ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
твоєї тиші не порушу.

Зійшла у крижані сніги —
льодами

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Тлiнна променистiсть




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-19 17:44:16
Переглядів сторінки твору 5902
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.01.26 18:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 18:18:27 ]
цікавий вірш.
а де рима до "ані на йоту"?

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 18:56:30 ]
Дякую Зірунь,
Так задумано і так - просто вірша розбито, а мо` було би ще так:

Промінь – каліка. Руки – і з листя,
очі із холоду – глибше ніж чисті.

Тонко – аж світло. Світло зносили
строфи убогі – вітру красила.

Вийшли на нього і розійшлися
кроком прозорим хижої рисі.

Лунко – порожньо. Звук – подорожній
в серці – аж синій. Далі – не можна

ані на йоту. Кров барикадна
перебігає, сохне у саднах –

колотих вразах з інєю й тіні.
Боже, який ти ранимо-нетлінний.

ЛЮ
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 18:58:28 ]
аа, щось я не в'їхала спочатку))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 19:01:20 ]
Напевно так легше читатиметься - повертаю класичну форму..
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 19:02:06 ]
та ні ж бо, просто я втомлена, от і не сообразила)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 19:09:37 ]
Дякую Зірунь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 21:54:27 ]
Щось мені цей варіант - розбитий по два рядки найбільше й сподобався. ) Якось найлегше сприймається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 18:22:51 ]
в короткій формі ти мені значно ближчий, Юрку :))
але такий надривний вірш... давай вже щось світле, добре і позитивне, ґа? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 18:59:14 ]
О, Сонечко, Нікусь.
Для тебе - хоч цілу криницю світла!!!! :)
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілля Радуський (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-19 18:53:51 ]
Це про кого вірш ? Прочитав, нічого не зрозумів. Аж страшно, як всежтаки ще далеко мені до розуміння такої філософії.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 18:57:54 ]
Привіт Ілля,
Це про світло.
А що тут незрозуміло?
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-19 18:59:27 ]
***Кров барикадна
беребігає,*** - як перекладається слово беребігає?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 19:05:32 ]
"перебігає" - вибачаюсь - не те тайпанув... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-19 19:53:50 ]
Цікаво-цікаво...
У першій строфі притягальне таке: "кроком прозорим хижої рисі"
А друга й заключний рядок мені видались кращими, навіть без ступенів порівння... А особливо про синє у серці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 20:07:20 ]
Дякую, Вікунь.
Рись - красива киця, кігтево-обдарована :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-19 20:07:43 ]
Мені ритм сподобався. І оцей рядок: "кроком прозорим хижої рисі".

Юр, а "і з листя" - так має бути?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 20:29:28 ]
привіт-привіт, Любаш.
Тішуся, що зайшла. Звичайно, що "із" - спасибі за кмітливе око.
Олвейз,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-19 20:31:20 ]
Файно, земляче!
А підсумок духовно - щемливим видався! :)
Тшемайсє!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 20:58:23 ]
Тшимамсіє, Володю - отого пензля єсеннеґо...
З вдячністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 20:35:01 ]
Юр, я тебе дуже люблю. Дуже. Люблю. Тебе. Аж дах зносить (зносИти - по змісту ок, гарно, красила - також, рись вже всіма обласкана:). Поспішав? Ех, кров барикадна, м'ясо гарматне :)) Повиправляй "мєлкіє прідіркі" : із листя, кома перед "ніж", інею. Ага, і оце "інейууй"... Як наказова форма дієслова: святкуй! інеюй!