Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.03
23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен
2026.11.03
14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!
По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!
По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні
2026.11.03
13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.
2026.11.03
10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
2026.11.03
10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.
2026.11.03
08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»
(драматична містерія в голосах на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
(драматична містерія в голосах на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
2026.11.02
23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь
2026.11.02
22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості.
Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими.
Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом.
Основні функції диявола нині виконує путін.
Об
2026.11.02
20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
2026.11.02
20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.
ІІ
Одні й останні воїни у полі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.
ІІ
Одні й останні воїни у полі
2026.11.02
16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
2026.11.02
14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
2026.11.02
12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
2026.11.02
12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
2026.11.02
09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
2026.11.02
05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
МАНДРИ В КОСМОСІ 13. ІДЕОЛОГІЯ СІРОГО... (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАНДРИ В КОСМОСІ 13. ІДЕОЛОГІЯ СІРОГО... (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Микола Дудар (1950)
ЗАВИСТЬ...
Ну а что, если нагло и смело?!.
Ну а что, если жаждет душа --
Обе зависти (черную с белой)
Хорошенечко перемешать?!.
Смолкнут звуки...Уставшим оркестром...
Языком прихожан...Рукоплеск !
-- Уступите- ка место, маєстро!
Больно сладок успеха блеск...
2011.
Технічний переклад з російського наріччя *
ЗАЗДРІСТЬ… (заздрості, заздрощі)
Ну а що, якщо (коли, як, раз) нахабно (зухвало) і сміливо (сміло)?!.
Ну а що, якщо жадає (прагне) душа (особа) –
Обидві заздрості ( чорну з білою)
Гарнесенько перемішать?!.
Замовкнуть (позамовкають,умовкнуть, ущухнуть) звуки...Утомленим (стомленим, змореним) оркестром...
Мовою (язиком) прихожан (у словнику нема)... Плескання (аплодування)!
-- Поступіться-но місцем, маестро!
Дуже (вельми, надто,сильно) солодкий (ласий) успіху блиск (виблиск, полиск, пишнота).
* Згідно: «Новітнього російсько-українського словника» -
Харків Сінтекс 2004
Оскільки Чорнява Жінка (редактор Поетичних Майстерень)має певні притензії що до вживання мною терміну "російське наріччя"(див. коментарі) подаю:
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ
Ось Вам добірка цитат вирваних навмання з російського культурного простору:
«Вот богодухновенная Библия Ветхого Завета на российском наречии в переводе...
Изложение российским наречием Песни о избавлении Сербии // Антоновский М.И. ...
Велено было коллежскому секретарю обучить дикую птицу российскому наречию купно ...
Не будут его читать и ее друзья, живущие от нас далеко, и вряд ли вообще владеющие российским наречием...
інтернетний простір.
Ярослав Анонім
Прийнятний варіант українською мовою
ЗАЗДРІСТЬ…
Ну а що, як нахабно і сміло?!.
Ну а що, якщо прагне душа –
Власні заздрості ( чорну і білу)
Гарнесесенько перемішать?!.
Вщухнуть звуки... Заглохлим оркестром...
Словом пастви... Овації сплеск!
-- Поступіться-но місцем, маестро!
Вельми ласенький успіху зблиск...
ІДЕОЛОГІЯ КОЛЬОРУ. ВІДТІНОК СІРИЙ.
Ну а що, якщо прагне душа –
Власні заздрості ( чорну і білу)
Гарнесесенько перемішать?!.
Колір буде сірий (сіра заздрість)! Але даний кольоровий аспект, перебуваючи не у площині реальних (фізичних) кольорів, а у просторі чистої ідеї (чорно-білого тексту) не дає нам повної візуальної картини. Згідно усталеному стереотипу, сірий – нейтрально-сірий (суміш білого та нейтрально-чорного барвників), а моє кольорове розуміння зокрема полягає в тому, що є кольори: чорний нейтральний (ні той, ні інший), чорний той (червоний) і чорний інший (синій), білий (холодне світло), жовтий (тепле світло). Усі змішання чорних (ні того, ні іншого і того, і іншого) з білим врезультаті дають сірі (за аналогом) різної яскравості відтінки (власне, нейтрально-сірий, голубий, рожевий, світло-фіолетовий...) Чорний (ні той, ні інший) в силу своєї нейтральності усі інші кольори просто поглинає, роблячи картину світу чорною, нейтрально-сірий цю властивість зберігає, але уже не маючи такої сили, як чорний - просто робить картину нейтрально-сірою, як він сам...
Жовтий (тепле світло) реальні кольори творить: з чорним-синім – зелений різної насиченості, з чорним-червоним – помаранчевий... Освітлена білим (холодним світлом) картина грає кольоровими відтінками!
Зрештою, ось якою, на мій погляд, виглядає та картина у фізичних кольорах:

худ. Я Саландяк (фотошоп)
ЗАВИСТЬ...
Ну а что, если нагло и смело?!.
Ну а что, если жаждет душа --
Обе зависти (черную с белой)
Хорошенечко перемешать?!.
Смолкнут звуки...Уставшим оркестром...
Языком прихожан...Рукоплеск !
-- Уступите- ка место, маєстро!
Больно сладок успеха блеск...
2011.
Технічний переклад з російського наріччя *
ЗАЗДРІСТЬ… (заздрості, заздрощі)
Ну а що, якщо (коли, як, раз) нахабно (зухвало) і сміливо (сміло)?!.
Ну а що, якщо жадає (прагне) душа (особа) –
Обидві заздрості ( чорну з білою)
Гарнесенько перемішать?!.
Замовкнуть (позамовкають,умовкнуть, ущухнуть) звуки...Утомленим (стомленим, змореним) оркестром...
Мовою (язиком) прихожан (у словнику нема)... Плескання (аплодування)!
-- Поступіться-но місцем, маестро!
Дуже (вельми, надто,сильно) солодкий (ласий) успіху блиск (виблиск, полиск, пишнота).
* Згідно: «Новітнього російсько-українського словника» -
Харків Сінтекс 2004
Оскільки Чорнява Жінка (редактор Поетичних Майстерень)має певні притензії що до вживання мною терміну "російське наріччя"(див. коментарі) подаю:
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ
Ось Вам добірка цитат вирваних навмання з російського культурного простору:
«Вот богодухновенная Библия Ветхого Завета на российском наречии в переводе...
Изложение российским наречием Песни о избавлении Сербии // Антоновский М.И. ...
Велено было коллежскому секретарю обучить дикую птицу российскому наречию купно ...
Не будут его читать и ее друзья, живущие от нас далеко, и вряд ли вообще владеющие российским наречием...
інтернетний простір.
Ярослав Анонім
Прийнятний варіант українською мовою
ЗАЗДРІСТЬ…
Ну а що, як нахабно і сміло?!.
Ну а що, якщо прагне душа –
Власні заздрості ( чорну і білу)
Гарнесесенько перемішать?!.
Вщухнуть звуки... Заглохлим оркестром...
Словом пастви... Овації сплеск!
-- Поступіться-но місцем, маестро!
Вельми ласенький успіху зблиск...
ІДЕОЛОГІЯ КОЛЬОРУ. ВІДТІНОК СІРИЙ.
Ну а що, якщо прагне душа –
Власні заздрості ( чорну і білу)
Гарнесесенько перемішать?!.
Колір буде сірий (сіра заздрість)! Але даний кольоровий аспект, перебуваючи не у площині реальних (фізичних) кольорів, а у просторі чистої ідеї (чорно-білого тексту) не дає нам повної візуальної картини. Згідно усталеному стереотипу, сірий – нейтрально-сірий (суміш білого та нейтрально-чорного барвників), а моє кольорове розуміння зокрема полягає в тому, що є кольори: чорний нейтральний (ні той, ні інший), чорний той (червоний) і чорний інший (синій), білий (холодне світло), жовтий (тепле світло). Усі змішання чорних (ні того, ні іншого і того, і іншого) з білим врезультаті дають сірі (за аналогом) різної яскравості відтінки (власне, нейтрально-сірий, голубий, рожевий, світло-фіолетовий...) Чорний (ні той, ні інший) в силу своєї нейтральності усі інші кольори просто поглинає, роблячи картину світу чорною, нейтрально-сірий цю властивість зберігає, але уже не маючи такої сили, як чорний - просто робить картину нейтрально-сірою, як він сам...
Жовтий (тепле світло) реальні кольори творить: з чорним-синім – зелений різної насиченості, з чорним-червоним – помаранчевий... Освітлена білим (холодним світлом) картина грає кольоровими відтінками!
Зрештою, ось якою, на мій погляд, виглядає та картина у фізичних кольорах:

худ. Я Саландяк (фотошоп)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10384Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"АНГЕЛОМОБІЛЬ"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 12. ПЕРЕПЕТІЇ БАЧЕННЯ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 12. ПЕРЕПЕТІЇ БАЧЕННЯ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
Про публікацію
