Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.02
20:38
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне
2026.08.02
19:43
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.
***
А «марафон пресує» всі події
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.
***
А «марафон пресує» всі події
2026.08.02
16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received
our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received
our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver
2026.08.02
16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали
2026.08.02
14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.
я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.
я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без
2026.08.02
13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?
Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?
Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору
2026.08.02
13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
2026.08.02
13:12
А.Фатьянов, С.Фогельсон
Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:
«Призначайте місце певне,
Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:
«Призначайте місце певне,
2026.08.02
12:49
…За 2 години до…
…Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга
2026.08.02
11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує
2026.08.02
11:36
Серпень, хлопче, що з тобою?
Знов зненацька задощив.
Не здивуєш нас водою!
Ти диви, ще й оточив...
Заперіщив... розізлився?
Міра жарту певно є...
Ну а після в небо змився -
Православного вдає...
Серпень, хлопче, може, досить?
Якщо чуєш, то озвись
2026.08.02
11:32
Звучали в голосі на почет
Сім нот на пагорбі,
на біс...
І щось було від них пророче,
Бо саме так рождають вість...
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися... Війна.
І тут прийшла потвора суча -
Не всіх повернуть звідтіля...
О Боже рідний...
2026.08.02
10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
2026.08.02
06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.
2026.08.02
00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.
У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.
У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві
2026.08.01
23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.
А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.
А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Публіцистика
ОКРУШИНИ зі столу юдейських мудреців (закінчення)
ПРИСТРАСТІ, ПОГАНІ ЗВИЧКИ, ГРІХИ
*Гріх робить тупим серце людини.
*Раббі Елазар сказав: «На що схожий учений в очах невігласа? Спочатку той дивиться на вченого, як на золотий дзбан. Порозмовлявши,- як на дзбан срібний. Скориставшись його порадами,- як на глиняний глечик: тільки-но розбився, уже не до використання.
*Проклятий той, хто неправдиво судить прийшлого, сироту й удову.
*Якщо брехун навіть говорить правду, йому не довіряють.
*Хто займається таємними донесеннями, лишається долі в потойбічному світі.
*Картяр не може бути свідком.
*Хто добився почестей, знеславивши товариша, втрачає свою долю в потойбічному світі.
*Хто шукає недоліки в інших, сам заражений ними.
*Заздрість, дурні пристрасті та ненависть до інших зживають людину зо світу.
*Не вчиться сором’язливий і не навчає запальний.
*Той, хто проклинає, сам проклятий.
*Перший серед злодіїв,- хто обдурює людей.
*Сварка схожа на дірку в загаті: як збільшується, то все більше й більше.
*Людина грішить тільки тоді, коли в неї вселяється дух глупоти.
*Пристрасті притягують до того, що заборонено.
*Хліб не кидають.
*Кожен, хто не одвідує хворого, начебто проливає кров.
*Чотири категорії людей заслуговують зневаги: убогий, що пишається, багатій, котрий удає з себе бідного, старий-спокусник і керівник, який хизується нібито кращий од усіх.
*Чотири категорії людей безчесні: хто здіймає руку на ближнього і б’є його, боржник, який не повертає борги, нахаба та інтриган.
*Грубіяна не слід впускати в дім.
*Що таке «пограбування» і що таке «розбій» у повсякденні? Сказав рав Хісда: «Коли кажуть робітникові: «Йди і прийдеш іншим разом» - це пограбування. Коли ж кажуть: «У мене є гроші, та я не дам тобі» - це розбій.
*Не п’ють воду на виду у всіх.
*Як позіхаєш, поклади руку на підборіддя.
*Під час їжі не встромляй пальці в рот.
*Не облизуй пальці.
*Не витирай тарілку куснем хліба.
*Не пий з одної шклянки, позираючи на іншу.
*Груба людина, що не соромиться навіть тих, хто перевищує її в усьому, заслуговує назви «нечестивець».
*Хто поширює плітки про свого товариша, ніколи не буде прощений.
*Лицемірний святенник паплюжить святині Небес.
*Початок гріха – легковажне судження, потому – зубоскальство і як наслідок – нахабство.
*Нема гіршого над лихослів’я.
*Не слід обдурювати людей. Навіть іновірців.
*Наклепники діють тихою сапою: починають ласкавими словами, а закінчують – злими.
*У брехні нема ніг.
*Неприпустимо, щоб той, хто вивчає Тору, водночас нехтує честю свого батька, матері, вчителя і всіх тих, хто переважає його знанням Тори.
*Хто критикує всіх, сам – негідник.
*Про лихварів, які зменшують міру чи завищують ціни, сказано в пророка Амоса: «Чи не здригнеться від цього земля і не заголосить кожен, хто живе на ній?»
*Тяжка безпричинна ворожнеча. Вона перевищує ідолопоклонство, кровозмішання й пролиття крові.
*Пристойний і шанований чоловік, який сказав непристойні слова, на що він схожий? На красиву залу з помийною ямою посередині.
*Запальна людина не рахується навіть з Божою благодаттю.
*Хто почав сердитись, помиляється.
*До того, хто в гніві рве на собі одяг, ламає меблі, тринькає гроші, стався як ідолопоклонника.
*Той, хто лихословить, навіть якщо він прожив 70 літ праведно, втрачає все.
*Не гнівайся - і не грішитимеш.
*Як зруйноване місто без стін, так і людина, котра не володіє собою.
*Свої недоліки людина не помічає.
*Людина не повинна клястись навіть тоді, коли говорить правду.
*В криницю, з якої пив, не кидай нечистоти.
*Безплатний лікар нічого не вартий.
*Дурень не соромиться.
*Раббі Леві казав: «Серце й око – два посередники між людиною й гріхом».
*Є сім категорій злодіїв: 1) той, хто вводить в оману, 2) хто припрошує до столу без наміру вгостити, 3) хто пропонує подарунки, знаючи, що їх не приймуть, 4)хто запевняє, що відкриває нову бочку, а вона вже відкрита на продаж, 5)хто користується невірними мірою й вагою, 6) хто підливає воду в різні напої, 7)хто підсипає пісок у боби і підливає оцет в олію. Про таких людей кажуть, що вони ладні б обдурити Бога, якби це було можливо.
*Прибуток продавця не має перевищувати шостої долі вартості того, що він продає.
*Словесний обман заборонений навіть у сім’ї.
*Хто виконує одну заповідь, набуває собі заступника, а хто робить один злочин, набуває собі обвинувача.
*Якщо ти вистояв перед великою спокусою, не вір собі по день смерті, бо пристрасті сьогоднішні не дорівнюють завтрашнім і може статись, що завтра не встоїш перед тією ж спокусою.
*Хто відводить інших од гріха, не робить нікому зла. Хто збива спантелику, ніколи не покається.
*Дві руки в людини: якщо одною краде, а другою дає милостиню, то вона не позбудеться кари в майбутньому.
*Дерева без плодів шумлять гучніш од тих, що плодоносять.
*Раббі Янай помітив якось чоловіка, котрий привселюдно дав бідному дрібну монету. Сказав раббі: «Краще б ти нічого не дав, аніж скривдити його такою подачкою.
*Увійшло вино –вийшла таємниця.
*Зруйнований палац називають палацом, а високо знесене звалище сміття так і лишається сміттям.
*Усі недоліки помічає людина, окрім своїх.
*Не повинна людина гроші свої любити більше, аніж саму себе.
*Раббі Аківа сказав: «Спокуса попервах схожа на павутиння. Згодом вона перетворюється на корабельну снасть».
*Якщо людина порушила раз легку заповідь, то згодом вона не спиниться перед порушенням важкої.
*Краще бути присоромленим людьми, аніж своїми вчинками.
*Спочатку гріх приходить у дім як гріх, а потім стає господарем.
*Як пастух сердиться на свою отару, то в провідники йому дають сліпого цапа.
*Далекий лікар – сліпе око.
*Дурень вискакує першим.
*Ходить качка з похиленою головою, а очі никають довкола.
*Людина не грішить без вигоди для себе.
*Для чесного і сім підкопів – ніщо. Для злодія – досить одного.
*Коли злодію нічого красти, він удає з себе чесного.
*Брехливих свідків зневажають і ті, хто їх найняв.
*Кого вжалила змія, тому страшна й стрічка.
*Під час загальної біди хай не скаже той, кого біда ця начебто омине: «Піду собі додому, їстиму й питиму, бо це мене не стосується».
*Ніколи не слід відступати од звичаїв даної місцевості.
*Не треба виливати воду зі своєї криниці, якщо інші потребують її.
*Не годиться звозити каміння зі своєї землі на громадську.
*Не ухвалюють закони, які більшість не може виконати.
*Неправда в словах – гірша від обдурювання в грошах.
*Хто виконує заповідь за обов’язком стоїть вище, ніж той, хто вдається до неї вряди-годи.
*Чим людина погрішила, тим і повинна загладити свій вчинок... Ноги, які поспішали до зла, хай спішать до добра; язик, який говорив неправду, хай говорить правду; очі, що дивилися звисока, тепер хай понуряться; хто вніс розбрат між братами, хай потурбується про відновлення миру й злагоди.
*Не слід казати людині те, що може її опечалити, бо вона й так настраждається, коли настане нещастя.
*Не будьте ненависні нікому і не ненавидьте нікого, бо ненависть заважає всякій добрій справі.
*Праведні говорять мало, та роблять багато. А грішники – навпаки.
*З допомогою знань, доброчинності, страху Божого, мудрості й розсудливості набувають милості в людей. Щоправда, коли все це поєднується з пристойністю.
*Виважуй слова свої вірною вагою і твої гроші хай будуть тобі дешевші слів. Вуста хай не викажуть щось раніш, аніж ти зважив слово на вагах розуму.
*Не входь нагально в свій дім, тим паче в дім товариша.
*Троє, чиє життя – не життя: жалісливий, запальний і нервовий.
*Недоліком, притаманним тобі, не наділяй інших.
*Не роби добра злому, щоб зло не настигло тебе. Зробивши добро злому, ти зробив зло.
*Про свої достоїнства людина має говорити тихо, про недоліки - голосно.
*Не миша злодійка, а нора.
*Гріх користуватися фальшивими мірами - гірший од перелюбства. Від останнього можна очиститись покаянням.
*Є чотири різновиди людей: «Моє- моє, а твоє – твоє» - посередній, «Моє –твоє, а твоє – моє» - невіглас, «Моє –твоє і твоє – твоє» -благочестивий, «Моє – моє і твоє – моє» - злодій.
*Є чотири різновиди благодійників: дає, але не хоче, щоб давали інші,- заздрісний. Хоче, щоб давали інші, а не він,- скупердяй. Дає сам і заохочує інших – благочестивий. Сам не дає і не хоче, щоб інші давали,- злодій.
*Не лихослов глухого, а перед сліпим не клади перепони.
*Обібрати неюдея – гріх гірший, аніж обібрати юдея, бо це пов’язане з оскверненням Імені Божого.
*Якщо дозволимо собі обдурювати неюдеїв, то вони скажуть: «Погляньте, що зробив Всевишній,- обрав собі злодіїв і шахраїв.
Джерела
*Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту (із мови давньоєврейської й грецької на українську наново перекладена). Москва, видання Московського патріархата, 1988.
*Э.Э.Урбах «Мудрецы Талмуда». Иерусалим, издательство «Библиотека -Алия», 1989.
*«Сидур Кол Йосеф». Иерусалим, издательство «Шамир», 1994.
*Мировоззрение талмудистов в выдержках из главнейших книг раввинской письменности (репринтное воспроизведение издания 1874-1876 гг.). Москва, Научно-издательский центр «Ладомир», 1994.
*Мартин Бубер «Два образа веры». Москва, издательство «Республика», 1995.
*Раввин Исраэль-Меир Лау «Практика иудаизма в свете устной Торы». Иерусалим, издательство «Модан», 1996.
*РАМБАМ «Главы из книги «Мишнэ Тора». Иерусалим, издательство «Шамир», 1998.
*«Литература агады». Иерусалим-Москва, издательство «Даат-Знание», 1999.
*Йона Френкель «Мидраш и агада». Иерусалим, издательство Открытого университета, 2002.
*Йосеф Хаим Йерушалми «Захор» (еврейская история и еврейская память). Иерусалим-Москва, «Гешарим»-«Мосты культуры», 2004.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ОКРУШИНИ зі столу юдейських мудреців (закінчення)
ПРИСТРАСТІ, ПОГАНІ ЗВИЧКИ, ГРІХИ
*Гріх робить тупим серце людини.
*Раббі Елазар сказав: «На що схожий учений в очах невігласа? Спочатку той дивиться на вченого, як на золотий дзбан. Порозмовлявши,- як на дзбан срібний. Скориставшись його порадами,- як на глиняний глечик: тільки-но розбився, уже не до використання.
*Проклятий той, хто неправдиво судить прийшлого, сироту й удову.
*Якщо брехун навіть говорить правду, йому не довіряють.
*Хто займається таємними донесеннями, лишається долі в потойбічному світі.
*Картяр не може бути свідком.
*Хто добився почестей, знеславивши товариша, втрачає свою долю в потойбічному світі.
*Хто шукає недоліки в інших, сам заражений ними.
*Заздрість, дурні пристрасті та ненависть до інших зживають людину зо світу.
*Не вчиться сором’язливий і не навчає запальний.
*Той, хто проклинає, сам проклятий.
*Перший серед злодіїв,- хто обдурює людей.
*Сварка схожа на дірку в загаті: як збільшується, то все більше й більше.
*Людина грішить тільки тоді, коли в неї вселяється дух глупоти.
*Пристрасті притягують до того, що заборонено.
*Хліб не кидають.
*Кожен, хто не одвідує хворого, начебто проливає кров.
*Чотири категорії людей заслуговують зневаги: убогий, що пишається, багатій, котрий удає з себе бідного, старий-спокусник і керівник, який хизується нібито кращий од усіх.
*Чотири категорії людей безчесні: хто здіймає руку на ближнього і б’є його, боржник, який не повертає борги, нахаба та інтриган.
*Грубіяна не слід впускати в дім.
*Що таке «пограбування» і що таке «розбій» у повсякденні? Сказав рав Хісда: «Коли кажуть робітникові: «Йди і прийдеш іншим разом» - це пограбування. Коли ж кажуть: «У мене є гроші, та я не дам тобі» - це розбій.
*Не п’ють воду на виду у всіх.
*Як позіхаєш, поклади руку на підборіддя.
*Під час їжі не встромляй пальці в рот.
*Не облизуй пальці.
*Не витирай тарілку куснем хліба.
*Не пий з одної шклянки, позираючи на іншу.
*Груба людина, що не соромиться навіть тих, хто перевищує її в усьому, заслуговує назви «нечестивець».
*Хто поширює плітки про свого товариша, ніколи не буде прощений.
*Лицемірний святенник паплюжить святині Небес.
*Початок гріха – легковажне судження, потому – зубоскальство і як наслідок – нахабство.
*Нема гіршого над лихослів’я.
*Не слід обдурювати людей. Навіть іновірців.
*Наклепники діють тихою сапою: починають ласкавими словами, а закінчують – злими.
*У брехні нема ніг.
*Неприпустимо, щоб той, хто вивчає Тору, водночас нехтує честю свого батька, матері, вчителя і всіх тих, хто переважає його знанням Тори.
*Хто критикує всіх, сам – негідник.
*Про лихварів, які зменшують міру чи завищують ціни, сказано в пророка Амоса: «Чи не здригнеться від цього земля і не заголосить кожен, хто живе на ній?»
*Тяжка безпричинна ворожнеча. Вона перевищує ідолопоклонство, кровозмішання й пролиття крові.
*Пристойний і шанований чоловік, який сказав непристойні слова, на що він схожий? На красиву залу з помийною ямою посередині.
*Запальна людина не рахується навіть з Божою благодаттю.
*Хто почав сердитись, помиляється.
*До того, хто в гніві рве на собі одяг, ламає меблі, тринькає гроші, стався як ідолопоклонника.
*Той, хто лихословить, навіть якщо він прожив 70 літ праведно, втрачає все.
*Не гнівайся - і не грішитимеш.
*Як зруйноване місто без стін, так і людина, котра не володіє собою.
*Свої недоліки людина не помічає.
*Людина не повинна клястись навіть тоді, коли говорить правду.
*В криницю, з якої пив, не кидай нечистоти.
*Безплатний лікар нічого не вартий.
*Дурень не соромиться.
*Раббі Леві казав: «Серце й око – два посередники між людиною й гріхом».
*Є сім категорій злодіїв: 1) той, хто вводить в оману, 2) хто припрошує до столу без наміру вгостити, 3) хто пропонує подарунки, знаючи, що їх не приймуть, 4)хто запевняє, що відкриває нову бочку, а вона вже відкрита на продаж, 5)хто користується невірними мірою й вагою, 6) хто підливає воду в різні напої, 7)хто підсипає пісок у боби і підливає оцет в олію. Про таких людей кажуть, що вони ладні б обдурити Бога, якби це було можливо.
*Прибуток продавця не має перевищувати шостої долі вартості того, що він продає.
*Словесний обман заборонений навіть у сім’ї.
*Хто виконує одну заповідь, набуває собі заступника, а хто робить один злочин, набуває собі обвинувача.
*Якщо ти вистояв перед великою спокусою, не вір собі по день смерті, бо пристрасті сьогоднішні не дорівнюють завтрашнім і може статись, що завтра не встоїш перед тією ж спокусою.
*Хто відводить інших од гріха, не робить нікому зла. Хто збива спантелику, ніколи не покається.
*Дві руки в людини: якщо одною краде, а другою дає милостиню, то вона не позбудеться кари в майбутньому.
*Дерева без плодів шумлять гучніш од тих, що плодоносять.
*Раббі Янай помітив якось чоловіка, котрий привселюдно дав бідному дрібну монету. Сказав раббі: «Краще б ти нічого не дав, аніж скривдити його такою подачкою.
*Увійшло вино –вийшла таємниця.
*Зруйнований палац називають палацом, а високо знесене звалище сміття так і лишається сміттям.
*Усі недоліки помічає людина, окрім своїх.
*Не повинна людина гроші свої любити більше, аніж саму себе.
*Раббі Аківа сказав: «Спокуса попервах схожа на павутиння. Згодом вона перетворюється на корабельну снасть».
*Якщо людина порушила раз легку заповідь, то згодом вона не спиниться перед порушенням важкої.
*Краще бути присоромленим людьми, аніж своїми вчинками.
*Спочатку гріх приходить у дім як гріх, а потім стає господарем.
*Як пастух сердиться на свою отару, то в провідники йому дають сліпого цапа.
*Далекий лікар – сліпе око.
*Дурень вискакує першим.
*Ходить качка з похиленою головою, а очі никають довкола.
*Людина не грішить без вигоди для себе.
*Для чесного і сім підкопів – ніщо. Для злодія – досить одного.
*Коли злодію нічого красти, він удає з себе чесного.
*Брехливих свідків зневажають і ті, хто їх найняв.
*Кого вжалила змія, тому страшна й стрічка.
*Під час загальної біди хай не скаже той, кого біда ця начебто омине: «Піду собі додому, їстиму й питиму, бо це мене не стосується».
*Ніколи не слід відступати од звичаїв даної місцевості.
*Не треба виливати воду зі своєї криниці, якщо інші потребують її.
*Не годиться звозити каміння зі своєї землі на громадську.
*Не ухвалюють закони, які більшість не може виконати.
*Неправда в словах – гірша від обдурювання в грошах.
*Хто виконує заповідь за обов’язком стоїть вище, ніж той, хто вдається до неї вряди-годи.
*Чим людина погрішила, тим і повинна загладити свій вчинок... Ноги, які поспішали до зла, хай спішать до добра; язик, який говорив неправду, хай говорить правду; очі, що дивилися звисока, тепер хай понуряться; хто вніс розбрат між братами, хай потурбується про відновлення миру й злагоди.
*Не слід казати людині те, що може її опечалити, бо вона й так настраждається, коли настане нещастя.
*Не будьте ненависні нікому і не ненавидьте нікого, бо ненависть заважає всякій добрій справі.
*Праведні говорять мало, та роблять багато. А грішники – навпаки.
*З допомогою знань, доброчинності, страху Божого, мудрості й розсудливості набувають милості в людей. Щоправда, коли все це поєднується з пристойністю.
*Виважуй слова свої вірною вагою і твої гроші хай будуть тобі дешевші слів. Вуста хай не викажуть щось раніш, аніж ти зважив слово на вагах розуму.
*Не входь нагально в свій дім, тим паче в дім товариша.
*Троє, чиє життя – не життя: жалісливий, запальний і нервовий.
*Недоліком, притаманним тобі, не наділяй інших.
*Не роби добра злому, щоб зло не настигло тебе. Зробивши добро злому, ти зробив зло.
*Про свої достоїнства людина має говорити тихо, про недоліки - голосно.
*Не миша злодійка, а нора.
*Гріх користуватися фальшивими мірами - гірший од перелюбства. Від останнього можна очиститись покаянням.
*Є чотири різновиди людей: «Моє- моє, а твоє – твоє» - посередній, «Моє –твоє, а твоє – моє» - невіглас, «Моє –твоє і твоє – твоє» -благочестивий, «Моє – моє і твоє – моє» - злодій.
*Є чотири різновиди благодійників: дає, але не хоче, щоб давали інші,- заздрісний. Хоче, щоб давали інші, а не він,- скупердяй. Дає сам і заохочує інших – благочестивий. Сам не дає і не хоче, щоб інші давали,- злодій.
*Не лихослов глухого, а перед сліпим не клади перепони.
*Обібрати неюдея – гріх гірший, аніж обібрати юдея, бо це пов’язане з оскверненням Імені Божого.
*Якщо дозволимо собі обдурювати неюдеїв, то вони скажуть: «Погляньте, що зробив Всевишній,- обрав собі злодіїв і шахраїв.
Джерела
*Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту (із мови давньоєврейської й грецької на українську наново перекладена). Москва, видання Московського патріархата, 1988.
*Э.Э.Урбах «Мудрецы Талмуда». Иерусалим, издательство «Библиотека -Алия», 1989.
*«Сидур Кол Йосеф». Иерусалим, издательство «Шамир», 1994.
*Мировоззрение талмудистов в выдержках из главнейших книг раввинской письменности (репринтное воспроизведение издания 1874-1876 гг.). Москва, Научно-издательский центр «Ладомир», 1994.
*Мартин Бубер «Два образа веры». Москва, издательство «Республика», 1995.
*Раввин Исраэль-Меир Лау «Практика иудаизма в свете устной Торы». Иерусалим, издательство «Модан», 1996.
*РАМБАМ «Главы из книги «Мишнэ Тора». Иерусалим, издательство «Шамир», 1998.
*«Литература агады». Иерусалим-Москва, издательство «Даат-Знание», 1999.
*Йона Френкель «Мидраш и агада». Иерусалим, издательство Открытого университета, 2002.
*Йосеф Хаим Йерушалми «Захор» (еврейская история и еврейская память). Иерусалим-Москва, «Гешарим»-«Мосты культуры», 2004.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
