Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Сповідь фатальної жінки
Роман написано в жанрі псевдо мемуарів, це – детальний, історично достовірний життєпис відомої авантюристки Леді Гамільтон, відомої також під ім’ям Емми Лайонни –дружини англійського посла в Неаполі, коханки легендарного англійського адмірала Нельсона і фаворитки неаполітанської королеви Марії Кароліни. Книга стосується того періоду творчості письменника, коли він жив в Неаполі і мав можливість доступу до архівів Королівства обох Сицилій, хоча задум книги виник набагато раніше – ще у своїх «Мемуарах» (1852-1855 р) письменник запитував себе: «О, прекрасна і фатальна Емма Лайонна!. Який історик наважиться стати Тацитом твого життя, який поет наважиться стати Ювеналом твоїх пристрастей!». (Розділ XIII)
Вже з першої сторінки автор манить свого читача в світ пригод, яких зазнає головна героїня - звичайна селянка, донька служниці, що здійснює стрімку кар’єру, приїхавши підкоряти Лондон без жодної надії досягнення успіху. Вона, звичайно, дуже красива, але чи мало на Туманному Альбіоні вродливих жінок, які стають швачками або, під впливом складних життєвих обставин заробляють шматок хліба легкою поведінкою?… Але Емма спочатку стає коханкою адмірала Джона Пейна, потім позує, як модель відомому художникові, Ромні, має нагоду бути в товаристві представників вищих верств сучасного їй суспільства, виходить заміж за лорда Гамільтона, стає найближчою подругою, іноді навіть помічницею у виконанні злочинів королеви Неаполя, і зрештою – коханою жінкою славетного адмірала Гораціо Нельсона.
Правду кажучи, славетною коханою жінкою, адже крім нещадних людських пересудів, які, почасти, відігравали фатальну роль у непростій долі головної героїні, образ легендарної леді Гамільтон, цікавив та надихав до творчості численних художників, поетів та письменників найславетнішим з яких залишиться Олександр Дюма.
У своєму романі письменник силою свого таланту змальовує процес становлення особистості, кар’єри слабкої жінки, яка вступаючи у світ, не має жодного шансу виділитися з поміж пересічних обивателів. Однак, завдяки незламній волі до життя, сильному характерові та харизматичній чарівності не лише досягає бажаних висот, а й стає безпосередньою учасницею, можливо винуватицею знаменних історичних подій, що змінили хід європейської та світової історії.
19.11.2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сповідь фатальної жінки
Відгук на роман Олександра Дюма «Сповідь фаворитки»
До найкоштовніших перлин світової літературної класики, без сумніву, належить роман «Сповідь фаворитки» всесвітньо відомого французького прозаїка Олександра Дюма. Нове видання цього безцінного шедевру в перекладі російською мовою вийшло у світ в харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» 2010 року, але мені випала нагода насолоджуватись читанням цього об’ємного (780 с!!), але надзвичайно захоплюючого роману лише тепер.
Роман написано в жанрі псевдо мемуарів, це – детальний, історично достовірний життєпис відомої авантюристки Леді Гамільтон, відомої також під ім’ям Емми Лайонни –дружини англійського посла в Неаполі, коханки легендарного англійського адмірала Нельсона і фаворитки неаполітанської королеви Марії Кароліни. Книга стосується того періоду творчості письменника, коли він жив в Неаполі і мав можливість доступу до архівів Королівства обох Сицилій, хоча задум книги виник набагато раніше – ще у своїх «Мемуарах» (1852-1855 р) письменник запитував себе: «О, прекрасна і фатальна Емма Лайонна!. Який історик наважиться стати Тацитом твого життя, який поет наважиться стати Ювеналом твоїх пристрастей!». (Розділ XIII)
Вже з першої сторінки автор манить свого читача в світ пригод, яких зазнає головна героїня - звичайна селянка, донька служниці, що здійснює стрімку кар’єру, приїхавши підкоряти Лондон без жодної надії досягнення успіху. Вона, звичайно, дуже красива, але чи мало на Туманному Альбіоні вродливих жінок, які стають швачками або, під впливом складних життєвих обставин заробляють шматок хліба легкою поведінкою?… Але Емма спочатку стає коханкою адмірала Джона Пейна, потім позує, як модель відомому художникові, Ромні, має нагоду бути в товаристві представників вищих верств сучасного їй суспільства, виходить заміж за лорда Гамільтона, стає найближчою подругою, іноді навіть помічницею у виконанні злочинів королеви Неаполя, і зрештою – коханою жінкою славетного адмірала Гораціо Нельсона.
Правду кажучи, славетною коханою жінкою, адже крім нещадних людських пересудів, які, почасти, відігравали фатальну роль у непростій долі головної героїні, образ легендарної леді Гамільтон, цікавив та надихав до творчості численних художників, поетів та письменників найславетнішим з яких залишиться Олександр Дюма.
У своєму романі письменник силою свого таланту змальовує процес становлення особистості, кар’єри слабкої жінки, яка вступаючи у світ, не має жодного шансу виділитися з поміж пересічних обивателів. Однак, завдяки незламній волі до життя, сильному характерові та харизматичній чарівності не лише досягає бажаних висот, а й стає безпосередньою учасницею, можливо винуватицею знаменних історичних подій, що змінили хід європейської та світової історії.
19.11.2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Чарівна квітка"
• Перейти на сторінку •
" «Роман “Грозовий перевал ” – магічне плетиво реалізму та романтизму Емілі Бронте»"
• Перейти на сторінку •
" «Роман “Грозовий перевал ” – магічне плетиво реалізму та романтизму Емілі Бронте»"
Про публікацію
