ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Зіньчук (2008) / Рецензії

 Сповідь фатальної жінки

Відгук на роман Олександра Дюма «Сповідь фаворитки»


До найкоштовніших перлин світової літературної класики, без сумніву, належить роман «Сповідь фаворитки» всесвітньо відомого французького прозаїка Олександра Дюма. Нове видання цього безцінного шедевру в перекладі російською мовою вийшло у світ в харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» 2010 року, але мені випала нагода насолоджуватись читанням цього об’ємного (780 с!!), але надзвичайно захоплюючого роману лише тепер.
Роман написано в жанрі псевдо мемуарів, це – детальний, історично достовірний життєпис відомої авантюристки Леді Гамільтон, відомої також під ім’ям Емми Лайонни –дружини англійського посла в Неаполі, коханки легендарного англійського адмірала Нельсона і фаворитки неаполітанської королеви Марії Кароліни. Книга стосується того періоду творчості письменника, коли він жив в Неаполі і мав можливість доступу до архівів Королівства обох Сицилій, хоча задум книги виник набагато раніше – ще у своїх «Мемуарах» (1852-1855 р) письменник запитував себе: «О, прекрасна і фатальна Емма Лайонна!. Який історик наважиться стати Тацитом твого життя, який поет наважиться стати Ювеналом твоїх пристрастей!». (Розділ XIII)
Вже з першої сторінки автор манить свого читача в світ пригод, яких зазнає головна героїня - звичайна селянка, донька служниці, що здійснює стрімку кар’єру, приїхавши підкоряти Лондон без жодної надії досягнення успіху. Вона, звичайно, дуже красива, але чи мало на Туманному Альбіоні вродливих жінок, які стають швачками або, під впливом складних життєвих обставин заробляють шматок хліба легкою поведінкою?… Але Емма спочатку стає коханкою адмірала Джона Пейна, потім позує, як модель відомому художникові, Ромні, має нагоду бути в товаристві представників вищих верств сучасного їй суспільства, виходить заміж за лорда Гамільтона, стає найближчою подругою, іноді навіть помічницею у виконанні злочинів королеви Неаполя, і зрештою – коханою жінкою славетного адмірала Гораціо Нельсона.
Правду кажучи, славетною коханою жінкою, адже крім нещадних людських пересудів, які, почасти, відігравали фатальну роль у непростій долі головної героїні, образ легендарної леді Гамільтон, цікавив та надихав до творчості численних художників, поетів та письменників найславетнішим з яких залишиться Олександр Дюма.
У своєму романі письменник силою свого таланту змальовує процес становлення особистості, кар’єри слабкої жінки, яка вступаючи у світ, не має жодного шансу виділитися з поміж пересічних обивателів. Однак, завдяки незламній волі до життя, сильному характерові та харизматичній чарівності не лише досягає бажаних висот, а й стає безпосередньою учасницею, можливо винуватицею знаменних історичних подій, що змінили хід європейської та світової історії.

19.11.2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-11-19 12:49:32
Переглядів сторінки твору 1370
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.061 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.868 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.28 10:11
Автор у цю хвилину відсутній