Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
МАНДРИ В КОСМОСІ 13. ІДЕОЛОГІЯ СІРОГО... (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАНДРИ В КОСМОСІ 13. ІДЕОЛОГІЯ СІРОГО... (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Микола Дудар (1950)
ЗАВИСТЬ...
Ну а что, если нагло и смело?!.
Ну а что, если жаждет душа --
Обе зависти (черную с белой)
Хорошенечко перемешать?!.
Смолкнут звуки...Уставшим оркестром...
Языком прихожан...Рукоплеск !
-- Уступите- ка место, маєстро!
Больно сладок успеха блеск...
2011.
Технічний переклад з російського наріччя *
ЗАЗДРІСТЬ… (заздрості, заздрощі)
Ну а що, якщо (коли, як, раз) нахабно (зухвало) і сміливо (сміло)?!.
Ну а що, якщо жадає (прагне) душа (особа) –
Обидві заздрості ( чорну з білою)
Гарнесенько перемішать?!.
Замовкнуть (позамовкають,умовкнуть, ущухнуть) звуки...Утомленим (стомленим, змореним) оркестром...
Мовою (язиком) прихожан (у словнику нема)... Плескання (аплодування)!
-- Поступіться-но місцем, маестро!
Дуже (вельми, надто,сильно) солодкий (ласий) успіху блиск (виблиск, полиск, пишнота).
* Згідно: «Новітнього російсько-українського словника» -
Харків Сінтекс 2004
Оскільки Чорнява Жінка (редактор Поетичних Майстерень)має певні притензії що до вживання мною терміну "російське наріччя"(див. коментарі) подаю:
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ
Ось Вам добірка цитат вирваних навмання з російського культурного простору:
«Вот богодухновенная Библия Ветхого Завета на российском наречии в переводе...
Изложение российским наречием Песни о избавлении Сербии // Антоновский М.И. ...
Велено было коллежскому секретарю обучить дикую птицу российскому наречию купно ...
Не будут его читать и ее друзья, живущие от нас далеко, и вряд ли вообще владеющие российским наречием...
інтернетний простір.
Ярослав Анонім
Прийнятний варіант українською мовою
ЗАЗДРІСТЬ…
Ну а що, як нахабно і сміло?!.
Ну а що, якщо прагне душа –
Власні заздрості ( чорну і білу)
Гарнесесенько перемішать?!.
Вщухнуть звуки... Заглохлим оркестром...
Словом пастви... Овації сплеск!
-- Поступіться-но місцем, маестро!
Вельми ласенький успіху зблиск...
ІДЕОЛОГІЯ КОЛЬОРУ. ВІДТІНОК СІРИЙ.
Ну а що, якщо прагне душа –
Власні заздрості ( чорну і білу)
Гарнесесенько перемішать?!.
Колір буде сірий (сіра заздрість)! Але даний кольоровий аспект, перебуваючи не у площині реальних (фізичних) кольорів, а у просторі чистої ідеї (чорно-білого тексту) не дає нам повної візуальної картини. Згідно усталеному стереотипу, сірий – нейтрально-сірий (суміш білого та нейтрально-чорного барвників), а моє кольорове розуміння зокрема полягає в тому, що є кольори: чорний нейтральний (ні той, ні інший), чорний той (червоний) і чорний інший (синій), білий (холодне світло), жовтий (тепле світло). Усі змішання чорних (ні того, ні іншого і того, і іншого) з білим врезультаті дають сірі (за аналогом) різної яскравості відтінки (власне, нейтрально-сірий, голубий, рожевий, світло-фіолетовий...) Чорний (ні той, ні інший) в силу своєї нейтральності усі інші кольори просто поглинає, роблячи картину світу чорною, нейтрально-сірий цю властивість зберігає, але уже не маючи такої сили, як чорний - просто робить картину нейтрально-сірою, як він сам...
Жовтий (тепле світло) реальні кольори творить: з чорним-синім – зелений різної насиченості, з чорним-червоним – помаранчевий... Освітлена білим (холодним світлом) картина грає кольоровими відтінками!
Зрештою, ось якою, на мій погляд, виглядає та картина у фізичних кольорах:

худ. Я Саландяк (фотошоп)
ЗАВИСТЬ...
Ну а что, если нагло и смело?!.
Ну а что, если жаждет душа --
Обе зависти (черную с белой)
Хорошенечко перемешать?!.
Смолкнут звуки...Уставшим оркестром...
Языком прихожан...Рукоплеск !
-- Уступите- ка место, маєстро!
Больно сладок успеха блеск...
2011.
Технічний переклад з російського наріччя *
ЗАЗДРІСТЬ… (заздрості, заздрощі)
Ну а що, якщо (коли, як, раз) нахабно (зухвало) і сміливо (сміло)?!.
Ну а що, якщо жадає (прагне) душа (особа) –
Обидві заздрості ( чорну з білою)
Гарнесенько перемішать?!.
Замовкнуть (позамовкають,умовкнуть, ущухнуть) звуки...Утомленим (стомленим, змореним) оркестром...
Мовою (язиком) прихожан (у словнику нема)... Плескання (аплодування)!
-- Поступіться-но місцем, маестро!
Дуже (вельми, надто,сильно) солодкий (ласий) успіху блиск (виблиск, полиск, пишнота).
* Згідно: «Новітнього російсько-українського словника» -
Харків Сінтекс 2004
Оскільки Чорнява Жінка (редактор Поетичних Майстерень)має певні притензії що до вживання мною терміну "російське наріччя"(див. коментарі) подаю:
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ
Ось Вам добірка цитат вирваних навмання з російського культурного простору:
«Вот богодухновенная Библия Ветхого Завета на российском наречии в переводе...
Изложение российским наречием Песни о избавлении Сербии // Антоновский М.И. ...
Велено было коллежскому секретарю обучить дикую птицу российскому наречию купно ...
Не будут его читать и ее друзья, живущие от нас далеко, и вряд ли вообще владеющие российским наречием...
інтернетний простір.
Ярослав Анонім
Прийнятний варіант українською мовою
ЗАЗДРІСТЬ…
Ну а що, як нахабно і сміло?!.
Ну а що, якщо прагне душа –
Власні заздрості ( чорну і білу)
Гарнесесенько перемішать?!.
Вщухнуть звуки... Заглохлим оркестром...
Словом пастви... Овації сплеск!
-- Поступіться-но місцем, маестро!
Вельми ласенький успіху зблиск...
ІДЕОЛОГІЯ КОЛЬОРУ. ВІДТІНОК СІРИЙ.
Ну а що, якщо прагне душа –
Власні заздрості ( чорну і білу)
Гарнесесенько перемішать?!.
Колір буде сірий (сіра заздрість)! Але даний кольоровий аспект, перебуваючи не у площині реальних (фізичних) кольорів, а у просторі чистої ідеї (чорно-білого тексту) не дає нам повної візуальної картини. Згідно усталеному стереотипу, сірий – нейтрально-сірий (суміш білого та нейтрально-чорного барвників), а моє кольорове розуміння зокрема полягає в тому, що є кольори: чорний нейтральний (ні той, ні інший), чорний той (червоний) і чорний інший (синій), білий (холодне світло), жовтий (тепле світло). Усі змішання чорних (ні того, ні іншого і того, і іншого) з білим врезультаті дають сірі (за аналогом) різної яскравості відтінки (власне, нейтрально-сірий, голубий, рожевий, світло-фіолетовий...) Чорний (ні той, ні інший) в силу своєї нейтральності усі інші кольори просто поглинає, роблячи картину світу чорною, нейтрально-сірий цю властивість зберігає, але уже не маючи такої сили, як чорний - просто робить картину нейтрально-сірою, як він сам...
Жовтий (тепле світло) реальні кольори творить: з чорним-синім – зелений різної насиченості, з чорним-червоним – помаранчевий... Освітлена білим (холодним світлом) картина грає кольоровими відтінками!
Зрештою, ось якою, на мій погляд, виглядає та картина у фізичних кольорах:

худ. Я Саландяк (фотошоп)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10384Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"АНГЕЛОМОБІЛЬ"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 12. ПЕРЕПЕТІЇ БАЧЕННЯ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 12. ПЕРЕПЕТІЇ БАЧЕННЯ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
Про публікацію
