
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
21:14
Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Т
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Публіцистика
ОКРУШИНИ зі столу юдейських мудреців (закінчення)
ПРИСТРАСТІ, ПОГАНІ ЗВИЧКИ, ГРІХИ
*Гріх робить тупим серце людини.
*Раббі Елазар сказав: «На що схожий учений в очах невігласа? Спочатку той дивиться на вченого, як на золотий дзбан. Порозмовлявши,- як на дзбан срібний. Скориставшись його порадами,- як на глиняний глечик: тільки-но розбився, уже не до використання.
*Проклятий той, хто неправдиво судить прийшлого, сироту й удову.
*Якщо брехун навіть говорить правду, йому не довіряють.
*Хто займається таємними донесеннями, лишається долі в потойбічному світі.
*Картяр не може бути свідком.
*Хто добився почестей, знеславивши товариша, втрачає свою долю в потойбічному світі.
*Хто шукає недоліки в інших, сам заражений ними.
*Заздрість, дурні пристрасті та ненависть до інших зживають людину зо світу.
*Не вчиться сором’язливий і не навчає запальний.
*Той, хто проклинає, сам проклятий.
*Перший серед злодіїв,- хто обдурює людей.
*Сварка схожа на дірку в загаті: як збільшується, то все більше й більше.
*Людина грішить тільки тоді, коли в неї вселяється дух глупоти.
*Пристрасті притягують до того, що заборонено.
*Хліб не кидають.
*Кожен, хто не одвідує хворого, начебто проливає кров.
*Чотири категорії людей заслуговують зневаги: убогий, що пишається, багатій, котрий удає з себе бідного, старий-спокусник і керівник, який хизується нібито кращий од усіх.
*Чотири категорії людей безчесні: хто здіймає руку на ближнього і б’є його, боржник, який не повертає борги, нахаба та інтриган.
*Грубіяна не слід впускати в дім.
*Що таке «пограбування» і що таке «розбій» у повсякденні? Сказав рав Хісда: «Коли кажуть робітникові: «Йди і прийдеш іншим разом» - це пограбування. Коли ж кажуть: «У мене є гроші, та я не дам тобі» - це розбій.
*Не п’ють воду на виду у всіх.
*Як позіхаєш, поклади руку на підборіддя.
*Під час їжі не встромляй пальці в рот.
*Не облизуй пальці.
*Не витирай тарілку куснем хліба.
*Не пий з одної шклянки, позираючи на іншу.
*Груба людина, що не соромиться навіть тих, хто перевищує її в усьому, заслуговує назви «нечестивець».
*Хто поширює плітки про свого товариша, ніколи не буде прощений.
*Лицемірний святенник паплюжить святині Небес.
*Початок гріха – легковажне судження, потому – зубоскальство і як наслідок – нахабство.
*Нема гіршого над лихослів’я.
*Не слід обдурювати людей. Навіть іновірців.
*Наклепники діють тихою сапою: починають ласкавими словами, а закінчують – злими.
*У брехні нема ніг.
*Неприпустимо, щоб той, хто вивчає Тору, водночас нехтує честю свого батька, матері, вчителя і всіх тих, хто переважає його знанням Тори.
*Хто критикує всіх, сам – негідник.
*Про лихварів, які зменшують міру чи завищують ціни, сказано в пророка Амоса: «Чи не здригнеться від цього земля і не заголосить кожен, хто живе на ній?»
*Тяжка безпричинна ворожнеча. Вона перевищує ідолопоклонство, кровозмішання й пролиття крові.
*Пристойний і шанований чоловік, який сказав непристойні слова, на що він схожий? На красиву залу з помийною ямою посередині.
*Запальна людина не рахується навіть з Божою благодаттю.
*Хто почав сердитись, помиляється.
*До того, хто в гніві рве на собі одяг, ламає меблі, тринькає гроші, стався як ідолопоклонника.
*Той, хто лихословить, навіть якщо він прожив 70 літ праведно, втрачає все.
*Не гнівайся - і не грішитимеш.
*Як зруйноване місто без стін, так і людина, котра не володіє собою.
*Свої недоліки людина не помічає.
*Людина не повинна клястись навіть тоді, коли говорить правду.
*В криницю, з якої пив, не кидай нечистоти.
*Безплатний лікар нічого не вартий.
*Дурень не соромиться.
*Раббі Леві казав: «Серце й око – два посередники між людиною й гріхом».
*Є сім категорій злодіїв: 1) той, хто вводить в оману, 2) хто припрошує до столу без наміру вгостити, 3) хто пропонує подарунки, знаючи, що їх не приймуть, 4)хто запевняє, що відкриває нову бочку, а вона вже відкрита на продаж, 5)хто користується невірними мірою й вагою, 6) хто підливає воду в різні напої, 7)хто підсипає пісок у боби і підливає оцет в олію. Про таких людей кажуть, що вони ладні б обдурити Бога, якби це було можливо.
*Прибуток продавця не має перевищувати шостої долі вартості того, що він продає.
*Словесний обман заборонений навіть у сім’ї.
*Хто виконує одну заповідь, набуває собі заступника, а хто робить один злочин, набуває собі обвинувача.
*Якщо ти вистояв перед великою спокусою, не вір собі по день смерті, бо пристрасті сьогоднішні не дорівнюють завтрашнім і може статись, що завтра не встоїш перед тією ж спокусою.
*Хто відводить інших од гріха, не робить нікому зла. Хто збива спантелику, ніколи не покається.
*Дві руки в людини: якщо одною краде, а другою дає милостиню, то вона не позбудеться кари в майбутньому.
*Дерева без плодів шумлять гучніш од тих, що плодоносять.
*Раббі Янай помітив якось чоловіка, котрий привселюдно дав бідному дрібну монету. Сказав раббі: «Краще б ти нічого не дав, аніж скривдити його такою подачкою.
*Увійшло вино –вийшла таємниця.
*Зруйнований палац називають палацом, а високо знесене звалище сміття так і лишається сміттям.
*Усі недоліки помічає людина, окрім своїх.
*Не повинна людина гроші свої любити більше, аніж саму себе.
*Раббі Аківа сказав: «Спокуса попервах схожа на павутиння. Згодом вона перетворюється на корабельну снасть».
*Якщо людина порушила раз легку заповідь, то згодом вона не спиниться перед порушенням важкої.
*Краще бути присоромленим людьми, аніж своїми вчинками.
*Спочатку гріх приходить у дім як гріх, а потім стає господарем.
*Як пастух сердиться на свою отару, то в провідники йому дають сліпого цапа.
*Далекий лікар – сліпе око.
*Дурень вискакує першим.
*Ходить качка з похиленою головою, а очі никають довкола.
*Людина не грішить без вигоди для себе.
*Для чесного і сім підкопів – ніщо. Для злодія – досить одного.
*Коли злодію нічого красти, він удає з себе чесного.
*Брехливих свідків зневажають і ті, хто їх найняв.
*Кого вжалила змія, тому страшна й стрічка.
*Під час загальної біди хай не скаже той, кого біда ця начебто омине: «Піду собі додому, їстиму й питиму, бо це мене не стосується».
*Ніколи не слід відступати од звичаїв даної місцевості.
*Не треба виливати воду зі своєї криниці, якщо інші потребують її.
*Не годиться звозити каміння зі своєї землі на громадську.
*Не ухвалюють закони, які більшість не може виконати.
*Неправда в словах – гірша від обдурювання в грошах.
*Хто виконує заповідь за обов’язком стоїть вище, ніж той, хто вдається до неї вряди-годи.
*Чим людина погрішила, тим і повинна загладити свій вчинок... Ноги, які поспішали до зла, хай спішать до добра; язик, який говорив неправду, хай говорить правду; очі, що дивилися звисока, тепер хай понуряться; хто вніс розбрат між братами, хай потурбується про відновлення миру й злагоди.
*Не слід казати людині те, що може її опечалити, бо вона й так настраждається, коли настане нещастя.
*Не будьте ненависні нікому і не ненавидьте нікого, бо ненависть заважає всякій добрій справі.
*Праведні говорять мало, та роблять багато. А грішники – навпаки.
*З допомогою знань, доброчинності, страху Божого, мудрості й розсудливості набувають милості в людей. Щоправда, коли все це поєднується з пристойністю.
*Виважуй слова свої вірною вагою і твої гроші хай будуть тобі дешевші слів. Вуста хай не викажуть щось раніш, аніж ти зважив слово на вагах розуму.
*Не входь нагально в свій дім, тим паче в дім товариша.
*Троє, чиє життя – не життя: жалісливий, запальний і нервовий.
*Недоліком, притаманним тобі, не наділяй інших.
*Не роби добра злому, щоб зло не настигло тебе. Зробивши добро злому, ти зробив зло.
*Про свої достоїнства людина має говорити тихо, про недоліки - голосно.
*Не миша злодійка, а нора.
*Гріх користуватися фальшивими мірами - гірший од перелюбства. Від останнього можна очиститись покаянням.
*Є чотири різновиди людей: «Моє- моє, а твоє – твоє» - посередній, «Моє –твоє, а твоє – моє» - невіглас, «Моє –твоє і твоє – твоє» -благочестивий, «Моє – моє і твоє – моє» - злодій.
*Є чотири різновиди благодійників: дає, але не хоче, щоб давали інші,- заздрісний. Хоче, щоб давали інші, а не він,- скупердяй. Дає сам і заохочує інших – благочестивий. Сам не дає і не хоче, щоб інші давали,- злодій.
*Не лихослов глухого, а перед сліпим не клади перепони.
*Обібрати неюдея – гріх гірший, аніж обібрати юдея, бо це пов’язане з оскверненням Імені Божого.
*Якщо дозволимо собі обдурювати неюдеїв, то вони скажуть: «Погляньте, що зробив Всевишній,- обрав собі злодіїв і шахраїв.
Джерела
*Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту (із мови давньоєврейської й грецької на українську наново перекладена). Москва, видання Московського патріархата, 1988.
*Э.Э.Урбах «Мудрецы Талмуда». Иерусалим, издательство «Библиотека -Алия», 1989.
*«Сидур Кол Йосеф». Иерусалим, издательство «Шамир», 1994.
*Мировоззрение талмудистов в выдержках из главнейших книг раввинской письменности (репринтное воспроизведение издания 1874-1876 гг.). Москва, Научно-издательский центр «Ладомир», 1994.
*Мартин Бубер «Два образа веры». Москва, издательство «Республика», 1995.
*Раввин Исраэль-Меир Лау «Практика иудаизма в свете устной Торы». Иерусалим, издательство «Модан», 1996.
*РАМБАМ «Главы из книги «Мишнэ Тора». Иерусалим, издательство «Шамир», 1998.
*«Литература агады». Иерусалим-Москва, издательство «Даат-Знание», 1999.
*Йона Френкель «Мидраш и агада». Иерусалим, издательство Открытого университета, 2002.
*Йосеф Хаим Йерушалми «Захор» (еврейская история и еврейская память). Иерусалим-Москва, «Гешарим»-«Мосты культуры», 2004.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ОКРУШИНИ зі столу юдейських мудреців (закінчення)
ПРИСТРАСТІ, ПОГАНІ ЗВИЧКИ, ГРІХИ
*Гріх робить тупим серце людини.
*Раббі Елазар сказав: «На що схожий учений в очах невігласа? Спочатку той дивиться на вченого, як на золотий дзбан. Порозмовлявши,- як на дзбан срібний. Скориставшись його порадами,- як на глиняний глечик: тільки-но розбився, уже не до використання.
*Проклятий той, хто неправдиво судить прийшлого, сироту й удову.
*Якщо брехун навіть говорить правду, йому не довіряють.
*Хто займається таємними донесеннями, лишається долі в потойбічному світі.
*Картяр не може бути свідком.
*Хто добився почестей, знеславивши товариша, втрачає свою долю в потойбічному світі.
*Хто шукає недоліки в інших, сам заражений ними.
*Заздрість, дурні пристрасті та ненависть до інших зживають людину зо світу.
*Не вчиться сором’язливий і не навчає запальний.
*Той, хто проклинає, сам проклятий.
*Перший серед злодіїв,- хто обдурює людей.
*Сварка схожа на дірку в загаті: як збільшується, то все більше й більше.
*Людина грішить тільки тоді, коли в неї вселяється дух глупоти.
*Пристрасті притягують до того, що заборонено.
*Хліб не кидають.
*Кожен, хто не одвідує хворого, начебто проливає кров.
*Чотири категорії людей заслуговують зневаги: убогий, що пишається, багатій, котрий удає з себе бідного, старий-спокусник і керівник, який хизується нібито кращий од усіх.
*Чотири категорії людей безчесні: хто здіймає руку на ближнього і б’є його, боржник, який не повертає борги, нахаба та інтриган.
*Грубіяна не слід впускати в дім.
*Що таке «пограбування» і що таке «розбій» у повсякденні? Сказав рав Хісда: «Коли кажуть робітникові: «Йди і прийдеш іншим разом» - це пограбування. Коли ж кажуть: «У мене є гроші, та я не дам тобі» - це розбій.
*Не п’ють воду на виду у всіх.
*Як позіхаєш, поклади руку на підборіддя.
*Під час їжі не встромляй пальці в рот.
*Не облизуй пальці.
*Не витирай тарілку куснем хліба.
*Не пий з одної шклянки, позираючи на іншу.
*Груба людина, що не соромиться навіть тих, хто перевищує її в усьому, заслуговує назви «нечестивець».
*Хто поширює плітки про свого товариша, ніколи не буде прощений.
*Лицемірний святенник паплюжить святині Небес.
*Початок гріха – легковажне судження, потому – зубоскальство і як наслідок – нахабство.
*Нема гіршого над лихослів’я.
*Не слід обдурювати людей. Навіть іновірців.
*Наклепники діють тихою сапою: починають ласкавими словами, а закінчують – злими.
*У брехні нема ніг.
*Неприпустимо, щоб той, хто вивчає Тору, водночас нехтує честю свого батька, матері, вчителя і всіх тих, хто переважає його знанням Тори.
*Хто критикує всіх, сам – негідник.
*Про лихварів, які зменшують міру чи завищують ціни, сказано в пророка Амоса: «Чи не здригнеться від цього земля і не заголосить кожен, хто живе на ній?»
*Тяжка безпричинна ворожнеча. Вона перевищує ідолопоклонство, кровозмішання й пролиття крові.
*Пристойний і шанований чоловік, який сказав непристойні слова, на що він схожий? На красиву залу з помийною ямою посередині.
*Запальна людина не рахується навіть з Божою благодаттю.
*Хто почав сердитись, помиляється.
*До того, хто в гніві рве на собі одяг, ламає меблі, тринькає гроші, стався як ідолопоклонника.
*Той, хто лихословить, навіть якщо він прожив 70 літ праведно, втрачає все.
*Не гнівайся - і не грішитимеш.
*Як зруйноване місто без стін, так і людина, котра не володіє собою.
*Свої недоліки людина не помічає.
*Людина не повинна клястись навіть тоді, коли говорить правду.
*В криницю, з якої пив, не кидай нечистоти.
*Безплатний лікар нічого не вартий.
*Дурень не соромиться.
*Раббі Леві казав: «Серце й око – два посередники між людиною й гріхом».
*Є сім категорій злодіїв: 1) той, хто вводить в оману, 2) хто припрошує до столу без наміру вгостити, 3) хто пропонує подарунки, знаючи, що їх не приймуть, 4)хто запевняє, що відкриває нову бочку, а вона вже відкрита на продаж, 5)хто користується невірними мірою й вагою, 6) хто підливає воду в різні напої, 7)хто підсипає пісок у боби і підливає оцет в олію. Про таких людей кажуть, що вони ладні б обдурити Бога, якби це було можливо.
*Прибуток продавця не має перевищувати шостої долі вартості того, що він продає.
*Словесний обман заборонений навіть у сім’ї.
*Хто виконує одну заповідь, набуває собі заступника, а хто робить один злочин, набуває собі обвинувача.
*Якщо ти вистояв перед великою спокусою, не вір собі по день смерті, бо пристрасті сьогоднішні не дорівнюють завтрашнім і може статись, що завтра не встоїш перед тією ж спокусою.
*Хто відводить інших од гріха, не робить нікому зла. Хто збива спантелику, ніколи не покається.
*Дві руки в людини: якщо одною краде, а другою дає милостиню, то вона не позбудеться кари в майбутньому.
*Дерева без плодів шумлять гучніш од тих, що плодоносять.
*Раббі Янай помітив якось чоловіка, котрий привселюдно дав бідному дрібну монету. Сказав раббі: «Краще б ти нічого не дав, аніж скривдити його такою подачкою.
*Увійшло вино –вийшла таємниця.
*Зруйнований палац називають палацом, а високо знесене звалище сміття так і лишається сміттям.
*Усі недоліки помічає людина, окрім своїх.
*Не повинна людина гроші свої любити більше, аніж саму себе.
*Раббі Аківа сказав: «Спокуса попервах схожа на павутиння. Згодом вона перетворюється на корабельну снасть».
*Якщо людина порушила раз легку заповідь, то згодом вона не спиниться перед порушенням важкої.
*Краще бути присоромленим людьми, аніж своїми вчинками.
*Спочатку гріх приходить у дім як гріх, а потім стає господарем.
*Як пастух сердиться на свою отару, то в провідники йому дають сліпого цапа.
*Далекий лікар – сліпе око.
*Дурень вискакує першим.
*Ходить качка з похиленою головою, а очі никають довкола.
*Людина не грішить без вигоди для себе.
*Для чесного і сім підкопів – ніщо. Для злодія – досить одного.
*Коли злодію нічого красти, він удає з себе чесного.
*Брехливих свідків зневажають і ті, хто їх найняв.
*Кого вжалила змія, тому страшна й стрічка.
*Під час загальної біди хай не скаже той, кого біда ця начебто омине: «Піду собі додому, їстиму й питиму, бо це мене не стосується».
*Ніколи не слід відступати од звичаїв даної місцевості.
*Не треба виливати воду зі своєї криниці, якщо інші потребують її.
*Не годиться звозити каміння зі своєї землі на громадську.
*Не ухвалюють закони, які більшість не може виконати.
*Неправда в словах – гірша від обдурювання в грошах.
*Хто виконує заповідь за обов’язком стоїть вище, ніж той, хто вдається до неї вряди-годи.
*Чим людина погрішила, тим і повинна загладити свій вчинок... Ноги, які поспішали до зла, хай спішать до добра; язик, який говорив неправду, хай говорить правду; очі, що дивилися звисока, тепер хай понуряться; хто вніс розбрат між братами, хай потурбується про відновлення миру й злагоди.
*Не слід казати людині те, що може її опечалити, бо вона й так настраждається, коли настане нещастя.
*Не будьте ненависні нікому і не ненавидьте нікого, бо ненависть заважає всякій добрій справі.
*Праведні говорять мало, та роблять багато. А грішники – навпаки.
*З допомогою знань, доброчинності, страху Божого, мудрості й розсудливості набувають милості в людей. Щоправда, коли все це поєднується з пристойністю.
*Виважуй слова свої вірною вагою і твої гроші хай будуть тобі дешевші слів. Вуста хай не викажуть щось раніш, аніж ти зважив слово на вагах розуму.
*Не входь нагально в свій дім, тим паче в дім товариша.
*Троє, чиє життя – не життя: жалісливий, запальний і нервовий.
*Недоліком, притаманним тобі, не наділяй інших.
*Не роби добра злому, щоб зло не настигло тебе. Зробивши добро злому, ти зробив зло.
*Про свої достоїнства людина має говорити тихо, про недоліки - голосно.
*Не миша злодійка, а нора.
*Гріх користуватися фальшивими мірами - гірший од перелюбства. Від останнього можна очиститись покаянням.
*Є чотири різновиди людей: «Моє- моє, а твоє – твоє» - посередній, «Моє –твоє, а твоє – моє» - невіглас, «Моє –твоє і твоє – твоє» -благочестивий, «Моє – моє і твоє – моє» - злодій.
*Є чотири різновиди благодійників: дає, але не хоче, щоб давали інші,- заздрісний. Хоче, щоб давали інші, а не він,- скупердяй. Дає сам і заохочує інших – благочестивий. Сам не дає і не хоче, щоб інші давали,- злодій.
*Не лихослов глухого, а перед сліпим не клади перепони.
*Обібрати неюдея – гріх гірший, аніж обібрати юдея, бо це пов’язане з оскверненням Імені Божого.
*Якщо дозволимо собі обдурювати неюдеїв, то вони скажуть: «Погляньте, що зробив Всевишній,- обрав собі злодіїв і шахраїв.
Джерела
*Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту (із мови давньоєврейської й грецької на українську наново перекладена). Москва, видання Московського патріархата, 1988.
*Э.Э.Урбах «Мудрецы Талмуда». Иерусалим, издательство «Библиотека -Алия», 1989.
*«Сидур Кол Йосеф». Иерусалим, издательство «Шамир», 1994.
*Мировоззрение талмудистов в выдержках из главнейших книг раввинской письменности (репринтное воспроизведение издания 1874-1876 гг.). Москва, Научно-издательский центр «Ладомир», 1994.
*Мартин Бубер «Два образа веры». Москва, издательство «Республика», 1995.
*Раввин Исраэль-Меир Лау «Практика иудаизма в свете устной Торы». Иерусалим, издательство «Модан», 1996.
*РАМБАМ «Главы из книги «Мишнэ Тора». Иерусалим, издательство «Шамир», 1998.
*«Литература агады». Иерусалим-Москва, издательство «Даат-Знание», 1999.
*Йона Френкель «Мидраш и агада». Иерусалим, издательство Открытого университета, 2002.
*Йосеф Хаим Йерушалми «Захор» (еврейская история и еврейская память). Иерусалим-Москва, «Гешарим»-«Мосты культуры», 2004.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію