ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Василь Кузів
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Поеми

 "Хліб свій по воді пошли..."
Потрощене, судно опускалось у морську безодню.
Тільки один із пасажирів на дошці дістався берега.
Був він голий, у пісок од сорому зарився.
Хтозна, що б намірився чинити, та нагодились люди.
То була групка юдеїв, що простувала в Єрусалим на свято.
«Із синів Ейсава я!- закричав потерпілець.- Брат ваш...
Дайте щось з одежі, щоб на люди можна було вийти..».
«Хай станеться так із усім твоїм сімейством!..»-
Почулося в одвіт. І до Храму подорожні попростували.
Тільки Ельазар бен Шамуа лишивсь на місці.
«Бачу, ти не такий, як ті, що подалися до святині в злобі...»
Зняв раббі щось із одежини, подав голому, напоїв,
І за руку взявши, повів у свою господу.
Коли ж гість спроможен був вирушить в дорогу,
Рятівник посадив його на віз і допровадив аж додому.
Ще й дав динарів двісті на прощання.
...Збігли роки. Помер ненависний володар краю,
Але той, що заступив його,ще гірший для юдеїв став.
Наказав він убивать чоловіків і гвалтувать жінок.
Розпач і плач обійняли Юдею...
«Піди і заступись за нас!»- просить громада раббі.
«Чи ж ви не знаєте, що цар «за так» не робить?»
«Та ми зібрали ось скільки-но змогли...»
Взяв раббі гроші тай подавсь в палац.
«Скажіть цареві,- просить сторожу,-
Що старий юдей знать хоче про його здоров’я».
«Приведіть негайно дивака цього»- звелів володар.
А як побачив, хто перед ним, зійшов із трону:
«Що привело тебе, рятівника мого?»
«Щоб змилостивився ти над моїм народом!»
Насупився тиран, та відійшов по хвилі:
«Скажи на милість, чи є в твоїй Торі хоча б одна олжа?»
«Ні, повелителю! Всевишній же її створив!..»
«То чому ж мене, сина Ейсава, вашого брата,
Так негостинно зустріли тоді твої юдеї?
..Хіба ж не сказано: «Не погордуй ідумеянином, він брат твій.
Не погордуй і єгиптянином - приходьком був ти в його краї» ...
Порушили наказ ви Божий, то ж мусите прийняти кару!»
«Завинили брати мої... Прости їх, якщо можеш!»
«Належним чином хай відшкодують провину!»
«Передали вони ось це на знак покути»,-
І клунок з грошима простягає раббі.
«Всі, скільки є там, - твої . Як борг мій ...
А що зодягнув і годував, візьми в скарбниці
Сімдесят змін одягу, що стануть до вподоби.
Заради тебе, рятівника мого, прощаю твій народ.
Та накажи йому, хай не забуває, як -от я і ти,
Пораду мудрого Шломо : «Хліб свій по воді пошли,-
По багатьох днях знайдеш його знову ».
------------
Дварім (Повторення Закону),23:8.
Цар Соломон.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-26 19:31:46
Переглядів сторінки твору 2510
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.055 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.247 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.11.17 19:40
Автор у цю хвилину відсутній