Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.18
10:32
Що тобі належить, друже?
Що ти любиш? Що тобі байдуже?
Чим ти обираєш, пострічавшись з ранком,
свою на сьогодні важну забаганку?
Як ти обираєш пензлі та палітру
для свого сьогодні й по життю ужитку?
Часто вносиш зміни, додаєш деталі?
Що ти любиш? Що тобі байдуже?
Чим ти обираєш, пострічавшись з ранком,
свою на сьогодні важну забаганку?
Як ти обираєш пензлі та палітру
для свого сьогодні й по життю ужитку?
Часто вносиш зміни, додаєш деталі?
2026.02.17
21:34
маю кепські звички о третій п’ю чаї
а солонина до обіду
хай тиждень іще повисить
стріляє ліпший друг щурів на
гусячі харчі
мислиш місця вистачає у цих
простирадлах ~ чи?
а солонина до обіду
хай тиждень іще повисить
стріляє ліпший друг щурів на
гусячі харчі
мислиш місця вистачає у цих
простирадлах ~ чи?
2026.02.17
19:48
Ти моє кохання - чарівлива ніжність,
Ти моє кохання - сонце золоте.
Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
Ти моє кохання - почуття святе.
Ти моя любове - сяєво проміння,
Ти моя любове - колихання віт,
Ти моє кохання - сонце золоте.
Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
Ти моє кохання - почуття святе.
Ти моя любове - сяєво проміння,
Ти моя любове - колихання віт,
2026.02.17
13:30
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?
2026.02.17
12:27
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.
На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.
На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину
2026.02.17
10:56
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.
Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.
Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,
2026.02.17
09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.
Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.
Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П
2026.02.17
07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
2026.02.16
22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
2026.02.16
20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
2026.02.16
20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2026.02.16
20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
2026.02.16
17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
2026.02.16
12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
2026.02.16
07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
2026.02.15
23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
МАНДРИ В КОСМОСІ 13. ІДЕОЛОГІЯ СІРОГО... (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАНДРИ В КОСМОСІ 13. ІДЕОЛОГІЯ СІРОГО... (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Микола Дудар (1950)
ЗАВИСТЬ...
Ну а что, если нагло и смело?!.
Ну а что, если жаждет душа --
Обе зависти (черную с белой)
Хорошенечко перемешать?!.
Смолкнут звуки...Уставшим оркестром...
Языком прихожан...Рукоплеск !
-- Уступите- ка место, маєстро!
Больно сладок успеха блеск...
2011.
Технічний переклад з російського наріччя *
ЗАЗДРІСТЬ… (заздрості, заздрощі)
Ну а що, якщо (коли, як, раз) нахабно (зухвало) і сміливо (сміло)?!.
Ну а що, якщо жадає (прагне) душа (особа) –
Обидві заздрості ( чорну з білою)
Гарнесенько перемішать?!.
Замовкнуть (позамовкають,умовкнуть, ущухнуть) звуки...Утомленим (стомленим, змореним) оркестром...
Мовою (язиком) прихожан (у словнику нема)... Плескання (аплодування)!
-- Поступіться-но місцем, маестро!
Дуже (вельми, надто,сильно) солодкий (ласий) успіху блиск (виблиск, полиск, пишнота).
* Згідно: «Новітнього російсько-українського словника» -
Харків Сінтекс 2004
Оскільки Чорнява Жінка (редактор Поетичних Майстерень)має певні притензії що до вживання мною терміну "російське наріччя"(див. коментарі) подаю:
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ
Ось Вам добірка цитат вирваних навмання з російського культурного простору:
«Вот богодухновенная Библия Ветхого Завета на российском наречии в переводе...
Изложение российским наречием Песни о избавлении Сербии // Антоновский М.И. ...
Велено было коллежскому секретарю обучить дикую птицу российскому наречию купно ...
Не будут его читать и ее друзья, живущие от нас далеко, и вряд ли вообще владеющие российским наречием...
інтернетний простір.
Ярослав Анонім
Прийнятний варіант українською мовою
ЗАЗДРІСТЬ…
Ну а що, як нахабно і сміло?!.
Ну а що, якщо прагне душа –
Власні заздрості ( чорну і білу)
Гарнесесенько перемішать?!.
Вщухнуть звуки... Заглохлим оркестром...
Словом пастви... Овації сплеск!
-- Поступіться-но місцем, маестро!
Вельми ласенький успіху зблиск...
ІДЕОЛОГІЯ КОЛЬОРУ. ВІДТІНОК СІРИЙ.
Ну а що, якщо прагне душа –
Власні заздрості ( чорну і білу)
Гарнесесенько перемішать?!.
Колір буде сірий (сіра заздрість)! Але даний кольоровий аспект, перебуваючи не у площині реальних (фізичних) кольорів, а у просторі чистої ідеї (чорно-білого тексту) не дає нам повної візуальної картини. Згідно усталеному стереотипу, сірий – нейтрально-сірий (суміш білого та нейтрально-чорного барвників), а моє кольорове розуміння зокрема полягає в тому, що є кольори: чорний нейтральний (ні той, ні інший), чорний той (червоний) і чорний інший (синій), білий (холодне світло), жовтий (тепле світло). Усі змішання чорних (ні того, ні іншого і того, і іншого) з білим врезультаті дають сірі (за аналогом) різної яскравості відтінки (власне, нейтрально-сірий, голубий, рожевий, світло-фіолетовий...) Чорний (ні той, ні інший) в силу своєї нейтральності усі інші кольори просто поглинає, роблячи картину світу чорною, нейтрально-сірий цю властивість зберігає, але уже не маючи такої сили, як чорний - просто робить картину нейтрально-сірою, як він сам...
Жовтий (тепле світло) реальні кольори творить: з чорним-синім – зелений різної насиченості, з чорним-червоним – помаранчевий... Освітлена білим (холодним світлом) картина грає кольоровими відтінками!
Зрештою, ось якою, на мій погляд, виглядає та картина у фізичних кольорах:

худ. Я Саландяк (фотошоп)
ЗАВИСТЬ...
Ну а что, если нагло и смело?!.
Ну а что, если жаждет душа --
Обе зависти (черную с белой)
Хорошенечко перемешать?!.
Смолкнут звуки...Уставшим оркестром...
Языком прихожан...Рукоплеск !
-- Уступите- ка место, маєстро!
Больно сладок успеха блеск...
2011.
Технічний переклад з російського наріччя *
ЗАЗДРІСТЬ… (заздрості, заздрощі)
Ну а що, якщо (коли, як, раз) нахабно (зухвало) і сміливо (сміло)?!.
Ну а що, якщо жадає (прагне) душа (особа) –
Обидві заздрості ( чорну з білою)
Гарнесенько перемішать?!.
Замовкнуть (позамовкають,умовкнуть, ущухнуть) звуки...Утомленим (стомленим, змореним) оркестром...
Мовою (язиком) прихожан (у словнику нема)... Плескання (аплодування)!
-- Поступіться-но місцем, маестро!
Дуже (вельми, надто,сильно) солодкий (ласий) успіху блиск (виблиск, полиск, пишнота).
* Згідно: «Новітнього російсько-українського словника» -
Харків Сінтекс 2004
Оскільки Чорнява Жінка (редактор Поетичних Майстерень)має певні притензії що до вживання мною терміну "російське наріччя"(див. коментарі) подаю:
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ
Ось Вам добірка цитат вирваних навмання з російського культурного простору:
«Вот богодухновенная Библия Ветхого Завета на российском наречии в переводе...
Изложение российским наречием Песни о избавлении Сербии // Антоновский М.И. ...
Велено было коллежскому секретарю обучить дикую птицу российскому наречию купно ...
Не будут его читать и ее друзья, живущие от нас далеко, и вряд ли вообще владеющие российским наречием...
інтернетний простір.
Ярослав Анонім
Прийнятний варіант українською мовою
ЗАЗДРІСТЬ…
Ну а що, як нахабно і сміло?!.
Ну а що, якщо прагне душа –
Власні заздрості ( чорну і білу)
Гарнесесенько перемішать?!.
Вщухнуть звуки... Заглохлим оркестром...
Словом пастви... Овації сплеск!
-- Поступіться-но місцем, маестро!
Вельми ласенький успіху зблиск...
ІДЕОЛОГІЯ КОЛЬОРУ. ВІДТІНОК СІРИЙ.
Ну а що, якщо прагне душа –
Власні заздрості ( чорну і білу)
Гарнесесенько перемішать?!.
Колір буде сірий (сіра заздрість)! Але даний кольоровий аспект, перебуваючи не у площині реальних (фізичних) кольорів, а у просторі чистої ідеї (чорно-білого тексту) не дає нам повної візуальної картини. Згідно усталеному стереотипу, сірий – нейтрально-сірий (суміш білого та нейтрально-чорного барвників), а моє кольорове розуміння зокрема полягає в тому, що є кольори: чорний нейтральний (ні той, ні інший), чорний той (червоний) і чорний інший (синій), білий (холодне світло), жовтий (тепле світло). Усі змішання чорних (ні того, ні іншого і того, і іншого) з білим врезультаті дають сірі (за аналогом) різної яскравості відтінки (власне, нейтрально-сірий, голубий, рожевий, світло-фіолетовий...) Чорний (ні той, ні інший) в силу своєї нейтральності усі інші кольори просто поглинає, роблячи картину світу чорною, нейтрально-сірий цю властивість зберігає, але уже не маючи такої сили, як чорний - просто робить картину нейтрально-сірою, як він сам...
Жовтий (тепле світло) реальні кольори творить: з чорним-синім – зелений різної насиченості, з чорним-червоним – помаранчевий... Освітлена білим (холодним світлом) картина грає кольоровими відтінками!
Зрештою, ось якою, на мій погляд, виглядає та картина у фізичних кольорах:

худ. Я Саландяк (фотошоп)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10384Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"АНГЕЛОМОБІЛЬ"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 12. ПЕРЕПЕТІЇ БАЧЕННЯ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 12. ПЕРЕПЕТІЇ БАЧЕННЯ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
Про публікацію
