ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежгій глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Асоціація балакучих дикобразів

 Голий, босий і в пальто

бачить голим мене і босим,
і конкретним конем в пальто

Cергій Татчин

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Сергій Татчин голос


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-08 14:36:01
Переглядів сторінки твору 23984
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-14 16:41:04 ]
А хто це - vito?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 14:10:30 ]
Пародія, кажете, неправильна. Має бути іронічна і тонка. Але давайте не забувати, де ми знаходимся. Пародія ця - цілком у стилі ПМ-ного розуміння пародій. Тому нічого страшного не бачу. Це ж не витвір мистецтва, а просто жарт для "пагаваріть". А головне - Валера і сам не вважає свій текст чимось мега. Тоді як Ніколаєнко має завищену і неадекватну самооцінку.
Особисто я дуже рідко читаю пародії на ПМ.
Взагалі, я й МП читаю останнім часом дуже рідко. Немає золотої середини. То солодкі аж липкі коменти, то сварливо-беззмістовні.
Кто віноват і что дєлать.
Робити повну люстрацію редакції - оскільки мало хто із заявлених редакторів буває на ПМ, нж будєм паказивать пальцамі. Змінити систему оцінювання. Встановити чіткі правила.
Мєчти,мєчти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 16:18:17 ]
Ага, Юлю. На Публі коменти просто зразок виваженої критики, аргументовані і сповнені любові і доброзичливості. особливо до новачків.
Подвійні стандарти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 16:55:31 ]
Люб, ну до чого тут публ? публ теж має свої недоліки. як і будь-який літ.сайт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 16:57:26 ]
якщо вже говорити про публ, то його величезний плюс в тому, що цей сайт - чесний. там ніхто не боїться казати "гімно", якщо вважає вірш гімном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 16:58:43 ]
До того, Юль, що казати немов на ПМ сварливо-беззмістовна критика може тільки той, хто не має змоги порівняти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 16:59:34 ]
ага-ага, і "гімно" значить - це не сварливо-беззмістовна критика :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 17:07:40 ]
чому по2ні? не лише на ПМ така критика, на інших сайтах теж. гімно - це чесна емоція, а не сварливо-беззмістовна критика.

уся критика взагалі не має сенсу.

еміції мають сенс.

або людина читає вірш і він їй подобається, або ні. людина залишається з власними відчуттями.

смисл критикувати? автору від цього щось зміниться? він стане писати краще? ні.

тому я останнім часом і не пишу нічого на пм. на публі легше - там є - і +.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 17:17:22 ]
не можу з тобою погодитися повністю, але ти само собою маєш повне право на таку думку. справа, як завжди, у термінах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 17:20:07 ]
та ж так) до того ж, зараз я думаю так, завтра можу почати думати інакше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 15:39:13 ]

хе-хе, це справді марна розмова. Бо щоб розмовляти про це: "Невже Шекспір у своїх драмах писав тільки про себе? Чи Лев Толстой у "Війні і мирі"? Та ж ні, вони створювали ліричних героїв.", для початку вам варто було би ознайомитись з творами пари десятків герменевтиків, хоча б кількома працями з комунікативної філософії, бо інакше ми говоритимемо різними мовами.

по суті (я говорю це навіть не вам, а більше - у простір) все: література, яку ви читаєте, історії, які вам розповідають знайомі, фільми, які ви дивитесь, сексуальні/чи не дуже/ фантазії, які вам маряться, сюжети пісень, які ви слухаєте - це все творить ваш досвід. тому ви МОЖЕТЕ поставити себе на місце серійного убивці, чи написати від імені жінки. але це ВАШ досвід. бо ви пишете про СВОЇ переживання чужого досвіду...

тому, це навіть не нмд, це факт, доведений багатовіковою філосовською традицією, людина не може писати/відчувати/розуміти за когось. а лише і виключно за себе.

і ще. "то що, коли я пишу вірші від імені ліричної героїні, я маю досвід бути жінкою?" - поки ви вважатимете це запитання адекватним, боюся, з поезією у вас також складатиметься середньо. але це речення до роздумів, а не до нової гілки обговорень.

на цьому я припиняю свою участь у цій дискусії, все решту ви можете перевірити, почитавши відповідну літературу. якщо маєте до цього смак:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 15:41:19 ]
100%


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-10 15:59:52 ]
ОК, йду знайомитися "з творами пари десятків герменевтиків і хоча б кількома працями з комунікативної філософії".)

Мені приємно було спілкуватися з Вами, Ніко. Шкода, що не вдалося на Форумі - адже Ви так зацікавлено щось обговорювали з Ганною Осадко, що навіть фотографи, які увічнювали цю мить, Вам аніскільки не завадили.) Цікаво, а є десь це фото в інтернеті, Ви не в курсі, Ніко?

Інформацію для роздумів отримав.)

І щиро дякую за цікаву і змістовну дискусію, Ніко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-13 16:47:26 ]
Це, напевно, хтось з герменевтиків сказав: "Про що б не писав письменник, він пише про себе"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 16:53:15 ]
це воно(віто) - має чотири круглих лапи і любить хильнути пального :)

тільки б не вздумало змінити нік на заз))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 18:30:50 ]
мені не подобається, Емілю. тому що це вийшов абсолютно ваш самостійний /не маючий до мене ніякого стосунку/ текст. просто /так вже виходить/ що ви використали ряд слів, які вжив і я. на цьому і всі "паралелі".
стосовно якості самого тексту - то вже діло інше.
навіть якщо це "за мотивами", має бути витримано хоча б якийсь дух "пєрвоісточніка". у вас же цілком автентична_і_оригінальна конструкція.

бліінн... скільки у вас тут коментів!
/робить вигляд що заздрить/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-16 08:23:31 ]
Дякую, Сергію, за відгук. І як же тоді назвати мій текст, якщо це, і на Вашу думку, і на думку інших коментаторів, ані пародія, ані навіть не "за мотивами"? Звичайно, погоджусь з Вами, що це і справді абсолютно автентична конструкція, єдине, що правда, це те, що вона виникла у моїй голові внаслідок прочитання цих рядків Вашого вірша, які я взяв в епіграф. До речі, у мене є багато таких конструкцій, які я назвав пародіями, але створив зовсім іншу реальність, натхненний рядками чиїхось віршів. Можливо, це і є постмодернізм, як мені написали колись в одному з коментарів?

Та хіба аж так багато (це ще треба врахувати, що кілька з них я видалив, а кілька - під загрозою видалення, хоч видаляти коментарі і не в моїх правилах)? :) У декого от під деякими віршами набагато більше (а я ще й жартував, що і сам би не проти стільки мати). :)

Ще раз дякую, Сергію!

І хто ж мені підкаже, в яку категорію віднести свій вірш???)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-17 08:24:40 ]
Якщо бажаєте, зазирніть ще раз, Сергію - чи влаштовує Вас теперішнє оформлення мого вірша?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 08:55:55 ]
Мне кажется, что вообще нужно как-то больше обращаться к образам, возникающим в своих головах.
Возник - и описывай, используя силу и притягательность поэтического слова. А коль не возник, то тужиться, по-моему, не стоит.
Конечно, если уж очень хочеться писать, можно попробовать возбудить в себе страсти иных (а это обычно прошлые) времен, вспомнив школу, первую любовь, первую двойку в жизни, в очередной учебной четверти или семестре. Можно и погрустить над альбомом обретенных и утерянных девушек своей жизни. И затем поделиться своими мыслями, облаченными в поэтические одежды, а не просто рифмованными предложениями - с их глаголами, именами существительными, предлогами и т.д.
А если уж тебя вдохновили строки чьего-то произведения, то, пожалуйста. Кто против? Но, как мне кажется, развивать мысль дальше, словно продолжая авторское произведение, не стоит. Пиши так, словно о себе или о созданном тобой персонаже.
Всяческих удач.
Я знаю, что ты не против комментариев и правильно их воспринимаешь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-16 09:10:02 ]
Та все вірно, Алексію, і тут я з тобою абсолютно згоден. І Сергії (і Осока, і Татчин) праві, і інші коментатори, які гостро критикували мій вірш, і, щось мені так здається, не стільки за не зовсім досконалу техніку, скільки за те, що я пов'язав його з віршем Сергія Татчина, який абсолютно відрізняється і по духу, і по букві, що це я й сам прекрасно бачив з самого початку. Але питання залишається, хоча б для мене - до якої категорії віднести мій вірш, натхненний рядками з вірша Сергія Татчина?


1   2   3   4   5   6   7   Переглянути все