так швидко, але вперто…
Не так довго, але щільно…
Щось між ой-ком і лібретто —
Напів тісно, напів вільно

Не природнє, виробниче…
Крізь щілиничку, крізь око…
Ти благаєш, воно тиче…

Іван Потьомкін
2024.10.17 08:56
Щоразу, як заходить мова
Про стосунки між людьми,
Звертаюсь подумки у машинове царство.
Для бідних і багатих, слабких і сильних
Права одні і ті ж.
Ваговоз дає малолітражці путь.
Надшвидкісні терпляче чекають повільних.
Світлофор – суддя для всіх.

Микола Соболь
2024.10.17 07:31
Вишенько-черешенько, дай-но свою ягідку,
вже червленим сонечком червень майорить,
він до мене, вишенько, завжди буде лагідним,
сповиватиме теплом літа кожну мить.
Під ногами оболонь травами застелиться,
над рікою і в ріці неосяжна синь,
тче павук на

Віктор Кучерук
2024.10.17 06:18
Негативні думки навернулися
І душа знемагає в журбі, –
Закохатись у когось, як в юності,
Більше сил не знаходжу в собі.
Стала ношею досить вагомою
Оця слабкість, раз важко стає, –
Як боротися з ранньою втомою,
Що проникла у серце моє?

Володимир Каразуб
2024.10.16 20:50
Коли я згадую літо дві тисячі дванадцятого
На думку приходить теплий басейн неба
Із золотистим відблиском хвилястих прожилок,
Що міниться з тихим хлюпотом по дорозі до провінційного містечка.
Її карамельний голос тоді кликав в обійми тепла,
А с

Редакція Майстерень
2024.10.16 13:13
В чому причина нинішнього страждання українського народу? Звісно, було 30 років "розбудови" країни по лекалах всенародної мудрості. Аж поки не стався останній всемудрий масовий вибір недопартії "слуг народу", що зламав усе і вся у внутрішніх механізма

Світлана Пирогова
2024.10.16 10:24
Хіба забудеш?
Слова, що говорив
Проникли в душу
Непомітно так.
Яскраві будні,
Бадьорості порив
Влягався плюшем,
відчувався смак.

Тетяна Левицька
2024.10.16 09:52
У серці відлунює пісня чаклунки —
струна обірвалася... тиша німа...
Коли наступає завія в стосунках,
то правду під снігом ховати дарма.

Любов це не рай на дубовім ослінці,
що душу бентежить ліричним дощем,
а ніжність й тепло подароване жінці,

Микола Дудар
2024.10.16 07:36
Жодних шансів… озирнулись…
Що б там хто не говорив,
І привабливо зімкнулись —
Бо повелено згори…
Темінь в темі… не цікаво
Ну і справи, ти диви
В сотий раз підносять каву…
Зупинися… не гніви…

Віктор Кучерук
2024.10.16 07:31
Я давно не торкався цих стебел,
Із яких ми, зробивши постіль,
Мрійно зводили очі до неба,
Наче манну чекали звідтіль.
Сподівався – і врешті потрапив
До цих місць, де й тепер наяву
Твого тіла привабливий запах
Освіжає високу траву.

Микола Соболь
2024.10.16 06:19
Здичавілі грона винограду
в безнадії дивляться у світ,
на задвірках кинутого саду
він плодив людині стільки літ,
а тепер самотньо помирає
геть забутий, наче не годив,
прилітають ще пташині зграї,
доїдати із лози плоди.

Микола Дудар
2024.10.15 22:16
Замісила бабця тісто
Дід замовив пирогів
І поперлися за місто…
До природи на прогін…

Розстелили скатертину
Всілись чемно на траві
Чарка витекла в чарчину
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Тлiнна променистiсть




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-19 17:44:16
Переглядів сторінки твору 5206
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.057 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2024.10.17 00:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 18:18:27 ]
цікавий вірш.
а де рима до "ані на йоту"?

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 18:56:30 ]
Дякую Зірунь,
Так задумано і так - просто вірша розбито, а мо` було би ще так:

Промінь – каліка. Руки – і з листя,
очі із холоду – глибше ніж чисті.

Тонко – аж світло. Світло зносили
строфи убогі – вітру красила.

Вийшли на нього і розійшлися
кроком прозорим хижої рисі.

Лунко – порожньо. Звук – подорожній
в серці – аж синій. Далі – не можна

ані на йоту. Кров барикадна
перебігає, сохне у саднах –

колотих вразах з інєю й тіні.
Боже, який ти ранимо-нетлінний.

ЛЮ
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 18:58:28 ]
аа, щось я не в'їхала спочатку))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 19:01:20 ]
Напевно так легше читатиметься - повертаю класичну форму..
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 19:02:06 ]
та ні ж бо, просто я втомлена, от і не сообразила)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 19:09:37 ]
Дякую Зірунь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 21:54:27 ]
Щось мені цей варіант - розбитий по два рядки найбільше й сподобався. ) Якось найлегше сприймається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 18:22:51 ]
в короткій формі ти мені значно ближчий, Юрку :))
але такий надривний вірш... давай вже щось світле, добре і позитивне, ґа? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 18:59:14 ]
О, Сонечко, Нікусь.
Для тебе - хоч цілу криницю світла!!!! :)
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілля Радуський (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-19 18:53:51 ]
Це про кого вірш ? Прочитав, нічого не зрозумів. Аж страшно, як всежтаки ще далеко мені до розуміння такої філософії.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 18:57:54 ]
Привіт Ілля,
Це про світло.
А що тут незрозуміло?
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-19 18:59:27 ]
***Кров барикадна
беребігає,*** - як перекладається слово беребігає?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 19:05:32 ]
"перебігає" - вибачаюсь - не те тайпанув... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-19 19:53:50 ]
Цікаво-цікаво...
У першій строфі притягальне таке: "кроком прозорим хижої рисі"
А друга й заключний рядок мені видались кращими, навіть без ступенів порівння... А особливо про синє у серці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 20:07:20 ]
Дякую, Вікунь.
Рись - красива киця, кігтево-обдарована :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-19 20:07:43 ]
Мені ритм сподобався. І оцей рядок: "кроком прозорим хижої рисі".

Юр, а "і з листя" - так має бути?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 20:29:28 ]
привіт-привіт, Любаш.
Тішуся, що зайшла. Звичайно, що "із" - спасибі за кмітливе око.
Олвейз,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-19 20:31:20 ]
Файно, земляче!
А підсумок духовно - щемливим видався! :)
Тшемайсє!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 20:58:23 ]
Тшимамсіє, Володю - отого пензля єсеннеґо...
З вдячністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 20:35:01 ]
Юр, я тебе дуже люблю. Дуже. Люблю. Тебе. Аж дах зносить (зносИти - по змісту ок, гарно, красила - також, рись вже всіма обласкана:). Поспішав? Ех, кров барикадна, м'ясо гарматне :)) Повиправляй "мєлкіє прідіркі" : із листя, кома перед "ніж", інею. Ага, і оце "інейууй"... Як наказова форма дієслова: святкуй! інеюй!