ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.01 11:43
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я

Віктор Кучерук
2026.08.01 06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав

Ірина Вовк
2026.08.01 03:53
…За 3 години до… …Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід

Ольга Садкова
2026.07.31 22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.

Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку

хома дідим
2026.07.31 15:19
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа

Володимир Бойко
2026.07.31 14:44
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.

Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.

Борис Костиря
2026.07.31 13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем

С М
2026.07.31 07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Артур Курдіновський
2026.07.30 15:51
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.

Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний

Артур Курдіновський
2026.07.30 14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.

У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника

Вячеслав Руденко
2026.07.30 13:20
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.

І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п

Борис Костиря
2026.07.30 12:54
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.

Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Асоціація балакучих дикобразів

 Голий, босий і в пальто

бачить голим мене і босим,
і конкретним конем в пальто

Cергій Татчин

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Сергій Татчин голос


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-08 14:36:01
Переглядів сторінки твору 25531
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-14 16:41:04 ]
А хто це - vito?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 14:10:30 ]
Пародія, кажете, неправильна. Має бути іронічна і тонка. Але давайте не забувати, де ми знаходимся. Пародія ця - цілком у стилі ПМ-ного розуміння пародій. Тому нічого страшного не бачу. Це ж не витвір мистецтва, а просто жарт для "пагаваріть". А головне - Валера і сам не вважає свій текст чимось мега. Тоді як Ніколаєнко має завищену і неадекватну самооцінку.
Особисто я дуже рідко читаю пародії на ПМ.
Взагалі, я й МП читаю останнім часом дуже рідко. Немає золотої середини. То солодкі аж липкі коменти, то сварливо-беззмістовні.
Кто віноват і что дєлать.
Робити повну люстрацію редакції - оскільки мало хто із заявлених редакторів буває на ПМ, нж будєм паказивать пальцамі. Змінити систему оцінювання. Встановити чіткі правила.
Мєчти,мєчти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 16:18:17 ]
Ага, Юлю. На Публі коменти просто зразок виваженої критики, аргументовані і сповнені любові і доброзичливості. особливо до новачків.
Подвійні стандарти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 16:55:31 ]
Люб, ну до чого тут публ? публ теж має свої недоліки. як і будь-який літ.сайт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 16:57:26 ]
якщо вже говорити про публ, то його величезний плюс в тому, що цей сайт - чесний. там ніхто не боїться казати "гімно", якщо вважає вірш гімном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 16:58:43 ]
До того, Юль, що казати немов на ПМ сварливо-беззмістовна критика може тільки той, хто не має змоги порівняти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 16:59:34 ]
ага-ага, і "гімно" значить - це не сварливо-беззмістовна критика :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 17:07:40 ]
чому по2ні? не лише на ПМ така критика, на інших сайтах теж. гімно - це чесна емоція, а не сварливо-беззмістовна критика.

уся критика взагалі не має сенсу.

еміції мають сенс.

або людина читає вірш і він їй подобається, або ні. людина залишається з власними відчуттями.

смисл критикувати? автору від цього щось зміниться? він стане писати краще? ні.

тому я останнім часом і не пишу нічого на пм. на публі легше - там є - і +.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 17:17:22 ]
не можу з тобою погодитися повністю, але ти само собою маєш повне право на таку думку. справа, як завжди, у термінах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 17:20:07 ]
та ж так) до того ж, зараз я думаю так, завтра можу почати думати інакше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 15:39:13 ]

хе-хе, це справді марна розмова. Бо щоб розмовляти про це: "Невже Шекспір у своїх драмах писав тільки про себе? Чи Лев Толстой у "Війні і мирі"? Та ж ні, вони створювали ліричних героїв.", для початку вам варто було би ознайомитись з творами пари десятків герменевтиків, хоча б кількома працями з комунікативної філософії, бо інакше ми говоритимемо різними мовами.

по суті (я говорю це навіть не вам, а більше - у простір) все: література, яку ви читаєте, історії, які вам розповідають знайомі, фільми, які ви дивитесь, сексуальні/чи не дуже/ фантазії, які вам маряться, сюжети пісень, які ви слухаєте - це все творить ваш досвід. тому ви МОЖЕТЕ поставити себе на місце серійного убивці, чи написати від імені жінки. але це ВАШ досвід. бо ви пишете про СВОЇ переживання чужого досвіду...

тому, це навіть не нмд, це факт, доведений багатовіковою філосовською традицією, людина не може писати/відчувати/розуміти за когось. а лише і виключно за себе.

і ще. "то що, коли я пишу вірші від імені ліричної героїні, я маю досвід бути жінкою?" - поки ви вважатимете це запитання адекватним, боюся, з поезією у вас також складатиметься середньо. але це речення до роздумів, а не до нової гілки обговорень.

на цьому я припиняю свою участь у цій дискусії, все решту ви можете перевірити, почитавши відповідну літературу. якщо маєте до цього смак:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 15:41:19 ]
100%


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-10 15:59:52 ]
ОК, йду знайомитися "з творами пари десятків герменевтиків і хоча б кількома працями з комунікативної філософії".)

Мені приємно було спілкуватися з Вами, Ніко. Шкода, що не вдалося на Форумі - адже Ви так зацікавлено щось обговорювали з Ганною Осадко, що навіть фотографи, які увічнювали цю мить, Вам аніскільки не завадили.) Цікаво, а є десь це фото в інтернеті, Ви не в курсі, Ніко?

Інформацію для роздумів отримав.)

І щиро дякую за цікаву і змістовну дискусію, Ніко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-13 16:47:26 ]
Це, напевно, хтось з герменевтиків сказав: "Про що б не писав письменник, він пише про себе"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 16:53:15 ]
це воно(віто) - має чотири круглих лапи і любить хильнути пального :)

тільки б не вздумало змінити нік на заз))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 18:30:50 ]
мені не подобається, Емілю. тому що це вийшов абсолютно ваш самостійний /не маючий до мене ніякого стосунку/ текст. просто /так вже виходить/ що ви використали ряд слів, які вжив і я. на цьому і всі "паралелі".
стосовно якості самого тексту - то вже діло інше.
навіть якщо це "за мотивами", має бути витримано хоча б якийсь дух "пєрвоісточніка". у вас же цілком автентична_і_оригінальна конструкція.

бліінн... скільки у вас тут коментів!
/робить вигляд що заздрить/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-16 08:23:31 ]
Дякую, Сергію, за відгук. І як же тоді назвати мій текст, якщо це, і на Вашу думку, і на думку інших коментаторів, ані пародія, ані навіть не "за мотивами"? Звичайно, погоджусь з Вами, що це і справді абсолютно автентична конструкція, єдине, що правда, це те, що вона виникла у моїй голові внаслідок прочитання цих рядків Вашого вірша, які я взяв в епіграф. До речі, у мене є багато таких конструкцій, які я назвав пародіями, але створив зовсім іншу реальність, натхненний рядками чиїхось віршів. Можливо, це і є постмодернізм, як мені написали колись в одному з коментарів?

Та хіба аж так багато (це ще треба врахувати, що кілька з них я видалив, а кілька - під загрозою видалення, хоч видаляти коментарі і не в моїх правилах)? :) У декого от під деякими віршами набагато більше (а я ще й жартував, що і сам би не проти стільки мати). :)

Ще раз дякую, Сергію!

І хто ж мені підкаже, в яку категорію віднести свій вірш???)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-17 08:24:40 ]
Якщо бажаєте, зазирніть ще раз, Сергію - чи влаштовує Вас теперішнє оформлення мого вірша?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 08:55:55 ]
Мне кажется, что вообще нужно как-то больше обращаться к образам, возникающим в своих головах.
Возник - и описывай, используя силу и притягательность поэтического слова. А коль не возник, то тужиться, по-моему, не стоит.
Конечно, если уж очень хочеться писать, можно попробовать возбудить в себе страсти иных (а это обычно прошлые) времен, вспомнив школу, первую любовь, первую двойку в жизни, в очередной учебной четверти или семестре. Можно и погрустить над альбомом обретенных и утерянных девушек своей жизни. И затем поделиться своими мыслями, облаченными в поэтические одежды, а не просто рифмованными предложениями - с их глаголами, именами существительными, предлогами и т.д.
А если уж тебя вдохновили строки чьего-то произведения, то, пожалуйста. Кто против? Но, как мне кажется, развивать мысль дальше, словно продолжая авторское произведение, не стоит. Пиши так, словно о себе или о созданном тобой персонаже.
Всяческих удач.
Я знаю, что ты не против комментариев и правильно их воспринимаешь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-16 09:10:02 ]
Та все вірно, Алексію, і тут я з тобою абсолютно згоден. І Сергії (і Осока, і Татчин) праві, і інші коментатори, які гостро критикували мій вірш, і, щось мені так здається, не стільки за не зовсім досконалу техніку, скільки за те, що я пов'язав його з віршем Сергія Татчина, який абсолютно відрізняється і по духу, і по букві, що це я й сам прекрасно бачив з самого початку. Але питання залишається, хоча б для мене - до якої категорії віднести мій вірш, натхненний рядками з вірша Сергія Татчина?


1   2   3   4   5   6   7   Переглянути все