Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.14
13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.
2026.09.14
12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.
А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.
А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т
2026.09.14
09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.
Він пожежник украй діловитий,
Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.
Він пожежник украй діловитий,
2026.09.14
07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознака,
І поклик з-попід вій, -
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознака,
І поклик з-попід вій, -
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.
2026.09.13
23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
2026.09.13
22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
2026.09.13
19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.
Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.
Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,
2026.09.13
19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.
Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.
Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
2026.09.13
19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
2026.09.13
17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
2026.09.13
13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
2026.09.13
13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
2026.09.13
08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
2026.09.13
07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
2026.09.13
06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
2026.09.13
06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Публіцистика
ОКРУШИНИ зі столу юдейських мудреців (закінчення)
ПРИСТРАСТІ, ПОГАНІ ЗВИЧКИ, ГРІХИ
*Гріх робить тупим серце людини.
*Раббі Елазар сказав: «На що схожий учений в очах невігласа? Спочатку той дивиться на вченого, як на золотий дзбан. Порозмовлявши,- як на дзбан срібний. Скориставшись його порадами,- як на глиняний глечик: тільки-но розбився, уже не до використання.
*Проклятий той, хто неправдиво судить прийшлого, сироту й удову.
*Якщо брехун навіть говорить правду, йому не довіряють.
*Хто займається таємними донесеннями, лишається долі в потойбічному світі.
*Картяр не може бути свідком.
*Хто добився почестей, знеславивши товариша, втрачає свою долю в потойбічному світі.
*Хто шукає недоліки в інших, сам заражений ними.
*Заздрість, дурні пристрасті та ненависть до інших зживають людину зо світу.
*Не вчиться сором’язливий і не навчає запальний.
*Той, хто проклинає, сам проклятий.
*Перший серед злодіїв,- хто обдурює людей.
*Сварка схожа на дірку в загаті: як збільшується, то все більше й більше.
*Людина грішить тільки тоді, коли в неї вселяється дух глупоти.
*Пристрасті притягують до того, що заборонено.
*Хліб не кидають.
*Кожен, хто не одвідує хворого, начебто проливає кров.
*Чотири категорії людей заслуговують зневаги: убогий, що пишається, багатій, котрий удає з себе бідного, старий-спокусник і керівник, який хизується нібито кращий од усіх.
*Чотири категорії людей безчесні: хто здіймає руку на ближнього і б’є його, боржник, який не повертає борги, нахаба та інтриган.
*Грубіяна не слід впускати в дім.
*Що таке «пограбування» і що таке «розбій» у повсякденні? Сказав рав Хісда: «Коли кажуть робітникові: «Йди і прийдеш іншим разом» - це пограбування. Коли ж кажуть: «У мене є гроші, та я не дам тобі» - це розбій.
*Не п’ють воду на виду у всіх.
*Як позіхаєш, поклади руку на підборіддя.
*Під час їжі не встромляй пальці в рот.
*Не облизуй пальці.
*Не витирай тарілку куснем хліба.
*Не пий з одної шклянки, позираючи на іншу.
*Груба людина, що не соромиться навіть тих, хто перевищує її в усьому, заслуговує назви «нечестивець».
*Хто поширює плітки про свого товариша, ніколи не буде прощений.
*Лицемірний святенник паплюжить святині Небес.
*Початок гріха – легковажне судження, потому – зубоскальство і як наслідок – нахабство.
*Нема гіршого над лихослів’я.
*Не слід обдурювати людей. Навіть іновірців.
*Наклепники діють тихою сапою: починають ласкавими словами, а закінчують – злими.
*У брехні нема ніг.
*Неприпустимо, щоб той, хто вивчає Тору, водночас нехтує честю свого батька, матері, вчителя і всіх тих, хто переважає його знанням Тори.
*Хто критикує всіх, сам – негідник.
*Про лихварів, які зменшують міру чи завищують ціни, сказано в пророка Амоса: «Чи не здригнеться від цього земля і не заголосить кожен, хто живе на ній?»
*Тяжка безпричинна ворожнеча. Вона перевищує ідолопоклонство, кровозмішання й пролиття крові.
*Пристойний і шанований чоловік, який сказав непристойні слова, на що він схожий? На красиву залу з помийною ямою посередині.
*Запальна людина не рахується навіть з Божою благодаттю.
*Хто почав сердитись, помиляється.
*До того, хто в гніві рве на собі одяг, ламає меблі, тринькає гроші, стався як ідолопоклонника.
*Той, хто лихословить, навіть якщо він прожив 70 літ праведно, втрачає все.
*Не гнівайся - і не грішитимеш.
*Як зруйноване місто без стін, так і людина, котра не володіє собою.
*Свої недоліки людина не помічає.
*Людина не повинна клястись навіть тоді, коли говорить правду.
*В криницю, з якої пив, не кидай нечистоти.
*Безплатний лікар нічого не вартий.
*Дурень не соромиться.
*Раббі Леві казав: «Серце й око – два посередники між людиною й гріхом».
*Є сім категорій злодіїв: 1) той, хто вводить в оману, 2) хто припрошує до столу без наміру вгостити, 3) хто пропонує подарунки, знаючи, що їх не приймуть, 4)хто запевняє, що відкриває нову бочку, а вона вже відкрита на продаж, 5)хто користується невірними мірою й вагою, 6) хто підливає воду в різні напої, 7)хто підсипає пісок у боби і підливає оцет в олію. Про таких людей кажуть, що вони ладні б обдурити Бога, якби це було можливо.
*Прибуток продавця не має перевищувати шостої долі вартості того, що він продає.
*Словесний обман заборонений навіть у сім’ї.
*Хто виконує одну заповідь, набуває собі заступника, а хто робить один злочин, набуває собі обвинувача.
*Якщо ти вистояв перед великою спокусою, не вір собі по день смерті, бо пристрасті сьогоднішні не дорівнюють завтрашнім і може статись, що завтра не встоїш перед тією ж спокусою.
*Хто відводить інших од гріха, не робить нікому зла. Хто збива спантелику, ніколи не покається.
*Дві руки в людини: якщо одною краде, а другою дає милостиню, то вона не позбудеться кари в майбутньому.
*Дерева без плодів шумлять гучніш од тих, що плодоносять.
*Раббі Янай помітив якось чоловіка, котрий привселюдно дав бідному дрібну монету. Сказав раббі: «Краще б ти нічого не дав, аніж скривдити його такою подачкою.
*Увійшло вино –вийшла таємниця.
*Зруйнований палац називають палацом, а високо знесене звалище сміття так і лишається сміттям.
*Усі недоліки помічає людина, окрім своїх.
*Не повинна людина гроші свої любити більше, аніж саму себе.
*Раббі Аківа сказав: «Спокуса попервах схожа на павутиння. Згодом вона перетворюється на корабельну снасть».
*Якщо людина порушила раз легку заповідь, то згодом вона не спиниться перед порушенням важкої.
*Краще бути присоромленим людьми, аніж своїми вчинками.
*Спочатку гріх приходить у дім як гріх, а потім стає господарем.
*Як пастух сердиться на свою отару, то в провідники йому дають сліпого цапа.
*Далекий лікар – сліпе око.
*Дурень вискакує першим.
*Ходить качка з похиленою головою, а очі никають довкола.
*Людина не грішить без вигоди для себе.
*Для чесного і сім підкопів – ніщо. Для злодія – досить одного.
*Коли злодію нічого красти, він удає з себе чесного.
*Брехливих свідків зневажають і ті, хто їх найняв.
*Кого вжалила змія, тому страшна й стрічка.
*Під час загальної біди хай не скаже той, кого біда ця начебто омине: «Піду собі додому, їстиму й питиму, бо це мене не стосується».
*Ніколи не слід відступати од звичаїв даної місцевості.
*Не треба виливати воду зі своєї криниці, якщо інші потребують її.
*Не годиться звозити каміння зі своєї землі на громадську.
*Не ухвалюють закони, які більшість не може виконати.
*Неправда в словах – гірша від обдурювання в грошах.
*Хто виконує заповідь за обов’язком стоїть вище, ніж той, хто вдається до неї вряди-годи.
*Чим людина погрішила, тим і повинна загладити свій вчинок... Ноги, які поспішали до зла, хай спішать до добра; язик, який говорив неправду, хай говорить правду; очі, що дивилися звисока, тепер хай понуряться; хто вніс розбрат між братами, хай потурбується про відновлення миру й злагоди.
*Не слід казати людині те, що може її опечалити, бо вона й так настраждається, коли настане нещастя.
*Не будьте ненависні нікому і не ненавидьте нікого, бо ненависть заважає всякій добрій справі.
*Праведні говорять мало, та роблять багато. А грішники – навпаки.
*З допомогою знань, доброчинності, страху Божого, мудрості й розсудливості набувають милості в людей. Щоправда, коли все це поєднується з пристойністю.
*Виважуй слова свої вірною вагою і твої гроші хай будуть тобі дешевші слів. Вуста хай не викажуть щось раніш, аніж ти зважив слово на вагах розуму.
*Не входь нагально в свій дім, тим паче в дім товариша.
*Троє, чиє життя – не життя: жалісливий, запальний і нервовий.
*Недоліком, притаманним тобі, не наділяй інших.
*Не роби добра злому, щоб зло не настигло тебе. Зробивши добро злому, ти зробив зло.
*Про свої достоїнства людина має говорити тихо, про недоліки - голосно.
*Не миша злодійка, а нора.
*Гріх користуватися фальшивими мірами - гірший од перелюбства. Від останнього можна очиститись покаянням.
*Є чотири різновиди людей: «Моє- моє, а твоє – твоє» - посередній, «Моє –твоє, а твоє – моє» - невіглас, «Моє –твоє і твоє – твоє» -благочестивий, «Моє – моє і твоє – моє» - злодій.
*Є чотири різновиди благодійників: дає, але не хоче, щоб давали інші,- заздрісний. Хоче, щоб давали інші, а не він,- скупердяй. Дає сам і заохочує інших – благочестивий. Сам не дає і не хоче, щоб інші давали,- злодій.
*Не лихослов глухого, а перед сліпим не клади перепони.
*Обібрати неюдея – гріх гірший, аніж обібрати юдея, бо це пов’язане з оскверненням Імені Божого.
*Якщо дозволимо собі обдурювати неюдеїв, то вони скажуть: «Погляньте, що зробив Всевишній,- обрав собі злодіїв і шахраїв.
Джерела
*Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту (із мови давньоєврейської й грецької на українську наново перекладена). Москва, видання Московського патріархата, 1988.
*Э.Э.Урбах «Мудрецы Талмуда». Иерусалим, издательство «Библиотека -Алия», 1989.
*«Сидур Кол Йосеф». Иерусалим, издательство «Шамир», 1994.
*Мировоззрение талмудистов в выдержках из главнейших книг раввинской письменности (репринтное воспроизведение издания 1874-1876 гг.). Москва, Научно-издательский центр «Ладомир», 1994.
*Мартин Бубер «Два образа веры». Москва, издательство «Республика», 1995.
*Раввин Исраэль-Меир Лау «Практика иудаизма в свете устной Торы». Иерусалим, издательство «Модан», 1996.
*РАМБАМ «Главы из книги «Мишнэ Тора». Иерусалим, издательство «Шамир», 1998.
*«Литература агады». Иерусалим-Москва, издательство «Даат-Знание», 1999.
*Йона Френкель «Мидраш и агада». Иерусалим, издательство Открытого университета, 2002.
*Йосеф Хаим Йерушалми «Захор» (еврейская история и еврейская память). Иерусалим-Москва, «Гешарим»-«Мосты культуры», 2004.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ОКРУШИНИ зі столу юдейських мудреців (закінчення)
ПРИСТРАСТІ, ПОГАНІ ЗВИЧКИ, ГРІХИ
*Гріх робить тупим серце людини.
*Раббі Елазар сказав: «На що схожий учений в очах невігласа? Спочатку той дивиться на вченого, як на золотий дзбан. Порозмовлявши,- як на дзбан срібний. Скориставшись його порадами,- як на глиняний глечик: тільки-но розбився, уже не до використання.
*Проклятий той, хто неправдиво судить прийшлого, сироту й удову.
*Якщо брехун навіть говорить правду, йому не довіряють.
*Хто займається таємними донесеннями, лишається долі в потойбічному світі.
*Картяр не може бути свідком.
*Хто добився почестей, знеславивши товариша, втрачає свою долю в потойбічному світі.
*Хто шукає недоліки в інших, сам заражений ними.
*Заздрість, дурні пристрасті та ненависть до інших зживають людину зо світу.
*Не вчиться сором’язливий і не навчає запальний.
*Той, хто проклинає, сам проклятий.
*Перший серед злодіїв,- хто обдурює людей.
*Сварка схожа на дірку в загаті: як збільшується, то все більше й більше.
*Людина грішить тільки тоді, коли в неї вселяється дух глупоти.
*Пристрасті притягують до того, що заборонено.
*Хліб не кидають.
*Кожен, хто не одвідує хворого, начебто проливає кров.
*Чотири категорії людей заслуговують зневаги: убогий, що пишається, багатій, котрий удає з себе бідного, старий-спокусник і керівник, який хизується нібито кращий од усіх.
*Чотири категорії людей безчесні: хто здіймає руку на ближнього і б’є його, боржник, який не повертає борги, нахаба та інтриган.
*Грубіяна не слід впускати в дім.
*Що таке «пограбування» і що таке «розбій» у повсякденні? Сказав рав Хісда: «Коли кажуть робітникові: «Йди і прийдеш іншим разом» - це пограбування. Коли ж кажуть: «У мене є гроші, та я не дам тобі» - це розбій.
*Не п’ють воду на виду у всіх.
*Як позіхаєш, поклади руку на підборіддя.
*Під час їжі не встромляй пальці в рот.
*Не облизуй пальці.
*Не витирай тарілку куснем хліба.
*Не пий з одної шклянки, позираючи на іншу.
*Груба людина, що не соромиться навіть тих, хто перевищує її в усьому, заслуговує назви «нечестивець».
*Хто поширює плітки про свого товариша, ніколи не буде прощений.
*Лицемірний святенник паплюжить святині Небес.
*Початок гріха – легковажне судження, потому – зубоскальство і як наслідок – нахабство.
*Нема гіршого над лихослів’я.
*Не слід обдурювати людей. Навіть іновірців.
*Наклепники діють тихою сапою: починають ласкавими словами, а закінчують – злими.
*У брехні нема ніг.
*Неприпустимо, щоб той, хто вивчає Тору, водночас нехтує честю свого батька, матері, вчителя і всіх тих, хто переважає його знанням Тори.
*Хто критикує всіх, сам – негідник.
*Про лихварів, які зменшують міру чи завищують ціни, сказано в пророка Амоса: «Чи не здригнеться від цього земля і не заголосить кожен, хто живе на ній?»
*Тяжка безпричинна ворожнеча. Вона перевищує ідолопоклонство, кровозмішання й пролиття крові.
*Пристойний і шанований чоловік, який сказав непристойні слова, на що він схожий? На красиву залу з помийною ямою посередині.
*Запальна людина не рахується навіть з Божою благодаттю.
*Хто почав сердитись, помиляється.
*До того, хто в гніві рве на собі одяг, ламає меблі, тринькає гроші, стався як ідолопоклонника.
*Той, хто лихословить, навіть якщо він прожив 70 літ праведно, втрачає все.
*Не гнівайся - і не грішитимеш.
*Як зруйноване місто без стін, так і людина, котра не володіє собою.
*Свої недоліки людина не помічає.
*Людина не повинна клястись навіть тоді, коли говорить правду.
*В криницю, з якої пив, не кидай нечистоти.
*Безплатний лікар нічого не вартий.
*Дурень не соромиться.
*Раббі Леві казав: «Серце й око – два посередники між людиною й гріхом».
*Є сім категорій злодіїв: 1) той, хто вводить в оману, 2) хто припрошує до столу без наміру вгостити, 3) хто пропонує подарунки, знаючи, що їх не приймуть, 4)хто запевняє, що відкриває нову бочку, а вона вже відкрита на продаж, 5)хто користується невірними мірою й вагою, 6) хто підливає воду в різні напої, 7)хто підсипає пісок у боби і підливає оцет в олію. Про таких людей кажуть, що вони ладні б обдурити Бога, якби це було можливо.
*Прибуток продавця не має перевищувати шостої долі вартості того, що він продає.
*Словесний обман заборонений навіть у сім’ї.
*Хто виконує одну заповідь, набуває собі заступника, а хто робить один злочин, набуває собі обвинувача.
*Якщо ти вистояв перед великою спокусою, не вір собі по день смерті, бо пристрасті сьогоднішні не дорівнюють завтрашнім і може статись, що завтра не встоїш перед тією ж спокусою.
*Хто відводить інших од гріха, не робить нікому зла. Хто збива спантелику, ніколи не покається.
*Дві руки в людини: якщо одною краде, а другою дає милостиню, то вона не позбудеться кари в майбутньому.
*Дерева без плодів шумлять гучніш од тих, що плодоносять.
*Раббі Янай помітив якось чоловіка, котрий привселюдно дав бідному дрібну монету. Сказав раббі: «Краще б ти нічого не дав, аніж скривдити його такою подачкою.
*Увійшло вино –вийшла таємниця.
*Зруйнований палац називають палацом, а високо знесене звалище сміття так і лишається сміттям.
*Усі недоліки помічає людина, окрім своїх.
*Не повинна людина гроші свої любити більше, аніж саму себе.
*Раббі Аківа сказав: «Спокуса попервах схожа на павутиння. Згодом вона перетворюється на корабельну снасть».
*Якщо людина порушила раз легку заповідь, то згодом вона не спиниться перед порушенням важкої.
*Краще бути присоромленим людьми, аніж своїми вчинками.
*Спочатку гріх приходить у дім як гріх, а потім стає господарем.
*Як пастух сердиться на свою отару, то в провідники йому дають сліпого цапа.
*Далекий лікар – сліпе око.
*Дурень вискакує першим.
*Ходить качка з похиленою головою, а очі никають довкола.
*Людина не грішить без вигоди для себе.
*Для чесного і сім підкопів – ніщо. Для злодія – досить одного.
*Коли злодію нічого красти, він удає з себе чесного.
*Брехливих свідків зневажають і ті, хто їх найняв.
*Кого вжалила змія, тому страшна й стрічка.
*Під час загальної біди хай не скаже той, кого біда ця начебто омине: «Піду собі додому, їстиму й питиму, бо це мене не стосується».
*Ніколи не слід відступати од звичаїв даної місцевості.
*Не треба виливати воду зі своєї криниці, якщо інші потребують її.
*Не годиться звозити каміння зі своєї землі на громадську.
*Не ухвалюють закони, які більшість не може виконати.
*Неправда в словах – гірша від обдурювання в грошах.
*Хто виконує заповідь за обов’язком стоїть вище, ніж той, хто вдається до неї вряди-годи.
*Чим людина погрішила, тим і повинна загладити свій вчинок... Ноги, які поспішали до зла, хай спішать до добра; язик, який говорив неправду, хай говорить правду; очі, що дивилися звисока, тепер хай понуряться; хто вніс розбрат між братами, хай потурбується про відновлення миру й злагоди.
*Не слід казати людині те, що може її опечалити, бо вона й так настраждається, коли настане нещастя.
*Не будьте ненависні нікому і не ненавидьте нікого, бо ненависть заважає всякій добрій справі.
*Праведні говорять мало, та роблять багато. А грішники – навпаки.
*З допомогою знань, доброчинності, страху Божого, мудрості й розсудливості набувають милості в людей. Щоправда, коли все це поєднується з пристойністю.
*Виважуй слова свої вірною вагою і твої гроші хай будуть тобі дешевші слів. Вуста хай не викажуть щось раніш, аніж ти зважив слово на вагах розуму.
*Не входь нагально в свій дім, тим паче в дім товариша.
*Троє, чиє життя – не життя: жалісливий, запальний і нервовий.
*Недоліком, притаманним тобі, не наділяй інших.
*Не роби добра злому, щоб зло не настигло тебе. Зробивши добро злому, ти зробив зло.
*Про свої достоїнства людина має говорити тихо, про недоліки - голосно.
*Не миша злодійка, а нора.
*Гріх користуватися фальшивими мірами - гірший од перелюбства. Від останнього можна очиститись покаянням.
*Є чотири різновиди людей: «Моє- моє, а твоє – твоє» - посередній, «Моє –твоє, а твоє – моє» - невіглас, «Моє –твоє і твоє – твоє» -благочестивий, «Моє – моє і твоє – моє» - злодій.
*Є чотири різновиди благодійників: дає, але не хоче, щоб давали інші,- заздрісний. Хоче, щоб давали інші, а не він,- скупердяй. Дає сам і заохочує інших – благочестивий. Сам не дає і не хоче, щоб інші давали,- злодій.
*Не лихослов глухого, а перед сліпим не клади перепони.
*Обібрати неюдея – гріх гірший, аніж обібрати юдея, бо це пов’язане з оскверненням Імені Божого.
*Якщо дозволимо собі обдурювати неюдеїв, то вони скажуть: «Погляньте, що зробив Всевишній,- обрав собі злодіїв і шахраїв.
Джерела
*Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту (із мови давньоєврейської й грецької на українську наново перекладена). Москва, видання Московського патріархата, 1988.
*Э.Э.Урбах «Мудрецы Талмуда». Иерусалим, издательство «Библиотека -Алия», 1989.
*«Сидур Кол Йосеф». Иерусалим, издательство «Шамир», 1994.
*Мировоззрение талмудистов в выдержках из главнейших книг раввинской письменности (репринтное воспроизведение издания 1874-1876 гг.). Москва, Научно-издательский центр «Ладомир», 1994.
*Мартин Бубер «Два образа веры». Москва, издательство «Республика», 1995.
*Раввин Исраэль-Меир Лау «Практика иудаизма в свете устной Торы». Иерусалим, издательство «Модан», 1996.
*РАМБАМ «Главы из книги «Мишнэ Тора». Иерусалим, издательство «Шамир», 1998.
*«Литература агады». Иерусалим-Москва, издательство «Даат-Знание», 1999.
*Йона Френкель «Мидраш и агада». Иерусалим, издательство Открытого университета, 2002.
*Йосеф Хаим Йерушалми «Захор» (еврейская история и еврейская память). Иерусалим-Москва, «Гешарим»-«Мосты культуры», 2004.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
